WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теорія та історія літературного краєзнавства - Реферат

Теорія та історія літературного краєзнавства - Реферат

Важливими для розвитку теорії літературного краєзнавства вважаємо праці з методики викладання літератури Л. Мірошниченко, Ю. Ковбасенка та Ж. Клименко [11; 12; 19], в яких розкрито окремі питання літературно-краєзнавчої роботи у процесі вивчення зарубіжної літератури у загальноосвітній школі. Відомою вченою Л. Мірошниченко у праці "Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах" запропоновано напрями аналізу відносин зарубіжних письменників з Україною [19]; подібне питання – аналізу зв'язків України з видатними зарубіжними письменниками – розкрито у праці Ю. Ковбасенка "Біографія письменника і викладання літератури" [12].

Окрім цього, маємо підстави стверджувати, що розвитку літературного краєзнавства в сучасній державі сприяє й увага її керівництва до краєзнавчого руху. Зокрема, 2001 року вийшов Указ Президента України №35/2001 "Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні" від 23 січня 2001 року, в якому визначено завдання "забезпечити розроблення та включення до навчальних планів і програм загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладів тем з краєзнавства з урахуванням специфіки регіонів України" [38, ст. 115], у червні 2002 року – Постанова Кабінету Міністрів України № 789 "Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року" [28]. У ній затверджено "Програму розвитку краєзнавства на період до 2010 року", метою якої є "активізація наукової діяльності, спрямованої на забезпечення розвитку краєзнавства, популяризація краєзнавчих досліджень, залучення широких кіл громадськості до національної культурної спадщини" [28, ст. 1159], розроблено заходи для виконання зазначеної програми, а також зазначено, що "досягнення краєзнавства 20-30-х років, національно-культурні ініціативи кінця 50-60-х років створили передумови для відновлення в 1990 році діяльності Всеукраїнської спілки краєзнавців" [28, ст. 1159].

Відповідно до зазначених документів у різних регіонах держави було розгорнено роботу з розроблення програм курсів (спецкурсів, факультативів) чи/або навчальних предметів, їх змісту, навчально-методичного забезпечення викладання курсу краєзнавства, складовою якого є й літературне.

Отже, період 90-х років ХХ століття – початок ХХІ століття визначаємо як четвертий етап в історії розвитку літературного краєзнавства – удосконалення літературно-краєзнавчої роботи в системі загальної середньої, вищої, післядипломної освіти, а також у культурно-історичній діяльності суспільства (вдосконалення теоретичних основ вивчення літературного краєзнавства у шкільному курсі літератури, використання сучасних досліджень методики зарубіжної літератури для ефективного проведення літературно-краєзнавчої діяльності учнів у загальноосвітніх навчальних закладах).

Проаналізувавши теорію та історію літературного краєзнавства, практику його реалізації (дослідження і розробки вчених, дослідників), можемо визначити, що існує чотири етапи його розвитку:

І етап (з часів античності до 40-х років ХІХ століття) – період формування основ майбутньої теорії літературного краєзнавства, під час якого філософами було закладено основи розуміння взаємозв'язків кожної особистості, зокрема і письменника, з певною історичною епохою, суспільством, рідним краєм, культурою, традиціями, побутом своєї нації тощо, що безпосередньо впливає на формування світобачення і світосприйняття митця, його творчий доробок;

ІІ етап (30-40-і роки ХІХ століття – І половина ХХ століття) – час започаткування літературного краєзнавства, у процесі якого відбулося становлення краєзнавства як науки: набули подальшого розвитку положення про зв'язок літератури з життям, про те, що художній твір – це художнє відображення подій, фактів, соціальних умов, побуту, певного історичного часу в розвитку окремого народу; вперше досліджено питання взаємозв'язків письменників з рідним краєм; розроблено теоретичні основи краєзнавчої науки; виокремлено шкільне літературне краєзнавство та впроваджено його у практику школи;

ІІІ етап (60-80-і роки ХХ століття) – етап становлення літературного краєзнавства: розроблення науково-теоретичного підґрунтя питань змісту, джерельної бази, форм роботи, методів і прийомів навчання ефективної літературно-краєзнавчої діяльності. Зазначений період характеризується першими дослідженнями проблеми підготовки майбутніх учителів-словесників до використання літературно-краєзнавчих матеріалів у шкільному курсі вивчення літератури;

ІV етап (90-і роки ХХ століття – початок ХХІ століття) – етап удосконалення літературно-краєзнавчої роботи у системі освіти і культури, який характеризується розробленням питань взаємозв'язків української та зарубіжної літератури, теоретичних основ проведення шкільної краєзнавчої літературної діяльності; розробкою методики навчання фонових знань, а також системи вивчення перекладних творів; використанням літературного краєзнавства як засобу морально-етичного виховання учнів, майбутніх учителів, дослідженням педагогічних основ їх підготовки з методики літературно-краєзнавчої роботи, проблеми підготовки дипломованих учителів-словесників до проведення зазначеної діяльності тощо.

Список використаних джерел

1. Антонович В. Б. Моя сповідь: вибрані історичні та публіцистичні твори / Володимир Боніфатійович Антонович; [упор. О. Тодійчук, В. Ульяновський]. – К.: Либідь, 1995. – 816 с. – (Пам'ятки історичної думки України).

2. Асмус В. Ф. История античной философии : учеб. пособ. / В. Ф. Асмус. – М. : Высшая школа, 1965. – 321 с.

3. Беккер Э. Г. Литературное краеведение как одно из средств раскрытия связи литературы с жизнью / Э. Г. Беккер // Вопросы анализа литературного произведения в школе : сборник статей / ред. Л. И. Тимофеева. – М. : Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1962. – С. 148-184.

4. Водовозов В. І. Чи існує теорія словесності та за яких умов можливе її існування?/ В. І. Водовозов // Література і виховання : посібн. для вчителя: зб. матеріалів / упоряд.: А. В. Іванченко, Н. П. Каменська. – К. : Рад. школа, 1989. – С. 40-42.

5. Гегель Г.В.Ф. Речи директора гимназии / Георг Вильгельм Фридрих Гегель // Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет : в 2 т. / сост., общ. ред. и вступит. статья А. В. Гулыги. – М. : Просвещение, 1970. – Т. 1. – 1970. – 671 с.

6. Голубков В. В. Про активізацію викладання літератури / В. В. Голубков // Література і виховання : посібн. для вчителя : зб. матеріалів / упоряд.: А. В. Іванченко, Н. П. Каменська. – К. : Рад. школа, 1989. – С. 125-129.

7. Горький М. Собрание сочинений. В 30 т. – М. : Гослитиздат, 1955. – Т. 30: Письма, телеграммы, надписи. 1927-1936. – 819 с.

8. Грушевський М. С. Історія української літератури : в 6 т., 9 кн. / М. С. Грушевський; [упоряд. В. В. Яременко, авт. передм. П. П. Кононенко]. – К. : Либідь, 1993. – Т. 1. – 392 с.

9. Гуковський Г. О. Вивчення літературного твору в школі / Г. О. Гуковський // Література і виховання : посібник для вчителя: зб. матеріалів / упоряд.: А. В. Іванченко, Н. П. Каменська. – К. : Рад. школа, 1989. – С. 141-144.

10. Иванов П. В. Основы школьного краеведения : учеб. пособ. / Павел Владимирович Иванов. – Петрозаводск : ПГУ, 1977. – 106 с.

Loading...

 
 

Цікаве