WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Мово рідна, слово рідне... (вечір) - Реферат

Мово рідна, слово рідне... (вечір) - Реферат

Та тому, що добре затямили науку радянських ідеологів: українська мова нижча від російської, російська мова більш універсальна, а українська — місцева, тобто "хатня".

А хіба проходять марно оті ради-поради "говорить на нормальном человеческом язике?" Звичайно, цією нормальною людською мовою є російська.

А українська, звичайно ж, — мова дикунів, невігласів, навіть розумово неповноцінних...

Голос диктора. Українською розмовляють лише неосвічені, темні мужики. Так вважали колись і так вважають тепер українофоби. В оповіданні "Слово матері" Б. Антоненка-Давидовича змальована дика сцена: глумління російських шовіністів з українців, з української культури, з української мови. До покоївки Зіни, яку вже попсувало панське болото, прийшла мати — проста, розумна і добра жінка. Пани глузують з української селянки у присутності її доньки.

Інсценізація уривка з оповідання.

Учитель. Я ніяк не можу зрозуміти, чому українці добровільно розмовляють мовою тих, хто століттями прагнув нашого знищення? Мовою тих, хто століттями нас ненавидів, ставився із презирством? Мовою тих, хто вбив або спричинив убивства мільйонів наших співвітчизників? Мовою тих, хто відібрав у нас нашу історію, сфальшивив, сплюндрував її? Чому в нас, українців, бракує самоповаги, почуття власної гідності? Нормальна нація не міняє свою мову на іншу, так само як нормальна людина не міняє своєї матері на іншу. Чому через десять років після проголошення української незалежності багато хто продовжує думати, що не має значення, якою мовою говорити? Мовляв, "это всё равно". Ні, не "все равно", якою мовою розмовляють в Україні. Чому? Та тому, що для людей є нормальним розмовляти своєю рідною мовою. Полякові не "все равно" — і він говорить польською, французові — "не все равно" — він говорить французькою. Чи знайдеться в Росії хоч один росіянин, якому було б "все равно" і тому він замість російської мови обрав би якусь іншу? Є лише один народ на землі, який переконаний, що йому "все равно", якою мовою говорити. Цей народ — українці.

До речі, сенсацію чули? Видатний вчений навчив мавпу говорити. А наші доморощені українофоби не можуть навчитися рідної мови. Звісно, мавпі легше. Вона не має "старшого брата", її не обсіли мавпи — "рускоязичники". На її пику не тиснуть мавпи-шовіністи. І мавпа має почуття власної гідності — від неї пішли нормальні люди. Потім мавпа вчить не українську мову, а англійську. Це набагато легше. Наші мавпи також вивчать англійську запросто. А своїх двох слів зв'язати не можуть.

Учень.

Над усі багатства і припливи мод Шануймо мову серцем і вустами, Народ без мови — це вже не народ, Без мови всі ми б сиротами стали. Ідуть гріхи за нами і борги. Від них зректися — не шукаймо броду, Шануймо мову над усі боги, Якщо ми хочем зватися народом.

Звучить пісня "Українська мова" (слова В. Козлачкова).

Учитель. Певна річ, не всі в Україні одразу заговорять гарною українською мовою. До тих, хто лише починає розмовляти українською, слід виявляти поблажливість. І пробачати їм певні мовні помилки. Є люди, які не мають права на помилки. Це актори, лектори, вчителі, диктори, журналісти. Їхнє слово повинно бути взірцем для решти громадян України.

Взірець... Де він? На кого рівнятися? На дикторів радіо, які калічать нашу мову? "Релігіозні течії", "найвелике свято Різдва", "судохідна кампанія". З легкої руки недовчених редакторів розгулявся у нас російський варіант місцевого відмінка: "по областям, по показникам, по бурякам...", "заборгованість по кредитам..." Рятуйте наші вуха!

На жаль, могильником української мови виступає і українське телебачення. Декотрі діти, дивлячись телепрограми, не можуть зрозуміти, чому дорослих дядь і тьоть, які припускаються численних мовних помилок, ніхто не наказує... Їх не ставлять у куток... Навіть у "П'ятий"... Жінка-коментатор розповідає і не кривиться про "Клуб закалювання". Дорогенька, та ви хоч на мить уявили б оту милу картинку: "закаляних" громадян...

Каліченням і знущанням над українською мовою з українським телебаченням може позмагатися тільки Верховна Рада, бо тільки у Верховній Раді українське мовлення — це ходіння на протезах. Складається враження, що не тільки у журналісти, а й у народні депутати подалися переважно двієчники.

А наші оголошення! Вони свідчать про мовну глухоту українців! "Часова майстерня"... Наші грамотії, як бачимо, втілили у життя найзухвалішу фантастику і найпарадоксальнішу фізику. Вони... керують часом. На відміну від Ейнштейна чи Жуля Верна... Оголошення в метро. Громадян закликають бути взаємоввічливими, поступатися місцем інвалідам, літнім людям. Усе було б чудово, якби не оте "взаємо...". Виходить, що інваліди та літні люди нам, здоровим і молодим, теж мають поступатися місцем...

Через оті набридливі реклами, оголошення, через недолугі вивіски струмує така ненависть до української мови, зрештою — до України. Знаєте, як одним словом можна виразити подвійну ненависть до рідного? На вивісці магазину взуття написати "Obuv" латинськими літерами. І пишуть...

Носіями зразкової української мови мусять стати державні діячі, урядовці всіх рангів та їхні дружини, якщо вони спілкуються з людьми поза своєю домівкою, виступають перед аудиторією безпосередньо чи в засобах масової інформації. Б. Антоненко-Давидович писав: "Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того, працює людина розумово чи фізично".

Учениця підходить до столика, за яким сидять учителі.

Дівчина. Вы все филологи, поэтому и печетесь о сохранении украинского языка. Это ваш хлеб, ваше ремесло, эти разные приписи-правопысы, за это в конце концов вам платят. А вы разглагольствуете о каких-то высших материях. Я верю в процесс отмирания языков, и наша действительность — тому наглядный пример. Миллионы украинцев уже перешли на русский язык, пройдет немного времени — и этим языком заговорят остальные.

1-й учитель. Почекай, поговоримо (затримує її). Ти кажеш: українська мова не потрібна, а потрібна інша. Але ти забула або ж не знаєш, що подібних порад за свою історію українці мали безліч від турків, поляків, німців, мадярів... І всі підкріплювали необхідність переходу на свою мову не лише переконливими теоріями, а й різноманітними практичними заходами. Наприклад, за зраду українців відзначали нагородами, їм платили, їх славили. Що ж до теорії прогресивності відмирання мов, то тут я з тобою на час можу погодитись. Справді, хай відмирають задля прогресу.

2-й учитель (підходить). Але чому така вузька перспектива? Чому слід зробити вибір саме на користь російської? Заходімося краще переймати мову, скажімо, братнього китайського народу, як не є, — їх мільярд.

3-й учитель. Якщо не китайську, то можна англійську. Все-таки Америка — надзвичайно розвинута індустріальна країна. А ще Англія, Австралія, власне, цілий світ знає англійську мову та й кількісно цих людей в декілька разів більше від росіян. Ні, напевно, краще на англійську мову переходити. Що то за біда, що відімруть, наприклад, російські пісні чи казки? А Толстого, Достоєвського, Чехова вже перекладено! Що ж, зіллємося в спільноанглійському морі в ім'я світлого майбутнього.

1-й учитель. Досить, колеги! Не іронізуйте далі. Хай бідне дівча осмислить сказане. А стосовно того, що мільйони українців уже говорять російською — це страшний наслідок, а не причина.

Учень читає вірш "Українці мої" В. Баранова.

Учитель. Так, ми не змогли протистояти нашому давньому і страшному ворогові — русифікації. Так, страшному. Саме русифікація може знищити нашу незалежність.

І що характерно: нині зросійщення ніби і не примусове, відбувається, сказати б, наче саме собою, ніхто нікому директивно не нав'язує думку про перевагу російської мови над українською, навіть більшість середніх шкіл оголошено українськими.

Але це тільки видимість... Насправді ж трохи змінено тактику, стратегія залишається тією самою: ви говоріть про державність української мови, а ми будемо горлати про рівноправність усіх мов у державі і про те, що російській мові в Україні потрібно надати статус державної.

Ви посилайтесь на роз'яснення Конституційного суду щодо обов'язкового вживання в державних установах державної мови, а ми вас звинувачуватимемо в тому, що ви "притісняєте, діскрімініруєтє рускоязичних"...

І хоч російськомовної продукції в Україні 95 %.., ми все одно будемо галасувати про насильницьку Українізацію, організовувати демонстрації на "захист руского язика".

Ви говоріть про державний статус мови, а ми в Донецьку, Луганську, Запоріжжі плюємо на це положення і ухвалюємо постанови про офіційний статус російської мови в "отдельно взятой местности".

Loading...

 
 

Цікаве