WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → День святого Валентина - Сценарій

День святого Валентина - Сценарій

Виразне читання за ролями сценп 2 дії другої трагедії Шекспіра "Ромео і Джульєтта".

Ведучий 3. Кохання. Раптове і несподіване. А за ним — надія і натхнення.

Читець (виконує вірш О. Пушкіна "Я вас лю-бил...").

Ведучий 1. Кохання приходить тоді, коли однієї миті тернисті стежки двох перетинаються і зливаються воєдино.

Читець (виразно читає Сонет 116 Шекспіра). Не буду я чинити перешкоди Єднанню двох сердець. То не любов,

Що розквіта залежно від нагоди

на віддаленні згасає знов.

Любов над бурі зведений маяк

Що кораблям шле промені надії,

Це зірка провідна, яку моряк

Благословляє в навісній стихії.

Любов не блазень у руках часу

Що тне серпом свої троянди свіжі

щік, і уст незайману красу.

Той серп любові справжньої не ріже.

Як це брехня я віршів не писав,

І ще ніхто на світі не кохав.

Ведучий 2. У житті всіх людей наступає мить, коли два погляди зустрічаються, а серця, вражені золотими стрілами Амура, втрачають краплини крові, які виводять на скрижалі життя звичне й неповторне водночас "кохаю".

Читець (на фоні музики виразно читає сонет 22 Данте).

В душі моєї найтайніший схов

Ласкава думка з вами загостила.

Вона печальне серце покорила

Солодкими словами про любов.

Душа питає серця: "Що за сила

Наш розум потрясає до основ,

Втішає болі й потрясає знов

Йому жадань і мрій могутніх крила?"

А серце їй: "Задумана душе,

Сюди приходить дух Кохання,

Що молодість нам вічну береже.

Він тій завдячує своє життя,

Що наші скарги всі, жалі й страждання

Перейняла в пориві співчуття!"

Ведучий 3. Краса — сила надзвичайна. Вона підносить й зачаровує. Вона — воскрешає. Тому всі ми поклоняємося їй, шукаємо її серед одноманітності буднів.

Ведучий 1. Що традиційно дарували представницям прекрасної статі шляхетні лицарі?

Темпераментні іспанці — серенади під балконами, де мешкали їхні дами серця. Піросмані подарував своїй коханій площу троянд. Вишукані французькі кавалери — екзотичні парфуми, коштовності, маєтки, палаци й острови. Бідні студенти всіх країн гарненьким гімназисткам чи міщаночкам — інтимні вірші й букетики фіалок. Хоч яким був дарунок — коштовним чи не дуже, його ззежди доповнювали квіти.

КІЛЬКА ПОРАД ШЛЯХЕТНИМ КАВАЛЕРАМ

Прагніть подарувати те, що вона неспроможна купити собі сама.

Пам'ятайте золоте правило: цінний не дарунок — цінна увага. Тож не намагайтеся "перестрибнути" самі себе, свої можливості, навіть зовсім не дорогий подарунок зможе принести дівчині радість.

Подарунок має нагадати про пам'ятний день чи випадок.

У стосунках із дівчатами не керуйтеся правилом: "Дарованому коневі у зуби не дивляться". Не дослухайтесь до порад товаришів. Вірте, ваша обраниця неповторна, тож і подарунок для неї має бути неповторним.

Ніколи не робіть надто дорогих подарунків. Ви поставите дівчину у незручне становище. І пам'ятайте, що жодна дівчина, хіба що надто ображена, не поверне назад вам квітів, бо цей дарунок ні до чого її не зобов'язує.

Ведучий 2. Увага! Конкурс — "Квіти, які вміють говорити".

Якщо вам бракує слів, подаруйте квіти. Вони все скажуть замість вас.

Як? Та просто, бо всі квіти вміють говорити. Так, гвоздика каже: "Ти полониш моє серце"; нарцис: "Я дуже поважаю тебе"; тюльпан: "Я хочу сказати про наше кохання всьому світу"; орхідея: "Ти таємнича й незвичайна"; лілія: "Наше кохання чисте й вічне".

Які ще квіти вміють говорити і що саме можуть сказати?

Ведучий 3. Життя — це чаша, наповнена краплинами радощів і страждань, злетів і падінь, надій і розчарувань. Розбити її — значить навіки зранити гострими осколками душу, зламати ніжну квітку, напоєну п'янким вином щастя. Пелюстки таких квітів, свіжі та прив'ялі, вранішні й вечірні, весняні й осінні,

торкнувшись поетичного таланту, впали безцінними перлами на палітру літератури.

Читець (виконує вірш М. Рильського "Так ніхто не кохав")

Ведучий 1. Де ж зародилося кохання? Давайте подивимось, що про це нам каже література.

На фоні музики читці виконують у ролях фрагменти "Лісової пісні" Лесі Українки. У сцені беруть участь Мавка та Русалка.

Русалка. Ти плачеш, Мавко?

Мавка. Ти хіба ніколи не плакала, Русалонько? Русалка. О, як я заплачу на малу хвилинку, то мусить хтось сміятися до смерті!

Мавка. Русалко! Ти ніколи не кохала... Русалка. Я не кохала? Ні, то ти забула, яке повинно бути кохання справжнє! Кохання як вода, плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить. Де пал воно кипить, а стріне холод Стає мов камінь. От моє кохання! А те твоє? Солом'яного духу дитина квола. Хилиться од вітру, під ноги стелиться. Зостріне іскру згорить не борячись, а потім з нього лишиться чорний згар та сивий попіл. І далі декламація до слів:

Мавка. Так... він уже пролинув.

Ведучий 2. Перше кохання, кажуть, найсильніше... Мабуть, тому, що приходить рожевим серпанком юності, зачіпає серце крилом ліричної пісні, збурює почуття, перетворюючи всі думки в солодкі мрії, що несуть у вир романтики.

Під музичний супровід виконуються вірші Ліни Костенко, Володимира Сосюри.

Ведучий 3. Кохання... Пристрасне й жагуче. Воно часто не гине навіть у серці безнадійно закоханого. Читці виконують вірш Гійома Аполліонера *. Любов померла на руках Ти пам'ятаєш першу зустріч. Та інша прилетить як птах Ти тільки вийди їй на зустріч. Минула ще одна весна Вона була ласкава й ніжна Прощай, годино чарівна Ти прийдеш знов жадана й ніжна. Ведучий 1. Кохання і поезія... Поезія є дзеркалом людської душі, того що її переповнює.

Мелодекламація фрагмента з твору Лопе де Вега "Собака на сіні".

Як хтось когось, здається, полюбив,

побачивши з другою женихання,

це заздрощі, а зовсім не кохання,

якщо й до того вогник не горів.

Та як і перше в серці був порив

це вже любов, що прагне обладання,

що на уста жене уста жадання,

як кров жене в обличчя стид чи гнів.

Нічого більше не скажу комусь,

щоб знизька не образити високе;

прийму я долі вироки жорстокі,

надії на блаженство я зречусь,

аж поки не упевнюся, що смію

в душі живити цю безумну мрію.

Ведучий 2. Любов... Солодка, мов мед, і гірка, мов полин-трава. Серед ураганів життя і штормів долі можуть розійтися стежки, що тільки-но з'єднались, навіки розімкнутися руки, що так і не встигли переплестися...

На фоні музики читець виразно виконує вірш Альфреда де Мюссе.

"Ніколи" ви зрекли, тоді, як біля нас

Звучала Шуберта мелодія велична.

"Ніколи!" ви зрекли, тоді як, попри вас,

З очиць світилася блакить меланхолічна.

"Ніколи!" ствердили, і погляд ваш пригас,

Немов потьмарена медаль середньовічна.

Проте запоною шляхетність горда й вічна

Рум'янцем вам лице залляла водночас.

Одне лиш слово ви сказали, повні зваги.

Освідчуючись валі, я не звертав уваги

На вашу посмішку та риси чарівні.

Душа принадніша, ніж ваші очі сизі,

І, дивлячись у них, я шкодував, маркізо,

Що серце квіткою закрилось в ній.

Ведучий 1. Життя буває немилосердним і жорстоким, ставлячи на шальки терезів долі закоханих, вимагаючи невблаганними обставинами їх неминучої розлуки.

На фоні музики звучить виразне читання вірша Гійома Аполліонера "Прядка волосся".

Русявого волосся прядка,

Не муч мене і не неволь.

А в тебе чи жива ще згадка

Про спліт химерний наших доль?

Монмартр. Отель і ти, мов мрія.

Тут тихий шепіт перебіг.

Я пам'ятаю день, коли я

Переступила твій поріг.

Ця згадка-прядка нині впала

Додолу, мов останній лист,

Дві долі наші напропале

Із днем згасаючим злились.

Ведучий 2. Та любов не помирає, не розвіюється попелом. Вона живе скрипкою, словом, подихом вітру. Читець виконує вірші Ліни Костенко. Ведучий 3. Кохання і любов — категорії вічні. Попри всі біди, злигодні, попри всі катаклізми, у світі владарює чистота, честь, гідність і любов. На такій ноті ми закінчуємо сьогоднішню зустріч любителів поезії, яку подарував нам день святого Валентина.

Loading...

 
 

Цікаве