WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування принципів експертного оцінювання діяльності загальноосвітніх шкіл - Реферат

Формування принципів експертного оцінювання діяльності загальноосвітніх шкіл - Реферат

Формування принципів експертного оцінювання діяльності загальноосвітніх шкіл

Постановка проблеми. Становлення нової культури оцінювання в освітньому просторі України супроводжується демократизацією і прозорістю експертних процедур, урахуванням запитів громадськості, зростанням пріоритету самооцінки навчального закладу, підвищенням вимог до оцінювальних компетенцій суб'єктів управління освітою та експертів.

Як підтверджує освітня практика, експертне оцінювання – це живий динамічний процес, який змінюється, уточнюється, модернізується, але при цьому зберігаються і посилюються його управлінські функції. Забезпечуючи зворотній зв'язок між станом навчально-виховної діяльності школи і системою її управління, експертне оцінювання є важелем покращення ефективності освітньої діяльності. Отже, сьогодні для інститутів післядипломної педагогічної освіти, методичних служб важливою є проблема врахування методологічних аспектів у процесі використання різних технологій оцінювання, їх адаптація до регіональних умов і формування методологічних компетенцій педагогічних, управлінських та методичних кадрів. Важливим у цьому контексті є подальше дослідження методологічних аспектів освітньої експертизи, зокрема розвиток та уточнення змісту її принципів.

Методологічна проблема формування принципів різних технологічних аспектів у сфері педагогіки школи стала предметом дослідження багатьох вітчизняних учених та науковців ближнього зарубіжжя. Принципи побудови навчально-виховного процесу розробляли І.Д. Бех, В.І. Бондар, В.П. Симонов, Ю.К. Бабанський, В.П.Беспалько. Учені В.В. Олійник, В.І. Маслов, Г.В. Єльникова, Л.І. Даниленко, Л.М. Ващенко, В.С. Пікельна, Є.М. Хриков розвинули у свої роботах питання принципів управління освітою. В останні роки інтенсивно активізувались наукові пошуки щодо формування принципів окремих технологій експертного оцінювання: науково-практичних (С.Ф. Клепко, М.Д. Ярмаченко), педагогічних (С.Д. Бешелєв, В.А. Бухвалов, Ф.Г. Гурвич, А.М. Єрмола, Я.Г. Плінер, В.С. Черепанов), гуманітарних (С.Л. Братченко), психолого-педагогічних (В.І. Панов, А.В. Фурман, Ю.М. Швалб, В.А. Ясвин), діагностичних (Л.В. Буркова, Є.А. Михайличев, А.І. Підласий, В.М. Шамардін), прогностичних (Б.С. Гершунський, Є.М. Хриков), кваліметричних (Г.А. Дмитренко, Г.В. Єльникова, Є.В. Литвиненко, В.Д. Лобашев, І.В. Лобашев, Л.П. Одерій, В.В. Олійник) демократичних (В.Б. Державін), громадських (Є.А. Руднєв).

Серед основних аспектів розвитку питання освітньої експертизи можна відзначити достатньо високий рівень абстрагування та узагальнення досліджень, що сприяло розробленню моделей технологій експертного оцінювання, кожна з яких, у свою чергу, потребує укладання відповідних принципів, зумовлених практикою застосування.

Метою статті є виділення та аналіз основних принципів експертного оцінювання в термінологічному та понятійному аспектах, дослідження наукових поглядів формування принципів педагогічних об'єктів, застосування і вибір відповідних принципів у практиці експертного оцінювання діяльності навчальних закладів відповідно до запропонованої моделі технології.

Виклад основного матеріалу. Дотримання принципів у будь-якій управлінській технології є передумовою ефективності та об'єктивності різних операційних процедур, засобом підвищення довіри суб'єктів управлінського впливу.

Поняття "принцип" є загальновідомим: від лат. principium – основа, начало; центральне пояснення, особливість, покладена в основу або здійснення чого-небудь [5].

З погляду представників педагогічної науки, принцип – це те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорій, науки (В.І. Бондар) [3]; основне вихідне положення будь-якої теорії, вчення, внутрішнє переконання людини, погляд на речі (Л.П.Одерій) [6].

У педагогічних науках формування принципів є методологічною процедурою, яка є складною і вимагає високого професіоналізму. Будь-яке оцінювання: моніторингове, експертне, діагностичне – неможливе без попереднього ідеологічного фундаменту – системи принципів, які визначають орієнтири і визначають як особливості процесу, так і результати дослідження.

"Принципи дидактики або наукові принципи, – стверджує В.І. Бондар, – означають вимоги до розгортання знання в систему, в якій теоретичні положення певним чином пов'язані між собою й випливають одне з одного; виконують логічну функцію систематизації науково-теоретичного знання, а також методологічно-евристичну функції й виступають як вихідні положення, загальні вимоги до організації дослідження або як кінцевий науковий результат..." [3, с. 143-146].

Л.П. Одерій зауважує, що принципи виконують функцію орієнтирів, на основі яких можна сформувати певні вимоги.

Експертне оцінювання як процес вимірювання та процедура порівняння об'єктів за вибраними показниками також потребує окреслення певної системи принципів. На основі аналізу наукових джерел можна виділити групи принципів щодо такого: форм експертного оцінювання (принципи атестації, інспектування, діагностування), технологій експертного оцінювання (педагогічних, психологічних, науково-практичних, діагностичних, моніторингових) та експертного оцінювання чітко окресленого об'єкта (уроку, виховного заходу, системи управління чи врядування закладом тощо).

З точки зору М.І. Сметанського, атестація будується на основі таких принципів:

-гуманізації (орієнтація на інтереси і потреби учня);

-демократизації (забезпечення атмосфери творчої ініціативи, розподілу прав, повноважень і відповідальності між усіма учасниками атестаційного процесу);

-стандартизації – (дотримання директив законодавчих актів і різного роду стандартів – державних і регіональних);

-відкритості – (доступності інформації про хід атестаційного процесу всім його учасникам);

-корпоративності – (перехід від командно-адміністративної системи управління до горизонтальної системи професійного співробітництва);

-погодженості – (наявність субкультури освітнього закладу, відповідно до якої будується атестаційна модель) [1].

Експертиза як механізм атестації також базується на системі принципів. Зокрема Ю.М.Швалб для моделі психологічної експертизи пропонує такі методологічні правила (принципи):

-полісуб'єктності – опис психологічних структур і функцій відповідних суб'єктів з урахуванням діяльнісних позицій людей;

-взаємного відображення – передбачає врахування такого: чим більшу кількість позицій буде враховано, тим складнішим буде опис;

-додатковості – орієнтований на положення, що жодна діяльнісна позиція не може бути реалізована сама собою без наявності інших;

-"включеності" – орієнтує на опис системи, яка аналізується, як підсистеми більш загальної системи [8].

В.П.Симонов виділяє в окрему групу принципи спостереження навчального заняття (уроку). На його думку, до таких принципів належать принципи невтручання (нейтралітету), коректності, врахування всіх факторів навчального заняття, специфічних особливостей навчального предмета та індивідуальних особливостей викладача [7].

Передумовою організації експертизи діяльності шкіл є розроблення моделі технології експертного оцінювання, в яку вже закладено певні принципи: освіти, управління освітою, управління навчальними закладами, управлінського оцінювання тощо.

Loading...

 
 

Цікаве