WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Соціально-психологічні засади підготовки майбутніх управлінців в умовах Болонського процесу - Реферат

Соціально-психологічні засади підготовки майбутніх управлінців в умовах Болонського процесу - Реферат

Програмою передбачено, що у процесі вивчення предмета "Психологія менеджменту" студенти повинні засвоювати насамперед питання ролі психологічного чинника в управлінні, оптимального розподілу професійних і соціальних ролей у колективі, лідерства й керівництва, психологічних механізмів прийняття управлінських рішень, психологічного забезпечення вирішення проблем управління організацією в умовах ринкової системи господарювання.

Після вивчення курсу студенти повинні засвоїти особливості взаємин і спілкування людей у процесі виконання спільних завдань, вміти враховувати індивідуально-психологічні особливості персоналу, використовувати способи активізації діяльності персоналу на основі формування стійких мотивів, генерації і пошуку нових ідей та володіти вміннями застосовувати психологічні методики для визначення придатності індивіда до менеджерської діяльності, методи відбору кадрів, поділу і кооперації праці, а також методи створення іміджу організації.

Важливою умовою розвитку управлінських здібностей майбутніх економістів є формування у студентів стійких мотивів навчально-професіональної діяльності. Інтерес до процесу оволодіння управлінською діяльністю та пов'язаною з нею психологічною підготовкою у процесі вивчення предмета "Психологія менеджменту" сприяє розвитку у студентів управлінських здібностей. Зосередження їхньої уваги на навчальній діяльності, на конкретній темі, фактах створює умови для виникнення зацікавленості змістом навчання і змістом майбутньої професійної менеджерської діяльності.

Головним у розвитку управлінських здібностей є спрямування навчальних зусиль студентів у напрямі від "споглядання" через "інтерес діяча" до "професійного інтересу".

Для цього потрібно, щоб інформаційний вплив на студентів був сильним, яскравим, вражаючим. Ці завдання можна реалізувати на основі професійно-орієнтованого підходу до організації навчання, що надає можливості для успішного розвитку вмінь і навичок, необхідних в управлінській діяльності. Під час засвоєння студентами особливостей управлінської діяльності потрібно прагнути, щоб у них у процесі навчання переважав позитивний емоційний стан. Поява внутрішньої потреби в самостійних діях, спрямованих на удосконалення своєї професійної підготовки, яка включає в себе і психологічну підготовку, буде свідчити про перехід студента на більш глибокий рівень інтересу – на "інтерес діяча". Це характеризується таким:

– розкриттям здібностей до управлінської діяльності;

– мимовільною і довільною увагою до діяльності, яку організує сам студент;

– наявністю активних зусиль з тим, щоб за можливості займатися цією діяльністю;

– переживанням позитивних емоцій, свідомий пошук їх поновлення.

Психологічна підтримка студентів, які виявили "інтерес діяча", передбачає забезпечення емоційного підкріплення під час оволодіння ними вміннями і навичками своєї майбутньої професії. Якщо управлінська діяльність стає особисто значимою і займає важливе місце у ціннісних орієнтаціях студента, у нього виникає чисто професійний інтерес. Для зазначеного стану характерними є інтенсивність уваги, вольових зусиль, постійність, усвідомленість інтересу. Саме цей рівень розвитку професіональних інтересів особистості до управлінської діяльності забезпечує найбільші позитивні зрушення в мотивах і нахилах і в цілому у формуванні управлінської спрямованості студентів.

Управління колективною увагою студентів, її залучення і мобілізація відбувається під час застосування рольових ігор, вирішення управлінських завдань, проведення психологічного тестування, постановки запитань, формулювання завдань, пов'язаних із психологічними закономірностями майбутньої професії.

Для формування вміння ставити мету під час оволодіння студентами вміннями і навичками управлінської діяльності застосовується метод проблемного навчання, прийомів, які вчать їх планувати і обґрунтовувати свої дії. З метою розвитку у студентів прагнення до досягнення поставленої мети передбачається створення ситуацій успіху; пропонуються варіативні завдання із застосуванням карток із зразками розв'язання завдань (алгоритмами дій), опорних конспектів; спонукання студентів до формулювання проблеми; застосування прийомів, які виховують професійно важливі вольові якості (такі, як вміння перебороти труднощі, витримку, терпеливість, стійкість, настирливість тощо). Самооцінка студентами результатів оволодіння навичками управлінської діяльності (емоційне відношення до результату) формується під час оцінювання викладачем не тільки рівня теоретичних знань і практичних умінь студентів, але і якості їхньої навчальної діяльності (темпу і повноти виконання завдань), якостей особистості, які при цьому проявляються, ступеня самостійності, відповідальності, цілеспрямованості [4].

Отже, вивчення предмета "Психологія менеджменту" спрямоване на розвиток управлінських здібностей студентів, в межах чого відбувається і розвиток їхніх природних задатків, зокрема, до управлінської діяльності та професійних інтересів в цілому, поглиблення інтересу студентів до професії економіста-управлінця.

Важливим напрямом психологічної підготовки майбутніх економістів-управлінців, що створює умови для розвитку професійно важливих якостей управлінця, є розвиток комунікативних здібностей. Робота у цьому напрямі починається під час вивчення предмета "Психологія і педагогіка". Мета цього етапу – активізувати потребу студентів до самовдосконалення у сфері спілкування, теоретично підготувати їх до практики особистісного зростання.

Ще одним напрямом психологічної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності є формування їхньої емоційно-вольової сфери, перш за все, – емоційної стійкості, здатності до саморегуляції поведінки. Для цього студентів знайомлять з прийомами активізації процесу самовиховання волі, вироблення звички подолання негативних емоцій і вміння досягти релаксації, тобто переключення уваги на свій внутрішній світ.

Підвищення інтелектуальних показників розвитку студентів забезпечується у вищому навчальному закладі безпосередньо змістом навчальної діяльності, проте врахування індивідуальних особливостей механізмів їхньої інтелектуальної діяльності (задатків) значно підвищує ефективність розвитку інтелектуальних можливостей юних людей.

Підготовка майбутніх фахівців економічного профілю до управлінської діяльності відбувається і в процесі вивчення фундаментальних та фахових навчальних дисциплін. Значну роль у цьому відіграють новітні технології навчання, відповідний добір форм і методів професійної підготовки.

Студент тільки тоді набуває професійно важливих якостей, коли сам здобуває нові знання і творить, самостійно формує вміння і навички, розвиває власні здібності у процесі самостійної діяльності. В результаті цього він стає самостійною особистістю, діє цілеспрямовано, впевнено і творчо, послідовно засвоює справу і досягає у професійній сфері значних результатів.

Забезпеченню вимог сьогодення до підготовки економіста-управлінця сприяє широке застосування у навчальному процесі сучасних активних методів навчання – ситуаційних вправ, ділових і проблемних ігор, кейс-технологій, рольового аналізу конкретних економічних та управлінських ситуацій тощо.

В умовах проблемного навчання процес засвоєння перестає бути лише інтелектуальним процесом, він стає процесом особистісним. Це означає, що, крім мислення, у проблемній ситуації задіяні емоційні, вольові та інші пізнавальні процеси, тобто приводяться в дію всі найважливіші психічні властивості особистості.

Отже, програма розвитку управлінських здібностей студентів ВНЗ економічного профілю, на нашу думку, має базуватися на таких засадах:

1. Психодіагностика індивідуальних особливостей студентів, насамперед виявлення природних задатків, є сприятливим фактором підвищення ефективності професійного навчання і розвитку професійних здібностей.

2. Застосування методів активного психологічного впливу – системи психотренінгів – сприяє розвитку у студентів професійно-важливих якостей, необхідних економісту-управлінцю.

3. Формуванню стійких умінь і навичок, необхідних для здійснення управлінської діяльності, сприяє проведення спеціального професійно орієнтованого навчального курсу "Психологія менеджменту".

Список використаної літератури

1. Журавський В.С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. – К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2003. – 416 с.

2. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. – СПб.: Питер, 2004. – 701с.

3. Романовський О.Г. Вища освіта на зламі тисячоліть. – Книга 1: Ефективна підприємницька освіта як фундамент економічного розвитку демократичного суспільства. Наукове видання. – К.: Деміур, 2000. – 248с.

4. Массанов А.В. Психологическая подготовка студентов к профессиональной деятельности // Наука і освіта. Наук.-практичний журнал. 2004. – №3. – С. 123.

Loading...

 
 

Цікаве