WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шлях до Перемоги - Урок

Шлях до Перемоги - Урок

Тематична екскурсія

"Шлях до Перемоги"

(визволення Миколаївщини від німецько-фашистських загарбників)

Мета:

  • познайомити учнів з історією визволення Миколаївщини в 1944 році від німецько-фашистських загарбників;

  • закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу;

  • сприяти вихованню поваги до минулого рідного краю та почуття патріотизму, самовіданному служінню інтересам народу України.

Наочний матеріал: документальні та історичні видання, архівні документи, дидактичний матеріал, мультимедійна презентація.

ВСТУП

1-й екскурсовод ("Случайный вальс").

1941 рік, червень, суботній вечір. Червень – найчарівніша пора в Україні. Від вечірньої до ранкової зорі – 5 годин. Зорі майже не згасають. Усе у красі і силі. Розквітають сади і луки, з поля долинає п'янкий аромат скошеної трави.

2-й екскурсовод

Буяла зеленню земля –

І ось здригнулася від болю,

Враз тиша крикнула: "Війна!"

І все покрилося пеленою.

(Голос Левітана)

22 червня 1941 р. о 3 годині 15 хв. ранку фашистська Німеччина напала на Радянський Союз.

(Лунає "Священная война").

3-й екскурсовод.

І час випробувань прийшов:

Жінки солдатів проводжали,

Сльозою в погляді дрижали

Надія, віра і любов!

4-й екскурсовод.

Ми не чули гарматного грому,

Ми не бачили жахів війни,

Тільки з книг нам сьогодні відомо,

Як вмирали Вітчизни сини.

5-й екскурсовод.

З кінофільмів ми знаємо лише нині,

Як палали в пожежах міста,

Залишалися в селах руїни,

Диму сморід і сліз гіркота.

2-й екскурсовод.

Задихалося літо від спеки,

І сивіли від спраги лани,

В сірім небі кружляли лелеки,

А земля – в димовищі війни.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1-й екскурсовод

Майже 65 років тому, 9 травня 1945 року закінчилась Велика Вітчизняна війна. Полум'я Другої світової, складовою частиною якої була Велика Вітчизняна війна, палахкотіло цілих шість років. У вир цієї трагедії було втягнуто 61 державу. Битви йшли на території 40 країн Європи, Азії та Африки, на неосяжних морських і океанських просторах. Армії воюючих сторін нараховували понад 110 мільйонів чоловік. Війна забрала більше 55 мільйонів людей.

(Карта – план "Барбаросса")

18 грудня 1940 року А.Гітлер підписав директиву № 21 – план "Барбаросса", відповідно до якого війна на сході мала розпочатися відразу після весняного бездоріжжя і закінчитися до настання зимових холодів, тобто протягом травня-листопада 1941 року. За цим планом наступ вівся трьома групами армій, кожна з яких мала своє завдання і напрям дій: "Північ" - на Ленінград, "Центр" - На Мінськ і Москву, "Південь" - на Київ і далі на південь по Дніпру.

(Фотографія "Бомбардування Миколаєва)

Війна на територію Миколаївщини прийшла з півночі в кінці липня 1941 року. Вже 5 серпня фашистські літаки бомбардували Миколаїв.

(Фотографія "Відправлення солдат на фронт")

Тисячі громадян намагалися піти на фронт добровільно. На 7 липня 1941 року в миколаївський військкомат надійшло 3573 заяви від добровольців.

(Карта 1941 року – "Оборона Миколаївщини")

Стійко і мужньо захищали наш край війська 18-ї та 9-ї армій Південного фронту під командуванням генералів А.К.Смирнова і Я.Т.Черевиченка.

Але сили були нерівні. 3 серпня гітлерівці захопили Первомайськ, 7 серпня – Вознесенськ, 12 серпня – увірвалися в Баштанку. Наші армії були оточені з трьох сторін.

17 серпня 1941 року гітлерівськими військами було окуповано Миколаїв.

2-й екскурсовод

Німецько-фашистська окупація Миколаївщини тривала більше 30 місяців.

(Карта Миколаївського генерального округу)

Територія нашої області була поділена між німецькою та румунськими окупаційними владами по річці Південний Буг. Частина території під назвою "Трансністрія" відійшла до Румунії. На лівому березі до правого берега Дніпра було створено Миколаївський генеральний округ, який входив до складу німецького рейхскомісаріату "Україна" на чолі з рейхскомісаром Еріком Кохом.

(Документи "Нового порядку": німецькі перепустки, газета "Бухцайтен", фотографії німецьких злодіянь)

З перших днів окупації в Миколаєві було запроваджено так званий "Новий порядок", який передбачав комендантську годину: мешканці могли знаходитись на вулиці до означеного часу, вільне пересування громадян з одного населеного пункту в інший було можливим лише при наявності спеціальної перепустки. Порушники оголошувались грабіжниками, партизанами і підлягали розстрілу на місці.

Німецька газета дає нам уявлення про встановлені заборони:

3-й екскурсовод

Мешканці Миколаєва, як і все населення області, наражалося на смертельну небезпеку і підлягало планомірному знищенню. Але навіть в таким жахливих умовах надія на визволення з-під влади фашистських загарбників не вмирала. Щоб ця мрія перетворилася на реальність, люди, які опинилися в окупації, за покликом серця, створювали підпільні групи, організації, йшли в партизани. Саме підпільно-партизанський рух на Миколаївщині планомірно підривав сили окупаційних військ, проводячи різноманітні диверсійні заходи: підривали залізничні вузли, літаки, склади, порушували лінії зв'язку тощо.

(Вітрина "Група Лягіна-Корнєва")

Однією з перших заявила про себе в окупованому Миколаєві диверсійно-розвідувальна група під керівництвом В.О. Лягіна (Корнєва). Група була сформована ще до початку окупації. (Фотографії) До її складу увійшли О.П. Сидорчук, Г.Т. Гавриленко, О.М. Наумов, М.В. Улезко, І.Н. Коваленко, Д.А. Свідерський, П.П. Луценко, І.С. Соломій, П.Г. Шаповал.

(Фотографія) Віктор Олександрович Лягін народився у Брянській області 31 грудня 1908 року. У 1922 році разом із батьками переїхав до Петрограду, де закінчив школу. Після закінчення, у 1934 році, Ленінградського політехнічного інституту, В.О. Лягін працював інженером-технологом на станкобудівному заводі ім. Ілліча. У 1938 році він став співробітником органів безпеки. Перед війною виконував відповідальні завдання за кордоном.

(Вітрини Лягіна і Дуккарт) На цій вітрині ви можете побачити фотографії з сімейного фотоальбому, особисті речі В.О.Лягіна, його документи (наприклад, свідоцтво про народження сина). Поруч представлені експонати, які належать Емілії Йосипівні Дуккарт та її дочці. Це господиня конспіративної квартири групи Лягіна. Тут фотографії, особисті речі.

Одним із найважливіших завдань розвідувально-диверсійної групи було проведення диверсійних операцій. (Фотографія) Найбільшими з них була диверсія на Інгульському військовому аеродромі (сучасний парк Перемоги), проведена в липні 1942 року. Підривником був Сидорчук. Дана фотографія взята з німецького фотоальбому. Пожежа вирувала протягом двох діб.

Наступна фотографія – диверсія на нафтобазі.

У 1942 році під керівництвом В.О. Лягіна у Миколаєві була створена підпільна організація "Миколаївський центр", яка налагодила зв'язок із підпільними організаціями Миколаївської та Херсонської областей.

19 місяців відважно діяла ця диверсійно-розвідувальна група. У лютому 1943 року гітлерівці напали на слід В.О. Лягіна і заарештували його, а у липні розвідник був розстріляний.

У 1944 році В.О. Лягін був удостоєний звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

4-й екскурсовод

(Вітрина підпільної групи Андрєєва (Палагнюка))

З травня 1942 року в місті діяла ще одна розвідувальна група Генерального штабу Червоної Армії на чолі з В.І. Андрєєвим (псевдонім А.В. Палагнюк).

У суворі дні на початку війни, В.І. Андрєєв подав заяву Верховному Головнокомандуванню з проханням відправити його у ворожий тил для розвідувальної роботи. Прохання задовольнили і направили до Миколаєва. Добре орієнтуючись у місті, В.І. Андрєєв зумів створити широку мережу явочних і конспіративних квартир, встановив зв'язок з підпіллям у 35 населених пунктах області.

Через відсутність зв'язку з командуванням, розвідник змушений був направляти за лінію фронту зв'зкових із важливими донесеннями про дислокацію німецьких і румунських частин у миколаївському гарнізоні та про перебазування німецько-фашистських військ на схід.

Влітку 1942 року з важливими відомостями про плани літніх наступів гітлерівських армій В.І. Андрєєв направив на Велику землю юних розвідників Шуру Кобера і Вітю Хоменка. Сміливі, кмітливі підлітки визивали у окупантів менше підозри.

(Карта "Схема маршруту О.Кобера і В.Хоменка) Було розроблено маршрут юних зв'язкових. По ворожих тилах хлопцям треба було пройти понад 1000 км, через Луганськ, Ростов, Краснодар до лінії фронту, щоб потрапити у розташування наших військ.

Для юнаків підготували відповідні документи. Шифровку підпільники зашили між устілкою і підошвою черевика Віті, а копію донесення сховали у бамбукову паличку Шури, яку ви можете бачити серед наших експонатів.

17 серпня 1942 року О. Кобер і В. Хоменко успішно перейшли лінію фронту, а 27 серпня на військовому літаку їх доставили до Москви, де донесення було передане Головному розвідуправлінню Генерального штабу Червоної Армії.

Після успішного виконання бойового завдання хлопців літаком переправили із Москви до Миколаєва разом з радисткою Лідією Бриткіною. Вони приземлилися на парашутах поблизу села Себине Новоодеського району. З літака скинули два навантажених мішки, в яких містилися радіопередавачі, розмножувальні апарати для друкування листівок, фотоапарати, зброя, одяг.

Але внаслідок зради, у листопаді 1942 року Шура Кобер і Вітя Хоменко були схоплені фашистами.

Гестапівці не могли визнати себе переможеними в битві з хлопцями. Вони не могли, не хотіли вірити в незламність духу якихось дітей. 5 грудня 1942 року Шура Кобер і Вітя Хоменко були страчені на міській площі по вул. Радянській.

За свій подвиг хлопці були нагороджені посмертно орденами Вітчизняної війни І ступеня, пізніше в Миколаєві їм було відкрито пам'ятник.

В експозиції музею представлені також особисті речі хлопців: вудка Віті Хоменко, скрипка та ноти Шури Кобера.

5-й екскурсовод

До визволення залишалося 2 роки: 2 жахливі, смертельні, криваві роки.

Зараз ми запрошуємо вас до міні-кінозалу, щоб продовжити нашу екскурсію за допомогою відеоматеріалів та комп'ютерних презентацій.

(Карта "Визволення Миколаївщини")

Тільки в березні 1944 року прийшло довгоочікуване визволення. Миколаївську область визволяли від німецько-фашистських загарбників війська 2-го і 3-го Українських фронтів.

6 березня 1944 року на території Миколаївщини розпочалася одна з блискучих наступальних операцій у Великій Вітчизняній війні — Березнегувато-Снігурівська. Саме завдяки їй було визволено більшу частину нашої області, створено сприятливі умови для звільнення Північного Причорномор'я, Одещини, виходу на Дністер і Дунай та на державні кордони.

Loading...

 
 

Цікаве