WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування екологічної культури у системі підготовки майбутніх інженерів-педагогів - Реферат

Формування екологічної культури у системі підготовки майбутніх інженерів-педагогів - Реферат

Формування екологічної культури у системі підготовки майбутніх інженерів-педагогів

Постановка проблеми. На початку XXI століття освіта виконує функції, які сприяють збалансованому розвитку держави, трансляції традицій і цінностей суспільства, формуванню історичної свідомості нації, зміцненню "національного характеру", відтворенню духовно-інтелектуального потенціалу країни, втіленню в життя екологічної програми збереження людського роду [7].

Існуванню людства в третьому тисячолітті загрожує екологічна криза глобального характеру. Головна причина такої ситуації – низький рівень екологічної культури сучасного суспільства, зокрема майбутніх спеціалістів. Вирішення цієї проблеми передбачає формування масової всесвітньої екологічної культури, що поєднує в собі цінності національних культур із загальнолюдськими цінностями, фундаментом якої повинна стати гармонія людини і навколишнього середовища.

Сучасний спосіб життя, цінності, що сформувалися в епоху індустріального суспільства, піддаються радикальним змінам. Сьогодні екологія є не скільки політичною та економічною проблемою, стільки проблемою свідомості. В умовах глобалізації підготовка фахівця на основі ноосферного підходу із космопланетарним сприйняттям світу є важливим завданням сучасної освіти. Ноосферна філософія та етика у системних взаєминах "Людина – Природа – Суспільство" повинні складати теоретико-методологічну основу підготовки сучасного викладача, зокрема, інженера-педагога [1]. Як зазначає Е.П. Бєлозєрцев, сучасна освіта зобов'язана "...відновити природний зв'язок людини з природою, відродити духовно-чуттєве пізнання, розширити світобачення до космічного рівня" [2, с. 19], тобто сприяти зміні світу не на основі його адаптації до своїх необмежених бажань, безмірних прагнень і потреб, а, навпаки, на основі зміни особистості, свідомості людини, її світобачення.

Таким чином, актуальність проблеми обумовлена завданням формування екологічної культури майбутнього інженера-педагога в умовах постіндустріального суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Процес формування екологічної культури особистості майбутнього педагога, його змістовна і технологічна сторона залишається для педагогіки поки що проблемою маловивченою, актуальною і відкритою. Питання взаємозв'язку професійної і екологічної культури розробляються в дослідженнях В.Сластьоніна, К.Артамонової, Г.Новикової, М.Паніна та ін.

У психолого-педагогічних дослідженнях протягом останніх років розглядаються різноманітні аспекти формування екологічної культури людини. Так, у своїх працях С.Іващенко розглядає питання формування еколого-педагогічної культури вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти [5], а Н. Лисенко – вихователя дошкільного закладу в системі вищої педагогічної освіти [6]. У роботі Н. Єфименко [4] проаналізовано особливості процесу формування екологічної культури студентів вищих технічних закладів освіти. Питання формування екологічної культури студентів розглядаються також у дисертаційних дослідженнях Т. Вайди, Н. Грейда та інших.

Результати експериментальних спостережень за процесом формування екологічної культури студентів, проведених Г.П. Новіковою, показали, що цей процес проходить протягом кількох етапів: інтелектуального (виявляється у формуванні потреби у професійних знаннях екологічного змісту); операційного (характеризується проявом інтересу до високоефективної трудової діяльності на об'єктах природи); мотиваційної готовності (виявляються домінуючі мотиви до екологічного знання, дії, а також відчуття радості під час такої діяльності) [8].

Аналіз існуючих робіт показав, що питання формування екологічної культури майбутніх інженерів-педагогів не знайшли належного науково-теоретичного обґрунтування і вимагають додаткового вивчення.

Тому метою статті є аналіз проблеми формування екологічної культури майбутніх інженерів-педагогів.

Основний матеріал дослідження. Термін "екологічна культура" було введено у науку радянським культурологом Л. Коганом (1973). Натепер у науковій літературі використовується кілька визначень "екологічна культура". У міжнародній термінології поняття "екологічна культура" означає світогляд, манеру, стиль життя, що передаються з покоління в покоління за допомогою систем освіти і досвіду, які втілюються в типах і нормах організації життя, діяльності людей і створюваних ними матеріальних та духовних цінностях.

Міжнародний контекст використання поняття "екологічна культура" вперше виник під час підготовки до Стокгольмської конференції ООН з проблем навколишнього середовища (НС) у 1972 році; його зміст було розкрито в Доповіді Конференції в розділі Рекомендацій (№95). У зазначеному документі поняття трактується як "освітні, інформаційні та культурні аспекти НС". В ході зібрання було розроблено Програму ООН з НС (ЮНЕП) як основний координатор, організатор вирішення проблем охорони середовища і припинення її деградації, що допомогло б міжнародному співтовариству започаткувати формування нового екологічного світогляду з метою впливу на діяльність людини в умовах швидкого науково-технічного прогресу.

Важливими складовими екологічного руху є екологічна освіта і виховання. Їх функціонування визначає парадигма стійкого розвитку суспільства, орієнтованого на людину як вищу цінність соціального буття і відношення до неї як суб'єкта пізнання, спілкування і творчості.

У 1992 році в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) на екологічній сесії ООН, в роботі якої брали участь керівники держав і голови урядів 179 країн планети, зокрема – й України, було прийнято низку важливих документів, серед яких – "Повістка дня на ХХI століття" як програму нової моделі суспільного розвитку, концепцію взаємозалежного і взаємодіючого світу. Іншими найважливішими документами, що регламентують діяльність з екологічної освіти, є такі: Меморандум міжнародного саміту з проблем навколишнього середовища і стійкого розвитку, прийнятий у Йоханнесбурзі (ПАР) 2002 року; "Заява про освіту на користь стійкого розвитку", "Базові елементи стратегії ЄЕК ООН в області освіти і інтересах стійкого розвитку", прийняті V конференцією міністрів "Навколишнє середовище для Європи" (Київ, 2003 рік); "Стратегія Європейської економічної комісії ООН в області освіти на користь стійкого розвитку", яка була прийнята на першій регіональній нараді з означеного питання (Женева, 2004 рік); проголошення на 57 сесії Генеральної Асамблеї ООН (грудень 2002 року) десятиліття освіти на користь стійкого розвитку ООН, що почалося від 2005 року.

Таким чином, перед країнами світової спільноти поставлено завдання формування екологічної культури і відповідального ставлення до природи на основі екологічної освіти кожної людини і суспільства в цілому.

За визначенням Г.П. Новикової, екологічна культура розуміється "як система знань і умінь, ціннісних орієнтацій людини в області науки, мистецтва, вірувань, звичаїв і традицій, а також як активна діяльність зі збереження і поліпшення навколишнього середовища" [8, c 42]. Цей особливий вид культури виявляється в системі духовних цінностей, у всіх видах і результатах людської діяльності, пов'язаних з пізнанням і перетворенням природи. Гуманістичний підхід у формуванні екологічної культури підкріплюється сьогодні новою екологічною парадигмою – від антропоцентризму до екоцентризму – і концепцією стійкого розвитку світового суспільства [8].

Loading...

 
 

Цікаве