WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування принципів експертного оцінювання діяльності загальноосвітніх шкіл - Реферат

Формування принципів експертного оцінювання діяльності загальноосвітніх шкіл - Реферат

Інноваційний розвиток загальноосвітніх навчальних закладів потребує розроблення нових моделей технологій експертного оцінювання, пристосованих до сучасних пріоритетів освітньої політики, досягнень педагогічної науки та особливостей регіональних умов.

Зокрема, в Тернопільській області протягом 2005-2007 рр. використовувалася алгоритмічна блочно-модульна модель технології експертного оцінювання діяльності загальноосвітніх шкіл [4]. З метою впровадження цієї моделі було організовано систему семінарів-практикумів для працівників методичних служб області та керівників навчальних закладів. У ході апробації експериментальної моделі технології експертного оцінювання було виділено дві групи принципів: апріорні, тобто наперед задані, обумовлені замовниками експертизи і робочою групою, та адаптивні, які експерти узгоджували у ході експертного оцінювання відповідно до організаційно-педагогічних засад. На основі аналізу наукових праць виділяємо групи таких апріорних принципів: організації і проектування експертного оцінювання, формування цілепокладання, вибору об'єктів оцінювання, відбору суб'єктів експертного оцінювання і розподілу їх функцій, отримання індивідуальної і групової оцінок загальноосвітніх шкіл.

У процесі проектування та організації експертного оцінювання враховуємо такі принципи: об'єктивності – забезпечує нівелювання будь-якого авторитарного впливу на організацію процедури експертного оцінювання; неупередженості – визначає об'єктивну поведінку всіх суб'єктів експертного оцінювання; регіональності – дає можливість адаптувати організаційні процедури до заданих умов регіону, школи; оперативності – встановлює певні обмеження часу для проведення процедур; алгоритмічності – орієнтує на побудову чіткої логічної обґрунтованої послідовності дій у дослідженні об'єкта; консультативності – передбачає надання консультативних послуг за бажанням замовника експертного оцінювання.

У наступній групі сконцентровано принципи формування цілепокладання експертизи: принцип реальності виходить із заданих матеріальних, інтелектуальних ресурсів, організаційно-педагогічних засад, чинної держаної і регіональної систем показників; принцип досяжності регламентує межі постановки цілей заданими умовами експертування; принцип ієрархічності визначає можливість розгалуження і побудову дерева цілей; принцип прогнозованості спрямовує побудову цілей на перспективи розвитку загальноосвітнього навчального закладу; принцип адаптованості встановлює пріоритет базових цілей і пристосування конкретних вузьких цілей до умов школи.

Третя група принципів пов'язана з вибором об'єктів експертизи, а саме: принцип ідентифікації дозволяє розпізнати об'єкти, описати і класифікувати їх характерні властивості; принцип дотримання граничних меж сприяє встановленню чітких обмежень на параметри, що описують певний об'єкт, і врахуванню регіональних умов; принцип кластерності дає можливість ранжувати попередньо кластеризовані об'єкти; принцип структурованості дозволяє виділити структурні елементи та їх взаємозв'язки; принцип модельованості передбачає виокремлення основних ознак, на основі яких можна побудувати модель об'єкта.

Сучасна практика експертного оцінювання у позиції відбору експертів дотримується загальновідомих принципів, таких, як незалежного становища, професійної компетентності, психологічної сумісності у груповій співпраці, морально-етичної поведінки. До них можна долучити ще такі положення: експертної компетенції, інтелектуальної продуктивності, морального здоров'я, працездатності, психологічної підготовки, загальної і комунікативної культури.

Принципи відбору показників і критеріїв оцінювання, індивідуальної та колективної експертної оцінки, укладання експертних висновків відносимо до адаптивних, тому що вони формуються у процесі експертного оцінювання експертами відповідно до компетенцій експертів, умов навчального закладу і мають ситуативний характер.

Аналіз практики оцінювання діяльності загальноосвітніх шкіл у Тернопільській області дає підстави стверджувати, що нівелювання процедури формування принципів (у даному випадку – в контрольних групах) значною мірою знижує ефективність навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл, що відображено на рис. 1, 2.

Рис.1. Приріст ефективності навчально-виховної діяльності у контрольних групах шкіл

Рис.2. Приріст ефективності навчально-виховної діяльності в експериментальних групах шкіл

Отже, для експертного оцінювання діяльності шкіл потрібно розробляти апріорні та адаптивні принципи. Навчання експертів техніки укладання принципів є необхідною умовою підвищення ефективності не тільки процесу експертного оцінювання, але і самої навчально-виховної діяльності, оскільки саме експертні висновки є основою розроблення заходів і прийняття управлінських рішень для стимулювання якості діяльності шкіл загалом.

Висновки. Таким чином, принципи експертного оцінювання як складові методології будь-якого оцінювального процесу в системі освіти завжди були і будуть предметом уваги науковців і практиків управління освітою. Розроблення і впровадження принципів в експертування загальноосвітніх навчальних закладів регулює траєкторії розвитку процедур, підвищує продуктивність праці експертів, стримує конфліктогенні чинники, структуризує технологічні процеси, відтак стимулює валідизацію експертних висновків.

Список використаної літератури

1. Атестація і самоатестація загальноосвітніх шкіл / [М.І.Сметанський, В.М.Галузяк, М.І.Слободянюк, В.І.Шахов]. – Вінниця : Книга-Вега, 2002.– 320с.

2. Бех І.Д. Принципи сучасної освіти / І.Д.Бех // Педагогіка і психологія. – 2005. – №4 (49). – С.5-27.

3. Бондар В. Дидактика: підручник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / В.Бондар. – К. : Либідь, 2005. – 264с.– (Навчальне видання).

4. Боднар О. Модель експертного оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітнього навчального закладу / О.Боднар // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2006. – № 4. – С.3-8.

5. Куньч З.Й. Універсальний словник української мови / З.Й.Куньч. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2005. – 848 с.

6. Одерій Л.П. Основи системи контролю якості навчання: навч. посібник / Л.П.Одерій. – К. : ІСДО, 1995. – 132с. Рос. мовою.

7. Симонов В.П. Педагогический менеджмент: 50 НОУ-ХАУ в области управления образовательным процессом: учебное пособие / В.П. Симонов. – М., 1997.– 264 с.

8. Швалб Ю.М. Теоретичні основи психологічної експертизи досліджень / Ю.М.Швалб // Педагогічні інновації: ідеї, реалії перспективи : зб. наук. праць. Випуск 4 / ред. кол. Л.І.Даниленко (гол. ред.) та ін. – К. : Логос, 2001. – 168с.

Loading...

 
 

Цікаве