WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Упровадження комплексної моделі моніторингу розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі комп’ютерних технологій (методичні рекомендації - Реферат

Упровадження комплексної моделі моніторингу розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі комп’ютерних технологій (методичні рекомендації - Реферат

1.3. Визначення тенденцій розвитку ЗНЗ та надання відповідних рекомендацій щодо раціональної корекції та самокорекції.

2. Здійснення моніторингу розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі комп'ютерних технологій. Для цього двічі протягом навчального року проводяться спеціальні експертні заміри за всіма критеріями. Визначення коефіцієнта відповідності проводиться методом експертної оцінки (5; 6; 8; 11).

Періодичність вимірювання ступеня відповідності діяльності ЗНЗ визначається на початку експерименту. Оптимальним є варіант, коли експертна оцінка проводиться двічі на навчальний рік: перший раз – в кінці вересня - на початку жовтня, а другий – в кінці квітня - на початку травня.

Оскільки технологія визначає алгоритм, методику і способи застосування моніторингу розвитку ЗНЗ на кожному із рівнів діяльності закладу: "батьки – учень – педагог – керівник – ЗНЗ", то і кожний рівень має своє функціональне призначення щодо збирання, оброблення та руху інформації для забезпечення отримання об'єктивних даних. Для обчислення реального вектора активності на кожному рівні організується і проводиться соціологічне опитування громадськості, впливових структур, фахівців щодо власних пріоритетів діяльності всіх учасників навчального процесу. Норма-вектор задається базовою кваліметричною моделлю діяльності, а також обчислюється під час оброблення відповідної директивної та нормативної інформації, що враховується у процесі адаптації моделі до місцевих умов.

Відстеження здійснюється на підставі показників оцінки або самооцінки діяльності, які проставляються у відповідні бланки; при цьому процедура оцінювання повинна викликати довіру в учасників навчально-виховного процесу, тобто має бути зрозумілою для тих, кого вона стосуються. Аналіз оцінювання повинен наочно показувати, які кроки необхідно спланувати і здійснити, щоб змінити ситуацію на краще. Анкетування не повинно проводитись у категоричній формі, щоб не викликати неадекватну реакцію його учасників.

Виключно самоекспертиза є основою оцінювання рівня діяльності учня і впливу сім'ї на його навчання. Синтез самоекспертизи і незалежної експертизи є основою для оцінювання рівня діяльності педпрацівника та загальноосвітнього навчального закладу.

Аналіз проводиться за комп'ютеризованими кваліметричними моделями. Для цього заповнені бланки експертиз передаються у шкільні модулі адаптації, де отримані дані заносяться у відповідні файли.

У процесі проведення моніторингу розвитку ЗНЗ велика увага повинна приділятись залученню до співпраці учнів, їх батьків, педагогів, адміністрації шкіл. Тому на першому – підготовчому – етапі мають використовуватися лекційні, семінарські й практичні заняття, метою яких є навчання використанню базових кваліметричних моделей діяльності відповідної групи-учасника освітнього процесу для самокоригування і самоорганізації своєї роботи та вироблення мінімально необхідних навичок користування вказаними моделями.

Методи емпіричного дослідження – опитування, анкетування, тестування – використовуються для оперативного отримання первинної інформації про стан керованого об'єкта. Вивчення, аналіз та інтерпретація отриманих даних дадуть можливість не тільки проаналізувати отримані результати, а й адаптувати діяльність відповідних об'єктів дослідження до заданих умов діяльності. Проведення координаційних нарад, групових та індивідуальних консультацій, семінарів з обміну досвідом дозволять повною мірою, всебічно і максимально корисно використати отримані аналітичні результати для розроблення рекомендацій усім групам учасників експерименту.

Отримана інформація сортується та аналізується за логічно виділеними потоками. По-перше, дані експертизи діяльності учнів розгалужуються за ступенями навчання – відповідно І-го (учні 4-х класів), ІІ-го (учні 9-х класів) і ІІІ-го (учні 11-х класів). По-друге, із загального потоку інформації про діяльність педагогічних працівників виокремлюються дані про діяльність директора закладу, що дає змогу зіставити і проаналізувати виділений результат із загальними підсумками діяльності ЗНЗ в цілому. По-третє, аналітична інформація про діяльність закладу освіти розглядається не тільки в цілому, а й пофакторно. Отже, до підсумкових протоколів та до програми прогнозу розвитку кожного загальноосвітнього навчального закладу надходять 16 потоків інформації, а саме:

1. Загальний рівень діяльності учня школи І-го ступеня.

2. Загальний рівень діяльності учня школи ІІ-го ступеня.

3. Загальний рівень діяльності учня школи ІІІ-го ступеня.

4. Загальний рівень впливу батьків на навчання учнів.

5. Загальний рівень діяльності педагогічних працівників.

6. Загальний рівень діяльності директора ЗНЗ.

7. Загальний рівень діяльності загальноосвітнього навчального закладу.

8. Створення системи управління.

9. Організація освітнього процесу.

10. Організація роботи з педагогічними кадрами.

11. Матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу.

12. Організація роботи у системі "ЗНЗ – сім'я – соціальне середовище".

13. Соціальний захист, адаптація, збереження і зміцнення здоров'я учнів і працівників.

14. Стан загальноосвітньої підготовки випускників.

15. Стан соціальної адаптації учнів.

16. Вплив ЗНЗ на позитивний розвиток учнів, формування соціально зрілої особистості громадянина України.

Для аналізу використовуємо файл "Прогноз розвитку ЗНЗ". За наявності даних двох і більше експертиз раціонально вдатися до прогнозування тенденцій розвитку закладу освіти. Порівняльний аналіз об'єктивно отриманих даних з підсумками прогнозу дає можливість менеджеру освіти в умовах мінливості та нестабільності оперативно і аргументовано прийняти виважене, раціональне управлінське рішення (або цикл управлінських рішень) з вирішення проблем розвитку керованого ним закладу. Прийняті рішення повинні лягти в основу планування роботи закладу в цілому та за окремими напрямами зокрема.

Таким чином, результатом використання моніторингу розвитку ЗНЗ на основі комп'ютерних технологій має стати відслідковування діяльності учасників навчально-виховного процесу, розвитку ЗНЗ та створення механізму їх взаємодії з метою поточного і періодичного коригування діяльності на заданий результат – спрямований розвиток закладу, а саме:

1) досягнення взаємоузгодженості дій на всіх рівнях управління ЗНЗ: учень – учитель; учитель – заступник директора; заступник директора – директор. Показниками взаємоузгодженості дій є ступінь взаємонаближення цілей виконавців і керівників, спрямованість колективних зусиль на досягнення спільної мети, наявність розподіленої і чітко визначеної відповідальності, підвищення ступеня самостійності кожного учасника навчально-виховного процесу щодо реалізації спільної мети, визнання значущості кожного виконавця, сприяння розвитку індивідуальності кожного у процесі досягнення спільної мети, відкритість взаємодії;

2) поява і розвиток процесів самоорганізації, що передбачає збільшення:

– активності й ініціативи "знизу";

– кількості питань, що вирішуються самостійно на місцях;

– кількості педагогічних працівників, які продовжують навчання в магістратурі та аспірантурі, підвищують категорію за результатами позачергової атестації і отримують педагогічні звання;

– кількості педагогічних працівників, які беруть участь і перемагають у професійних конкурсах, педагогічних ярмарках;

– кількості учнів, переможців предметних олімпіад та конкурсів;

– кількості учнів, учасників МАН;

– кількості випускників, які успішно адаптуються на ринку праці;

3) позитивна динаміка діяльності та сталий спрямований розвиток загальноосвітнього навчального закладу за рахунок підсилення критеріальності і цілеспрямованості управління;

4) підвищення здатності керівника загальноосвітнього закладу приймати рішення в умовах невизначеності й мінливості;

5) створення системи адаптивного управління в ЗНЗ, показниками якої є наявність в управлінському циклі реалістичної мети, придатних до корекції критеріальних кваліметричних моделей вимірювання результату діяльності всіх учасників освітнього процесу, кооперації дій керівників і виконавців у проміжному партнерстві, самомоніторингу процесу та зовнішнього моніторингу результату за моделлю "вхід - вихід", виявлення невикористаних резервів, "автоматичне" внесення їх у критеріальну модель (наявність прогностичного регулювання) і узгодження реального й нормативного векторів активності учасників здійснення та розвитку загальноосвітнього навчального закладу;

6) інтегративним результатом є позитивна динаміка задоволеності учнів, батьків, учителів, громадськості, органів державного управління загальною середньою освітою, процесом і результатом діяльності школи.

Список використаної літератури

1. Ануфрієва О.Л. Вимірювання кінцевих результатів діяльності закладів освіти // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2007. – № 4. – С. 56-60.

2. Бондар В.І. Теоретичні основи і технологія педагогічного аналізу: управлінський аспект: Навч. посібник. – К.: УДПУ, 1996. – 67 с.

3. Даниленко Л.І. Менеджмент інновацій в освіті. – К.: Шкільний світ, 2007. – 120 с.

4. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1996. – 140 с.

5. Єльникова Г.В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні: Монографія. – К.: ДАККО, 1999. – 303 с.

6. Єльникова Г.В. Новий погляд на управління загальною середньою освітою // Імідж сучасного педагога: Науково-практичний освітньо-популярний часопис № 3-4 (14-15). – Полтава: ПДПУ та ПОІППО, 2001. – С. 28-29.

7. Забродська Л., Чернишова Є. Інформаційно-комунікаційні технології управління сучасним закладом освіти // Освіта і управління. – 2002. – № 2. – Т. 5. – С. 19-28.

8. Лукіна Т.О. Моніторинг якості освіти: теорія і практика. – К.: Шкільний світ, 2006. – 128 с.

9. Маслов В.І. Наукові основи та функції процесу управління загальноосвітніми навчальними закладами: Навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2007. – 150 с.

10. Сухович Г.А. Прогноз розвитку ЗНЗ на основі комп'ютерних технологій // Комп'ютер в сім'ї і школі. – 2008. – №3. – С. 32-37.

11. Черепанов В.С. Экспертные оценки в педагогических исследованиях. – М.: Педагогика, 1989. – 152 с.

Loading...

 
 

Цікаве