WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Заходи-змагання у позакласній роботі з літератури "Чорний ящик" - Сценарій

Заходи-змагання у позакласній роботі з літератури "Чорний ящик" - Сценарій

Реферат на тему:

Заходи-змагання у позакласній роботі з літератури "Чорний ящик"

Для проведення гри, вчителеві необхідно чiтко визначитися з темою й метою, вiдповiдно яких розробляються попереджувальнi завдання; пiдготувати "чорний ящик" — коробку, у якiй будуть мiститися всi завдання й запитання.

Позакласний захiд проводиться в три етапи:

1) попереджувальний або пiдготовчий;

2) етап обмiну iнформацiєю;

3) виграє кмiтливий.

Гра проводиться за такими правилами:

- учасники по черзi вiдповiдають на запитання (завдання) картки, яка знаходиться в ящику;

- за кожну правильну вiдповiдь гравець отримує 1 бал;

- перемагає учень, який набирає найбiльшу кiлькiсть балiв;

- гра закiнчується визначенням перможцiв i нагородою останнiх.

Для ілюстративного позакласного заходу вибрано роман Г.Бiгер-Стоу "Хатина дядька Тома". Мета заходу: перевiрити рiвень уважностi прочитання учнями роману американської письменницi.

На першому пiдготовчому етапi словесник готує фактичний матеріал, записує його на окремих картках, які групуються й закриваються у конверти. На кожному конверті має бути сформульовано завдання або запитання. Усі конверти знаходяться в "чорному ящикові".

Другий етап — це робота учнiв. Вони вiдповiдають на запитання, сформульовані на конверті, спираючись на картки, що знаходяться в конверті.

Орієнтовний перелік завдань і запитань.

I. За портретною характеристикою необхiдно вгадати iм'я героя роману:

1. "... мiцно збитий , кремезний чолов'яга, на всi шiсть футiв заввишки та й завширшки чималий. На ньому була куртка з буйволячої шкури, вивернутої шерстю назовнi, що надавала йому дикого й страхiтливого вигляду, цiлком вiдповiдного до всiєї його подоби. Кожна риса його грубого обличчя виказувала в ньому людину до краю брутальну й жорстоку. Якщо читач здатен уявити собi величезного бульдога, що розгулює на двох ногах у куртцi та капелюсi, вiн матиме, точне зображення цього чоловiка". (Том Локер)

2. "... низенький на зрiст хирлявий чоловiчок, верткий i вкрадливий у поводженнi, наче кiт, мав пронизуватi чорнi очицi, що, немовби, весь час пантрували мишу, та й з дрiбного його обличчя нi на мить не сходив сторожкий вираз. Його довгий тонкий нiс випинався так, нiби хотiв доскiпатись до основ усього сущого, рiденьке чорне волосся було гладенько прилизане, а всi рухи i манери свiдчили про хитру та помiрковану вдачу". (Меркс)

3. "... невеличка на зрiст боязка i сором'язлива жiнка, з добрими голубими очима, нiжним, мов персиковий цвiт, обличчям та напрочуд м'яким, лагiдним голосом. Вона нiколи не вiдзначалась хоробрiстю... Весь свiт був обмежений для неї чоловiком та дiтьми... Лише одна рiч здатна була збудити гнiв у її навдивовижу добрiй i лагiднiй душi: найменший прояв жорстокостi викликав у неї такий бурхливий спалах, що аж страх i подив брав,звiдки б то воно у цiй тихiй, сумирнiй жiнцi". (Мiсiс Мерi Берд)

4."Незважаючи на малий зрiст, у незнайомцi вчувалася величезна сила. Його кругла, мов куля, голова, великi сiрi очi пiд кошлатими бiлястими бровами, шорстка, наче дрiт, зблякла вiд сонця чуприна являли... не дуже привабливе видовище. Його великий грубий рот був напханий тютюном... Руки в нього були

величезнi, волохатi, засмаглi на сонцi та всiянi ластовинням, до того ж, дуже бруднi i прикрашенi довгим i неохайними нiгтями". (Легрi)

5."Був вiн дуже гарний i привабливий на вигляд. Його кругле личко з ямочками на щоках облямовували м'якi i лискучi, мов шовк, чорнi кучерi, а з-пiд розкiшних довгих вiй яскравiли великi чорнi очi, вогнистi i лагiднi водночас, що з цiкавiстю озирали кiмнату". (Джiм-Галченя, Гаррi Гаррiс)

6."... глибочезнi темнi очi пiд довгими вiями; тi самі пишнi i шовковистi чорнi кучерi... Сукня була на нiй як облипла й вигiдно окреслювала її гарну постать. тендiтнi руки й стрункi ноги також не уникнули госторого ока торговця..." (Елiза Гаррiс)

7. "То був приземкуватий, кремезний чолов'яга, з грубим простакуватим обличчям i тим самовдоволеним, пихатим виглядом, який виказує людину незнатного роду, що чимдуж пнетья в пани. Одягнений вiн був надмiру претензiйно: химерний строкатий жилет та голуба хустка в яскраву жовту цяточку, хвацько пов'язана на шиї пишним бантом, цiлком личили всiй його подобi. Незграбнi ручиська чоловiка були внизанi перснями, а важкий золотий ланцюжок годинника прикрашала цiла низка навдивовижу великих рiзноколiрних брязкалець, що їх вiн у розпалi балачки раз по разу перебирав пальцями з неприхованою втiхою. Його мова не вiдповiдала нiяким приписам граматики, i при кожнiй слушнiй нагодi вiн присмачував її такими висловами, що ми, ... усе ж не зважимося їх навести". (Гейлi)

8. "Округле чорне обличчя тiтоньки... так лиснiє, що можна подумати, нiби вона помастила його яєчним бiлком, так само як мастить свої коржики. Це пухке обличчя пiд ретельно накрохмаленим картатим чiпцем аж сяє з утiхи та вдоволення, до яких ... додається й трохи гонору... адже тiтоньку... скрiзь визнано за найпершу куховарку в цiлiй окрузi". (Тiтонька Хлоя)

9. "То був високий на зрiст, кремезний, мiцної будови чоловiк з лискучою чорною шкiрою i обличчям суто африканського типу, поважним та розумним на вигляд, а до того ж, завжди добрим i приязним: Весь його вигляд виказував спокiйну впевненiсть i гiднiсть, але водночас було видно, що це людина простосердна й довiрлива" (Дядько Том)

10. "...високий i стрункий молодий пан... благородна постава голови... великi голубi очi... золотисто-каштанове волосся. ... Його великим голубим очам, дуже подiбним до доччиних кольором i формою, бракувало її глибокої iмлистої замрiяностi – вони дивилися на свiт ясно, впевнено i жваво. На його гарних устах

блукав ледь помiтний гордовитий i трохи глузливий усмiх, а в кожному його жестi й русi була невимушена, навiть весела зверхнiсть". (Сен-Клер)

11. " Ця дiвчинка могла правити за досконалий взiрець дитячої краси.Сповнена чарiвливої грацiї, вона скидалася на неземне, казкове створiння. Личко її вабило не так своєю довершеною вродою, як дивовижною, мрiйливою одухотворенiстю... Зграбна голiвка, благородний вигин шиї та обрис плечей, пишнi золотисто-каштановi кучерi над високим чолом, глибокi i розумнi фiалково-голубi очi, вiдтiненi довгими вiями ... завжди з нiжним усмiхом на рожевих устах, завжди щось тихенько собi наспiвуючи, немов у щасливому снi... вона , мов легенька хмаринка, з'являлася то тут, то там, i нiде до неї не брався нiякий бруд". (Єванжелiка Сен-Клер)

12. "... вона мала тiльки струнку постать, гарнi очi та сто тисяч доларiв посагу... нiколи не вiдрiзнялася щиросердною i чутливою вдачею, а коли й мала якiсь дрiбнi нахили, то їх давно вже поглинуло безмежне слiпе себелюбство... Для неї просто не iснувало нiчиїх запитiв або потреб, крiм її власних..." (Марi Сен-Клер)

13. "Подорожний був дуже високий на зрiст, iз смуглявим, iспанського типу, обличчям, виразними темними очима i чорними, як вороняче крило, кучерями. Його красивий орлиний нiс, рiвно окресленi тонкi уста й зграбна, струнка постать справили неабияке враження на глядачiв". (Джордж Гарiс, одягнутий Генрi Батлером)

14. "... лежала непритомна якась струнка молода жiнка. Одяг на нiй був весь подертий i обмерзлий, одного черевика бракувало, розiрвана панчоха зсунулась, i з порiзаної ноги текла кров. На обличчi її лежала печаль знедоленої раси, однак не можна було не помiтити його сумовитої i зворушливої вроди". (Еллiза Гарiс)

15. "... високий опасистий чолов'яга понад шiсть футiв на зрiст, одягнений у червону фланелеву сорочку. Його буйна рудувата чуприна була розкуйовджена, борода неголена, i це надавало поважному пановi, м'яко кажучи, не дуже привабливого вигляду". (Джон ван Тромп)

16. "На вигляд їй рокiв п'ятдесять чи шiстдесять, але вона належить до тих жiнок, яким лiта нiби лиш додають краси та привабливостi. Снiжно-бiлий чепець з обшивкою i така сама перкалева хустка, кiнцi якої лежать на грудях, простi й неяскравi сукня та шаль одразу виказують у нiй квакерку. Обличчя в неї округле й рожеве, з нiжною, мов стиглий персик, шкiрою. Припалi срiблом коси рiвно зачесанi назад з високого спокiйного чола, на якому час не залишив жодного слiду...Пiд ним лагiдно свiтяться великi яснi карi очi, i досить тiльки поглянути в них, щоб вiдчути, яке добре , щире серце б'ється в грудях цiєї жiнки". (Рейчел Геллiдей)

17. "... висока, струнка, з тендiтними руками й косами, охайно i пристойно вдягнена. З обличчя вона виглядала рокiв на тридцять п'ять чи сорок, i ... промовляло воно про якусь страшну душевну драму. Високе чоло, гарнi, мов намальованi, брови, рiвний, правильної форми нiс, тонко окресленi вуста, зграбна шия та благородна постава голови... Та обличчя її помережили глибокi зморшки зневаженої гордостi й гiрких страждань, шкiра набула хворобливого жовтого вiдтiнку, щоки позападали, риси обличчя загострилися... Найдужче вражали її очi - величезнi, незглибно-чорнi,затiненi такими самими чорнющими вiями i сповненi

вiдчайдушної, безнадiйної туги". (Кассi)

18. "То була чи не найчорнiша дитина чорної раси. Її оченята, круглi й блискучi, мов склянi намистинки, неспокiйно бiгали, з цiкавiстю озирали все довкола... На обличчi її дивно поєдналися злоба й хитрiсть, ледь прихованi, мов вуалем, виразом сумовитої та врочистої поважностi... було в усiй її подобi щось химерне, сказати б, вiдьомське". (Топсi)

19. "Попереду всiх був ошатний молодий мулат, з вигляду — неабияка персона. Вичепурений за останньою модою, вiн грiзно вимахував напахченою батистовою хусткою... виряджений в атласну жилетку з золотим ланцюжком на грудях та бiлi штани...". (Адольф, слуга Сен-Клерiв)

20. "... висока на зрiст, пряма, кощава, в коричневiй з полиском дорожнiй сукнi. Обличчя в неї худорляве, з гострими рисами, уста мiцно стуленi, як i належить людинi, що завжди має свою певну думку про все на свiтi, а її доскiпливi темнi очi пильно позирають навколо... Рухи її рiзкi, рiшучi й енергiйнi; вона не дуже балакуча, та коли вже щось каже, то каже влучно й доречно. У своїх звичаях вона- уособлення порядку, методичностi й скурпульозностi. Вона точна,мов годинник, неухильна, мов паровоз...". (Офелiя Сен-Клер)

II. Пригадайте, кому з героїв належать слова:

1. "Совiстi я маю саме стiльки, скiльки потрiбно комерсантовi, — таку собi здається, дрiбку, щоб було чим присягнутися..." (Гейлi)

2. "Люба моя панi, ви погляньте-но на свої гарнi бiлi рученята, на оцi тендiтнi пальчики, винизанi блискучими перснями, — вони ж мов тi лiлеї, вмитi росою. А тепер погляньте на мої чорнi зашкарублi ручиська. Тож чи не здається вам, що сама доля так судила: менi — пекти пироги, а вам — приємно гаяти час у вiтальнi". (Тiтонька Хлоя про панi Емiлi Шелбi)

Loading...

 
 

Цікаве