WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Рослинна символіка українського фольклору - Сценарій

Рослинна символіка українського фольклору - Сценарій

Сценарій фольклорногосвята

"Рослинна символіка українського фольклору".

Мета: дослідити характерні ознаки образів–символів рослин в українському фольклорі, визначити світоглядну значущість цих символів для українців, поглибивши знання антології українського фольклору.

(Кімната прикрашена вишитими рушниками, картинками з рослинами. Вчитель і ведучий одягнені в національні українські костюми. На свято запрошені поважні представники культури, етнографи, фольклористи, працівники обласного краєзнавчого музею м. Житомира.)

Вчитель. Ми живемо у тривожний, але прекрасний час, час, коли відроджуються національні традиції, переглядаються культурні цінності, забуті століттями. Кожний народ має свої святині, свої символи: опоетизовані образи дерев, квітів, трав. Є вони і в нашого народу. Ці образи-символи уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі.

Ведучий. Рослинні мотиви та образи широко представлені в українському фольклорі. Майже в усіх жанрах усної народної творчості рослинна символіка є одним із найважливіших художніх засобів.

( Стиха лине приємна, повільна мелодія )

1-ий читець. УКРАЇНО МИЛА, КРАЮ МІЙ ЧУДОВИЙ!

ЧИ Є В ЦІЛІМ СВІТІ ЩЕ ТАКА КРАСА?

ВЕСНО НАША РІДНА, В ЗАПАХАХ БУЗКОВИХ,

В ГОЛУБІМ СЕРПАНКУ ДІВЧИНИ КОСА.

2-ий читець. ВСЯ В САДАХ ВИШНЕВИХ, У ПАХУЧИХ М'ЯТАХ,

В РОЗЛОГИХ ДОЛИНАХ ЯБЛУНЬ ПАХНЕ ЦВІТ.

ЗЕМЛЕ ТИ ВРОДЛИВА, ЗЕМЛЕ ТИ БАГАТА,

ДЕ ТАКОЇ ВРОДИ ЗНАЙДЕШ ДИВОЦВІТ?

3-ій читець. СКРІЗЬ ХАТИ БІЛЕНЬКІ, НАЧЕ НА МАЛЮНКУ,

В МАЛЬВАХ, ЧОРНОБРИВЦЯХ, НАЧЕ У ВІНКУ,

ДАЙ, КОХАНА ЗЕМЛЕ, ЦІЛЮЩОГО ТРУНКУ,

ВІРНОЮ Я БУДУ ТОБІ ДО ВІКУ!

( Лунає пісня Константина Яновського "Калинові острови" у виконанні хору ліцею. )

Ведучий. Хто собі може уявити нашу Україну-неньку без верби та калини? Напевно, ніхто. Тому не можемо уявити і наш український фольклор без образів-символів цих рослин.

1-ий учень. Серед опоетизованих рослин - символів першорядне місце відводиться калині. Червоний колір калини відображає красу, біле цвітіння – невинність. Калина прикрашала весільний обряд, використовувалася і під час поховань, але кожного разу – як ознака любові, доброї згадки про людину.

2-ий учень. Калина несе водночас і прикмети жалю, і смутку, і туги за коханим. Калина - це символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Чому саме вона стала глибоким народним символом?

Це зумовлено багатьма чинниками: кольором цвіту, плодів, формою, лікувальними властивостями, світоглядом, традиціями наших предків.

3-ій учень. Шанують українці і вербу. „Без верби і калини – нема України". Верба символізує прадерево життя. У символізації верби визначальним є сприяння цього дерева як важливого чинника життєдіяльності. Верба росте, як правило, над водою, і в свідомості українців її образ поєднувався із образами річки, криниці, джерела. За прислів'ям, де срібліє вербиця, там здорова водиця.

4-ий учень. Образ верби дуже поширений у фольклорі. Він символізує невибагливість, скромність, глибоку тугу і печаль матері-вдови, безталанної дівчини, асоціюється із одруженням.

( Лунає мелодія пісні "Летіла зозуля, кувала..." )

1-ий учень. Є у нашого народу символи сімейного добробуту: чорнобривці, маки, мальви, соняшник, барвінок, вишня, рута-м'ята, ряст, васильки, любисток...

2-ий учень. Є і цілющі образи-символи: папороть, терен, чистотіл, чебрець, полин...

3-ій учень. А образи, що найчастіше використовуються в обрядодіях - дуб, осика, тополя, явір, бук та ін.

Виступ групи етнографів про рослинну символіку Полісся

1-ий етнограф. Рослинна символіка Полісся включає образи бузку, ясена, явора та любистку.

2-ий етнограф. Важливе значення для викристалізації національної свідомості українців мали і мають фольклорні обрядодії з рослинами, зокрема замовляння.

3-ій етнограф. Репертуар рослинних символів у замовляннях надзвичайно широкий і різноманітний. Це, мабуть, також наслідок глибокої давнини замовлянь як "жанру" і як міфосвіту. Адже рослинна символіка походить від збирання корисних рослин - того етапу стосунків стародавньої людини з природою, який передував навіть мисливству.

4-ий етнограф. "Калиновим мостом ішло три сестри: Калина, Малина, Шипшина. Не вміли вони ні шити, ні прясти, тільки вміли сікти-рубати, ріки пропускати: одна ріка водяная, друга ріка огняная, третя ріка кров'яная. Водяною огонь заливати, кров'яною кров унімати".

1-ий етнограф. "Іван Богослов, не однослов, море потоптав, мальву посадив; мальва не прийнялась – у народженого, хрещеного раба Божого Івана кров уйнялась!".

2-ий етнограф. "В неділю рано Пречиста Діва плугом небо орала, небо орала, руту-м'яту сіяла. Рута-м'ята не зійшла, щоб кров не найшла".

3-ій етнограф. "Ой вилинь, вилинь, гоголю! Винеси літо з собою, винеси літо,

літечко, і зеленеє житечко, хрещатенький барвіночок і запашний васильочок!".

4-ий етнограф. "Дубе, дубе! Ти чорний: у тебе, дубе, білая береза, у тебе дубочки синочки, а у березочки дочки. Тобі, дуб і березо, шуміть та густи, рожденному, хрещеному рабу Божому Івану спать та рости!".

Інсценізація легенди про чистотіл

Оповідач. Давно колись жила в селі дівчина Марія. Жила бідно з матір'ю-вдовою, працювала важко з раннього ранку до пізньої ночі. А вродою дівочою була, як пава мальована. Закохався в неї син сільського багатія Дурманюка Олекса. Покохав щиро. Старий Дурманюк од люті аж синів. Кричав на сина. Та Олекса стояв на своєму. Старий Дурманюк пішов до сільської відьми. Заплатили їй великі гроші, аби вона якусь болячку наслала на Марію. І стара відьма зробила свою чорну справу: наворожила, нашептала, та й укрилося Марійчине біле личко бородавками. Плаче дівчина, людям на очі боїться показатися. Дізнався про те Олекса, засмутився важко. Але не сидів склавши руки: пішов до доброї ворожки і розповів їй про своє лихо. Ворожка дістала пучок сушеного зілля і сказала:

Ворожка. Віддаси Марії, нехай зварить його в полив'яному горщику. В тому відварі нехай тричі вмиє лице та промовить:

- Зілля-зіллячко зелене, забери болячку від мене.

Поки сонечко зі йде, хай болячка пропаде і на відьму перейде.

Оповідач. Відніс Олекса Марійці зілля, і вона знову стала вродливою.

Вчитель. Сьогодні ми ще раз впевнюємось, що опоетизація рослинного світу

становить свого роду народнопоетичну домінанту, що виявляє себе в

народній творчості, художньому слові, зрештою визначає спосіб мислення,

світобачення українців.

Виступ народознавчої групи

Ведучий. Також вагоме місце займають образи-символи рослин у святах.

( На сцені з'являються 4 дівчини, що символізують 4 пори року. Кожна з них

вдягнена відповідно до пори року, яку вона уособлює.)

Дівчина-зима.

ТРЕТЯ ПРЕЧИСТА ( 4 грудня ) – льон, коноплі, мак-видюк, рута-м'ята.

КАТЕРИНИ ( 7 грудня ) – пшоно, васильки, верба.

РІЗДВО ( 7 січня ) – васильки, калина, пшениця, валеріана.

Дівчина-весна.

СТРІТЕННЯ ( 15 лютого ) – пшениця. просо, ячмінь, овес, аїр.

ЄВДОКІЇ ( 14 березня) – пшениця, льон, коноплі, гречка, просо.

МАСЛЯНА (останній тиждень перед Великоднем) – льон, коноплі, бузок, барвінок.

ХРЕСТОПОКЛІННИЙ ТИЖДЕНЬ ( 4-ий тиждень Великого посту ) – пшениця, овес, мак.

Loading...

 
 

Цікаве