WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теорія і практика створення дитячих колективів у педагогічній спадщині А.С.Макаренка та В.О.Сухомлинського - Реферат

Теорія і практика створення дитячих колективів у педагогічній спадщині А.С.Макаренка та В.О.Сухомлинського - Реферат

У створенні дитячого колективу потрібно педагог керувався низкою принципів:

- А.Макаренко розглядав колектив як частину суспільства. Тому вважав, що інтереси цієї групи не можуть протирічити інтересам суспільства, тобто лише суспільно значущі цілі і виниклі на цій основі стійкі відносини взаємної відповідальності і спільності з іншими колективами, із суспільством в цілому є умовою існування колективу. Цей принцип передбачає соціальні цілі виховання;

- умовою існування дитячого колективу є сумісна діяльність його членів (навчання, суспільно корисна, ігрова, спортивна та інші види діяльності), спрямовані на досягнення соціально значущих цілей;

- наявність у колективі стосунків взаємної відповідальності (ділових відносин).

А.Макаренко запропонував таку класифікацію колективів: первинний і вторинний.

Первинний колектив є таким: його члени знаходяться в постійному діловому, дружньому, ідеологічному або побутовому об'єднанні. Саме в колонії і в комуні діти і підлітки разом навчалися, працювали, відпочивали, харчувались і спали. Первинний колектив, на думку А.Макаренка, – це основа впливу на особистість і разом з тим ланка між особистістю і вторинним колективом.

Вторинний колектив – це об'єднання первинних колективів. Проте вторинний колектив – це не сума колективів, а єдиний колектив, об'єднаний спільною метою і сумісною діяльністю. У А.Макаренка первинні колективи колонії чи комуни були об'єднані спільною метою (навчальна, виробнича діяльність, гра, спортивна діяльність, єдиний режим тощо).

Первинний колектив [16] має пройти певні етапи або стадії розвитку. Перший етап характерний тим, що в цей час відбувається формування дитячого колективу: він знаходиться в стадії розвитку; організатор і керівник цього колективу є виразником суспільних вимог. Умовою формування колективу за А.Макаренком є категоричність, послідовність і безкомпромісність вимог на основі норм моралі та інтересів створюваного колективу. На першому етапі виділяється актив колективу.

Другий етап відрізняється від першого ще й тим, що колектив із розрізненої аморфної маси перетворюється у складний організм з чітко вираженими органами. Ці органи (актив) мають здатність самостійно розв'язувати головні питання життя колективу. При цьому до членів активу повинні ставитись нові, підвищені вимоги, що А.Макаренко розглядав як закон руху колективу [15].

Найбільш характерною ознакою третього етапу розвитку колективу є те, що до окремої особи вимоги ставить більшість його членів.

Отже, колектив проходить три етапи (стадії) свого розвитку. Проте часто спостерігається нерівномірність цього розвитку, тобто члени колективу можуть знаходитись на різних етапах свого становлення.

Рушійною силою розвитку колективу є громадська думка: спільність моральної оцінки, суджень і наполегливе прагнення частини, більшості або всіх членів колективу досягти реалізації певних завдань. Умовою подальшого розвитку колективу є постановка нових завдань. Коли ж відсутні нові перспективи, починається застій і поступовий розвал колективу. Дуже добре в цьому плані у педагогічній практиці А.Макаренка використовувалась система перспективних ліній (близька, середня і далека перспективи).

Досить цінним у педагогічній практиці А.Макаренка є створення зведених загонів, коли до складу такого об'єднання входили командири на правах рядових його членів, а командиром над ними призначався один з їхніх підлеглих.

Значне місце у створенні дитячого колективу належить педагогові. З цього приводу А.Макаренко писав, що краще мати в колективі педагогів 5 слабких вихователів, об'єднаних, запалених однією думкою, одним принципом і стилем, які працюють єдино, ніж десять хороших, які працюють по-своєму, хто як хоче [15]. Не можна виховати колектив, якщо 15 педагогів будуть виховувати по-різному [1].

Про свою теорію виховання А.Макаренко писав: "...ніякий метод не може бути виведений з уявлення про пару – учитель плюс учень, а може бути виведений тільки з загального уявлення про організацію школи і колективу" [1, с.212]. Саме тому, напевне, він з осудом ставився до індивідуального підходу до учнів у школі, називаючи його гіпертрофією індивідуального підходу [10; 8]. Мабуть, цим можна пояснити безвідповідально-злочинне ставлення А.Макаренка як педагога до Чобота. Проаналізуємо цей факт.

Вихованці ненавиділи дрібних власників, тобто селян, і тому називали їх граками. У Чобота в Чугуєві жив брат, який мав наділ землі, і щоб Радянська влада не відібрала її, попросив молодшого брата переїхати до нього жити. Мовляв, наділ для одного великий, а для двох-трьох нормальний.

Чобіт повідомив А.Макаренка про свої наміри накласти на себе руки в разі, якщо Настя не поїде з ним. Керівник колонії не приділив достатньої уваги хлопцеві, не запобіг тому, щоб цього не сталося [12]. Самогубство Чобота хлопці сприйняли стримано, бо до нього ставилися як до грака [12]. Лише Марія Кіндратівна підсумувала: "Погані ваші колоністи! Товариш помер, а вони регочуть... " [12, с.364].

Таким чином, основними положеннями теорії А.Макаренка про колектив є такі:

- теорія і методика створення колективу;

- визначення колективу як об'єднання;

- ознаки колективу (частина суспільства, його зв'язок з іншими колективами, сумісна діяльність членів колективу, наявність стосунків взаємної відповідальності, тобто ділових відносин);

- етапи (стадії) розвитку колективу;

- класифікація колективів і зв'язок первинних колективів у вторинному;

- громадська думка колективу;

- позитивні традиції [1];

- гра [1; 16; 10; 5];

- захоплюючі перспективи розвитку колективу [15];

- мажор (бадьорий, життєрадісний тон) [15];

- атмосфера довір'я;

- самостійність та ініціатива колективу;

- висока вимогливість, використання методу "вибуху": подив [16], виключення з колективу Іванова за крадіжку [15], окремих його членів як умова самозахисту, висадження у Ялті з корабля Сопіна за бійку [10]. Взагалі за вісім років А.Макаренко вигнав 10 вихованців [1; 16].

Ці теоретичні положення про колектив були розроблені і апробовані А.Макаренком у закритій системі – колонії і комуні для неповнолітніх правопорушників. Проте ці дещо демократичні вимоги до виховання юного покоління протирічили інтересам тоталітарного режиму Радянського Союзу. Тому А.Макаренко був звільнений від керівництва колонією.

У додатках "Проблеми шкільного радянського виховання" А.Макаренко занотував, що кожна особистість має право добровільно перебувати в колективі. А колектив, коли вона знаходиться в ньому, вимагає безперечного підкорення [4]. При цьому член колективу не має права вирішувати особисті питання без згоди і дозволу колективу. Так, коли Мишу Пекера піонерський палац мав відрядити до Мурманська, збори заборонили йому виїзд [1].

У роботі "Проблеми шкільного радянського виховання", зокрема у першій лекції "Методи виховання", автор писав, що його вважають фахівцем з роботи з безпритульними. Проте, як заперечував А.Макаренко, він працював 32 роки, з них 16 років у школі. Тому педагог відзначав, що його практичні висновки можуть бути віднесені не лише до безпритульних важких дітей, а і до кожного дитячого колективу [15].

У цій же роботі він зазначав, що якби йому дали школу, то першим завданням було б створення єдиного шкільного колективу.

У березні 1938 року А.Макаренко звернувся до відділу освіти Ростокінського району м. Москви щодо призначення його на посаду директора школи. Проте ця мрія великого педагога не здійснилась.

2. 2. Бачення колективу В.Сухомлинським.

В.Сухомлинський розглядав методику створення колективу з певних позицій. Насамперед, заслуговує на увагу запропонована ним методика виховання колективу. На думку педагога, кожна людина має свої духовні потреби та інтереси, і немає універсального колективу, який забезпечив би умови для їх задоволення, тому позитивом є те, що духовне життя кожного вихованця проходить у кількох колективах, зокрема і в школі, і за місцем проживання [23].

Loading...

 
 

Цікаве