WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Творчість як складова педагогічної майстерності вчителя - Реферат

Творчість як складова педагогічної майстерності вчителя - Реферат

Деякі дослідники вважають творчою ту особистість, визначальною характеристикою якої є креативність як здатність перетворювати діяльність на творчий процес. Так, В.О. Моляко виокреслює сім ознак креативності [14]: оригінальність, евристичність, фантазія, активність, сконцентрованість, чіткість, чутливість.

У контексті нашого дослідження певний інтерес може становити типологія творчої особистості, запропонована В.І. Андрєєвим [1], яка, на нашу думку, може бути поширена і на особистість учителя. Ученим виокремлено такі типи творчої особистості:

– теоретик-логік – тип творчої особистості, для якої є характерною здатність до широких логічних узагальнень, до класифікації і систематизації інформації. Вчителі, які належать до цього типу, чітко планують свою творчу роботу, використовують уже відомі методи наукових досліджень. Цього типу творчої особистості характерною є велика обізнаність й ерудиція. Беручи за основу вже відомі теоретичні концепції, такі люди розвивають їх далі. Все, що вони розпочинають, доводять до логічного завершення, обґрунтовують власні ідеї посиланнями на численні першоджерела;

– теоретик-інтуїтивіст характеризується високорозвиненою здатністю до генерування нових, оригінальних ідей; особистості, які мають творчі здібності такого типу, – винахідники, творці нових наукових концепцій, шкіл і напрямів. Вони не бояться протиставити свої ідеї загальноприйнятим, мають виняткову фантазію, уяву;

– практик (експериментатор) завжди прагне свої нові оригінальні гіпотези перевірити експериментально. Особистостей такого типу приваблює робота з технічними засобами, вони мають відповідні вміння, завжди виявляють інтерес і здібності до практичної діяльності;

– організатор як тип творчої особистості має високий рівень розвитку здатності до організації розроблення і впровадження нових ідей. За керування таких вчителів створюються оригінальні наукові школи і творчі колективи. Таку особистість вирізняє висока енергія, комунікабельність, здатність підпорядковувати своїй волі інших, спрямовувати їх на вирішення творчих завдань;

– ініціатор характеризується ініціативністю, енергійністю, особливо на початкових стадіях виконання нових творчих завдань. Але, зазвичай, він швидко охолоджуються або переключається на розв'язання інших творчих завдань.

Межі вияву вчительської творчості визначаються структурою педагогічної діяльності і охоплюють всі її складові: конструктивну, організаторську, комунікативну і гностичну. Водночас для оптимального розвитку творчості вчителя у педагогічної діяльності важливим і необхідним є дотримання системи умов, які сформульовані у працях Н.В.Кузьміної [7], В.А. Кан-Калика, Н.Д.Никандрова [5] та інших учених. Отже, у процесі розвитку творчої педагогічної діяльності варто враховувати такі, визначені науковцями, фактори:

– обмеженість, іноді досить суттєва, часових меж творчого процесу, оскільки час між виникненням проблеми у навчально-виховному процесі і її розв'язанням не залежить від бажання вчителя;

– взаємозв'язок творчості вчителя з творчістю інших педагогів, значимість творчості особистості для творчості колективу і навпаки;

– необхідність прогнозування віддаленого результату діяльності, урахування можливих наслідків розвитку ідей;

– обумовленість і специфіка сфери діяльності, зокрема – врахування особливостей атмосфери публічного виступу, необхідність дотримання балансу між вербальним, емоційним і емфатичним спілкуванням;

– необхідність постійного аналізу можливостей і доцільності застосування стандартних педагогічних прийомів у нетипових ситуаціях.

Особливо важливим у розглядуваному контексті, на нашу думку, є питання детермінованості місця діяльності, що зазначеними вище авторами та в інших дослідженнях не виокремлюється і не розглядається. Водночас на практиці систематично має вияв жорстка визначеність "зараз і тут", що суттєво впливає на можливість вияву творчості. Тому аналіз зазначеної умови може бути проблемою самостійного дослідження, спрямованого на формування готовності вчителя до творчості як складової педагогічної майстерності.

У сучасній літературі творчість вчителя розуміється як процес розв'язання педагогічних завдань у змінних обставинах. Постійно розв'язуючи типові і нестандартні завдання, вчитель, як і будь-який інший дослідник, будує свою діяльність відповідно до визначених загальних етапів розгортання евристичного пошуку, а саме:

– аналіз педагогічної ситуації;

– проектування результату відповідно до початкових даних;

– аналіз наявних засобів, необхідних для перевірки припущення та досягнення шуканого результату;

– оцінка отриманих даних;

– формулювання нових завдань.

Таким чином, досвід творчої педагогічної діяльності як процесу – виникнення задуму, його опрацьовування та перетворення в ідею (гіпотезу), виявлення способу втілення задуму, ідеї – набувається за умов систематичних вправлянь у вирішенні спеціально дібраних завдань, в яких відображається педагогічна дійсність, організація як навчально-виховної, так і реальної професійно орієнтованої діяльності вчителів, на основі створення навчального середовища для фахового вдосконалення, зокрема і з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Варто зазначити, що творчий характер діяльності вчителя не можна трактувати лише як процес вирішення педагогічних завдань саме тому, що у творчій діяльності поєднуються пізнавальний, емоційно-вольовий і мотиваційний компоненти особистості. Проте виконання спеціально дібраних завдань, спрямованих на розвиток тих або інших структурних компонентів творчого мислення (цілеспрямування; аналіз, який вимагає подолання бар'єрів, установок, стереотипів; вибір варіантів, класифікація та оцінювання тощо), є важливою умовою розвитку творчого потенціалу особистості вчителя.

Тому, вважаємо, класифікацію завдань для формування такого потенціалу особистості доцільно здійснювати, виділяючи провідні особливості творчої діяльності. Це можуть бути завдання, в яких передбачається перенесення знань і вмінь у нову ситуацію, виявлення нових проблем у типових ситуаціях, пошук нових функцій, застосувань відомих методів і прийомів, комбінування нових способів діяльності з уже відомими тощо.

У сфері особистості творчість вчителя розглядається як його самореалізація на основі усвідомлення себе творчою індивідуальністю, визначення ним індивідуальних способів власного професійного зростання та побудова програми самовдосконалення.

Список використаних джерел

1. Андреев В.И. Эвристика для творческого саморазвития. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1994. – 286с.

2. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей. – М.: Академия, 2002. – 320c.

3. Боришевський М.Й. Духовні цінності як детермінанта громадянського виховання особистості //Цінності освіти і виховання. – К., 1997.

4. Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина: Психологія, діагностика, педагогіка: Пер. з рос. – К.: Віпол, 1993. – 75 с.

5. Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество учителя. – М, 1987. – 159с.

6. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – Київ, 1989. – 608с.

7. Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности. – Л., 1970. – С. 36-37.

8. Кульчицкая Е.И. Диагностика творческих способностей детей. – К.: Знание, 1996. – 67с.

9. Кульчицька О.І. Дивергентне мислення як умова розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку // Обдарована дитина. – № 1. – 1999. – С.2-6.

10. Леднев В.С. Научное образование: развитие способностей к научному творчеству. Изд. второе, испр. – М.: МГАУ, 2002. – 120 с.

11. Лук А.Н. Психология творчества. – М.: Наука, 1978. – 126 с.

Loading...

 
 

Цікаве