WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Цілі математичної освіти у контексті соціокультурних трансформацій суспільства - Реферат

Цілі математичної освіти у контексті соціокультурних трансформацій суспільства - Реферат

- за допомогою яких засобів учитель мав формувати у молодших школярів "високу комуністичну свідомість" у процесі навчання математики?

- чи мали автори [14] хоч якийсь досвід формування "високої комуністичної свідомості" у молодших школярів у процесі навчання математики?

- за допомогою яких засобів у процесі навчання математики вчитель початкових класів мав готувати молодших школярів до свідомого вибору професії?

Формулюючи завдання навчання математики в середній школі, ті ж автори вже обминають питання, пов'язані з формуванням у учнів "високої комуністичної свідомості", а ведуть мову лише про "свідоме оволодіння математичними знаннями й навичками: а) потрібними у повсякденному житті й роботі кожному члену сучасного суспільства, б) які складають необхідну основу вивчення у школі інших наук, в) достатніми для самостійного продовження освіти після школи, читання науково-популярної й технічної літератури тощо". Не обходять методисти увагою і "велике значення вивчення математики для загального розвитку розумових здібностей учнів, формування навичок логічного мислення, уяви й винахідливості" [14, с. 12]. Але про все це йдеться як про роз'яснення попередніх тез.

Безсумнівно, інтерпретовані таким чином завдання навчання математики у середній школі позбавлені явних ідеологічних реверансів і, в цілому, можуть розглядатися як основа для побудови дидактичної системи з прагматично поставленими цілями. Тому щодо них можна дискутувати лише у плані повноти та відповідності тим соціокультурним та парадигмальним вимогам до математичної підготовки учнів початкових і середніх шкіл, що визначалися суспільством на початку 70-х років.

Але, співвідносячи окреслені вище позиції авторів [14] щодо завдань викладання математики в початковій і середній школі, потрібно відзначити певну їх непослідовність та невиваженість. Орієнтація вчителів початкових класів на реалізацію у навчанні математики невластивих їй ідеологічних функцій свідчить не тільки про спотворене цілепокладання, а й про підсилення ідеологічного тиску на процес навчання математики і його трансплантацію навіть у початкову школу.

З часом ідеологічний тиск на систему математичної підготовки в початковій і загальноосвітній школі не припинився, але суттєво розширилися "його межі": методисти і передові вчителі постійно апелювали до безцінних партійних ідей, неперервно увічнюваних у матеріалах з'їздів та пленумів, активно використовували у практиці навчання задачі з ідеологічною тематикою тощо.

Разом з цим, наприкінці 70-х років спостерігається зміна пріоритетів у цілях навчання математики. Зокрема, як визначальні в навчанні математики у початковій школі методистами стали закріплюватися ідеологічні цілі. Друге місце відводилося цілям формування особистісних рис учнів і їх загальнонавчальних умінь. Третю позицію займаламета прищеплення учням умінь і навичок, потрібних у житті. І, нарешті, останнє (четверте) місце було віддано розвивальним цілям. Саме це можна спостерігати у авторів офіційно визнаного посібника для педагогічних інститутів [13], які підкреслено звертають увагу майбутніх вчителів початкових класів на те, що "навчання математики має сприяти реалізації завдання виховання людей комуністичного суспільства, які люблять свою Батьківщину, віддані справі Комуністичної партії, які усвідомлюють благородну мету нашого суспільства, готові віддати свої знання для втілення в життя комуністичних ідеалів.

У процесі навчання математики слід розв'язувати завдання формування таких рис особистості, як працьовитість, акуратність, всемірно сприяти розвитку волі, уваги, уяви учнів, стимулювати розвиток інтересу до математики. Треба сформувати в дітей уміння вчитися, прийоми роботи над тим чи іншим матеріалом, прищепити навички самостійної роботи, а також практичні уміння і навички, які необхідні їм у житті: виконувати найпростіші розрахунки, розв'язувати практичні задачі тощо.

Нарешті, навчання математики в початкових класах має забезпечити надійну основу як щодо знань і умінь учнів, так і щодо їхнього розвитку (курсив наш – Є. Л.) для дальшого вивчення математики в IV-X класах" [13, с. 8].

Вибудуваний у такій послідовності ланцюжок цілей (ідеологічні – особистісні і загальнонавчальні – предметні – розвивальні) достатньо розкриває суспільну точку зору і на загальну середню освіту взагалі, і на навчання математики в початковій та середній школі зокрема. Штучне висування на перші позиції зовсім не тих освітніх цілей, які природно притаманні математиці, характеризує соціокультурні пріоритети кінця 70-х років та свідчить про поступову трансформацію аксіологічних оцінок математичної діяльності в суспільстві, його ставлення до математичної культурної спадщини.

Важко сказати, що відбувалося б з цілями навчання математики у школі далі, якби у 1980 р. у журналі "Комуніст" не було порушено питання "Про математику і якість її викладання" [39]. Це спричинило нову хвилю реформаторських і корекційних заходів, що стосувалися не лише змісту навчання математики в середній школі, а початкової школи. До процесу були залучені нові фахівці-математики (О. В. Погорєлов, С.О.Теляковський й інші) і методисти лабораторій математики та початкового навчання НДІ змісту і методів навчання АПН СРСР.

Складність завдання перегляду змісту шкільного курсу математики, впровадження у систему викладання математики у школі обов'язкових результатів навчання, необхідність оновлення дидактичних матеріалів та засобів методичної підтримки шкільного курсу математики сприяли тому, що ідеологізація цілей навчання математики стала неактуальною. І тому, не зважаючи на настирливе бажання окремих методистів неодмінно "збагатити" систему задач шкільного курсу математики майбутніми вражаючими результатами "Продовольчої програми" [33], – прийнятої на Пленумі ЦК КПРС 24 травня 1982 р., – першу половину 80-х років можна вважати визначальною у майбутньому звільненні змісту і цілей шкільної математики від усього не математичного.

Шкільна математика нарешті отримала ще один шанс вибратися з цупких обіймів своїх ідеологічних кураторів. Залишалося тільки реалізувати цей шанс ...

На шляху до нових освітніх орієнтирів. Низка політичних подій 80-х років, пов'язаних із проголошеним курсом держави на перебудову і гласність, – на певний час послабила увагу партійних ідеологів та їх методичних помічників до змісту, методів і цілей навчання математики у початковій і середній школі. І хоча інерція багатьох десятиліть ще давала про себе знати, певні позитивні зрушення почали з'являтися.

Вони відчуваються вже в програмі з математики для 1-4 класів (1986 р.), у якій зазначено, що "на початкову школу покладаються завдання формування в учні уявлень про натуральне число, засвоєння змісту й прийомів виконання арифметичних дій, формування міцних обчислювальних навичок (тут і далі курсив наш – Є. Л.). ... Вивчення початкового курсу математики повинне закласти основу для подальшого вивчення математики.

Навчальні цілі вивчення математики визначаються вимогами до математичної підготовки учнів. На кінець навчання в початкових класах учні повинні:

1. Навчитися виконувати арифметичні дії над натуральними числами.

2. Ознайомитися з найпростішими величинами і їхніми одиницями, навчитися застосовувати їх у розв'язанні задач.

3. Навчитися розв'язувати прості й нескладні складені текстові арифметичні задачі.

4. Навчитися розпізнавати й зображувати найпростіші геометричні фігури" [24, с. 69-70].

У цей же період провідні методисти-математики намагаються, щоб майбутні вчителі математики зрозуміли: провідна мета у навчанні математики повинна бути спрямована на розвиток математичного мислення учнів, а інші цілі повинні бути зорієнтовані на продовження освіти у вищій школі, забезпечення потреб практичної діяльності, підтримку політехнічного компонента шкільної освіти. Так, А.А.Столяр у посібнику [46] з педагогіки математики (неодноразово виданому не тільки у СРСР, а й за кордоном), зазначав: "Виходячи із загальних цілей навчання і виховання, зі специфіки математики як науки, її ролі і місця в сучасній системі наук, у техніці і виробництві, її значення в житті сучасного суспільства, можна в такий спосіб сформулювати цілі навчання математики у середній загальноосвітній школі:

1) розвиток математичного мислення учнів;

2) здобуття ними глибоких і міцних теоретичних знань елементарних початків математичної науки, необхідних для продовження освіти у вищій школі і для практичної діяльності, а також умінь і навичок застосування цих теоретичних знань у різних конкретних ситуаціях;

3) розуміння учнями наукових основ сучасної техніки і сучасного виробництва, зрозуміло, у тій частині, яка стосується використання математичних методів у техніці і на виробництві (політехнічна освіта)" [46, с. 24-25].

Подібні, цілком прийнятні цілі навчання математики схвально сприймалися не всіма методистами. Певна їх частина не могла відійти від десятиліттями нав'язуваних ідеологічних стереотипів, оскільки звикла до вказівної і спрямовуючої ролі КПРС в усіх сферах суспільного життя. Та все ж, перші позитивні зрушення у математичному цілепокладанні вже можна було спостерігати, хоча б у тому, що фактично перед розпадом СРСР (1991 р.) хвиля ідеологізації цілей і процесу навчання математики пішла на спад, бо комуністична партія швидко втрачала суспільну значущість.

Останні десять років минулого століття виявилися насиченими багатьма політичними подіями, в результаті чого відбулося виокремлення національної системи освіти з колишньої освітньої структури, що створювалася протягом майже 75 років. Поява на вітчизняному політичному просторі багатьох партій, втрата домінуючого положення комуністичною партією спричинили початок відчутних змін не тільки у суспільстві, а й у національному освітньому топосі. Насамперед ці зміни стосувалися трансформації поглядів на місце освіти у суспільстві взагалі та її значення в розвитку особистості зокрема.

Loading...

 
 

Цікаве