WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування творчої активності старшокласників у позашкільних навчальних закладах - Реферат

Формування творчої активності старшокласників у позашкільних навчальних закладах - Реферат

Формування творчої активності старшокласників у позашкільних навчальних закладах

Складний і тривалий процес формування творчої активності дітей та учнівської молоді засобами позашкільної освіти будується не лише на ґрунтовному розумінні педагогічними працівниками позашкільних навчальних закладів внутрішнього світу, індивідуальних особливостей вихованців, а й на чіткому усвідомленні та оптимальному врахуванні ними психологічних закономірностей функціонування і розвитку творчої особистості в онтогенезі. Педагоги-позашкільники мають досконало володіти сучасними досягненнями психолого-педагогічної науки про закономірності формування і розвитку творчої особистості, сучасними технологіями організації навчально-виховного процесу, що забезпечують розвиток творчих здібностей дітей, формування високого рівня розвитку їхньої творчої активності. Адже в будь-якій психологічній закономірності, що стає складовим компонентом педагогічної технології, представлено спосіб раціонального управління певним психологічним явищем або спосіб його виникнення та становлення.

Проте переважна більшість форм і методів організації освітньої діяльності позашкільних навчальних закладів, що властиві сучасній педагогічній практиці, ґрунтуються переважно на емпіричних уявленнях про вихованців. Однією з причин недостатньої результативності позашкільної освіти є те, що керівники гуртків у використанні методичних засобів організації педагогічного впливу надзвичайно спрощено враховують особливості особистісного розвитку дитини. Традиційно увага приділяється віковим особливостям без чіткої усвідомленості їх психологічного розмаїття у відповідних вікових межах. Принципово важливою для теоретичного обґрунтування педагогічних умов формування творчої активності особистості засобами позашкільної освіти є потреба проаналізувати систему загальних і вікових особистісних закономірностей як методологічну основу процесу формування творчої активності старшокласників.

Зазначена проблема є об'єктом досліджень вітчизняних і зарубіжних учених. Особливості психологічного розвитку старшокласників представлені в дослідженнях В.Алфімова [1], І.Беха [2], Л.Божович [3], І.Кона [4] та інших. Психолого-педагогічні та організаційно-методичні аспекти формування творчої особистості дитини засобами позашкільної освіти вивчають В.Вербицький [5], Л.Ковбасенко [6], В.Мачуський [7], Г.Пустовіт [8], Т.Сущенко [9] та інші дослідники. Проте потребують подальшого теоретичного вивчення та запровадження в педагогічну практику питання формування творчої активності старшокласників в гуртках, творчих об'єднаннях.

Тому метою статті є теоретичний аналіз особливостей психолого-педагогічного розвитку старшокласників у позашкільних навчальних закладах, дослідження механізмів педагогічного впливу гуртків, творчих об'єднань на формування творчої активності старшокласників.

Рання юність (старший шкільний вік), що охоплює вікові межі 14,5-17 років, є завершальним етапом формування творчої особистості дитини, періодом її переходу до дорослого життя. Перед старшокласниками постає необхідність реалізувати свій інтелектуальних потенціал, самовизначитися, обрати свій життєвий шлях. Головними новоутворенням цього віку є відкриття власного "Я", розвиток рефлексії, усвідомлення своєї індивідуальності, поява життєвої мети. Старшокласники намагаються досягти незалежності у поведінці (бажають самостійно вирішувати важливі питання своєї життєдіяльності), прагнуть емоційної автономії (намагаються вільно реалізувати свої емоційні стани, мати власні уподобання), моральної і ціннісної автономії (реалізують право на власні погляди, норми життєдіяльності, ціннісні орієнтації).

Пізнавальна та творча діяльність стають домінуючими видами активності старшокласників, а нова соціальна позиція змінює їхнє ставлення до навчання та його змісту. Діти старшого шкільного віку прагматично оцінюють свою освітню діяльність, її близькі і далекі перспективи (особистісний розвиток, можливість здобуття престижної професії, досягнення матеріального добробуту). У них формується нова мотиваційна структура навчання: мотиви, пов'язані із самовизначенням та підготовкою до самостійного життя (орієнтація на майбутнє), широкі соціальні мотиви (прагнення стати повноцінними членами суспільства, мати можливість конкурувати на ринку праці за рахунок власної компетентності та ерудованості), інтерес до змісту та процесу навчання (інтерес до методів наукового дослідження, самостійного пошуку інформації) [1, 4].

Важливим аспектом психічного розвитку особистості старшокласника є інтенсивне інтелектуальне дозрівання, в якому провідну роль відіграє мислення. Це відображається у таких якісних змінах особистості: збагаченні умінь та навичок розумової діяльності, способів і прийомів здобуття нових знань; формуванні наукового світогляду; появі потреби в науковому обґрунтуванні та доведенні власних думок, висновків на основі логічних доказів; зростанні ролі наукових гіпотез, пошукових міркувань; переході до вищих рівнів абстрагуючого і узагальнювального мислення; формуванні індивідуального стилю пізнавальної та творчої діяльності. Оволодіння складними інтелектуальними операціями, збагачення поняттєвого апарату старшокласників робить їхню розумову діяльність більш стійкою і ефективною, наближеною до пізнавальної або творчої діяльності дорослих. Вищезгадані інтелектуальні можливості старшокласників розширюють їхню самосвідомість, основними компонентами якої стають когнітивний (система уявлень і знань індивіда про себе – самопізнання, самоаналіз, самооцінка), емоційно-оцінний (емоційна оцінка своїх уявлень і знань про себе, емоційне ставлення до себе) та поведінковий (свідоме регулювання власних дій, вчинків, свого ставлення до тих, хто оточує, і до самого себе).

Рання юність також є періодом пошуку творчою особистістю власного "Я", основою формування якого є структурована індивідуальна система ціннісних орієнтацій. Завдяки їй у молодої людини розвивається адекватна ідентичність, яка забезпечує готовність старшокласника до життєво важливих виборів, до особистісного та соціального самовизначення. Старший шкільний вік значно розширює рефлексивні характеристики самосвідомості особистості, на основі яких відбувається самопізнання себе як активного суб'єкта своєї життєдіяльності. Важливим надбанням цього вікового періоду є відкриття багатства та різноманітності свого внутрішнього світу. Завдяки рефлексії старшокласники набувають здатності заглиблюватись у себе, в свої емоційні переживання, усвідомлювати свої емоційні прояви не тільки як похідні від певних зовнішніх подій, а як стани власного "Я".

У старшокласників відбувається формування особистісної ідентичності, становлення адекватного, усвідомленого уявлення про свою "самість". Формування ідентичності у старшому шкільному віці завершується становленням структурованої системи ціннісних орієнтацій, яка визначає життєві пріоритети, послідовність постановки та реалізації життєвої мети. З'являються досить визначені міркування щодо того, ким бути і як будувати своє подальше життя. Завдяки відчуттю індивідуальної самототожності, єдності та наступності власного "Я" старшокласник готовий вибирати життєві цілі, формувати життєві плани, будувати близькі життєві перспективи, робити зважений й обміркований життєвий вибір [4].

Така розгорнена психолого-педагогічна характеристика дітей старшого шкільного віку дозволяє усвідомити основні напрями педагогічного впливу на розвиток їхніх пізнавальних і творчих здібностей засобами позашкільної освіти та способи організації активного дозвілля, що мають забезпечити відпочинок і зняття емоційної напруги після важкого навчального дня.

Діапазон дозвіллєвих інтересів сучасної шкільної молоді досить широкий, але в ньому часто домінують його пасивно-споглядацькі форми. У значної групи старшокласників відсутні дієві навички самоорганізації вільного часу, елементарні основи культури дозвілля. Тому у виборі дозвіллєвих видів діяльності вони керуються переважно розважальними або престижно-комформістськими мотивами, що стали панівними у молодіжній субкультурі, але не сприймаються традиційними суспільними інституціями і потребують педагогічної корекції. Досить часто діти старшого шкільного віку різко протиставляють цінність вільного часу, який вони проводить в сім'ї або в місцях, де відчутний контроль старшого покоління та існують чітко регламентовані правила поведінки (наприклад, загальноосвітня школа), цінності активного дозвілля та відпочинку поза цим контролем та обмеженнями, що дозволяють їм самоствердитись та творчо самореалізуватися у середовищі своїх однолітків. Характерною рисою молодіжного дозвілля стало яскраво виявлене прагненням створити психологічний комфорт у спілкуванні з друзями, однолітками, цікавими або оригінальними особистостями, особами протилежної статі, змоделювати локальне середовище, що забезпечувало б включення у самоосвітню, пізнавальну, творчу діяльність, було емоційно привабливим і цікавим.

Loading...

 
 

Цікаве