WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Становлення та розвиток тестування як методу педагогічної діагностики - Реферат

Становлення та розвиток тестування як методу педагогічної діагностики - Реферат

Після того, як Спілка американських шкільних рад у 1914 році затвердила тестування як об'єктивний метод вимірювання та оцінювання знань, у США розпочали активно застосовувати тести успішності [www. Булах].

У 1915 році Йеркс створив власну серію тестів, головною відмінністю яких була зміна системи підрахунку. Замість вікових часток, запропонованих А.Біне, досліджуваний отримував за кожну правильну відповідь певну кількість балів. Це зробило більш зручним підрахунок результатів тесту. Кількість балів переводилась за запропонованими стандартами, визначався коефіцієнт успішності [9].

Динамічний розвиток досліджень застосування тестів у педагогіці сприяв використанню статистичних методів на практиці. У "Дванадцятому щорічнику Національного суспільства з досліджень освіти" вперше було подано офіційні рекомендації з використання тестів у школі. В університетах було розроблено спеціальні курси підготовки майбутніх адміністраторів і технічних спеціалістів у галузі освіти з використання тестів. Основним підручником того часу з тестування було удосконалене В.Торндайком "Введення в теорію розумових та соціальних вимірювань".

У США допомогу вчителям у використанні тестів надавали створені в той час "Бюро освітніх досліджень" під керівництвом відомих фахівців з вимірювань. Ці установи забезпечували тестами школи, проводили стандартизацію уже існуючих тестів і складали нові, а також знайомили вчителів та адміністрацію шкіл з тестами і методикою їх проведення. Використання тестів розпочалося, окрім США, у багатьох країнах світу [4].

Дещо пізніше почали з'являтись батареї тестів досягнень, початком чого стало видання в 1923 році першої редакції Стенфордського тесту досягнень (Stanford Achievement Test). Його авторами були кращі тогочасні фахівці в галузі технології тестів Т. Келлі, Дж. Рач та Л. Тьормен [2].

Важливе значення у розвитку тестології в Америці має робота Ф. Фрімена "Розумові тести. Їх історія, принципи та застосування" (1926 рік). У ній автор представив широкий огляд розвитку тестування у США, визначив головні його напрями: створення педагогічних тестів, основна мета яких – перевірка рівня знань на різних етапах навчання; розроблення розумових тестів, метою яких є визначення рівня загального розумового розвитку і спеціальних здібностей. У тому ж році було опубліковано монографію "Тести нового типу", в якій автор Ч. Грин спробував проаналізувати недоліки та переваги зазначених вище тестів, створив їх власну класифікацію і надав рекомендації щодо створення тестів, а саме:

− чітко визначити обсяг матеріалу, за яким проводиться тестування;

− визначити найкращу форму тесту для перевірки засвоєння певного матеріалу дослідницьким методом;

− чітко визначити час проведення тесту, експериментально визначивши середню швидкість відповідей учнів на кожне запитання;

− перевірити правильність та логічність включених до тестів тверджень;

− розташовувати запитання у порядку зростання складності, уникаючи закономірності у чергуванні правильних та неправильних відповідей [3].

Четверте десятиліття XX століття відзначилось застосуванням технічних засобів для підрахунку тестових показників.

В Європі розповсюдження тестів проходило не так активно. По-особливому проходив розвиток методу тестування у вітчизняній педагогіці. Практичного значення тести набули після створення у 1925 році тестової комісії при педагогічному відділі Інституту методів шкільної роботи, в завдання якої входило розроблення стандартизованих тестів для радянської школи, їх масове використання в закладах освіти. За допомогою таких тестів, що створювались на основі американських, можна було перевірити знання учнів з правопису, лічби, розв'язування задач, географії, природознавства і суспільствознавства. До тестів додавались інструкції і особові картки для врахування прогресу учня [1].

Прихильники наукового напряму розвитку психології (Ф. Рибаков, Г. Россолімо та інші) активно сприяли розповсюдженню ідеї тестування, наслідуючи своїх західних колег. Пізніше тести для педагогічних цілей розробляли відомі радянські психологи і педагоги, серед яких – М. Басов, М. Берштейн, П. Блонський, С. Василейський та інші. В Україні свої новаторські дослідження з цього питання запропонували А. Мандирка (1931 рік) та М. Сиркін (1929 рік), приділяючи увагу теоретичним аспектам прикладної статистики у психологічному тестуванні, критеріям правильності тестових випробувань.

Зазначений час характеризується інтенсивним і неконтрольованим використанням тестів у системі народної освіти. Масові тестові дослідження не завжди підкріплювались серйозною перевіркою якості інструментарію. З огляду на поширення "тестоманії" та низки інших суб'єктивних причин було прийнято постанову "Про педологічні перекручення в системі Наркомпосу" [7] від 4 липня 1936 року, в якій було заборонено використання тестів та анкет.

Загалом у постанові мова йшла не про дидактичні тести, а про тестування розумових здібностей. Але в атмосфері 30-х років XX століття термін "тест" став символом "педологічних перекручень". Ця постанова діяла до середини 50-х років XX століття, але й пізніше будь-які тести вважались "буржуазним засобом". Внаслідок цього навіть майбутні педагоги та психологи не вивчали тестології, не було професійної літератури, присвяченої проблемам конструювання та оцінювання якості тестів тощо.

Однак у розглядуваний час звучали виступи на користь тестів. Відомий психолог М. Басов зазначав, що "довга і гостра критика тестової методики... врешті-решт приведе не до повалення, не до скасування цієї методики, а навпаки, до її зміцнення і утвердження в тих межах, в яких вона, очевидно, має право на застосування та існування" [1].

Хоча у 30-ті роки XX століття робота з тестами загальмувалась, наукове вивчення справжніх можливостей цього методу не припинялась; елементи методу тестів успішності (без згадування відповідного терміна) використовувались під час обліку успішності учнів у загальноосвітніх школах. Зразки тестових завдань можна знайти у збірниках вправ і задач, контрольних завдань з різних навчальних предметів.

Відкрито питання про можливість і доцільність використання тестів у радянській школі було знову поставлене лише в 60-х роках XX століття у зв'язку із виникненням і спробами реалізувати індивідуальний підхід у навчанні. В березні 1969 року на Центральній раді Спілки психологів СРСР психодіагностика була визнана однією з найменш розвинених галузей психології; було прийнято рішення про офіційний "дозвіл" на використання тестів.

У 70-80-х роках XX століття широко розповсюджувались збірники завдань і вправ, призначених для використання їх машинами типу "репетитор", і контрольні завдання-тести, призначені для використання з машинами типу "екзаменатор". Також було розроблено тестові завдання, що перевірялись за допомогою перфокарт.

У 70-х роках XX століття з'явилася низка розробок, в яких висвітлювався досвід і проблеми масових процедур контролю знань учнів і студентів за допомогою спеціально розроблених контрольних робіт, що мали ознаки класичного тестування. Їх авторами були С. Архангельський, В. Аванесов, Л. Болотник, Ю. Бєлий, Г. Батуріна, В. Беспалько, М. Бернштейн, Б. Володін, Л. Ітельсон, Є. Кульянов, Р. Касимов, В. Копилов, В. Короза, В. Мельникова, В. Мезинцев, В. Огорєлков, Н. Тализіна. У цей період з'явилася значна кількість робіт, присвячених математичним проблемам педагогічних вимірів. У них розглядалися питання розроблення шкал вимірювання результатів контрольних робіт, математичних моделей оброблення інформації у педагогічних дослідженнях, зокрема і з використанням ЕОМ, а також питання статистики.

Однак використання тестів багатьма не підтримувалося. Полеміка про правильність упровадження тестів періодично велася до середини 70-х років і майже повністю була припинена до початку 80-х років XX століття. У той час психодіагностика стала окремою галуззю досліджень і набула значення багатогалузевої науки – загальної психодіагностики. Спеціальними психодіагностиками зазначеного періоду можна вважати клінічну, професійну, спортивну та педагогічну. У цей час у психодіагностиці використовувалась обчислювальна техніка [4].

Наприкінці XX століття, після розпаду Радянського Союзу, розвиток психологічної діагностики, як й інших наук, певною мірою призупинився. Однак в основних психологічних центрах (Москва, Санкт-Петербург, Київ) певна робота в галузі психодіагностики була продовжена.

В умовах вступу до Болонської співдружності одним із важливих напрямів реформування національної освітньої системи вважаємо розроблення та впровадження якісно нових підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів та студентів. У цьому контексті особливе значення має дидактичне тестування – ефективний метод педагогічної діагностики. Тому нині у вітчизняній педагогіці тести починають активно використовуватись у ВНЗ на вступних, випускних та рубіжних екзаменах, а також під час проведення державного незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Однак їх якість поки що не задовольняє вимог міжнародних стандартів.

Список використаної літератури

1. Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании / В. С. Аванесов. – М. : Наука, 1982. – 200 с.

2. Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина . − 7-е изд. − СПб. : Питер, 2005. − 688 с.

3. Булах І. Є. Комп'ютерна діагностика навчальної успішності / Ірина Євгенівна Булах. – К. : ЦМК МОЗ України, УДМУ, 1995. – 221 с.

4. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика : учебник для вузов / Л. Ф. Бурлачук. – СПб. : Питер, 2006. – 351 с.

5. Кадневский В. М. Тестовая культура как феномен цивилизации // Образование: исследовано в мире [Электронный ресурс] / В. М. Кадневский. – М. : OIM.RU. – Режим доступа: http://www.oim.ru.

6. Паращенко Л. Система тестування учнів у середній школі : методичний посібник / Л. Пащенко, В. Леонський, Г. Леонська, Ю. Богачков, В. Радченко // Завуч. - 2007.- № 16-18.

7. Постановление ЦК ВКП (б) „О педологических извращениях в системе наркомпосов от 4 июля 1936 года" // Народное образование в СРСР. Общеобразовательная школа: сб. док. 1917-1973. – М., 1974.

8. Хлебников В. Краткий обзор развития педагогического тестирования в России [Электрон. ресурс] : Монография. – М. : OIM.RU, 2000-2001. – Режим доступа: http://www.oim.ru

9. Цатурова И.А. Из истории развития тестов в СССР и за рубежом / И. А. Цатурова. – Таганрог: Изд-во пед.института, 1969. – 50 с.

Loading...

 
 

Цікаве