WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Тарас Шевченко — видатний художник. Цінність його живописної спадщини - Урок

Тарас Шевченко — видатний художник. Цінність його живописної спадщини - Урок

Учитель. Відтак, думається, що час уже повніше ознайомитися з графічними роботами Шевченка.

Учень. Знайомство доцільно розпочати з учнівських робіт Шевченка, виконаних у 1835-1837 роках, коли він спілкувався з молодими митцями Товариства заохочення художників, учнями Петербурзької Академії мистецтв та художньої школи, керованої та опікуваної О.Г. Венеціановим. У цей період Шевченко почав працювати над сюжетними малюнками на історичні теми ("Смерть Лукреції", "Смерть Олега, князя древлянського", "Олександр Македонський виявляє довір'я своєму лікареві Філіппу", "Смерть Віргінії", "Смерть Б. Хмельницького", "Смерть Сократа"). Саме в них бере витоки глобальна тема, що стане для Шевченка основною впродовж усього життя. Це тема України, її минулого, сучасного і вимріяного у згорьованих та змучених серцях простого люду щасливого майбутнього.

Учитель. Зупинимося докладніше на картині "Смерть Б. Хмельницького".

Учень. У просторій світлиці — козаки. У глибині на ліжку сидить знесилений смертельним недугом Б. Хмельницький. Відчуваючи близький подих смерті, Хмельницький відповідно до рішення козацької Ради передає своєму синові Юркові, що схилився перед батьком навколішки, булаву — ознаку й символ гетьманської влади. Праворуч від гетьмана, ближче до глядача, у кріслі з високою спинкою, задумливо поскубує бороду боярин — представник московського царя. Ліворуч біля столу — представник духовенства. У центрі малюнка, на передньому плані згорьовані запорожці схиляють у скорботі перед улюбленим ватажком бойове знамено. У глибині, на тлі світлого прямокутника відчинених дверей, — силуети козаків, що йдуть прощатися зі своїм гетьманом. Зміст і деталі зображеного досить точно відповідають описам події, викладених у сучасній Шевченкові літературі, а також у народній думі про смерть Б. Хмельницького.

Прагнучи якомога життєвіше і правдивіше зобразити сцену смерті Б. Хмельницького, молодий Шевченко малює постаті у складних ракурсах. Однак через брак певного досвіду і вправності в рисунку, а також знань анатомії людського тіла порушуються і навіть деформуються пропорції. А бажання максимально точно відтворити атмосферу цієї сумної, хоч і не позбавленої урочистості події, обертається надмірністю у показі другорядних деталей, які відволікають увагу від головного.

Учень. Започаткована у "Смерті Б. Хмельницького" тема історичного минулого і сучасного рідного краю знаходить своє логічне продовження у творах наступних років, зокрема графічному циклі "Живописна Україна". Відповідно до задуму Кобзаря "Живописна Україна" мала виходити щорічно окремими випусками по 12 естампів, виконаних у техніці офорту. З незалежних від Шевченка причин світ побачив тільки один випуск "Живописна Україна" (кінець 1844 р.), що містив 6 офортів. Та навіть цього досить, щоб належним чином оцінити глибинність задуму та широту тематичного діапазону циклу.

Учень. Варто ще спинитися на роботі "Судня рада". Цей офорт можна розглядати як зображення побутової сцени життя українських селян. На аркуші відтворено сільський сход, що має розв'язати суперечку між односельцями. Змістовий же підтекст глибший. У творі суд народний, тобто суд праведний і справедливий протиставляється панському судові.

Учень. По-новому розкривається талант Шевченка-пейзажиста в малюнках, виконаних ним у 1848-1849 роках під час наукової експедиції, з опису та дослідженню Аралу.

Малюнки й акварелі, виконані під час експедиції, не стали сухими протоколами, у яких скрупульозно перелічено кожен камінь і кожну складку місцевості. Природу Аралу Шевченко побачив одночасно очима художника та науковця.

Учень. Значне місце у графічній спадщині Шевченка посідають портретні зображення, які він створював упродовж усього життя, увічнивши на папері багатьох своїх сучасників. Композиційне вирішення графічних портретів не відзначається широким розмаїттям: здебільшого це поясні чи погрудні зображення, повернені фронтально або на три чверті до глядача, де основну увагу зосереджено на обличчі й особливо очах — "вікнах душі" портретованої моделі. Серед зображених — переважно особи, з якими Кобзар спілкувався або яких добре знав. (Розгляд портретів.)

Учитель. Хочеться зупинитися на автопортретах.

Учень. Упродовж свого творчого життя Шевченко створив понад 30 малярських та графічних автопортретів, у яких передав складну "лінію" своїх думок, почуттів, переживань. На його малюнках ми бачимо романтичного юнака (ранній автопортрет 1840 року) і збагачену досвідом, але вже хвору виснажену людину, яка прожила нелегке життя (автопортрет 1861 року). Автопортрет 1840 року є чудовим заспівом Шевченка-митця до його великої саги психологічного самоаналізу. В автопортреті Шевченка ліричне поєднується з драматичним, замріяність — з тривогою, добросердечність — із сумом, бадьорість — з легкою втомою. Перед нами зосереджене обличчя молодої людини. Гарний, сповнений гідності й граціозності поворот голови до глядача. Світло вихоплює з півтемряви лише обличчя — все інше тане, ховається у напівпрозорих тінях. Чоло Шевченка яскраво освітлене, а очі сховані в тіні. Художник вдається до засобу, типового для малярства романтизму, — за допомогою світла й тіні підкреслити, виділити те, на що передусім має звернути увагу глядач. Може здатися дивним, що найпромовистіший елемент портрета, який художники намагаються всіляко виділити, "дзеркало душі" — очі — Шевченко навпаки затінює. Але придивіться уважніше. Погляд сповнений якогось невисловленого запитання. Замість замріяного споглядання, яке так любили відтворювати у своїх портретах художники-романтики, у Шевченка — гостре, насторожене, драматичне вдивляння у життя, у людей.

(Учень виразно читає поезію "Садок вишневий коло хати".)

Учитель. Шевченко чудово знав народний побут, звичаї, обряди. Можна без перебільшення сказати, що він засвоїв їх з молоком матері. Як творча особистість, він мав дар підносити ті чи інші сторони українського побуту до вершин поетичного осмислення і вселюдського значення.

Учень. Більшість композицій побутового жанру — графічні роботи. Що ж до олійного живопису, то найвідоміші картини Шевченка — це "Катерина", "Селянська родина", "На пасіці".

На картині "Селянська родина" бачимо стареньку, під солом'яною стріхою хату. Тут, у затишку, наприкінці літнього дня, зібралася селянська родина —

молоді батьки, їх синочок, дід. Малюк, що цілий день був з дідусем, очевидно, бешкетуючи, а може й ненароком розбив горщика, який висів на тину і був неабиякою цінністю у селянській родині.

Батько хотів було покарати хлопчика за вчинену шкоду. Але мати заступилася за сина, благаючи чоловіка вибачити його. Чоловік полагіднішав, заспокоївся, узяв люльку і, немов вибачаючись перед дружиною, прагне приласкати сина.

За цією маленькою драмою уважно стежить дворовий пес. Трохи далі, на розі хати, сидить і гріється у променях вечірнього сонця сивий дідусь, якому байдуже все, що діється на подвір'ї.

Перед нами типова сцена з селянського побуту, знаменитий жанровий живопис, який посідає важливе місце в українському мистецтві XIX ст. Шевченко написав картину "Селянська родина" 1843 року. Навчаючись у Петербурзькій Академії мистецтв, він приїхав в Україну, де не був уже чотирнадцять років. Що ж побачив Тарас у милому серці краї? Злидні, горе, страждання, стогін підневільного народу. І водночас — райське життя розбещеного панства, поміщицьку сваволю.

Свій біль за скривджений, підневільний народ і свою ненависть проти царя і його посіпак поет вилив у віршах і в гнівній сатиричній поемі "Сон". Ці почуття знайшли відображення і в його картині "Селянська родина". (Звучить уривок з поеми "Сон".)

Учитель. Ми з вами зробили спробу відтворити у своїх малюнках той світ, який нам показав поет і який ми відчули своєю душею. Розглянемо ці малюнки. (Учні коментують свої малюнки.)

IV. Підсумок уроку. Сьогодні ми лише торкнулися мистецької спадщини Т.Г. Шевченка. Як бачимо, Тарас Григорович зробив великий внесок у розвиток живопису України.

Який висновок із наших досліджень можемо зробити?

V. Домашнє завдання: скласти відгук-розповідь на тему "Шевченко-художник".

Loading...

 
 

Цікаве