WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сім нот магічного кохання (виховний захід) - Реферат

Сім нот магічного кохання (виховний захід) - Реферат

Як з наших хто тебе застане тут.

Ромео

Кохання принесло мене на крилах,

І не змогли цьому завадить мури;

Кохання може все і все здолає, -

Твоя рідня мені не перешкода.

Джульєтта

Вони тебе уб'ють, коли побачать.

Ромео

В очах твоїх страшніша небезпека,

Ніж в двадцяти мечах. Поглянь лиш ніжно -

Й мені ненависть їхня не страшна.

Джульєтта

О, не хотіла б я нізащо в світі,

Щоб тут вони побачили тебе!..

Ромео

Своїм плащем мене прикриє ніч.

Та, як не любиш ти, - нехай знаходять...

Хай краще смерть від лютої злоби,

Ніж довгий вік без ніжності твоєї.

Джульєтта

Хто показав тобі сюди дорогу?

Ромео

Моя любов! Вона мене навчила,

Дала мені пораду, я ж за те

Позичив їй очей. Я не моряк,

Та будь від мене ти хоч так далеко,

Як щонайдальший берег океану,

Я б зважився такий здобути скарб!

Джульєтта

Моє лице ховає маска ночі,

Але на нім пала дівочий стид,

Що ти в цю ніч мої слова підслухав.

Хотіла б я пристойність зберегти,

Від слів своїх відмовитись хотіла б,

Хотіла б я... та годі прикидатись!

Мене ти любиш? Знаю, скажеш: "Так..."

Тобі я вірю, з мене досить слова.

О, не клянись! Зламати можеш клятву:

Недурно ж кажуть, що з любовних клятв

Сміється сам Юпітер. О Ромео!

Скажи, якщо ти любиш, правду щиру.

Коли ж вважаєш - переміг мене

Занадто швидко, я тоді насуплюсь,

Скажу уперто: "Ні!", щоб ти благав.

Інакше - ні, нізащо в світі! Ні!

Так, мій Монтеккі, так, я нерозважна

І, може, легковажною здаюсь...

Повір мені, і я вірніша буду,

Ніж ті, що хитро удають байдужість.

І я б могла байдужою здаватись,

Якби зненацька не підслухав ти

Любов мою й слова мої сердечні...

Пробач мені, мій любий, і не думай,

Що мій порив палкий - це легковажність;

Мою любов відкрила темна ніч.

Ромео

Клянусь цим місяцем благословенним,

Що сріблом облива верхи дерев...

Джульєтта

О, не клянися місяцем зрадливим,

Який так часто змінює свій вигляд,

Щоб не змінилася твоя любов.

Ромео

То чим я поклянусь?

Джульєтта

Не треба зовсім.

Або, як хочеш, поклянись собою -

Душі моєї чарівним кумиром, -

І я повірю.

Ромео

Серця почуттям...

Джульєтта

Ні, не клянись! Хоч ти - єдина радість,

Та не на радість змовини нічні...

Все сталось несподівано занадто -

Так швидко, так раптово й необачно,

Як блискавка, що блисне й раптом зникне

Ледь встигнемо сказати: "Он сяйнуло!"

Добраніч, любий! Теплий подих літа

Нехай цю бруньку ніжного кохання

Оберне в пишну квітку запашну,

Коли з тобою зійдемося ще раз.

Добраніч! Хай у тебе переллється

Той мир, що вщерть моє сповняє серце!

Ромео

Без нагороди так мене й покинеш?

Джульєтта

Якої ж нагороди хочеш ти?

Ромео

Повинна ти в коханні присягти.

Джульєтта

Я присяглась раніш, ніж ти просив,

Проте я хтіла б клятву ту забрати.

Ромео

Забрати клятву? О, навіщо, люба?

Джульєтта

Щоб бути щедрою і знов віддати.

Таж я того жадаю, що вже маю:

Як море, доброта моя безкрая,

Як море, дна не має і любов,

Що більше їх я віддаю тобі,

То більше їх у мене зостається,

А їм немає меж...

Є.Дога "Сонет" - звучить у виконанні вчителя

Сцена у балкона - одна із самих поетичних у творах світової літератури про любов. Це дивна сцена, утім, як і вся трагедія Шекспіра, надихала багатьох композиторів на створення творів, що так само стали шедеврами світового мистецтва.

Французький композитор Г. Берліоз створила симфонію на цей сюжет, а його співвітчизник Шарль Гуно - ліричну оперу "Ромео і Джульєтта".

У 1869 р. П.И.Чайковський написав один із кращих своїх творів - симфонічну увертюру "Ромео і Джульетта", а композитор С.С.Прокоф'єв одним з вищих досягнень своєї творчості вважав музику до балету "Ромео і Джульетта", де прославлена балерина Галина Уланова зуміла виразити мовою танцю образне слово шекспірівської трагедії.

Не обійшов цієї теми і світовий кінематограф у 1969 році італійський режисер Р.Дзеффирелли поставив художній фільм "Ромео і Джульетта".

Поволі плине ріка часу, минають роки і тисячоліття. Приходять одні герої, відходять інші, тільки вічною залишається тема кохання.

На початку 70-х років минулого століття, після неймовірного успіху пісні "Червона рута", у її автора заочно закохалися сотні шанувальниць з усього колишнього Союзу. Звідусіль йому надсилали листи, інколи просто з позначкою: місто Чернівці, Володимиру Івасюку. Невисокого зросту, русявий, голубоокий — своєю зовнішністю Івасюк справляв на жінок неабияке враження. Гарний, шляхетний, вихований, — він не міг не захоплювати! Не одна дівчина мріяла про такого хлопця з голубими очима... В Івасюка закохувалися, закохувався і він. І те, що у житті видатного українського композитора було кохання — світле й чисте, — можемо достеменно стверджувати, слухаючи його пісні. Адже такі твори, як "Червона рута", "Я піду в далекі гори", "Відлуння твоїх кроків", "У долі своя весна", "Два перстені", "Я ще не все тобі сказав", "не могли бути написані людиною з байдужим серцем...

Свою студентську любов Івасюк зустрів у стінах Чернівецького медінституту. Марія Соколовська навчалася в одній групі з Володею і виступала з ним в інститутському ансамблі. На курсі майже всі знали, що Івасюк був у неї закоханий і що "Червона рута" присвячувалася саме Марії. Одразу після того, як пісня прозвучала, композитор переписав слова "Рути" в зошит і додав: "Мусі від Володі". Ось що розповідає сьогодні Марія Соколовська-Марчук:

"Молодість сама по собі прекрасна, але незрівнянна ні з чим, коли поруч людина, котра тебе розуміє і підтримує у всьому, зачаровує своєю красою і розумом, дарує тобі ніжну гру чарівної скрипки і свої пісні. З Володею ми були поруч увесь день: зранку — заняття, ввечері — репетиції ансамблю. Уже пізніше мені розповіли, що Івасюк був закоханий у мене, але сам він ніколи не зізнавався. Мабуть, йому легше було про все сказати у піснях."

На стрімкому творчому злеті обірвалось життя Володимира Івасюка, але залишились його пісні, в яких живе кохання.

В.Івасюк "Червона рута" - виконання пісні

Книга кохання велика і невичерпна. Ми перегорнули лише декілька її сторінок. Але вона не закінчена. Ми продовжуємо вписувати в неї нові сторінки і майбутні покоління з подивом і захопленням будуть їх переписувати.

Не бывает любви несчастной.

Может быть она горькой, трудной.

Безответной и безрассудной.

Может быть смертельно опасной.

Но несчастной любовь не бывает.

Даже если она убивает.

Тот, кто этого не усвоит,

И счастливой любви не стоит.

Дж.Леннон, П.Макартні "Вчора" - виконують учні

Поки жива людина на землі, поки б'ється її серце, вона буде оспівувати любов.

Весна дуже скоро вступить в свої права і природа навкруги оживе.

Весна шепнёт тебе: "Живи..." И ты от шёпота качнешьсяИ выпрямишься, и начнешься, Всё начинается с любви!

У нас з вами на дошці зображене зимове дерево, але ми разом з вам зробимо з нього дерево кохання. Почувши історії про кохання, напишіть на серцях ваше визначення поняття "любов". Що це за почуття?

(учні пишуть своє визначення поняття "кохання" на серцях і прикрашають дерево)

Подивіться як в зимню пору ожило наше дерево. Адже серед усiх чудес свiту найбiльше чудо - це кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пiзнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. I, навiть, якби запропонували вибрати щось одне серед таких цiнностей як грошi, влада, слава i кохання, то переважна бiльшiсть вибрала б останнє.

Отже, нехай до вас прийде це високе почуття і пам'ятайте, що його потрібно цінувати.

Ф.Лей "Історія кохання"

Loading...

 
 

Цікаве