WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сучасні підходи до навчання педагогів-словесників як умова розвитку компетентності і творчості учнів - Реферат

Сучасні підходи до навчання педагогів-словесників як умова розвитку компетентності і творчості учнів - Реферат

Важливим у роботі з дипломованими педагогами вважаємо застосування методу проектів. У довідниковій літературі проектування трактується як особливий тип інтелектуальної діяльності, процес створення проекту передбачуваного або можливого об'єкта (стану), суттєвою рисою якого є перспективне орієнтування, практична спрямованість, дослідження [20]. Метод навчальних проектів набув широкого поширення у сучасній шкільній, вузівській та післядипломній освіті з огляду на спрямування такого навчання на систематизацію, узагальнення знань учнів (студентів, дипломованих фахівців), а також на практичне застосування знань, формування умінь і навичок особистості, розвиток у неї низки компетенцій, зокрема, таких, як інформативності (вміння працювати з інформацією), аналітичності, комунікативності; поведінкових компетенцій – наполегливості, цілеспрямованості, винахідливості та інших; технологічності (здатності використання технологій); компетенцій щодо взаємодії в гетерогенних групах – позитивної взаємодії з іншими, співпраці, роботі в команді, управління і вирішення конфліктів тощо [9; 10; 25 та ін.]. Тому саме в аспекті формування і вдосконалення компетенцій і компетентності особистості, зокрема – і дипломованого педагога – роль проектного навчання в сучасності зростає.

Як використовується метод проектів у навчанні педагогічних працівників – учителів української мови і літератури, зарубіжної літератури – на курсах підвищення кваліфікації та у міжкурсовий період у системі післядипломної педагогічної освіти. У практиці роботи КОІПОПК метод проектів насамперед застосовується як створення і захист педагогами власних творчих проектів під час навчання на КПК. Варто зазначити, що слухачі розробляють і презентують колегам ( під час проведення занять діагностико-аналітичного модуля) не лише традиційні проекти – опис досвіду як авторську методику викладання предмета, розроблену та апробовану вчителем програму факультативу (спецкурсу, гуртка), методичні рекомендації щодо викладання предмета, методичні публікації, посібники тощо, а й нові. Наприклад, під час проблемно-тематичних або авторських курсів ПК педагогам пропонується, засвоївши теорію проблеми, яка розглядається, представити як авторський проект методичну розробку уроку (уроків, позаурочного заходу), на якому реалізується розглядувана проблема. Тому в інституті вже стало гарною традицією видання навчально-методичних, науково-методичних посібників за результатами проведення авторських або проблемно-тематичних курсів ПК; для прикладу, видано посібники "Способи формування читацької культури школяра в умовах творчого навчання зарубіжної літератури: Методичні рекомендації (за матеріалами авторських курсів О.О.Дем'яненко) / Укл. і ред. О.О.Дем'яненко "Розвиток мислення і мовлення учнів у процесі вивчення української мови і літератури: Методичні матеріали (за авторськими курсами І.П.Ющука, С.І.Мірошник) / Укл. і ред. С.І.Мірошник" та інші.

Як різновид сучасної проектної діяльності педагогів під час навчання на курсах підвищення кваліфікації варто розглядати створені ними проекти – мультимедійні презентації до певної навчальної теми, навчального заняття, розділу шкільного предмета тощо. Зазвичай, такі проекти розробляють слухачі авторських і проблемно-тематичних курсів підвищення кваліфікації, на яких розкриваються питання використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у практиці викладання шкільних предметів.

Ще одним вагомим показником реалізації сучасних підходів до навчання, повноцінної підготовки вчителя до роботи в умовах сучасного інформаційного суспільства є використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні дипломованих фахівців, насамперед – мультимедійного супроводу навчальних занять. Мультимедіа – це сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє об'єднувати в одній комп'ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію [1; 2]. Мультимедійний супровід навчального заняття – найскладніший вид інформаційного забезпечення вивчення теми (розділу, предмета, дисципліни, тобто навчального матеріалу), що створюється, зазвичай, викладачем як електронний супровід насамперед для унаочнення лекції чи то кожного, визначеного педагогом, виду навчальної діяльності тих, хто навчається, спланованого на практичному (тренінговому) навчальному занятті..

Застосування засобів ІКТ надає низку переваг процесу навчання в системі післядипломної педагогічної освіти і , на нашу думку, слугує такому:

- змістовному інформаційному насиченню процесу навчання;

- підвищенню рівня засвоєння навчальної інформації (за допомогою поєднання зорового та слухового сприйняття її [5; 15]);

- урізноманітненню форм презентування інформації, а також видів пізнавальних завдань тощо;

- активізації навчальної діяльності слухачів, посиленню їх ролі як суб'єктів навчального процесу (використання ІКТ збільшує варіативність способів та видів діяльності педагогічних працівників), а отже – і розвитку їхнього пізнавального інтересу та рівня компетентності, і, що вважаємо не менш важливим, – виникненню у них бажання зробити процес викладання предмета більш цікавим, унаочненим, змістовним, активним, інакше кажучи, більш ефективним і якісним на основі застосування засобів ІКТ у власній педагогічній діяльності;

- індивідуалізації та диференціації процесу навчання (за рахунок адаптації темпу подавання навчальної інформації, своєчасності її представлення, доцільного її дозування; інтенсифікації, за потреби, спілкування учасників навчально-виховного процесу, створення можливості індивідуалізувати вид навчальної діяльності тощо), використанню основних і допоміжних навчальних впливів;

- забезпеченню можливості "занурення" педагога в уявний світ, у певні ситуації, усвідомленню можливостей навчального моделювання;

- розкриттю творчого потенціалу викладача системи післядипломної педагогічної освіти.

І безперечно, вважаємо що в навчальному закладі успішно вирішується питання розвитку професійної компетентності професорсько-викладацького складу кафедр інституту – на основі навчання викладачів у міжнародник і всеукраїнських проектах, участі у міжнародних, всеукраїнських та обласних конференціях, семінарах і нарадах; на навчальних заняттях у межах діяльності постійно діючого методологічного семінару "Актуальні проблеми наукового пошуку" (на базі КОІПОПК) для працівників інституту і педагогічних працівників закладів освіти Київської області. Удосконаленню рівня професійної майстерності викладачів кафедр системи післядипломної педагогічної освіти сприяє і системне та систематичне проведення ними відкритих навчальних занять зі слухачами курсів ПК.

Висновки. На основі положень теорії післядипломної педагогічної освіти, психолого-педагогічних досліджень та практики навчання дипломованих педагогічних працівників, зокрема – вчителів словесності, у системі підвищення кваліфікації, робимо висновок, що безперервна освіта вчителя (зміст, форми і методи навчання) повинні ґрунтуватися на особистісно орієнтованому, компетентнісно орієнтованому, проблемному, ситуативному та культурологічному підходах, що, у свою чергу, забезпечить якісне виконання суспільної потреби в компетентній творчій особистості, сприятиме подоланню прірви між освітою учня, рівнем його розвитку і вимогами життя.

Вважаємо, що подальшого дослідження потребують питання розроблення моделі розвитку компетентності вчителя-словесника та її апробації.

Список використаних джерел

1. Вовковінська Н.В. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / Н.В.Вовковінська / за ред. В.М.Мадзігона, Ю.О.Дорошенка. – К.: Педагогічна думка, 2003. – 272 с.

2. Воробцова В.В. Використання інформаційних технологій навчання на уроках української мови та літератури / В.В. Воробцова // Народна освіта. – 2007. – Випуск 2. – http://www.narodnaosvita.kiev.ua.

3. Даниленко Л. Зміст післядипломної освіти в інноваційному полі перетворень / Л.Даниленко, В.Паламарчук // Післядипломна освіта в Україні. – 2008. – №1. – С.16-22.

4. Дробот Л. Життєва компетентність: матеріали наук.-практ. конф. "Інновац. освіт. технології в проф.-труд. навчанні учнів спец., загальноосв. шк.: підходи, концепції, досвід") / Л.Дробот // Освіта. – 2003. – 11-18 черв. (№27). – С.8-9.

5. Дубравська Д.М. Основи психології: навч. посібник / Д.М.Дубравська. – Львів: Світ, 2001.–280 с.

6. Життєва компетентність особистості: від теорії до практики: науково-методичний посібник /за ред. І.Г.Єрмакова. – Запоріжжя: Центріон, 2005. – 640 с.

7. Занюк С. Поняття компетентності в контексті саморозвитку особистості: [Аналіз пробл.] / С.Занюк // Психолог. перспективи. – 2003. – Вип. 4. – С.107-112. – Бібліогр.: 5 назв.

8. Зимняя И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования / И.А.Зимняя // Высш. образование сегодня. – 2003. – №5. – С.34-42.

Loading...

 
 

Цікаве