WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теорія і практика створення дитячих колективів у педагогічній спадщині А.С.Макаренка та В.О.Сухомлинського - Реферат

Теорія і практика створення дитячих колективів у педагогічній спадщині А.С.Макаренка та В.О.Сухомлинського - Реферат

2. Україна в перші роки після жовтневого перевороту в Росії стала суверенною державою. З метою її приєднання до нової імперії у Харкові було створено маріонетковий уряд України. На окупованій території, спершу Слобожанщини, а потім, після окупації російськими військами, – Києва, велася жорстока розправа з місцевим населенням, зокрема і з селянами, які, будучи дрібними власниками, не поділяли більшовицьких поглядів на створення комуністичних відносин, коли все має бути спільним.

3. Більшовицька Всеросійська Надзвичайна комісія (ВНК), здійснюючи плани колонізації України, під вивіскою диктатури пролетаріату вела жорстоку боротьбу за укріплення влади із волелюбною частиною народу. Адже, як відомо, всі колоніальні держави, щоб закріпити свою владу над поневоленим народом, насамперед знищували волелюбну його частину.

4. А.Макаренко був працівником ВНК, і розквіт його таланту як педагога, теоретика і практика у створенні дитячих колективів припадає саме на цей період. Про те, що він певною мірою сповідував тогочасну більшовицьку ідеологію, свідчать такі факти: вихованці колонії і комуни ставилися до селян з презирством, називаючи їх граками. Таке ж ставлення було й до членів колективу, психологія яких була близька до селянської.

5. Педагогічні погляди А.Макаренка певною мірою віддзеркалювали тогочасну обстановку у жорстокому суспільстві, про що свідчить використання ним методу "вибуху". Разом з тим це метод виправної структури.

6. Особливістю поглядів А.Макаренка на колектив є таке його бачення. Він розглядав колектив, як 500 горошин-вихованців, і дійти до кожного він не в змозі [15], тому здійснював вплив на особистість кожного за допомогою колективу на чолі з командиром [16, с.236], надаючи йому особливий статус.

7. Педагогічні погляди А.Макаренка на той час були досить демократичними і вони протирічили репресивному колоніальному режимові. Тому цей багатий досвід було ліквідовано. Розповіді вихованців А.Макаренка свідчать, що його наступник був присланий для того, щоб витравити зі свідомості неповнолітніх правопорушників демократичні ідеї.

Педагогічний досвід А.Макаренка було ліквідовано, а колонії неповнолітніх правопорушників, які були підпорядковані НКВС, одного з тогочасних репресивних відомств, перетворилися у звичайні в`язниці, які для підлітків і юнаків стали "школами виховання злочинців".

8. В умовах суверенної України педагогічний досвід А.Макаренка потрібно було б запровадити у виправних колоніях для неповнолітніх правопорушників. І оскільки МВС України не властиві педагогічні функції, то ці структури потрібно було б перепідпорядкувати Міністерству освіти і науки України.

9. У зв`язку з наявністю "дідівщини" в окремих частинах Збройних Сил України, педагогічний досвід А.Макаренка можна використати в армії.

10. Особливе місце повинен зайняти досвід А.Макаренка у створенні різновікових колективів в роботі шкіл-інтернатів та СПТУ, а окремі його положення – у ДНЗ, ЗНЗ та ВНЗ.

Щодо праць і діяльності В.Сухомлинського можемо зробити такі висновки:

1. В.Сухомлинський жив у період колективізації, розкуркулювання, голодомору 1932-1933 років, сталінських репресій 1937 і 1947 років. Він пройшов школу комсомолу, був учасником Великої Вітчизняної війни. Великий вплив на його свідомість і педагогічні погляди мала хрущовська "відлига". Фактично це значною мірою сприяло виникненню у нього сумніву щодо правильності комуністичної ідеології.

2. В.Сухомлинський – провідник ідей комуністичного виховання. Він все життя присвятив школі; його педагогічні погляди на виховання, зокрема на створення колективу, більш демократичні і гуманні, ніж погляди А.Макаренка.

3. В.Сухомлинський відійшов від жорстких підходів до створення дитячого колективу.

4. За В.Сухомлинським, умовою гармонійного розвитку особистості є перебування у різноманітних колективах [27], що протирічить теорії А.Макаренка. Останній виступав проти того, щоб учнів шкільного колективу "розтягували" інші заклади до своїх колективів [15].

5. В.Сухомлинський був ближчим до дітей, ніж А.Макаренко. Це підтверджують погляди А.Макаренка про 500 горошин. З цього приводу В.Сухомлинський писав: "Щоб керувати колективом і правильно спрямувати його діяльність, керівник школи і всі вихователі повинні добре знати психічні, духовні, інтелектуальні особливості кожної дитини" [22, с.407].

6. В.Сухомлинський певною мірою пропагував так звану "парну педагогіку", за що його досить жорстко критикували.

7. У колишньому Радянському Союзі теорія В. Леніна вважалася вічною і незмінною. Так, напевне, в АПН СРСР дивилися і на теоретичні основи А.Макаренка. І коли на одній з науково-практичних конференцій В.Сухомлинський проміж іншим висловив деякий сумнів у потребі дублювання А.Макаренка, то зазнав значних утисків тодішньої влади. Його відстояли педагоги Кіровоградщини.

8. Своїми поглядами на створення колективу В.Сухомлинський значно випередив тогочасну АПН СРСР і тому зазнав утисків від неї.

9. Теорія колективу В.Сухомлинського створена для ЗНЗ, проте окремі її елементи можна використовувати у практиці роботи ДНЗ, ВНЗ, армії тощо.

У цілому, якщо порівнювати теорію колективу А.Макаренка і В.Сухомлинського, то, за висловом останнього, вони обидва "віддали своє серце дітям", перший – неповнолітнім правопорушникам, а другий – школярам.

Підходи до формування колективу А.Макаренка є відбитком його епохи, тобто вони більш жорсткі (згадаймо метод "вибуху", а інколи – і жорстокі, якщо згадати загибель Чобота). У В.Сухомлинського підходи до створення колективу і ставлення до дитини – більш гуманні, оптимальні. Інколи вони висловлювали на діаметрально протилежні позиції. Так А.Макаренко вважав, що дитину потрібно "не ліпити, а кувати" [20], а В.Сухомлинський стояв на позиції творення дитини як особистості. А.Макаренко недооцінював вивчення і врахування психофізіолочних особливостей дитини, і тому на вимогу часу був проти педології [8; 19]. А.Макаренко – педагог закритого навчально-виховного закладу ( колонії і комуни ), а В.Сухомлинський – відкритого навчально-виховного закладу – школи.

Список використаної літератури

1. Макаренко А.С. Деякі висновки з мого педагогічного досвіду // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. – Т. 5. – К.: Рад. шк., 1954.

2. Макаренко А.С. Діти в країні соціалізму // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. Т. 7. – К.: Рад. шк., 1955.

3. Макаренко А.С. Доповідь у педагогічному училищі // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. – Т. 7. – К.: Рад. шк., 1955.

4. Макаренко А.С. Досвід методики роботи дитячої трудової колонії // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. – Т. 5. – К.: Рад. шк., 1954.

5. Макаренко А.С. З досвіду роботи // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. – Т.5. – К.: Рад. шк., 1954.

6. Макаренко А.С. Комуністичне виховання і поведінка // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. – Т. 5. – К.: Рад. шк., 1954.

7. Макаренко А.С. Марш 30 року. Повість // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. – Т. 2. – К.: Рад. шк., 1954.

8. Макаренко А.С. Мета виховання // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. – Т. 5. – К.: Рад. шк., 1954.

9. Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. – Т .5. – К.: Рад. шк., 1954. – С. 9-93.

10. Макаренко А.С. Мої педагогічні погляди // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. – Т.5. – К.: Рад. шк., 1954.

11. Макаренко А.С. На все життя // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. – Т.3. – К.: Рад. шк., 1954.

12. Макаренко А.С. Педагогічна поема // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. – Т. 1. – К.: Рад. шк., 1953. – С. 11-618.

13. Макаренко А. С. Подія в поході // А.С.Макаренко. Твори в семи томах. – Т. 7. – К.: Рад. шк., 1955.

Loading...

 
 

Цікаве