WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шлях до Перемоги - Урок

Шлях до Перемоги - Урок

Березнегувато-Снігурівська наступальна операція здійснювалась 6-18 березня військами 3-го Українського фронту під командуванням генерала армії Р.Я. Малиновського для розгрому 6-ї німецької армії. Головний удар був нанесений 8-ю гвардійською армією генерал-полковника В.І. Чуйкова, на лінії наступу якої вводилась в прорив кінно-механізована група генерал-лейтенанта І.А. Плієва. 8 березня 1944 року був визволений Новий Буг, а потім Баштанка, Єланець, Братське, Арбузинка. В районі Нової Одеси війська прорвались до Південного Бугу і 20-24 березня форсували його по лінії від Вознесенська до Миколаєва.

В умовах сильного весняного бездоріжжя бійці вийшли до Миколаєва. Тут фашисти створили потужну оборону: мінні поля та дротяні загородження, протитанкові рви, траншеї, дзоти - усе це було центром лінії оборони, названої фашистами "Бузьким валом", який, за задумом німецького командування, повинен був стати останньою межею відступу та початком нового походу на Схід.

В боях за місто особливо відзначались бійці морського десанту під командуванням старшого лейтенанта К.Ф. Ольшанського. (Фотографія К.Ф.Ольшанського)

Народився він у 1915 році в селі Приколотне Великобурлукського району Харківської області.

У перші дні Великої Вітчизняної війни К.Ф. Ольшанський закінчив курси молодших лейтенантів. Брав участь в обороні Севастополя. На початку 1943 року він - командир роти автоматників 384-го окремого батальйону морської піхоти Чорноморського флоту. Брав участь в обороні Єйська, звільняв Маріуполь (Жданов).

Інсценування.

(Під музику Apocalyptica "BeyondTime")

Автор. Весна на півдні неповторна – тепла і яскрава. Перші сонячні промені граються у водах Інгулу і Південного Бугу. Земля починає наповнюватися життям.

Але весна '44 була особлива, не така, як завжди. Природа ніби відчувала жах, і водночас велич тих подій, які наближалися. Майже весь березень йшли зливи, часто зі снігом. Долаючи всі перешкоди, до Миколаєва наближалися радянські війська, які гнали фашистських іродів з рідних земель назавжди, назавжди ...

Командувач армії: Готується штурм міста ... Потрібен десант.

Майор Котанов: Всім батальйоном?

КА: Ні, я вважаю, загін кількістю 120-150 моряків виконає завдання: дезорганізує оборону противника, порушить управління і зв'язок у гарнізоні, полегшить взяття міста нашими військами.

МК: Слухаюсь! Коли накажете висадитись?

КА: Завтра до вечора десант має бути готовий. Хто поведе загін?

МК: Старший лейтенант Ольшанський.

КА: Знаю Ольшанського, чув про нього. З кандидатурою згодний.

(На сцені з'являється К.Ф.Ольшанський.)

(Музика Keiko Matsui "Flowers of the sea")

Автор. Залишалося кілька годин до висадки. Костянтин Федорович залишився наодинці зі своїми думкам, які летіли одна поперед одної.

Ольшанський: Ось і настав цей день. Здавалося б, операція нічим не відрізняється від багатьох інших. Але щось не зрозуміле охоплює серце смутком... Нам випала честь звільняти чудове місто Миколаїв, місто, яке в мирний час захоплює своєю красою... А зараз ...зараз воно стоїть в багнюці, понівечене фашистськими танками. А що буде завтра?.. Сподівюсь завтра буде перемога. Ми готові покласти свої життя за мирне небо над миколаївцями, за тихі води Інгулу.

Дізнавшись про десант, що готується, мене просто таки завалили солдати проханнями, взяти їх для виконання операції. Ось червонофлотець Акрен Хайрутдінов: "Я, син киргизького народу, іду в десант, щоб визволити від загарбників місто Миколаїв. Спасибі, що виявили мені цю велику честь. Нехай ворог не жде пощади від матросів".

А сержант Володимир Очаленко клявся: "За тебе, Вітчизно моя, буду битися доти, поки руки тримають автомат. Я готовий вмерти, але завдання виконати з честю".

Всі вони – сини своєї Батьківщини, ладні скласти голови за її визволення. Але вони ж – і чоловіки та сини своїх матерів. Чому? Чому всі вони змушені кожен день проживати як останній? Проклятуща війна! Скільки життів ти вже забрала, і скільки ще забереш? Ні, мені себе зовсім не шкода, моє серце роздирає біль за дружин, дітей і батьків, які залишилися десь там, далеко, самі... Можливо, ми їх більше ніколи не побачимо? Та я впевнений, що ми доб'ємося перемоги над підлим ворогом з думками про любиму Батьківщину.

(Голос за сценою).

  • Костянтин Федорович, все готово, час вирушати.

  • Добре. (Звертається до аудиторії). Пам'ятайте, це все для вас, нащадки. (Йде зі сцени).

2-й екскурсовод

У березні 1944 року з 55-ти моряків-добровольців 384-го окремого батальйону морської піхоти Чорноморського флоту, 12-ти саперів та зв'язківців однієї з частин 28-ї армії 3-го Українського фронту було сформовано десантний загін під його командуванням. До складу десанту входили воїни різних національностей - росіяни М.В. Коновалов і П.П. Артемов, українці В.І. Кипенко, Г.І. Колтун, О.С. Лютий, татарин А.Д. Абдулмеджидов, азербайджанець А.А. Мамедов, киргиз А.М. Хайрутдинов, адигеїць Абубачір Чуц та інші. В ніч на 26 березня 1944 року військова група з провідником А.І. Андрєєвим, місцевим рибалкою, пройшла на човнах з села Богоявленського (нині Жовтневе) 15 км уверх по Південному Бугу, обидва береги якого, протягом 7 км, знаходились у руках ворога, і на світанку висадилась в морському порту міста Миколаєва. Загону була поставлена мета: потайки висадитись у ворожому тилу, пошкодити комунікації, посіяти паніку серед ворога; зірвати, запланований окупантами на 26 березня, угон мирного населення у фашистське рабство і, тим самим, полегшити наступ радянських військ на Миколаїв.

Десантники тихо зняли ворожих вартових та зайняли декілька будинків порту, новий елеватор і пристосували їх до оборони. Дві доби загін вів кровопролитні бої, відбив 18 жорстоких атак противника, який кинув проти учасників десанту 3 батальйони сухопутних військ, артилерію, шестиствольні міномети. Фашисти застосували вогнемети та димові шашки. Однак це не зломило опору загону. Десантники знищили до 700 гітлерівських солдатів та офіцерів і з гідністю виконали поставлену задачу.

З 68 десантників залишилися живими лише 12.

Усім учасникам героїчного десанту, у квітні 1945 року за їх безсмертний подвиг, присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Старшого лейтенанта К.Ф. Ольшанського зараховано навічно до списку однієї з частин Червонознаменного Чорноморського Флоту. Його іменем названо вулицю, героям-десантникам встановлено пам'ятник у центрі Миколаєва.

Через 20 років звання Героя Радянського Союзу посмертно удостоївся і провідник загону А.І. Андрєєв. Один із десантників, Герой Радянського Союзу М.А. Гребенюк - уродженець села Мар'янівки Баштанського району Миколаївської області, у післявоєнні роки проживав у Миколаєві.

4-й екскурсовод

28 березня 1944 року війська 5-ї ударної та 28-ї армій 3-го Українського фронту оволоділи нашим містом. 4 квітня 1944 року була повністю звільнена від фашистських військ Миколаївська область.

Миколаївська земля, полита кров'ю десятків тисяч воїнів. У лавах військових з'єднань воювали представники багатьох народів: українців, росіян, білорусів, казахів, вірмен, грузинів...

За мужність та відвагу, виявлену в боях за звільнення Миколаївщини, десяткам тисяч воїнів були вручені ордени та медалі. Більше ста визволителів нашого краю одержали високе звання Героя Радянського Союзу.

Імена воїнів, які загинули під час оборони та визволення Миколаївщини, увічнені у 5-му, 7-му та 8-му томах меморіального видання Книги Пам'яті України.

У роки війни Миколаївщина зазнала небачених руйнувань. Матеріальні збитки склали понад 17 млрд. карбованців.

За період окупації на Миколаївщині було знищено 74500 мирних громадян і 30690 радянських військовополонених. До Німеччини насильно вивезено 25000 чоловік. На фронті загинуло 70 тисяч уродженців області.

Миколаївщина внесла вагомий вклад у звільнення України від фашистських загарбників.

5-й екскурсовод

Війна назавжди залишиться в пам'яті наших людей. Ніщо не забуте і ніхто не забутий. Щороку учні Миколаївської гімназії № 4 поповнюють експозицію гімназійного музею своїми роботами: макетами, стендами, тим самим намагаючись віддати честь загиблим за наше світле майбутнє та ветеранам, які залишаються з нами.

(Презентація музею)

1-й екскурсовод

Нашу пам'ять обпалює Вічний вогонь,

Де граніти і зелені повінь.

До священного чистого світла його

В День весни ми приходим на сповідь.

2-й екскурсовод

Уклонитися тим, хто поліг у бою,

Хто прикрив рідну землю собою.

Свято мужності й радість велику свою

Розмішали живою сльозою.

4-й екскурсовод

Хвилина мовчання, хвилина мовчання –

Пекуча й терпка, як сльоза.

Хвилина мовчання – в ній наша любов і гроза.

Як подвиг полеглих,

Священна хвилина мовчання...

Оголошується хвилина мовчання.

ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ

Фашистов натиском сметая

Круша заслоны на пути

Войска спешат на Николаев

Чтобы живых еще спасти.

В Широкой Балке бой кровавый

Стремительный рывок вперед –

На Николаев город славный

Комбат орлов своих зовет.

А там, в порту, в смертельной вьюге

Ольшанцы смелый бой вершат.

На помощь им с востока, с юга

Полки советские спешат.

И в громе яростного штурма

Взошла заря, пришел рассвет.

Ликует город – шумно, бурно

И радости предела нет.

Так снимем шапки, твердо зная

Чье сердце дралось горячо

Кто пал за огород Николаев

И слава тем, кто жив еще.

Николай Богомолов.

Політуправління Чорноморського флоту в квітні 1944 року випустило листівку "Безсмертний подвиг миколаївського десанту". В ній докладно розповідається про те, як билися герої, наводиться текст їхньої клятви: "Ми, бійці, старшини і офіцери, моряки загону Ольшанського, клянемося Батьківщині, що завдання, яке стоїть перед нами, будемо виконувати до останньої краплі крові, не шкодуючи життя". А на закінчення говорилося:

"Загояться рани війни і стане ще багатшим, веселішим портове чорноморське місто Миколаїв ... Щаслива молодь буде вчитися на подвигах старшого лейтенанта Ольшанського і його бойових друзів, як треба любити Батьківщину, її свободу, незалежність.

Ці дні вже недалеко, але за них треба боротись, як боролись герої миколаївського десанту: з удесятеро більшою стійкістю і відвагою, з лютою ненавистю до підлого ворога.

У бій, товариші чорноморці!"

Loading...

 
 

Цікаве