WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Навчально-методичні матеріали до уроків вивчення творчості Валерія Шевчука - Урок

Навчально-методичні матеріали до уроків вивчення творчості Валерія Шевчука - Урок

Урок на тему:

Навчально-методичні матеріали до уроків вивчення творчості Валерія Шевчука

Тема: В. Шевчук "Панна сотниківна". Проблема пошуку душевної гармонії. Образ молодої дівчини, показ її внутрішнього стану. Протиборство в її душі добра і зла.

Мета: дослідити, як автор, поєднуючи життєву правду з фантастикою, розкриває проблему пошуку душевної гармонії; формувати вміння та навички виокремлювати головне у творі та образі дівчини, розвивати мислення учнів; виховувати повагу до літературного твору.

Література: Шевчук В. Вибрані твори. — К., 1989. — С. 241-256; Українці: народні вірування, повір'я, демонологія. — К.: Либідь, 1991, С. 415-418.

Тип уроку: урок-дослідження. Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

Давно відомо, що все в художньому творі подається крізь призму авторського сприйняття, через його ставлення до світу. Кожний художній текст несе певну інформацію. На особливості творення впливає дійсність, літературний процес, напрям, рівень розвитку науки, духовності.

Література XX століття характеризується великою увагою до засобів художньої умовності, оскільки їй властиві багатозначність і відсутність остаточної відповіді на запитання. Її характерні риси: інтелектуалізація тексту, інакомовність, логічність викладу, умовність оповіді, дидактика, характерна для притч давньої літератури, не виводиться на передній план, а приховується інакомовністю, подвійність, випробування героїв, герой — шукач істини.

Умовний персонаж діє в умовній ситуації: "Людина прагне сягнути в позабуття, надаючи великого значення ірраціональним станам своєї психіки. Між зовнішнім і внутрішнім світами розвиваються межі й утворюється цілком нова реальність, у якій сон є не менш, а може, й більш важливим за справжню подію" (Зоя Шевчук "Як зустрітися поглядом з "Оком Прірви").

Чи завжди ми можемо побачити грань між реальним і фантастичним чи романтичним? Самі, мабуть, ні. А от із письменником Валерієм Шевчуком — спробуємо. Що ж чекатиме нас, коли ми ознайомимось із твором В. Шевчука "Панна сотниківна"? Кожен із нас знайде свою відповідь.

III. Активізація опорних знань учнів.

— Які письменники й у яких творах, вивчених раніше, використовували прийом сну?

— З якою метою це робилося?

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Риси літературного бароко, необароко (виступ підготовленого учня). (Звернути увагу на те, що ознакою бароко є контрастність, яка виявляється, зокрема, у протиставленні земного й неземного; захоплення ускладненою формою, химерним, дивним. Названі риси розвивалися у відповідних метафорах, символах, алегоріях...)

Ми будемо працювати з текстом і в ході роботи потрібно буде назвати елементи бароко, використані у творі "Панна сотниківна".

2. Приходить весна. Пригріває сонечко. Тане сніг. З-під прілого торішнього листя пробивається підсніжник. Своєю ніжною голівкою він тягнеться до сонця, бо прагне тепла.

Так і людина прагне до світла, душевної гармонії, намагається здобути душевну рівновагу. Прослідкуємо, як це намагалася робити сотниківна, як вели в її душі протиборство дві сили — добро і зло.

3. Робота з текстом "це сталося вночі, коли місяць висів над їхнім високим дахом..." (С. 241).

Після чудового сну, в якому дівчина відчувала себе дитиною, залишився реальний спогад — синець, появу якого вона пояснити собі не могла. Сон був світлий, а синець темний. Отже, непевно, якась темна сила могла залишити його.

І от автор уводить новий образ — юного чорта (С. 242). "Незадовго до цього був пущений на землю юний чорт..." (Повідомлення учня з української демонології про чортів, перетворення їх на коня, хорта і хлопця.) Ці ж відомості використав у своєму творі В. Шевчук. Зачитати уривок, де показано, якою побачив землю юний чорт (С. 243).

Чорт змінював свою зовнішність. Що він відчув, побувавши конем, парубком, вужем, хортом? (Зачитати С. 244). ("Його засліпило проміння, злило з головою, і юному чортові здалося, що в нього розірветься від щастя серце").

Після ночі настав день — сонячний. Але ніч залишила в душі дівчини неспокій. І цей неспокій наростав з кожною новою зустріччю сотниківни з юним чортом, який був то студентом, то козаком, то міщухом.

Якими ж деталями змалював автор внутрішній стан дівчини? (Спочатку відчула жаль; тоді їй "аж дихати не стало чим", "стискувала їй серце тривога; в'ялила тіло", "захотілося їй утекти", "чулася поміж них царівною". Дівчина розуміла, що її гості "не прості... подорожні, та й не випадкові"...І вона їх боялася.

Автор ставить питання: "А може, хвилювали її так ці перехожі, як ночі, які перетворювалися у неї на несподівані гульбища? А під ранок їй снилося щось темне й тривожне, і прокидалася вона з важкою головою?" "І знову темне й світле (деталь "вишні, мов обілляті молоком", "залиті таким молоком" (С. 244-245). І, звичайно, в далекі часи, люди, коли не могли дати відповіді на певні питання, щоб знайти спокій, ішли до ворожки. Скористалася цим і сотниківна.

Знайдіть і зачитайте художні деталі, якими змальовано ворожку (С. 245). "Пухкенька добродушна бабуся", "незвичайні в неї очі", "великі й молоді, в які важко зазирнути, ...насторожені й несподівано бездонні", "суха, зморщена, височенна баба", "волосся вибивалося Зпід очіпка сивими пасмами, а очі... жахнулася чудернацького полум'я, що хлюпало з них". Ворожка намагалася з'ясувати, що стало причиною неспокою дівчини, і пояснила, як потрібно з цим боротися. Знайдіть рядки, в яких ворожка висловлює, напевне, чи не найголовнішу думку і застерігає від злого (С. 246). "Світла в тебе душа.., а на світло завше нетля летить. Не пускай її в душу, щоб не очорнила"... "Серед зілля, як і серед людей, змагання йде... Дня й ночі, темного й світлого. Але щось у твоїй долі чудне прозирається"... Сотниківна скористалася порадою ворожки і пішла до церкви. Перечитайте, що з нею трапилося і що вона з'ясувала (С. 250-252).

Якими художніми деталями змалював автор змагання, протиборство між добром і злом? (Дівчина сідала на білого коня, мчала, наче вітер, співала, її наздоганяв чорний кінь, і "її душив страх", чорний кінь відвозив у царство тіней; "білий кінь тужно, заклично іржав".) Чи зумів чорт переконати дівчину в тому, що потрібно ловити момент, бо "відведено мало часу для життя?" Ні. "Я не віддамся тобі, чорте, ...бо любов свята. Я хочу жити для щастя, адже справжнє щастя — це як чисте небо над головою..." (С. 253). На що вказують ці деталі? "Їх не зовсім можна зрозуміти, людей... адже для неї всього себе клав", "Треба було взяти її одуром", "Хіба вона дівка?.. — Вона красуня, якої світ не бачив". (Добро перемагає зло.) Який же висновок зробив юний чорт, коли йому приснилося, що отримав гарбуза? "У світі повинні бути відповідності, ...інакше він не триматиметься купи. Світ без гармонії ні до чого, бо, коли в ньому порушиться одна ланка, розсиплеться на сміття" (С. 254-255).

Підсумок уроку. Показ самотності людини. Образи води, дороги, села, інші художні засоби і деталі та їхня роль у творі.

— Чи змогла сотниківна знайти душевну гармонію? Як про це сказано в творі? (С. 255-256)

— Які елементи бароко ви помітили у творі? (Контрастність: кольори білий і чорний; день і ніч, реальний світ і фантастичний (земне і неземне)...)

— Який колір найчастіше зустрічається у творі? Чому? (Білий: "вишні, мов обілляті молоком", білий кінь, білий хорт, біле молоко, білі стіни, білий чоловік, біла одежа.)

Домашнє завдання:

1. Написати твір-мініатюру на тему "Я хочу жити для щастя (або "душевний неспокій сотниківни").

2. Прочитати новелу-притчу "Джума".

Loading...

 
 

Цікаве