WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Скринінг потребнісно-мотиваційної сфери як детермінанти проектної діяльності соціального спрямування - Реферат

Скринінг потребнісно-мотиваційної сфери як детермінанти проектної діяльності соціального спрямування - Реферат

Скринінг потребнісно-мотиваційної сфери як детермінанти проектної діяльності соціального спрямування

Якість навчально-виховного процесу визначається тим, наскільки враховуються і реалізуються потреби кожної дитини та всіх клієнтів навчального закладу як осередку розвитку громади. Комплекс задоволення потреб базується на вивченні запиту клієнтів, подальшому плануванні практичних заходів, які реалізується на основі проектної діяльності. Метод проектів дозволяє реалізувати діяльнісний підхід у навчанні, застосувати набуті під час вивчення дисциплін на різних етапах навчання знання і вміння, інтегрувати їх у процесі роботи над проектом. Саме тому проектна діяльність як технологія задоволення потреб громади і окремих її представників, формування творчої особистості на сьогодні є об'єктом дослідження багатьох учених і практиків.

Для проведення дослідження було використано такі методи: а) анкетування на предмет вивчення потребнісно-мотиваційної сфери учнів; б) методику "Стилі реагування в конфлікті" (Томаса), в) інтерв'ю – з метою вивчення потреб громади мікрорайону; г) вивчення продуктів діяльності учнів (творів, проектів) – вивчення зовнішніх потреб учнів; д) метод статистичного оброблення даних.

Загальна кількість респондентів, які взяли участь в дослідженні, – 2395 осіб; з них 960 – учні школи; 860 – батьки; 575 – громада мікрорайону.

Результати дослідження.

1.Отримані в ходівивчення домінування внутрішніх потреб учнів 5-11 класів результати було проранговано за ступенем важливості: 1 – потреба в безпеці; 2 – потреба у співпричетності, контактах і любові; 3 – альтруїстична потреба; 4 – потреба у пізнанні; 5 – потреба у самоствердженні, визнанні й самоповазі; 6 – потреба у матеріальному добробуті; 7 – потреба у волі та незалежності; 8 – потреба у фізичному розвитку і силі; 9 – потреба в особистісному розвитку; 10 – потреба у самодемонстрації; 11 – потреба у задоволенні (рис. 1).

Рис. 1. Результати дослідження домінуючих потреб

Варто зазначити, що потреба у безпеці є базовою потребою людини, однак у контексті нашого дослідження розглядаємо її лише як основу створення сприятливого освітнього середовища, комфортного для перебування в колективі ровесників. Тому другий етап дослідження передбачав вивчення мікроклімату в колективах, стилів реагування у конфліктних ситуаціях. У тестуванні взяли участь 754 особи, з них – 478 учнів, 214 батьків, 62 вчителі. Результати дослідження показали, що більшість респондентів (58%) обирають модель поведінки у конфліктній ситуації "суперництво", 20% – "пристосування", 12% – "ухилення", 10% – "співробітництво", 5% – "компроміс" (рис. 2).

Рис. 2. Результати дослідження стилів реагування у конфлікті

За результатами проведеного дослідження реалізується проект "Створення шкільного центру розв'язання конфліктів", у ході якого підготовлено 7 медіаторів, які є посередниками у конфліктних ситуаціях між учнями і, на разі, тренерами програми "Медіація однолітків".

2. Дослідження потреб громади (жителів мікрорайону) виявило необхідність створення культурно-розважального центру, оскільки мережа таких закладів у мікрорайоні взагалі відсутня. Експертами проекту проведено інтерв'ювання 2395 респондентів; із них 960 – учнів, 860 – батьків, 575 – жителів мікрорайону. За результатами опитування виявлено актуальні потреби громади і способи їх задоволення. Так, на запитання "Чи потрібен молодіжний центр в мікрорайоні?" 91% опитаних дали стверджувальну відповідь (рис. 3, 4, 5).

Рис. 3. Результати опитування учнів

Рис. 4. Результати опитування батьків

Рис. 5. Результати опитування місцевого населення

Одержані дані стали підґрунтям для розроблення проекту "Створення молодіжного центру", у структурі якого враховано домінуючі потреби громади.

3. У ході експериментальної діяльності було проаналізовано метод проектів, який сприяє розвитку інтелектуальних здібностей учнів, мотивації до самостійного навчання, поглибленню практичних навичок з володіння сучасними технологіями для роботи з інформаційними ресурсами з метою планування і здійснення діяльності [1;4].

Історично метод проектів з'явився у середині минулого століття, коли в пошуках нових форм організації навчальних занять деякі школи звернулись до досвіду ВНЗ. Близька до проектних технологій навчання система організації занять у школі, за якої здійснюється поєднання занять у великих аудиторіях, у малих групах та індивідуально, одержала назву "План Трампа". Ця система була розроблена професором педагогіки зі США Ллойдом Трампом у 60-х роках XX століття і років тридцять тому користувалась популярністю у школах Америки [1; 2; 3]. У 80-х роках план Трампа було модернізовано у лекційно-семінарську систему навчання, що дотепер використовується деякими педагогами (особливо у викладанні гуманітарних і природничо-наукових дисциплін).

На початку XX ст. у м. Далтон (США) педагог Елен Паркхерст запропонувала лабораторний план організації занять: учителі видавали письмове завдання кожному учню, уроки відмінялися [3; 4]. Учні працювали над матеріалом індивідуально і здавали вчителю звіт про виконану роботу. Лабораторний план організації занять став відомий у всьому світі під назвою "Дальтон-плану". І хоча у своєму первісному варіанті він проіснував недовго (оскільки учням було не під силу самостійне засвоєння навчального матеріалу), дальтон-план розглядають як започаткування проектного навчання.

Проектне навчання іноді трактують як альтернативу класно-урочної системи навчання. Однак деякі науковці вважають, що його варто використовувати як доповнення до інших видів навчання. У сучасній школі можна виділити чотири основні напрями, при яких ефективно застосовувати метод проектів:

1) проект як метод навчання на уроці;2) проектні технології дистанційного навчання;3) для формування дослідницьких навичок школярів у позаурочній роботі;4) як метод організації дослідницької діяльності вчителів [1; 2; 3; 4].

Існують різні підходи до класифікацій проектів, видове різноманіття яких сягає двадцяти. Серед них найбільш розповсюдженими є дослідницькі проекти, творчі, рольові, ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані.

У педагогічній практиці під час вивчення соціогуманітарних дисциплін найчастіше використовуються дослідницькі, інформаційні і творчі види навчальних проектів.

Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, зокрема й експериментальних методів оброблення результатів. Вони підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета і об'єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, визначення способів розв'язання проблеми.

Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту; його актуальність; методи отримання інформації та її оброблення; результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація. Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їх модулем.

Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Учасники заздалегідь визначають результати діяльності і форму їх представлення – рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. Це передбачає розроблення сценарію фільму, програми свята, макету журналу, альбому, газети тощо.

Loading...

 
 

Цікаве