WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ідея віротерпимості й національної толерантності у романі В. Скотта «Айвенго» - Урок

Ідея віротерпимості й національної толерантності у романі В. Скотта «Айвенго» - Урок

V. Домашнє завдання

  1. Написати твір-мініатюру на тему "Середньовічну Англію я побачив такою..."

  2. Зробити виписки стосовно традицій та звичаїв народу в романі.

  3. Зробити художній переклад уривку з роману

It was upon the second morning after this happy bridal, that the Lady Rowena was made acquainted by her handmaid Elgitha, that a damsel desired admission to her presence, and solicited that their parley might be without witness. Rowena wondered, hesitated, became curious, and ended by commanding the damsel to be admitted, and her attendants to withdraw.

Інформаційна картка №1

Англосакси

Найдавнішим населенням англійських островів були кельти. У часи римського цісарства перебували тут римські легіони, а також осіли купці і промисловці з Італії і провінцій. Через це почалася в Англії романізація. З початком V ст., під час переселення народів, римляни залишили Британію, і тоді на острови почали напливати германські племена з суходолу. Близько 450 р. осіли тут сакси, а за ними англи й юти. Даремно боронив країну проти них король Артур, пізніше оспіваний у піснях. Нові поселенці почали засновувати свої держави.

Англосаксонська держава розвивалася у безнастанній боротьбі: з одного боку з місцевими кельтами, з другого;— з новими мандрівними племенами, що морським шляхом напливали до островів. В IX ст. наїздили Англію скандинавські нормани. Переказ оповідає, що наїзники опанували цілу країну, і король мусив шукати захисту серед лісів та боліт . Врешті данський король Кнут Великий (1016—1035) завоював Англію і злучив її з Данією і Норвегією в одну державу. Потім королем Англії став норманський князь Вільгельм. Ціла країна перейшла у руки нової, норманської, династії. Вільгельм Завойовник (1066— 1087) уповні використав права переможця і всю земельну власність роздав своїм лицарям або тим англійським панам, що склали йому присягу вірності.

Інформаційна картка №2

Нормани

Нормани, або варяги, відіграли також визначну роль при творенні державного життя у Східній Європі; в життя середньовіччя вони внесли елементи рухливості, лицарства й сильної влади.

Нормани мали добру залізну зброю, бо на Скандинавському півострові викопували першорядну залізну руду, одягалися в залізні панцирі й шоломи, до бою йшли з мечами або сокирами й щитами. Спочатку займалися тільки тим, що нападали на морські міста і грабували їх. Завдяки добрій бойовій організації і незвичайній солідарності вони стали грізним ворогом усіх морських країн. Особливо голосні були напади норманів на франкську державу за наслідників Карла Великого. В 845 р. вони добули місто Гамбург і безжалісно спалили йога Потім об'їхали цілі Нідерланди, знищили прибережні міста. Рікою Рейн спустилися у глибину Німеччини, зруйнували Кьольн, Трір, Кобленц. Так само обійшлися з французькими містами, — пограбували Руан, Нант, Орлеан, Бордо й Тулузу. У той самий час нормани попливли ще далі на південь, знищили побережжя Піренейського півострова, особливо Ліссабон і Севілью, потім відвідали Африку й Італію і дісталися до східної частини Середземного моря, до Греції й Малої Азії. Нормани відкрили також шлях до Ісландії і ще далі на захід, до Гренландії і Лабрадору, — отже, відкрили Америку ще перед Колумбом.

Пізніше на норман почали впливати культури інших народів, вони обирали собі місце до постійного проживання і засновували власні держави Так, норманські войовники осіли на атлантичному побережжі Франції, на півострові, що від них дістав назву Нормандії; в 912 р. їхній князь Ролльо, або Рольф, став васалом французького короля.

У 1066 р. норманський князь Вільгельм Завойовник підкорив Англію

Норманське завоювання Англії глибоко і остаточно змінило характер Англії. Нормани стали правлячим класом. Їхній вплив був домінуючим як у мові, так і в політичному і соціальному житті. Але хоча завойовники були і сильні, і багато численні, їхній вплив був би набагато меншим, якщо б вони на протязі віків не були в тісному контакті з французьким народом, який постачав майбутніх королів у Англію. В англійській армії з цього часу офіцерами були нормани. Військові справи контролювались і керувались норманським вищим класом, від якого англійці перейняли багато французьких військових термінів.

Інформаційна картка №3

Хрестові походи

Хресто́ві похо́ди — військово-релігійні походи західно-європейського рицарства і цивільних осіб до країн Близького Сходу під гаслом боротьби за визволення Гробу Господнього і Святої землі від "невірних".

В них брали участь феодали, міщани, селяни, купці, навіть діти.

Вперше до походу на Церковному соборі у Клермоні 1095 року закликав Папа Римський Урбан ІІ.

Весною 1096 року, не дочекавшись лицарів, у похід рушили загони селян Франції, Німеччини і Італії. Вони були погано озброєні і недосвічені у військовій справі. У першому ж бою під столицею Нікейського султанату їхню армію знищили турки. Ледь десята частина врятувалася втечею.

Лицарі під проводом досвіченого нормана Боемунда Тарентського зібралися восени 1097 року і наступного року захопили Нікею, Едессу, а пізніше Кілікію і Єрусалим (1099). Вони заснували Єрусалимське королівство, а також, Антіохійське князівство, Едесське і Триполійське графства. Крім того, тут були організовані чернечо-лицарські ордени іоанітів, тамплієрів і Тевтонський орден.

1144 року мосульський султан відвоював Едессу, що стало приводом для другого походу (1147—1149), який завершився невдачею.

1187 султан Саладин (Салах ад Дин) розбив хрестоносців і захопив Єрусалим. Відбивати святе місто у третьому поході вирушили зі своми військами король Франції Філіпп ІІ Август, король Німеччини Фрідріх І Барбаросса і король Англії Ричард І Левине Серце. Єдиним успіхом походу було завоювання Кіпру, який був проданий тамплієрам.

Результатом четвертого походу (1202—1204) були узурпація влади імператора у Константинополі і заснування Латинської імперії.

Відбулося ще чотири хрестові походи — усі невдалі (1217—1221, 1228—1229, 1248—1254, 1270). У 1212 році окремо був організований похід дітей, що як безгрішні мали відвоювати Єрусалим. Похід закінчився ганебно. Діти частково не витримали труднощів походу, а частково були продані в рабство.

Loading...

 
 

Цікаве