WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сценарій театралізованого свята - Сценарій

Сценарій театралізованого свята - Сценарій

1-й козак. Сідай, дяче, писати будеш.

2-й козак (ставить відро горілки на бочку, дістає з широких штанів тараню і нюхає). Вип'ємо по одній та й почнемо. Добра тараня. Шкодагорілки мало... (зачерпнув кухлем з відра). Пий, дяче... „

Дяк (перехрестив кварту). Во здравіє Господа нашого. (Випив, понюхав тараню і зачерпнув з відра ще одну кварту). Во здравіє діви непорочної... (Випив, понюхав тараню і знову хоче зачерпнути, але козак відсовує відро).

2-й козак. Зачекай, дяче. Ти що ж, на весілля прийшов, чи що? Бачиш, горілки мало, а тарані багато.

Дяк. Грішник ти, козаче. Дай випити во здравіє апостолів святих, бо в раю не дадуть мені й краплі горілки.

3-й козак. А хіба тебе в рай пустять?

Дяк. Мене, слугу Божого, до раю візьмуть, а вас, грішників, — у пекло. В раю ж горілки не дадуть, там тільки янголи співають.

4-й козак. От халепа.

Дяк. Ви ж підете спочатку в пекло і будете казани з смолою доглядати, дрова носити, дивитись, щоб кипіла добре смола і сірка в казанах. А в них варитись будуть єзуїти, шляхта... А щоб не вчаділи ви коло казанів у смороді, чорти горілку вам носитимуть... Так років сто коло казанів будете. А потім Господь наш .милостивий до раю вас візьме...

5-й козак. Років сто?

6-й козак. Ото вже поп'ємо горілки!

Дяк. Во здравіє апостолів святих! (Зачерпнув кварту).

6-й козак. І тих чортів, що носитимуть горілку.

Всі сміються, а козак п'є з відра.

Дяк. Амінь! (Бере відро і п 'є).

З-за куліс до гурту підходить декілька козаків.

7-й козак. Чолом вам, козаки! Приймайте втікачів з неволі шляхетської.

1-й козак. Ану, покажіть руки.

Втікачі показують руки.

2-й козак. Наші!

Дяк. До унії не приставали? Віру християнську не зраджували?

Втікачі. Ні, пан отець.

Дяк. "Отче наш" знаєте?

Втікачі. Знаємо.

Дяк. Горшку п'єте?

Втікачі. П'ємо.

Дяк. Істино християнські душі. Цілуйте хрест, раби Божі.

Втікачі хрестяться і цілують хрест. Один з козаків звертається до кремезного втікача.

3-й козак. Це що в руці у тебе?

Втікач. Це довбня, залізом кована. Не можу підібрати шаблі. Яку не візьму — залегка...

3-й козак. А скільки твоя довбня важить, синку?

Втікач. Пуд чи два...

4-й козак. Ану, махни нею...

Втікач змахнув довбнею, наче шаблею, всі відскакують.

4-й козак. Чекай, чекай. Віднині довбнею ти будеш прозиватись, так і запишемо тебе до куреня. (Звертається до інших). Оце козак! А ви що вмієте робити? Невже тільки горілку пити? Ану, покажіть свою козацьку майстерність!

Грають музики, козаки забавляються.

ПРОПОНУЄМО ДЕКІЛЬКА КОЗАЦЬКИХ ЗАБАВ:

- група або декілька козаків майстерно б'ються на шаблях;

- хто влучніший — двоє козаків тримають на витягнутій руці шаблю, інші повинні з кроків 7-Ю шапкою влучити у шаблю або потрібно закинути шапку на шаблю;

- хто сильніший — на бочці змагаються на руках або хто більше разів підніме бочку;

- хто спритніший — змагаються дві команди: двоє шароварів, в кожну штанину влазить по двоє козаків і біжать естафету;

- хто кого перетягне — змагаються дві команди: двоє стають один до одного лицем, беруться за руки, інші чіпляються за ними і хто кого перетягне;

- один тримає на витягнутій руці (на висоті пояса) шаблю, а інші скачуть через шаблю. Хто не перескочить, з того сміються.

На сцену до козаків виходить Богдан Хмельницький.

Хмельницький. Козачеству,

преславному лицарству

Україна б'є до землі чолом!

(Низько вклоняється).

Вона тепер, немов підбита чайка,

До матері на лоно припада...

1-й козак. Хмель-батько тут!

2-й козак. Здоровий був, Богдане!

Хмельницький. Козачество! Дозвольте річ держать!

Всі. Держи! Держи! Ми слухать тебе раді!

Хмельницький.

Вже десять літ в неволі ми цілком,

І маслів Став похоронив права нам.

З того часу нас ворог опряга

Й затягує ярмо на нашій шиї, —

А от тепер таке в нас завелось,

Якого з роду ви єсте не чули:

Потоптані останнії права,

Зганеблена святая наша віра.

Всі. За віру — смерть!

Хмельницький. Так! Єзуїт розвів Там унію до ґвалту, до розбою: Грабують скрізь у благочесних все; Межує лях громадські наші землі; Суда нема; скасовано закон; Ґвалтує пан, паскудить наші сім'ї... Всі. До бою всі!

3-й козак. Хай нас веде на ворога Богдан!

4-й козак. Він, як орел, на шуляків ударить!

Всі (кидають шапки вгору). Богдан Хмельницький! Гетьман наш! Хвала!

5-й козак. О, затремтить тепер

вся чорна кривда,

Охреститься земля в її крові!

Хмельницький. Спасибі вам, брати,

За шану цю (кланяється).

Росте і кріпне наша сила!

Й підніму бунчук за рідний люд, —

І все живе повстане скрізь за мною, —

Підніметься, як хвиля навісна, —

І ворогів-напасників потопить.

Всі. За віру! За наш край!

Виконується хореографічна композиція "Козацька переможна". Козаки покидають сцену.

Кобзар. І лежало те поле після кривавої січі почорнілою пусткою, ніким не оране, ніким не засіяне...

(Грає на бандурі і співає, або звучить сумна мелодія, на фоні якої читається текст).

"Ой чого ти почорніло,

Зеленеє поле?"

"Почорніло я од крові

За вольную волю

Круг містечка Берестечка

На чотири милі

Мене славні запорожці

Своїм трупом вкрили,

Та ще мене гайворони

Укрили з півночі...

Клюють очі козацькії,

А трупу не хочуть.

Почорніло я, зелене.

Та за вашу волю...

Я знов буду зеленіти,

А ви вже ніколи.

Не вернетеся на волю.

Будете орати

Мене стиха та, орючи,

Долю проклинати".

Під час виконання кобзарем думи світло на сцені напівтемне. З різних сторін куліс на сцену з запаленими свічками виходять козаки. Вони стають в декілька рядів і присідають на одне коліно. В одній ручі свічка, друга тримає спущену до низу шаблю, на якій висять козацькі шапки.

Кобзар. Все згадаймо, спомянімо

Хоч добрим словечком

На могилах, на курганах,

Що під Берестечком...

Виконується пісня "Боже великий, єдиний", або звучить фонограма цієї пісні. З глибини сцени в українському вбранні, в чорній хустині з іконою в руках, повільно йде між середнім рядом до авансцени Мати-Україна. За нею, по боках, 12 козаків несуть 12 маленьких ангелочків-дівчаток в білому вбранні, білих віночках, білих накидках.

Кобзар. В красі нетлінній чарівній Вона розкрила очі сині. Всі козаки вклонились їй, Воскреслій мрії України. Мати-Україна з козаками та ангелочками спускаються в зал, вони проходять біля глядачів і покидають зал.

Козак. Ой заграйте ж, музики,

ви од хати до хати,

Та нехай же не журиться

за мною рідна мати.

Ой заграйте ж, музики,

ви од дому до дому,

Та нехай же не журиться

моя мила за мною! (Співає).

І шумить, і гуде,

Дрібен дощик іде,

А хто ж мене, молодую,

Та й додому проведе?

Обізвався козак

На солодкім меду:

"Гуляй, гуляй, дівчинонько, —

Я додому поведу!"

Ой дівчина горлиця

До козака горнеться,

А козак, як орел,

Як побачив, та й умер!

Козак падає, а інші з нього сміються.

Один з козаків звертається до гурту дівчат (учасників художньої самодіяльності), які знаходяться у залі.

2-йкозак. Вийдеш, чорнобрива, в садочок, — розважити січовика?

Дівчинка. Та вам же гріх з нами й балакати...

Козаки співають та пританцьовують.

3-й козак. Ой надіну карамзина,

Бо в садочку жде Марина...

Коли й є на серці горе –

Дівчинонька заговоре.

4-й козак. Од дуба та до дуба –

Дівчинонька моя люба:

Запорожця не лякайся

Та міцніше пригортайся.

5-й козак. Козакові тільки долі,

Як горілки є доволі

Так як часом кароока

Сядеш нишком коло бока!

3-й козак. Гей, хоть привяжіть ноги, - не здержу. Ану хто зі мною?

До танцю пориваються всі дівчата та козаки. Далі виконуються декілька концертних номерів, пов'язаних з темою свята, які є в репертуарі даного колективу художньої самодіяльності.

Кобзар. Добре брання,

добре козарлюги!

Поки є ви, не згине Січ,

Покорять невольні фелюги,

В тій пожежі згине темна ніч.

(Звучить мелодія "Запорозького маршу")

Через зал до старого кобзаря йде маленький хлопчик в українському убранні. Дає старому кобзареві хлібину.

Хлопчик. Українська пісне!

Ти пройшла шляхами

До мойого серця і живеш у нім,

Українська пісне!

Чарівна, всесильна!

Ти такою будеш через сотню літ!

Українська пісне!

Вчить тебе дитина

Щоби пам'ятала

свій козацький рід!

Звучить мелодія Українського Гімну "Ще не вмерла Україна". Старий кобзар розламує хлібину і одну частину кладе собі в торбину – другу дає маленькому хлопчику – кобзарику і разом з козаками співає пісню.

Кобзар.

Засвідчимось разом сьогодні

Брати і сестри.

Всі. Що козацького роду –

Нема переводу!

Всі виконують пісню "Наливайте браття, кришталеві чари"

Loading...

 
 

Цікаве