WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Цілі математичної освіти у контексті соціокультурних трансформацій суспільства - Реферат

Цілі математичної освіти у контексті соціокультурних трансформацій суспільства - Реферат

Характеризуючи стан речей у національній системі освіти цього періоду, В.Г.Кремень зазначав, що "...в основному в нас збереглася освіта індустріального періоду виробництва. Збереглася освіта авторитарного суспільства з відповідними суспільними відносинами і вимогами до людини. Залишилося багато інших речей, недоліків, характеристик, які були властиві нашому суспільству в попередні десятиліття, навіть століття ... Процеси, які відбуваються в освіті, так чи інакше віддзеркалюють те, що відбувалося і відбувається в суспільстві в цілому ... Тому, шануючи і поважаючи досягнуте, треба говорити постійно про необхідність змін, про необхідність модернізації. Ми повинні налаштувати на це вчителя" [17, Обкл.].

Безсумнівно, зміни, на необхідності яких наголошується, стосуються і навчання математики. Практика використання у системі загальної середньої освіти СРСР "союзних" підручників з математики, автори яких після набуття Україною незалежності залишилися за межами досяжності, хоча і спричинила певні складності для вітчизняної системи освіти, але сприяла пришвидшенню процесу відходу від ідеологічних штампів у математичній освіті, віддаленню її від поточних суспільно-політичних баталій. Існуючі вітчизняні підручники з математики для початкової школи могли доопрацьовуватися без ідеологічних обмежень, а новостворювані власні підручники з математики для шкіл II-III ступенів вже не орієнтувалися на цільові партійні установки, а презентували авторське бачення структури і змісту загальної математичної освіти.

Природно, цілі навчання математики у загальноосвітній школі були скориговані, і вчителі математики відтепер націлювалися на їх реалізацію в межах національної освітньої парадигми. Систематизуючи і конкретизуючи їх, З. І. Слєпкань орієнтує майбутніх вчителів на те, що "... мета навчання і виховання підпорядковані розвитку і виступають як загальні форми, засоби розвитку.

Виходячи із зазначеного, можна сформулювати основні цілі навчання математики в школі:

1) розумовий розвиток учнів – розвиток логічного мислення й інтуїції, просторових уявлень і уяви, пам'яті, алгоритмічної та інформаційної культури як особливого аспекту культури мислення; формування позитивних якостей особистості – розумової активності, пізнавальної самостійності, пізнавального інтересу, потреби в самоосвіті, здатності адаптуватися до умов, що змінюються, ініціативи, творчості;

2) забезпечення свідомого і міцного оволодіння системою математичних знань, навичок і умінь, потрібних у повсякденному житті і майбутній трудовій діяльності кожному членові сучасного суспільства, достатніх для вивчення інших дисциплін, продовження освіти в системі безперервної освіти; формування уявлень про ідеї і методи математики та її роль у пізнанні навколишнього світу, формування навичок математизації ситуацій під час досліджень різних явищ природи і суспільства;

3) формування наукового світогляду, загальнолюдських духовних цінностей; виховання національної самосвідомості, поваги до національної культури і традицій України; формування позитивних рис характеру (чесності й правдивості, наполегливості; волі, культури думки і поведінки, обґрунтованості суджень, відповідальності за доручену справу тощо); естетичне, екологічне, економічне, патріотичне, трудове виховання, професійна орієнтація на виховання здорового способу життя" [42, с. 9].

Офіційний статус підручника – схвалення МОН України" – свідчить, що МОН України поділяє позицію і міркування автора.

Три роки потому В.Г.Бевз, А.Г.Мерзляк і З.І.Слєпкань у виданні [25] зміст цілей навчання математики для одинадцятирічної школи залишають практично без змін, що свідчить і про незмінність офіційної точки зору щодо місця шкільної математики в системі національної загальної освіти та її ролі в розвитку особистості.

І хоча цілі навчання математики (в редакції 2003 року) авторами сформульовано лаконічніше і названо завданнями, але в їх загальному баченні простежується той же підхід, що й у підручнику [42]: "Мета навчання математики в загальноосвітній школі випливає із загальної мети шкільної освіти – різнобічний розвиток особистості, створення умов для інтелектуального, морального і фізичного розвитку та саморозвитку учнів. Досягнення зазначеної мети має бути забезпечене виконанням ряду завдань:

забезпечити свідоме і міцне оволодіння учнями системою математичних знань, навичок і умінь, необхідних у повсякденному житті й майбутній трудовій діяльності, достатніх для успішного оволодіння іншими навчальними предметами і забезпечення неперервності освіти;

створити умови для інтелектуального розвитку учнів;

забезпечити моральне, трудове, економічне, екологічне, естетичне, патріотичне виховання, формування позитивних властивостей особистості й рис характеру" [25, с. 3-4].

До корекції цілей навчання математики в початковій школі вдаються і автори навчального посібника [2], які в математичній діяльності молодших школярів вбачають практичне, духовне, розвивальне призначення, а також можливість формування низки позитивних рис особистості.

Зокрема, вони відзначають, що "... насамперед курс математики початкових класів забезпечує подальше вивчення математики в середніх класах. Математичні знання, набуті в початкових класах, потрібні в повсякденному житті, під час вивчення інших дисциплін, для розуміння повідомлень засобів масової інформації. Молодші школярі отримують початкові уявлення про ті принципи і закони, що лежать в основі математичних чинників, що вивчаються. Це, насамперед, стосується десяткової системи числення та властивостей арифметичних дій. Істотним на початковому етапі є оволодіння обчислювальними вміннями і навичками.

Духовне призначення вивчення математики проявляється у внеску в розумовий розвиток, у становлення і розвиток моральних рис, в естетичне виховання людини. Розгляд математичних понять, розв'язування задач включає в процес пізнання різні прийоми і методи людського мислення.

Ведуча роль математики – у розвитку логічного мислення, формуванні алгоритмічного мислення, вихованні навичок розумової праці (планування, пошук раціональних шляхів, критичність). Формування в дітей уміння логічно мислити нерозривне з розвитком у них правильної, точної, лаконічної математичної мови. Заняття математикою мають бути школою виховання характеру і почуттів.

... Навчання математиці має формувати такі риси особистості як працьовитість, акуратність; сприяти розвитку волі, уваги, уяви учнів; стимулювати розвиток інтересу до математики; виробляти вміння вчитися і навички самостійної роботи. Вивчення математики має сприяти реалізації завдань виховання патріотизму, гуманності, чесності. Характерною рисою вихованості має стати готовність школяра долати труднощі, боротися зі злом". [2, с. 16].

Безсумнівно, інтерпретацію цілей початкового навчання математики, яку запропонували М.В.Богданович, М.В.Козак, Я.А.Король [2], варто оцінювати як величезний крок уперед порівняно з відверто прокомуністичними сентенціями М.О.Бантової [13, с. 8], крок, що має всі шанси на остаточне віддалення початкової математики від ідеології. Природно, щоб цього досягти, потрібно не лише реалістично оцінювати розвивальні, загальноосвітні і практичні можливості шкільної математики, а й мати певний рівень математичної культури і, нарешті, здатність протистояти намаганням заполітизованих структур контролювати шкільну математичну діяльність.

Відлуння соціалістичного минулого. Певний прогрес, що намітився в останні роки у визначенні цілей навчання математики в сучасній початковій і загальноосвітній школі, створює передумови для ґрунтовного структурування цільових компонентів, звільнення цілей від зайвих складових, які до математичної діяльності її виховних результатів не мають жодного відношення.

На жаль, зазначене і нині є актуальним завданням, оскільки відмова від традиційних ідеологічних складових у цілях навчання математики призвела до їх заміщення іншими складовими вельми сумнівного змісту, які позбавлені або математичних форм існування, або засобів досягнення, або все ще несуть на собі відбиток нашого соціалістичного минулого. Для пояснення останнього звернемося до офіційних підручників і посібників з методики навчання математики [42] та методики викладання математики в початкових класах [2] та проаналізуємо цілі навчання математики в загальноосвітній і початковій школі.

Так, у першому з них зазначається, що цілі "... навчання і виховання підпорядковані розвитку і виступають як загальні форми, засоби розвитку" [42, с. 9].

Ці міркування, в цілому, справляють позитивне враження, бо сучасна освітня парадигма спрямовує національну систему освіти на вирішення завдань розвитку особистості, "створення позитивних умов для її соціалізації та самореалізації у цьому світі" [29, с. 5]. Але логічна суперечливість зазначеної тези щодо відношень між цілями, формами, засобами унеможливлює подальше обговорення механізмів досягнення цілей і дозволяє припустити, що з часу соціалізму мало що змінилося за суттю.

Загальновідомо, що цілі можуть підпорядковуватися ідеї або більш загальним цілям, але не процесу (роль якого в даному випадку відведено розвитку). По-друге, цілі не можуть бути ні формами, ні засобами розвитку; вони мають передбачати наявність певних форм існування породжуваного ними процесу і засобів його реалізації. Якщо мета не здатна ініціювати процес (досягнення), або не вистачає засобів для його реалізації, то вона виявляється недосяжною.

Loading...

 
 

Цікаве