WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організаційний момент на уроці української мови та літератури: теорія, практика, інновації - Урок

Організаційний момент на уроці української мови та літератури: теорія, практика, інновації - Урок

Організаційний момент на уроці української мови та літератури: теорія,практика,інновації

Основною формою організації процесу навчання учнів є урок. Найхарактернішими ознаками його є те, що він проводиться при постійному складі учнів і під безпосереднім керівництвом вчителя, за сталим розкладом.

Кожен урок має свою структуру, тобто зовнішні постійні елементи (етапи). Вони складають макроструктуру уроку. Ознакою уроку як форми навчання є те, що він має початок і кінець. У макроструктурі кожного уроку початок виділяється в самостійний етап –" Організація класу до уроку ", а кінець – " Підсумок уроку ". Ці етапи створюють рамки, в яких відбувається процес навчання або його частина. Крім цих, розрізняють наступні етапи уроку: " Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Загальна мотивація діяльності учнів ", "Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок ", "Систематизація і узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок", " Застосування засвоєних знань, умінь і навичок ", "Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок ", " Організація домашньої роботи ". Кожен із етапів має свою дидактичну мету.

В. О. Онищук відзначав, що макроструктура уроку характеризується тим, що в ній жорсткість і гнучкість, постійність і змінюваність діалектично взаємозв'язані і перебувають у протиріччі. Окремі етапи можуть здійснюватися у згорнутому вигляді, а інколи випадати зовсім.

Сукупність методів і прийомів на кожному етапі уроку складає мікроструктуру уроку. Вона є дуже мобільною. Розробка її з позиції досягнення найбільшої адекватності у кожній конкретній ситуації дозволяє гнучкіше використовувати всю структуру того чи іншого типу уроку.

У педагогічній практиці часто можна спостерігати, що вчитель довго не може заспокоїти учнів, коли почався урок. Причин подібної ситуації декілька, серед них: об'єктивні – психологічні особливості дітей і суб'єктивні – у дітей досконало не сформовані такі якості особистості, як організованість і дисциплінованість.

Щоб уникнути таких ситуацій, науковці радять:

а) систематично удосконалювати організаційні вміння;

б) перед кожним уроком психологічно налаштовувати школярів на роботу, відволікати від попередніх вражень;

в) постійно виховувати зібраність, прагненням до порядку та дисципліни у навчанні, до самоорганізованості.

Вчитель різними методами і прийомами може впливати на організацію класу до уроку:

- розв'язування кросворду на перерві, пов'язаного з темою уроку;

- зачитування уривку оповідання і зупинка на найцікавішому місці, а продовження зробити на уроці і т. ін.

Звичайно, що такі прийоми використовуються з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх інтересу до навчального предмету, конкретної ситуації перед уроком.

Організація учнів до уроку не повинна забирати багато часу, згодом може взагалі тривати менше хвилини, але повинна характеризуватися певним динамізмом. давати учням заряд психічної енергії і працездатності.

Організаційний момент уроку націлений на підготовку учнів до продуктивної роботи. Для цього вчитель має вміти визначити емоційний фон класу, за необхідності — підсилити або скоригувати його. Процес мовленнєвої взаємодії вчителя з учнями починається з привітання, яким учитель задає тон спілкуванню, заряджає позитивним настроєм, передає своє доброзичливе ставлення: "Доброго ранку! Сьогодні гарна погода, і настрій у вас, бачу, теж гарний". Значення слова "бачу" означає, що вчитель хотів би бачити гарний настрій в учнів. При цьому можна використати такі моделі: оптимізуючі ("Радий вас бачити. Нас чекає сьогодні незвичайний матеріал...", "Подібне ми вже робили, тому ви з цим завданням легко впораєтесь. Спробуємо закріпити успіх"),

нейтральні ("Перевірте готовність робочих місць. Налаштуйтеся на серйозну роботу. Нам сьогодні потрібно буде..."),

гальмівні ("Ви сьогодні дуже неуважні. Мені це не подобається. Заспокойтеся і пригадайте, що ви на уроці"). Однак гальмівними фразами користуватися слід дуже обережно. Якщо вчитель, наприклад, виявив відсутність у більшості учнів робочих зошитів, краще відразу подбати про організацію їх роботи, ніж витрачати час і сили на нотації.

Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку

для роботи та психологічний настрій учнів на нормальну роботу. Попередня

організація класу передбачає взаємне вітання вчителя і учнів, перевірку

відвідування, зовнішнього стану приміщення, робочих місць, робочої пози

та зовнішнього вигляду учнів, організацію уваги.

Перефразовуючи вислів"Як назвеш корабель, так він і попливе", на практиці впевнилась: як почнеш урок, так він і "пройде". Тому раджу з самого початку уроку створити такий робочий настрій у класі, щоб усі: і Вася, що забув зошит вдома, і Галинка, якій дзвінок завадив показати подрузі нову помаду, і Вова, який не встиг дограти в гру на мобільному,і відмінниця Оленка – відчули об'єктивну потребу у внутрішній готовності сприйняти навчальну інформацію та діяти в ній. Вчитель повинен за лічені секунди оцінити ситуацію, відчути психологічний стан учнів і виробити "стратегію" організації класу до уроку. Найчастіше доводиться діяти експромтом. І тут необхідно мати при собі "боєприпаси". Таким арсеналом володіє кожен вчитель. Це – слово, посмішка, погляд. Головне – самому налаштуватися на позитивний ефект.

То як же можна почати урок? Пропоную декілька варіантів початку уроку, які використовую у своїй практиці:

  1. Традиційне вітання. Не забудьте про оптимізуючу модель.

  2. Поетичне вітання. Почніть урок віршованими рядками. Наприклад:

А) А тепер за парту

Всі сідайте рівно.

І до роботи візьмемось сумлінно.

Б)Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо .

Роботу швидше починаймо.

В) Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

Доберіть поезію, яка створить позитивний настрій, розкриє учням красу слова.

Із слова починається людина,

Із мови починається мій рід.

Моя ласкава, мамина, єдина –

Щебече соловейком на весь світ.

Н.Рій

Ще більший ефект матиме епіграф до уроку,записаний на дошці та прочитаний вчителем або учнями.

  1. Музичне вітання. Ніяких слів, тільки музика, яка налаштує на урок, буде перекликатися з темою. Вчитель може використати мелодії українських народних пісень, класичну музику, навіть сучасну популярну музику. Так, наприклад, на початку теми "Просторічні слова, жаргонізми, професійні слова" не завадить послухати і Вєрку Сердючку. А ось спів солов'я налаштує на вивчення оповідання "Соловей"К.Малицької у 5 класі.

  2. "Малюнкове вітання". Використовую для цього смайлики. Є декілька варіантів такого вітання:

  • Прикріпляю на дошці смайл "Радість" і бажаю всім учням гарного настрою, легкого засвоєння теми.

  • Пропоную учням обрати "Смайл уроку"серед запропонованих.

  • Учням, що обрали"сумні" або занадто веселі смайли, раджу налаштуватися на роботу. Важливо використати цей прийом і наприкінці уроку, під час рефлексії. Учні можуть смайликом показати свої враження від уроку, чи змінився їх настрій за час уроку. Це дасть змогу вчителю проаналізувати свої помилки, знайти індивідуальний підхід до кожного учня.

  1. Міні-тренінг або розминка.

Сучасні учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Адже критичне мислення – це складний процес, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення.

Невід'ємний елемент структури уроків з використання стратегії критичного мислення - це розминка (або міні-тренінг). Вона допомагає створити психологічний клімат (сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу,підвищенню авторитету вчителя, психологічному розвантаженню учнів, які за день мають 6-7 різних уроків), налаштовує дітей на активну й плідну індивідуальну, парну, групову форми роботи.

Реалізація стратегії критичного мислення в рамках класно – урочної системи навчання обмежує розминку коротким проміжком часу від 3 до 5 хвилин. Але навіть за цей період можна зробити багато чого. Потрібно тільки критично оцінювати можливості розминки, розширити її функціональні межі.

У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав'язливого формування мети і завдань уроку.

Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Із психологічної точки зору розминка — це своєрідний спосіб позбутись негативу, дискомфорту, відчути себе захищеною частинкою дружнього колективу. Розминка ззовні схожа на цікаву гру, але несе в собі глибоку інформацію, яка готує ґрунт для сприйняття нового матеріалу. Застосовую міні-тренінги, коли бачу, що учні прийшли на урок занадто збуджені, емоційні, не можуть швидко "включитися" в роботу. Пропоную тренінг у невимушеній формі, швидкому темпі, не примушую всіх виконувати завдання. Але, як правило, діти звикають до таких оргмоментів і активно беруть участь у тренінгу.

Loading...

 
 

Цікаве