WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сутність і структура педагогічної фасилітації вчителя - Реферат

Сутність і структура педагогічної фасилітації вчителя - Реферат

На нашу думку, спільним серед усіх цих досліджень є той факт, що здатність вчителя забезпечити процес фасилітації дає змогу досягти такої взаємодії з учнем, що сприятиме підтримці в дитині прагнення до самовдосконалення, самореалізації, саморозвитку, усвідомленню нею себе як самоцінності, її налаштованню на особистісне зростання та розвиток здібностей. Варто, вважаємо, також звернути увагу на те, що ця взаємодія носить виключно гуманістичний, діалогічний, суб'єкт-суб'єктний характер відносин. Здатність вчителя забезпечити таку взаємодію з учнем, позитивно впливати, активізувати, стимулювати процес навчання та виховання проявляється в його професійній діяльності.

Не заперечуючи думки інших авторів, дослідження яких стали базовими для нашої роботи, педагогічну фасилітацію визначаємо як специфічний вид педагогічної діяльності вчителя, яка має за мету допомагати дитині в усвідомленні себе як самоцінності, підтримувати її прагнення до саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення, сприяти її особистісному зростанню, розкриттю здібностей, пізнавальних можливостей, актуалізовувати ціннісне ставлення до людей, природи, національної культури на основі організації допомагаючого, гуманістичного, діалогічного, суб'єкт-суб'єктного спілкування, атмосфери безумовного прийняття, розуміння та довіри.

Як вже зазначалося раніше, успішність здійснення вчителем педагогічної фасилітації залежить від його індивідуальних особистісних якостей як суб'єкта діяльності. Розглянемо ті властивості та якості особистості вчителя, його індивідуальні суб'єктні особливості, що безпосередньо, на наш погляд, впливають на його здатність до педагогічної фасилітації.

Згідно дослідження М.Казанжи, феномен "фасилятивність" є сукупністю емоційних, когнітивних, поведінкових та вольових утворень, що поєднуються в інтегральну властивість, яка виявляється у здатності допомагати іншій людині, сприяючи її розвитку. Встановлено, що особи, яким притаманна така властивість, як фасилятивність, мають високий рівень емпатії, для них характерна спрямованість до розуміння іншої людини, виражена соціальна інтуїція, легкість входження в соціальні контакти, яскрава експресивність, високий загальний рівень комунікативної креативності. Їм властиві також домінантність, сумлінність, безтурботність, сміливість, емоційна стабільність [9].

Педагогічна фасилітація передбачає налаштованість особистості на допомогу іншим, прагнення відчути емоційний стан тих, хто оточує, співчувати і співпереживати їм, сприймати їхні переживання як власні. У зв'язку із зазначеним натепер широко використовується поняття "емпатійність особистості", що є інтегральною, професійно значущою якістю особистості педагога, яка поєднує такі особистісні якості, як чутливість, доброзичливість, чуйність, емоційну гнучкість.

Емпатійність, на думку С.Максимець, – це якість особистості вчителя, що відображає взаємозв'язок свідомості та поведінки, емоцій та настрою, які проявляються у професійній діяльності, спілкуванні, і закріплені в рисах характеру педагогу [12]. Тому робимо висновок про багатогранність феноменології емпатії, яка включає відповідні особистісні характеристики, емоційні та вольові якості, потреби, звички, здібності, знання і вміння, які відтворюють професійно-моральний образ особистості сучасного вчителя, його ставлення до педагогічної діяльності.

Окрім фасилятивності та емпатійності як характеристик особистості, для нашого дослідження велике значення має питання педагогічної спрямованості вчителя. Як зазначають І.Ісаєв, А.Міщенко, В.Сластьонін, Є.Шиянов, у структурі особистості вчителя особлива роль належить професійно-педагогічній спрямованості. Саме вона є каркасом, на якому компонуються основні професійно значущі якості особистості педагога [15].

З.Курлянд зауважує, що професійно-педагогічна спрямованість виявляється у прагненні пізнати дитину, зрозуміти її, навчити. Для цієї спрямованості характерна усвідомлена та емоційно виражена орієнтація особистості на педагогічну діяльність [11].

Досліджуючи проблему професійної компетентності майбутніх учителів, В.Баркасі зауважує, що у структурі цієї якості дуже важливим є аутопсихологічний компонент, тобто готовність і здатність особистості до цілеспрямованої роботи, що веде до змін властивостей особистості, її поведінки, діяльності, та ставлення до прогресивного особистісно-професійного розвитку. Педагогічна самосвідомість, що є складовою розглядуваної якості педагога, – це механізм, що виконує активну функцію саморегуляції. Лише усвідомивши себе в ролі вчителя, вихователя, людина відкриває для себе можливості активного професійного саморозвитку, чому сприяє мотивація досягнення компетентності – прагнення людини досягти значних результатів, успіхів у діяльності.

Учителеві також необхідно також бути емоційно гнучким; ця властивість педагога проявляється у витримці, вмінні виявляти позитивні та стримувати негативні емоції, саморегулюватися.

Отже, педагогічна діяльність – багатопрофільна і багатоаспектна. Сучасному студенту педагогічного ВНЗ належить працювати з людьми і насамперед – з дітьми. Його професійна компетентність буде визначатися не тільки інтелектом, сукупністю знань, умінь, навичок, а й особливостями нервової системи, психологічною стійкістю і підвищеною працездатністю у процесі педагогічної діяльності [2].

Продуктивна професійна праця учителя передбачає адекватну самооцінку ним своєї професійної діяльності, тобто педагогічну рефлексію. Г.Бізяєва (на основі досліджень Ю.Кулюткіна, Г.Сухобської) визначає професійну рефлексію вчителя як здатність відображати "внутрішню картину світу" учня. Це також здатність займати дослідницьку, засновану на рефлексивних властивостях свідомості, позицію у відношенні до своєї практичної діяльності та до самого себе як її суб'єкта, що може слугувати критерієм у визначенні рівня професіоналізму вчителя. Рефлексія вчителя, на думку вченої, – це його вміння аналізу, осмислення та конструювання ціннісної основи своєї діяльності, заснованої на відображенні себе як суб'єкта діяльності, особистості та індивідуальності в системі суспільних відносин [4].

У визначенні структурно-компонентного складу педагогічної фасилітації використовуємо наукову позицію А.Маркової щодо трактування структури педагогічної діяльності. Так, вченою у структурі праці вчителя виокремлено такі складові: 1) професійні психологічні та педагогічні знання, 2) професійні психологічні та педагогічні вміння, 3) професійні психологічні позиції та настанови вчителя, 4) особистісні особливості, що забезпечують оволодіння професійними знаннями та вміннями [13].

Виходячи з такого бачення, структуру педагогічної фасилітації розглядаємо як єдність взаємозалежних, взаємопов'язаних компонентів: індивідуально-настановчого, когнітивно-діяльнісного та рефлексивно-оцінного.

До індивідуально-настановчого компонента педагогічної фасилітації відносимо характеристики, мотиви, настанови, емоції, спрямованість особистості вчителя – його індивідуальні особливості як суб'єкта педагогічної фасилітації: прагнення допомагати іншим людям, здатність до співчуття та співпереживання, доброзичливість, емоційна чутливість, ціннісне ставлення до особистості іншої людини, прагнення до роботи з дітьми, ціннісне ставлення до внутрішнього світу дитини, справедливість, здатність відчувати дитину, почуття радості від роботи з дітьми, бажання цінувати і примножувати вічні людські цінності в освітній і виховній діяльності.

Специфіка когнітивно-діяльнісного компонента педагогічної фасилітації полягає у сформованості комунікативної компетентності вчителя як його здатності встановлювати професійно значущі, педагогічно орієнтовані, суб'єкт-суб'єктні відносини з усіма учасниками навчально-виховного процесу на професійному рівні.

До рефлексивно-оцінного компонента педагогічної фасилітації відносимо педагогічну рефлексію як професійно-особистісне утворення: якості особистості, вміння вчителя, які забезпечують адекватну самооцінку, саморегуляцію, самосвідомість, здатність аналізувати та регулювати стосунки з іншими людьми, здатність до осмислення та усвідомлення ціннісної основи і значущості своєї професійної діяльності.

Згідно гіпотези нашого дослідження, формування педагогічної фасилітації студентів у процесі навчання у ВНЗ уможливлює комплексне та одночасне забезпечення таких педагогічних умов: діалогізації і гуманізації міжособистісного спілкування студентів; використання інтерактивних тренінгів, спрямованих на розвиток умінь спілкування у майбутніх учителів; активізації засобів ігрового моделювання ситуацій майбутньої професійної діяльності з метою орієнтації студентів на суб'єкт-суб'єктну професійну і міжособистісну взаємодію.

Список використаної літератури

1. Балл Г.О. Сучасний гуманізм і освіта : навчально-методичний посібник / Георгій Олексійович Балл. – Рівне, 2003. – 180 с.

2. Баркасі В.В. Формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / Вікторія Володимирівна Баркасі. – Одеса, 2004. – 20 с.

3. Бех І.Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу у педагогіці / І.Д.Бех // Виховання і культура. – 2009. – №1-2(17-18). – С. 5-7.

4. Бизяева А.А. Психология думающего учителя: педагогическая рефлексия / Анна Александровна Бизяева. – Псков : ПГПИ им. С.М.Кирова, 2004. – 216 с.

5. Врублевская Е.Г. Педагогические условия развития у педагога способности к фасилитирующему общению в процессе его профессиональной деятельности (на материале учреждений дополнительного образования детей) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 "Общая педагогика" / Елена Геннадиевна Врублевская. – Хабаровск, 1999. – 21 с.

6. Гуманістична психологія: антологія у 3-х т. : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / за редакцією Р.Трача, Г.Балла. – К. : Університетське видавництво "Пульсари", 2001. – 252 с.

7. Димова О.В. Педагогические условия развития способности к фасилитирующему взаимодействию у будущих учителей : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Ольга Ивановна Димова. – Хабаровск, 2002. – 190 с.

8. Жижина И.В. Психологические особенности развития фасилитации педагога : дис. ... канд. псих. наук : 19.00.07 / Инна Владимировна Жижина. – Екатеринбург, 2000. – 186 с.

Loading...

 
 

Цікаве