WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Цілі математичної освіти у контексті соціокультурних трансформацій суспільства - Реферат

Цілі математичної освіти у контексті соціокультурних трансформацій суспільства - Реферат

Але ті зрушення, що стали спостерігатися в останні десятиліття в системі освіти взагалі та в її математичній складовій зокрема, спричинили поступове переосмислення цілей навчання математики в аспект їх наближення до реальних можливостей математики, пов'язаних з інтелектуальним розвитком учнів, формуванням у них системи математичних знань як невід'ємної частини національного культурного простору, переглядом виховних можливостей предмета. Внаслідок цього у 2005 році у програмі з математики для 12-річної школи цілі навчання математики в основній школі були сформульовані виключно прагматично, без зайвої деталізації складових, свідченням чого є вилучення з їх змісту всіх нематематичних компонентів[14]:

- "формування в учнів математичних знань як невід'ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення школярів з ідеями і методами математики як універсальної мови науки і техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишньої дійсності;

- інтелектуальний розвиток учнів, розвиток їхнього логічного мислення, пам'яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією, діставати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань тощо;

- опанування учнями системи математичних знань і вмінь, що є базою для реалізації зазначених цілей, а також необхідних у повсякденному житті й достатніх для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання" [23, c. 3].

У коментарях до цілей окрема увага звертається і на виховні можливості математики, що можуть реалізоватися у навчанні засобами і методами математики як навчального предмета: "...вивчення математики має сприяти формуванню в учнів загальнонавчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думки, критичності мислення, здатності відчувати красу ідеї, методу розв'язання задачі або проблеми, таких людських якостей, як наполегливість, сила волі, здатність до переборення труднощів, чесність, працелюбство та ін." [23, c. 3].

Безперечним позитивом є те, що таким чином окреслені виховні можливості шкільної математики оптимально узгоджуються з позиціями і міркуваннями багатьох авторитетних математиків щодо виховного ефекту від занять математикою і, – це має виключно принципове значення, –позбавлені ідеологічного підґрунтя.

Уперше за історію розвитку вітчизняної математичної освіти маємо нагоду реалізувати у процесі навчання математики в загальноосвітній школі реально деідеологізовані навчальні і виховні цілі предмета, виходячи з практичних можливостей математики, її виховного впливу на формування низки важливих особистісних якостей учнів та внеску в інтелектуальний розвиток особистості, який пов'язується виключно з математичною діяльністю.

Сподіваємося, що на сучасному етапі розвитку національної системи освіти науковцям вистачить послідовності і наполегливості в усвідомленні парадигмальної сутності дидактичних завдань та збереженні перевірених часом освітньо-математичних цінностей, що мають активний вплив на формування системи математичних знань, розвиток інтелекту особистості, її математичної культури.

[1] Д. К. Бобильов (1842-1917), Б. Г. Гальоркін (1871-1945), Д. О. Граве (1863-1939), М. Є. Жуковський (1847-1921), О. М. Крилов (1863-1945), О. М. Ляпунов (1857-1918), І. В. Мещерський (1859-1935), Г. К. Суслов (1857-1935), С. О. Чаплигін (1869-1942), П. Л. Чебишов (1821-1894) та інші.

[2] Зокрема, в 1912 р. у Петербурзі діяло 322 початкових училища, на утримання яких виділялося з різних джерел фінансування 2 616 089 руб. [37, с. 161].

[3] Який, до речі, був також послідовним прибічником перекладу російської мови на латиницю. Саме при ньому Наркомосвіти оголосив кирилицю "ідеологічно далекою від соціалістичного будівництва формою графіки, пережитком класової графіки російських феодалів – поміщиків і буржуазії" [5, с. 3].

[4] Занепокоєння А.В.Луначарського так би й "кануло в Лету", якби не М. О. Булгаков. У винятковому за глибиною думки й сарказму романі "Собаче серце" він змальовує абсурдну ситуацію, коли домком на чолі зі Швондером вечорами співає революційних пісень, хоча навкруги все більше розквітає розруха. Але домкомівцям співати простіше й приємніше, ніж щось робити, щоб протистояти розрусі, хоча б у громадських туалетах ...

[5] Набутий у 1923/1924 рр. досвід настільки сподобався владі, що сільгоспроботи стали обов'язковими для багатьох поколінь радянських учнів. Зокрема, в середньоазіатських республіках аж до останніх років існування СРСР учні загальноосвітніх шкіл щорічно примусово збирали бавовну с вересня до кінця року, тобто школи фактично були "бавовнозбиральними підприємствами" з дешевою робочою силою, для яких навчання аж ніяк не було визначальним.

[6] яке було реалізовано протягом 1931-1936 рр.

[7] яких батьки забирали для роботи на забезпечення виживання сім'ї

[8] див. резолюцію 1-го конгресу I Інтернаціоналу, яку підготував К. Маркс.

[9] На хвилі політичних доносів 30-х та післявоєнних років сказано хоча й доволі скромно, але з достоїнством: хіба ж можна наважитися звинувачувати методиста у зраді комуністичним ідеалам, якщо мова йде про виховання патріотів, які оволодівають основами науки, бо збираються застосовувати набуті знання при побудові комунізму?

[10] разом з цим можна говорити й про формальну математичну діяльність, коли учень бере участь в ній, але виявляється неспроможним самостійно, без настанов ззовні чи чужих зразків, побудувати доведення, реалізувати певну математичну процедуру або виконати дії за алгоритмом тощо.

[11] Запропонований "варіант ідеологізації" цілей навчання математики через п'ять років набув статусу офіційного і практично без змін був відтворений в Статуті загальноосвітньої школи [34, с. 2] – заув. наше – Є. Л.

[12] До речі, визначення поняття "марксистсько-ленінський світогляд" відсутнє навіть у "Філософському енциклопедичному словнику" (Вид. 2-е. – М., 1989).

[13] Зокрема, наша культура мислення (і традиції розумових дій) докорінно відрізняються від американської чи іспанської, оскільки вона розвивалася під впливом інших соціокультурних цінностей.

[14] Для старшої школи цілі навчання математики в цій же програмі не формулюються. Замість них пропонується сукупність компетентностей, що визначають "вимоги до володіння математикою у розв'язанні практичних задач..., отримання якісної професійної освіти, продовження освіти на наступних етапах" [23, c. 42].

Список використаної літератури

1. Арнольд В. И. "Жесткие" и "мягкие" математические модели. – URL=http://nature.web.ru/db/msg.html?mid=1156628&s=

2. Богданович М. В., Козак М. В., Король Я. А. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. – Тернопіль: Навчальна книга–Богдан, 2001. – 368 с.

3. Богуславский М. В. История российского образования ХХ века: десятилетие за десятилетием // Вестник образования. – 2003. – №№ 15, 17-24 (2003 г.); 2004. – № 1, 2. – URL=http://www.vestnik.edu.ru/hist1.html.

4. Введение // Чекмарев Я. Ф. Методика преподавания арифметики в V–VI классах восьмилетней школы. – М.: Государственное учебно-педагогическое издательство МП РСФСР, 1962. – 3-6 с.

5. Вещезеров В. Реформа образования как способ изгнания из страны не в меру умных. К истории Постановления ЦК ВКП(б) "О педологических извращениях в системе Наркомпросов" // Промышленные ведомости (cпецвыпуск). – 2006. – № 9. – сентябрь. – URL=http://www.promved.ru/articles/article.phtml?id=893&nomer=34.

6. Волков С. Интеллектуальный слой в советском обществе // Виртуальный сервер Дмитрия Галковского. – URL=http://samisdat.com/5/55/554-ogl.htm.

7. Всеобщее образование в России / Под редакцией Д. Шаховского. – Вып. 1. – М., 1902.

8. Вступление. Пути и цели революционной педагогики // Плюснин-Кронин Б. А. Новый этап: Новая система народного образования в РСФСР и новые программы Государственного Ученого Совета. – М.: Изд-во "Работник просвещения", 1925. – С. 3-11.

9. Глаголев А. Н. Элементарная геометрия и собрание геометрических задач. – М., 1895.

10. Год "Новой эры" // Народное просвещение. – 1924. – № 1.

11. Гуманность // Психология. Словарь / Под. общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990. – С. 91-92.

12. Гуманность. – URL=http://ru.wikipedia.org/wiki/Гуманность.

13. Завдання навчання математики в І-III класах // Бантова М. О., Бельтюкова Г. В., Полевщикова О. М. Методика викладання математики в початкових класах / За загальною редакцією М. О. Бантової. – Київ: Головне видавництво видавничого об'єднання "Вища школа" 1977. – С. 7-8.

14. Задачи и содержание начального обучения математике // Методика начального обучения математике: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по специальности "Педагогика и методика начального обучения" / Под. редакцией М. Н Скаткина. – М., "Просвещение", 1972. – С. 12-15.

Loading...

 
 

Цікаве