WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Логічні операції та вирази - Урок

Логічні операції та вирази - Урок

Урок алгебри – інформатики в 10 – му класі

Тема: „Логічні операції та вирази"

Освітня мета уроку інформатики: Дати поняття про прості та складені логічні вирази, навчити застосовувати логічні операції при розв'язуванні завдань з курсу інформатики

Освітня мета уроку математики: Формування понять: висловлення, кон'юнкція, диз'юнкція, імплікація, еквіваленція, заперечення; навчити користуватися логічними операціями;

Розвиваюча мета бінарного уроку: сприяти розвитку мислення та розкриття творчих здібностей учнів, розвивати вміння проводити дослідницьку роботу наукового характеру;

Виховна мета бінарного уроку: виховувати в учнів інтерес до предметів на прикладах оригінальних розв'язків математичних задач за допомогою комп'ютера, використовуючи диференціальний та особистісний підхід, сприяти самореалізації учнів.

Тип уроку: бінарний урок з алгебри та інформатики.

Хід уроку: І. Організаційний момент.

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Для вивчення даної теми нам необхідно згадати матеріал попередніх уроків.

Фронтальне опитування.

Що називається множиною?

Хто засновник теорії множини?

Що називається елементом множини? Наведіть приклад множини.

Яка множина називається скінченою (порожньою)?

Що називають підмножиною множини?

Які множини називають рівними?

Що називають перерізом множин А і В?

Що називають об'єднанням множин А і В?

Що називають різницею множин А і В?

В цей же час учень на дошці виконує завдання: дано: А={1; 3; 7; 5}, В={1; 5; 7; 9}. Знайти:

Перевірка та обговорення виконаного завдання учнем на дошці.

ІІ. Мотивація навчання.

Світ формул алгебри висловлювань – світ надзвичайно цікавий, і особливим є те, що велика кількість логічних задач розв'язується за єдиним алгоритмом, а це означає, що є можливість розібратися в тому, як ЕОМ складає розклад, враховує багато різних чинників при розв'язуванні досить реальних практичних задач.

Підкреслю, що при розв'язанні складних задач уміння створювати з простих умов передачі управління складні умови, що формулюються за допомогою алгебри висловлювань, дозволяє робити програми більш простими і ефективними. Це означає, що алгебра висловлювань необхідна для програміста, потреба в ній може виникнути при розв'язанні не тільки логічної задачі, а й задачі на обчислення, графічної, або задачі символьної обробки.

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

  • Оскільки до проведення нашого уроку будуть залучені комп'ютери, прошу повторити правила техніки безпеки.

  1. Знайомство з історією розвитку математичної логіки.

  • На робочому столі ви бачите папку з назвою „Логіка". Відкрийте її. В списку „Зміст" виберіть розділ

Історія виникнення математичної логіки

Вивченням логічних форм мислення займались ще в 6-5 століттях до н.е. Мислителі Давнього Світу розроблювали деякі питання структури пізнавального процесу і мовних граматичних форм. В Давній Греції питаннями логіки вперше став займатися філософ-матеріаліст Демокрит (близько 540-480 до н. е. ) З перших кроків свого виникнення логіка формувалась як складова частина філософського знання.

Родоначальником науки логіки по праву вважається давньогрецький мислитель Аристотель( 384-322 до н.е.) Він всебічно досліджував основні для науки логіки питання; систематизував форми мислення-поняття, судження, умовивід; сформулював логічні закони - закон тотожності, протиріччя, виключеного третього; вивів логічні правила дедуктивного умовиводу доказу. Йому належать 6 логічних трактатів, які об'єднані під загальною назвою "Органон" .

Аристотель ( 384-322 до н.е.)

Аристотель вперше в історії античної філософії зайнявся спеціальним вивченням внутрішньої структури людського мислення і намагався вивести логічні форми з реального змісту думки. Закони і правила логіки, за його думкою, не випадкові, а беруть об'єктивні витоки у відносинах предметного світу. Логіку він розглядав як науку про утвердження хибних суджень, які спотворюють дійсне положення речей. У всіх своїх логічних дослідженнях Аристотель відстоював інтереси науки від ідеалістичних спотворень.

В Середні Віки, коли філософію перетворили в служницю теології, логіка Аристотеля була відірвана від об'єктивної основи і підпорядкована інтересам богослов'я. Проте логічні дослідження, що відстоювали матеріалістичне пізнання, продовжувались.

Успіхи дослідного природознавства 16-17 століть характеризувались насамперед розвитком математики і механіки земних і небесних тіл. Обмеженість наукового пізнання того часу привела до встановлення метафізичного погляду на природу, як на завмерлу і незмінну систему. Метафізичний спосіб мислення пізніше відчувся на розумінні предмету формування логіки. Її законам надали абсолютного характеру, тобто розповсюдили їх дію не тільки на мислення, а й на зовнішній об'єктивний світ. Наріжним принципом метафізики було оголошено формально логічний закон протиставлення. Недопустимість логічного протиставлення в нашому мисленні пояснювалась як доказ відсутності реальних протиставлень самій дійсності. Всі явища природи представлялись рівносильними всередині себе. Метафізика спотворювала предмет та характер законів формальної логіки.

Проти абсолютизації законів логіки виступив з ідеалістичних позицій німецький філософ І. Кант. Звичайну логіку він трактував занадто формалістично, в повній незалежності від змісту думки. Кант висунув інший тип логіки, в якій логічні форми розглядаються як апріорні властивості розуму, що обумовлюють можливість загального і необхідного знання явищ.

Зважену критику кантівського апріоризму дав Георг Фрідріх Гегель (1770-1831) . В цей же час він критично відносився до формальної логіки. Своє відношення до формальної логіки він будував виходячи з об'єктивно-ідеалістичного положення про рівносильність законів мислення і буття. Закони логіки, за думкою Гегеля, мають загальний характер, розповсюджуючись на всі форми дійсності.

З кінця минулого століття формальна логіка зробила великий крок вперед. Виникла математична логіка, широко використовуючи метод математичної формалізації і спеціальний апарат символів до певного кола логічних операцій. Формалізація і абстраціювання від конкретного змісту висловлювань дали змогу вирішити ряд важких логічних задач в області математики і знайшли використання в роботі ЕОМ, теорії програмування.

Проте математична логіка не осягнула всіх проблем логіки мислення. За формальною логікою залишаються пізнавальні форми і важлива методична роль як науки про закони і форми правильної думки, що веде до утвердження істини.

  1. Поняття висловлювання.

Вчитель математики: Розглянемо Поняття висловлення

Основним поняттям математичної логіки є поняття "просте висловлення"

Алгеброю логіки називають розділ математичної логіки, який вивчає загальні властивості виразів, складених із окремих висловлень.

Об'єктами алгебри логіки є розповідні речення, відносно кожного з яких можна говорити, істинне воно чи хибне. Такі речення називаються простими висловленнями.

Наприклад: Число 8 ділиться на 2;

Берлін - столиця Франції;

Перше висловлення є простим та істинним, бо однозначно можна сказати, що дійсно число 8 ділиться на 2. Друге висловлення теж просте, але хибне, бо всім відомо, що Берлін не столиця Франції.

Над простими висловленнями можна виконувати такі логічні операції: кон'юнкція, диз'юнкція, імплікація, еквіваленція та заперечення. В результаті виконання цих операцій із простих висловлень утворюються складні. Якщо ми з'єднаємо сполучником і висловлення "число 8 ділиться на 2" і висловлення "число 8 ділиться на 4", то отримаємо складне висловлення "число 8 ділиться на 2 і на 4".

Loading...

 
 

Цікаве