WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Структура уроку української мови (проблема структури уроку вимагає переосмислення) - Урок

Структура уроку української мови (проблема структури уроку вимагає переосмислення) - Урок

В українськiй мовi 38 звукiв: 6 голосних i 32 приголосних. Голоснi звуки вiдрiзняються вiд приголосних тим, що голоснi звуки творяться голосом. Через те, що видихуваний струмiнь повiтря при утвореннi приголосних звукiв переборює рiзнi перепони, створенi мовними органами, виникають шуми, тому приголоснi звуки складаються з голосу i шуму або тiльки з шуму). 1) Прочитайте вірш мовчки. Про що він? Прочитайте вірш вголос, виділяючи римовані слова. Які особливості римування ви помітили? Які звуки римуються? Виконайте фонетичну транскрипцію римованих слів. Чим відрізняються слова, які римуються?

Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива, —

Перші матері слова,

Перша пісня колискова .

Як розлучимось з тобою,

Як забудем голос твій

І вітчизні дорогій Говоритимем чужою?

Олександр Олесь

2) Виконайте фонетико-графічний розбір слів "пісня", "дорогій", "єдине". Які звуки переважають в українській мові — мелодійні чи немелодійні? Завдяки яким звукам створюється особлива мелодійність вірша?

(З'ясовуємо, що вірш Олександра Олеся "Рідна мова" вчить нас шанувати і берегти рідну мову. Бо хіба ж можна на рідній землі говорити чужою мовою?! Це те ж саме, що любити чужу матір, а не свою.

У вірші римуються слова: мова — колискова, злива — слова; тобою — чужою, твій — дорогій. Слова можуть відрізнятися всіма, кількома й одним звуком (злива — слива, тобою — чужою). Мелодійність вірша створюється завдяки чергуванню голосних і приголосних звуків, використанню голосних, які надають віршеві особливої м'якості звучання. У нашій мові переважають мелодійні звуки. До них належать голосні звуки і дзвінкі приголосні.

Складіть план розповіді на тему "Звуки мови. Голосні і приголосні звуки", зробіть за планом усне повідомлення на лінгвістичну тему, демоструючи знання з теми й уміння будувати науково-навчальний текст.

Домашнє завдання. Підготуйте зв'язну розповідь на тему "Звуки мови. Голосні і приголосні звуки" на прикладі вірша із шкільного підручника з літератури.

Побудова уроку визначається багатьма чинниками: метою організації уроку, а отже, сукупністю проміжних цілей, які ведуть до досягнення мети уроку, метою навчального процесу в цілому (урок є відрізком навчального процесу, і на цьому відрізку тією чи іншою мірою досягається весь комплекс цілей, що стоять перед навчальним процесом з української мови; разом з провідними цілями досягаються супровідні), змістом навчального матеріалу, зазначеного в темі уроку добором методів навчання, місцем уроку в системі уроків з української мови. Логіку уроку певною мірою визначає і дидактичний матеріал (Л.І. Бондарчук. Методику уроку підказує текст. — Тернопіль: Мальва — ОСО, 2001. — 160 с.).

Розглянемо урок на тему "Ступені порівняння прикметників" (6 клас), проведений в одному з експериментальних класів. Як дидактичний матеріал учителька використала вірш В. Симоненка: Найогидніші очі порожні, Найгрізніше мовчить гроза, Найнікчемніші дурні вельможні, Найпідліша брехлива сльоза.

Найпрекрасніша мати щаслива, Найсолодші кохані вуста, Найчистіша душа незрадлива, Найскладніша людина проста. Перед учнями ставляться такі завдання і запитання: 1) Підготуйтесь до виразного читання вірша. Прочитайте його, передаючи за допомогою інтонації своє розуміння його змісту. Як виражає поет свою оцінку життєвих фактів? 2) Випишіть із другого стовпчика прикметники-присудки, виконайте їх словотвірний аналіз, вибудуйте словотвірні ланцюжки та виділіть словотвірні афікси. Які прикметники в ланцюжках означають вищий і найвищий ступені якості? Чому ви

так думаєте? 3) Як, за допомогою яких суфіксів утворюються вищий і найвищий ступені якості? Що означають прикметники вищого й найвищого ступенів порівняння? 4) Прочитайте параграф підручника. Розкажіть про ступені порівняння прикметників. З якою метою вони використовуються в мовленні? 5) Утворіть ступені порівняння від прикметників добрий, уважний, розумний, красивий, улюблений, цікавий. Розкажіть про ваші захоплення, заняття, використовуючи різні ступені порівняння прикметників.

У ході цього уроку можна виділити такі мікро-етапи: 1) читання тексту, побіжний аналіз його змісту; 2) виділення прикметників-присудків, їх словотвірний аналіз; 3) усвідомлення учнями поняття про вищий і найвищий ступені якісних прикметників, способи їх утворення; 4) уточнення й поглиблення первинних знань шляхом самостійного вивчення параграфа підручника; 5) застосування знань шляхом утворення вищого й найвищого ступенів від поданих прикметників і виконання учнями творчої роботи, іншими словами, застосування знань у стандартній і нестандартній ситуаціях. Черговий крок у розвитку уроку, мікро етап уроку, складає виконання учнями завдання, спрямованого на реалізацію проміжної мети. Аналіз тексту на початку роботи над темою зумовлюється тим, що в мові відображається певний зміст, а відтак, мовні одиниці не можуть розглядатися поза змістом. Важливо й те, що робота повчалася з розгляду виучуваної мовної одиниці у живому мовленні. Зауважимо, що логіку уроку певною мірою визначає й сам текст як дидактичний матеріал.

На побудову уроку впливає його зміст, який включає основи або вибрані частини знань за темою уроку, допоміжні знання та ціннісні орієнтації, які вносить дидактичний матеріал, завдання, за допомогою яких організовуються навчальні дії. Стрижнем цієї системи є мета організації уроку. Побудований за логікою досягнення мети його організації урок має чітку структуру, яка детермінується тим, що мета організації уроку досягається шляхом реалізації певної сукупності і послідовності цілей, які, з одного боку, зумовлюються закономірностями засвоєння знань, умінь і навичок, а з іншого, — змістом навчального матеріалу, який має бути засвоєним на уроці. Більш чи менш узагальнені проміжні цілі складають генетичну клітинку в побудові уроку, його структурі. Здавалося б, перевірка домашнього завдання, ознайомлення учнів з новою темою, закріплення знань, формування вмінь і навичок, підготовка учнів до виконання домашнього завдання теж є узагальненими цілями уроку. Але вони більше відображають суто зовнішні прояви спільної діяльності вчителя та учнів і значно меншою мірою відображають логіку розгортання змісту уроку, досягнення його мети.

Структура уроку повинна відображати не стільки зовнішні прояви діяльності вчителя й учнів, скільки сутність процесів, з якими пов'язані методична творчість учителя й активна навчально-пізнавальна діяльність учнів, її логіка. Урок має відображати логіку засвоєння його змісту та керівництва вчителем цією роботою, досягнення мети через систему дидактичних завдань. Кожне з цих завдань спрямоване на досягнення якоїсь проміжної мети, роботу над певним змістом, тому йому відповідає певна частина в побудові уроку.

Макроструктурні елементи уроку (актуалізація опорних знань, умінь і навичок, засвоєння нових понять і способів дії та застосування їх) функціонують в уроці у різних взаємозв'язках. Актуалізація здійснюється в ході засвоєння понять (правил) і об'єднується з їх застосуванням. Джерелом нових знань стає практична діяльність учнів, частіше у вигляді спостережень над мовним і мовленнєвим матеріалом. За цієї умови знання засвоюються й застосовуються одночасно. У такому випадку доцільно говорити про об'єднану структуру уроку. Зміст навчального матеріалу з багатьох тем визначає саме таку структуру уроку.

Розглянемо ще один приклад — урок в експериментальному класі з теми "Ступені порівняння прислівників". Для засвоєння цього навчального матеріалу був використаний уривок з оповідання Е. Сетона-Томпсона "Доміно". Для зручності позначимо порядкові номери речень.

1. Темноморде лисеня було найкмітливішим, найсильнішим, найспритнішим. 2. Воно вміло краще за інших знаходити їжу, і тому живилось краще за всіх. 3. Йому завжди діставались найбільші й найсмачніші шматки. 4. Воно росло швидше за інших лисенят, і різниця між ними ставала помітнішою з кожним днем. 5. Але в нього була ще одна відмінність: його дитяча темно-сіра шубка почала темнішати. 6. У брата й сестри почала пробиватися руда й жовта шерсть, властива їх породі, а в нього шерсть день від дня чорнішала, а на морді й лапках зробилась зовсім чорною.

Текст заздалегідь записується на дошці. Учням пропонується підготуватися до виразного читання. Після прочитання аналізується правопис деяких слів. На дошці та в словничках записуються дві колонки слів:

темномордий, -а, -е темно-сірий, -а, -е темнобородий, -а, -е темно-синій, -а, -е темнобровий, -а, -е темно-зелений, -а, -е темношкірий, -а, -е темно-червоний, -а, -е темноокий, -а, -е темно-голубий, -а, -е

Один з учнів читає текст, інші слухають його, слідкуючи за вимовою та інтонацією. Потім з'ясовується, до якого типу, стилю й жанру мовлення він належить. Учитель повідомляє, що це уривок із оповідання Е. Сетона-Томпсона "Доміно" і дає коротку довідку про автора, привертаючи увагу учнів до особистості самого письменника та його творів, підказує, де знайти твори письменника, що прочитати в першу чергу. Таким чином здійснюється підготовка до позакласного читання, реалізовуються міжпредметні зв'язки.

Далі організовується бесіда безпосередньо за текстом. Перед учнями ставляться запитання: Як автор характеризує лисеня? Які слова він використовує для цього? (Лисеня найкмітливіше, найсильніше, найспритніше). Якими частинами мови є ці слова? Для чого вони служать у мовленні? (Це прикметники. Вони роблять наше мовлення точнішим, виразнішим, багатішим, а описи — яскравими, барвистими, кольористими, мальовничими). Які слова говорять про те, що автор з любов'ю ставиться до тваринки? (Автор використовує іменники зі зменшувально-пестливими суфіксами (шубка, лапки). А як у контексті сприймається прикметник темноморде? У яких словосполученнях використовується це слово? (У реченні це слово сполучається з іменником лисеня, прикметник темноморде стосовно нього є залежним словом, тому не несе відтінку грубості. Пестливого значення прикметникові "темноморде" надає інтонація речення). Чому автор акцентує увагу на тому, що лисеня відрізнялось від своїх братів і сестер відтінком шерсті? (Автор хоче показати, що лисеня ні в чому не схоже на інших). Чому лисеня живиться краще за інших: тому, що воно, користуючись своєю силою, забирає їжу в інших чи тому, що воно працьовите? (Лисеня живиться краще за інших тому, що вміє краще знаходити їжу). Якими українськими приказками можна проілюструвати цю думку автора? (Хто не працює, той не їсть. Без праці й рибки не виловиш. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі).

Loading...

 
 

Цікаве