WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Година спілкування на тему:»Щастя. Як його досягти?» - Реферат

Година спілкування на тему:»Щастя. Як його досягти?» - Реферат

Щастя – це друзі хороші, шана людська.

О. Підсуха

Щастя особистості поза суспільством неможливе, як неможливе життя рослини, висмикнутої з ґрунту й кинутої в неродючий пісок.

О.Толстой

Скільки людей, стільки й оцінок щастя. Бо воно нестабільне, нетривке: нині таке, а завтра зовсім інше. Щастя – це відчуття комфорту в дану хвилину. Якщо вмієш робити цю хвилину довшою – ти щаслива людина.

Щастя – як здоров'я: якщо його не помічаєш, значить воно є.

Іван Тургенєв

Як мені даровано багато, скільки в мене щастя, чорт візьми! – на землі сміятись і страждати, жити і любить поміж людьми!

В.Симоненко

Є два бажання, здійснення яких може скласти істинне щастя людини – бути корисним і мати спокійну совість. Л.Толстой

Джерело щастя – сім'я.

А. Макаренко

А як розумієте щастя ви? Чи згодні ви з тим, про що говорять Сенека, Платон, Сковорода, Сухомлинський та інші?

Учні висловлюють свої думки про щастя...

Кожен уявляє своє щастя по-різному:

Для одних – це почесті, хвала,

А для інших щастя – у багатстві,

Бідність для таких людей – біда.

Хворим щастя бачиться в здоров'ї.

Кожен, хто згубив його, жалкує.

Мати за одужанням дитини

Власного життя не пошкодує.

В'язень мріє про жадану волю.

Одинокого гнітить біль самоти.

Важко, мабуть, на усій планеті

Повністю щасливого знайти.

Під загальний заголовок "щастя"

Безліч можна віднести речей.

І, можливо, стільки його видів,

Скільки на Землі живе людей.

У кожної людини своє поняття, що таке щастя, що потрібно для того, щоб бути щасливим. Більшість виділяють три складові щастя: багатство ( гроші, достаток), здоров'я ( своє та рідних) і кохання.

Зараз ми дізнаємося про пріоритети нашого класу. На попередній виховній годині ми провели анкетування "Для мене щастя це...". Вам потрібно було визначитися, що для вашого щастя є на першому місці, що – на другому і третьому.

На І місці – сімейний добробут,

на ІІ місці – здоров'я,

на ІІІ місці – духовне багатство.

А тепер давайте підслухаємо розмову подорожніх про справжнє щастя, яка допоможе нам розібратися із цим складним питанням.

Інсценізація за твором Г. Сковороди "Розмова подорожніх про справжнє щастя"

Дійові особи. Яків, Афанасій, Григорій.

Афанасій. Люди в житті своєму працюють, а для чого — й самі не знають. Якщо подумати, то всім людським починанням, скільки б їх не було, один кінець - радість серця. Для неї ми вибираємо друзів, домагаємося великих посад, вишукуємо різні наїдки, різну музику, влаштовуємо концерти, садимо сади. Словом, різними способами, які тільки можуть бути, стараємося веселити душу свою.

Яків. Однак я чув, що ніде немає більше забав і веселощів, як у Парижі й Венеції.

Афанасій. Вірно, там їх багато. Але поки ти нам їх із Венеції привезеш, то ми помремо з нудьги.

Григорій [заходить). Перестаньте брехати, любі мої приятелі, високі посади, велике місце, різні ігри і гуляння. Усі ваші затії не зможуть розвеселити душу і вгамувати нудьгу. Одне те, якщо дізнатися, в чому справжнє щастя людини і здобути його.

Афанасій. Правда, ми народилися для справжнього щастя і прагнемо до нього, а життя наше є шлях, як ріка, текучий.

Яків. Я довго шукаю щастя, але знайти його не можу.

Григорій. Якщо ви справді хочете знайти його, то скажіть, що для людини найкраще?

Яків. Краще те, що вище, а вище — всьому голова і кінець.

Григорій. А чого ви собі в житті найбільше бажаєте?

Афанасій. Я хотів би стати людиною високопосадовою, щоб мої підлеглі були міцні, добрі, щоб у мене був будинок, як у Венеції, сад, як у Флоренції, щоб був я розумним і вченим, благородним і багатим.

Григорій. Шкода, що в тебе такі безглузді бажання. Ти з твоїми мріями схожий на дерево, яке бажає в один час бути і дубом, і кленом, і липою, і березою... Але милостива мати-природа краще знає, що нам потрібно. Бачу, що не зможемо знайти щастя.

Яків. Чому?

Афанасій. Чому ж?

Григорій. Тому, що не розуміємо, що воно таке. Для того, щоб бути щасливим, не треба їздити за моря, колінкувати перед сильними світу сього. Шукаємо щастя по країнах, століттями, а воно є завжди і всюди, як риба у воді, так ми в ньому, а воно коло нас шукає нас самих. Немає його ніде, тому що воно є всюди. Воно подібне до сонячного сяйва: відкрий тільки вхід йому в душу свою. Воно завжди штовхає в стіну твою, шукає проходу і не знаходить, а твоє серце темне й невеселе. І ти маєш пізнати себе і здобути його.

Як ви думаєте, чому в різних людей різне розуміння щастя?

( Поняття щастя стосується духовного світу людини. А скільки людей – стільки світів. Тож зрозуміло, що кожен витлумачуватиме щастя по-своєму. Для когось – це задоволення, втіха; для когось – добробут. Хтось щастя розуміє як удачу, талан. Для інших щастя – це радість.

Оскільки кожна людина живе своїм життям, то й відчуття втіхи від нього в кожного своє. Саме тому й найзагальніші рекомендації як жити, щоб досягти щастя, є дуже умовними.)

І в минулому чимало мудрих людей прагнули збагнути, що таке щастя. Давайте прислухаємося до їх роздумів. Вони допоможуть нам знайти свою відповідь на це питання.

Джерело щастя – сім'я.

А.Макаренко

Чи погоджуєтесь ви з цією думкою?

( Найкращою підтримкою є хороша атмосфера у сім'ї , добрі стосунки з друзями. Підтримка близьких допомагає долати труднощі, що, можливо, не під силу для самотньої людини. Присутність близьких нам людей посилює відчуття задоволення. Прекрасні хвилини, пережиті разом з близькою нам людиною, вдвічі прекрасніші чи щасливіші.)

Чи згодні ви з думкою Жорж Санд: " У житті існує тільки одне щастя – кохати і бути коханою"?

Чи можна розуміти цей вислів так: поки не зустрів кохання – ти нещасна людина?

А якщо людина кохає без взаємності, її теж можна вважати щасливою?

( Кохання змінює людину на краще, дарує їй нові чудові відчуття, мрії. У коханні споріднюються душі двох людей. І навіть нерозділене кохання прекрасне вже тим, що людина відкриває для себе красу іншої особистості.)

Чи можна бути щасливою людиною, у якої є абсолютно все, про що тільки можна мріяти, але немає любові і добра в душі?

Давайте поміркуємо над словами Леонардо да Вінчі : "Щастя дається тому, хто багато працює".

Чи може праця зробити людину щасливою?

( Щасливою людину робить зовсім не престижна або творча робота як така, а перед усім та, в яку людина вкладає свою душу, від якої отримує задоволення.)

Якщо людина не любить свою роботу – вона нещаслива?

Тільки від нас залежить, як використати можливості, що надає нам життя. Крилата мудрість учить: " Щасливий випадок допоможе тільки тому, хто добре підготовлений до нього".

Як можна зрозуміти ці слова?

Уявімо собі двох юнаків з однаковою освітою і кваліфікацією, які прийшли працювати на підприємство. Один з них багато років вивчав іноземні мови, а другий вважав це зайвим. Коли на підприємство приїжджали закордонні замовники, керівництво використовувало добре знання мов першого з юнаків, запрошувало його на переговори. І коли одного дня виникла потреба послати фахівця із знанням іноземних мов на тимчасову роботу за кордон, перший , незважаючи на молодий вік, був обраний.

Чи міг другий вважати, що його колезі пощастило, а йому ні? Адже цією доброю нагодою міг скористатися тільки той, хто був до неї готовий.

Постійна робота над самим собою може принести щастя. Перемога над власними недоліками – найсолодша, адже людина таким чином відчуває себе вільною і сильною морально. Отже, робота над самим собою, відчуття власної значимості – в цих факторах теж міститься щастя.

Рекомендації щодо розширення можливостей відчути щастя містяться у творах філософа і логіка Бертрана Рассела. "Той, кому подобається спостерігати футбольний матч, має щось більше, ніж, той, кому футбол нічого не говорить. Тому, хто любить читати, краще, ніж тому, хто не читає, і тут різниця ще більша, бо в житті значно більше можливостей читати, ніж дивитися футбол. Чим більше речей цікавить людину, тим більше в неї можливостей для щастя, і тим менше вважає іграшкою в руках долі. Бо коли в неї не виходить якась справа, вона може взятися за іншу. Життя занадто коротке, щоб людина могла займатися занадто багатьма речами, аби змістовно заповнити його".

Loading...

 
 

Цікаве