WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психолого-педагогічні умови оптимального творчого самозростання учнів старших класів у процесі вивчення української літератури - Реферат

Психолого-педагогічні умови оптимального творчого самозростання учнів старших класів у процесі вивчення української літератури - Реферат

У вченні про особливості розвитку особистості заслуговують на увагу висновки Г.С.Костюка та Д.Б.Ельконіна про те, що будь-який розвиток – це не прямолінійний процес, а своєрідне повернення до попередніх етапів, повторення діяльності, але вже на вищому рівні [20; 47]. Тобто будь-яка нова якість особистості як здатність і результат певного виду діяльності, виникнувши, не зникає як така, а набуває, щоразу повторюючись, нових, складніших форм. На основі наведеного положення можна зробити висновок, що важливою умовою розвитку вмінь і навичок школярів неординарно розв'язувати завдання, вирішувати проблеми чи створювати власні оригінальні продукти навчальної діяльності єнаступність у набутті відповідних умінь, систематичність у їх удосконаленні, а також наявність ґрунтовних знань з літератури, її теорії та історії, здобутих у процесі вивчення предмета. Старшокласник не зможе написати, наприклад, оповідання чи новелу, якщо він недостатньо засвоїв жанрову специфіку цих епічних творів; він буде неспроможним розв'язати проблему, не усвідомивши зміст твору, без оперування знаннями з теорії літератури, літературознавства, без використання набутих літературознавчих умінь і навичок.

Принцип наступності навчання тісно взаємопов'язаний з іншим – принципом системності. Завдання педагога полягає в умінні керувати творчим зростанням школярів, йдучи від простого до складного, формуючи і розвиваючи досвід роботи учнів у системі.

Спробуємо це проілюструвати. Наприклад, з метою розвитку творчої діяльності старшокласників на практиці використовуємо творчі роботи асоціативного характеру. Зрозуміло, що недоцільно було б пропонувати учням виконувати таке завдання без попередньої підготовки, навіть після ґрунтовного його вмотивування та пояснення поняття "асоціація". Хоча підлітку і юній людині властиво осягати літературний персонаж на рівні асоціативної ідентифікації (асоціативного перевтілення) [28], це не означає, що старшокласник зможе легко написати асоціативний твір. Цьому повинна передувати попередня робота, що сприятиме розвитку асоціативного образного мислення й уяви. Зреалізувати цю проблему можливо під час аналізу художніх творів, постійно використовуючи запитання, такі, як: "Які враження, думки, почуття викликав у вас художній образ, твір? Що вам пригадалося із власного життєвого досвіду під час ознайомлення з твором? З чим у вас асоціюється певне слово, фраза, образ? Які картини вимальовуються у вашій уяві, коли читаєте (слухаєте) твір? Що зробили б ви в подібній ситуації?" тощо. З цією ж метою варто впроваджувати також асоціативні тести та інші завдання асоціативного характеру, наприклад, після засвоєння учнями певного художнього твору запропонувати скласти їм сенкан за цим твором, що, до речі, розкриє також учителеві правильність розуміння учнями ідейного задуму твору, значення образу-персонажа тощо .

Чи, скажімо, досить ємним і складним є завдання "Характеристика доробку письменника" – ґрунтовний аналітичний огляд творчості митця як складової літературного процесу. Тому на етапі підготовки учнів до його виконання варто починати з невеликих завдань, які підготують старшокласників до більш складної подібної подальшої діяльності.

Одним з важливих дидактичних принципів навчання є принцип урахування впливу психології певного вікового періоду на загальний розвиток особистості.

Сучасні методисти, досліджуючи питання динаміки літературного розвитку учнів, радять "зважати на особливості вікової детермінації" [28, с.54], що означає – діяти відповідно до сенситивного періоду [22; 27; 28; 33 та ін.]. "У кожному віці свої психолого-педагогічні особливості навчально-пізнавальної діяльності, свої можливості, на які ми не можемо не зважати, організовуючи вивчення художнього твору, будуючи урок літератури" [28, с.54].

Аналіз психологічної, педагогічної і методичної літератури сприяв виявленню важливих суттєвих змін у процесі сприймання і загального розвитку особистості в період ранньої юності: старшокласникам властиві спеціалізація пам'яті, розвиток здатності тривало зосереджуватися на пізнавальних об'єктах, спостережливість, вміння відкривати деталі, ґрунтовно аналізувати, систематизувати, оцінювати [20; 22; 31 та ін.]. Ці якості, на нашу думку, сприяють ефективній дослідницькій та евристичній творчій навчальній діяльності: дослідженню різних аспектів літературного процесу (різноманітні дослідницькі завдання випереджувального характеру), створенню учнями різноманітних навчальних індивідуальних і колективних проектів, самостійному літературознавчому аналізу твору, визначенню творчої манери письменника, його індивідуальності, дослідженню жанрового розмаїття доробку митця, розкриттю значення його творчості у розвитку літературного процесу, а також власному оцінюванню школярами образу, твору, доробку митця тощо.

Варто звернути увагу й на інші якості, властиві особистості в період навчання в 10-11 класах. Для учнів старших класів, вважає методист Є.А.Пасічник, характерним є так зване дистанційоване сприймання літератури. На зміну наочно-образній формі мислення, властивій підліткам, приходить абстрактно-теоретична (словесно-логічна) [20; 22; 28; 31; 33; 42]. "Розвиток абстрактного мислення веде до поглиблення понятійних компонентів у загальній структурі процесів мислення... Навіть читаючи художній твір, значна частина старшокласників розглядає його не стільки через художні деталі, як "зверху", ніби з висоти польоту" [28, с.69]. Значить, кожен твір учні старших класів уже можуть сприйняти критично, проаналізувати всебічно: сформулювати порушені в ньому проблеми, зрозуміти авторську позицію, виробити власну; зробити висновок і висловити власне судження. Тому цілком умотивованим, на наш погляд, буде використання завдань аналітичного, узагальнювального та оцінного характеру в методиці викладання літератури в 9-11 класах.

Новоутворені здібності учнів оперувати ідеальним виявляються в особистісному трактуванні прочитаних творів. "Юна людина прагне відповідати не вам, не письменникові, а самій собі" [42, с.48]. Це необхідно враховувати, спонукаючи вихованців до роздумів про художній твір, ведення діалогу про нього, спрямовуючи їх до пошуків власного "Я": "Яким є я? Що зробив би я в подібній ситуації? Чи здатен я на той чи інший вчинок?" тощо.

Отже, літературна освіта – це основа формування духовності особистості, вироблення особистісного ставлення до загальнолюдських морально-етичних та естетичних цінностей. Зазначеному, як і розвитку творчої діяльності учнів, їх компетентності сприятиме самостійний аналіз художнього твору, його оцінка, проблемне навчання, коли кожен матиме змогу дослідити проблему, зробити висновок, висловити судження, довести власну думку. Особливо виправданим, на наш погляд, буде проблемний аналіз твору, який стосується сфер суспільного буття, долі людини, національних цінностей тощо. Зазвичай, таке дослідження, що потребує особистісного оцінювання старшокласниками вчинку, явища, події, передбачає використання учнями життєвого досвіду і, водночас, ґрунтовного літературознавчого дослідження – уваги до художніх засобів, деталей тексту (психологічних, пейзажних, соціальних, мистецьких та інших), аналізу перебігу думок і почуттів персонажа, підтексту, особливостей композиції тощо. Наприклад, у процесі розв'язання морально-філософської проблеми "Як О.Довженко утвердив цінності загальнолюдських ідеалів у кіноповісті "Україна в огні" ("Людина народжена для радості, праці")?" на певному етапі евристичної мислительної роботи учні повинні будуть детально проаналізувати один із авторських описів боїв за літературознавчими запитаннями:

Яку роль відводить автор батальним сценам у творі? Чому, на вашу думку, Довженко так детально описує бої? Які слухові та зорові образи використовує автор у цих описах? Укажіть на зображувально-виражальні засоби, якими користується письменник? Поясніть підтекст фрази: "Тут боролося безсмертя зі смертю". З якою метою використано такий авторський прийом? Чи допомагають батальні сцени кіноповісті розкрити образ України? Як саме?

Отже, у процесі такого філософсько-морального аналізу твору на основі евристичної бесіди будуть зреалізовані новоутворені властивості старшокласників, здійсниться повноцінна літературна освіта, відбудеться розвиток їхніх умінь і навичок творчої діяльності.

Показниками особистісного розвитку юної людини є також такі нові якості старшокласників, як пошук власного "Я", готовність самовизначитися, знайти своє призначення в житті, потреба в досягненні. Це також потрібно використовувати у процесі вивчення літератури з метою розвитку творчої діяльності школярів: формувати кожного учня як носія національної ідеї, схиляти до думки: "Я – особистість, непотворна індивідуальність, але я – частина своєї нації. Цей спосіб простий: у творі, який вивчається, слід щоразу знаходити те, що заторкує інтереси кожного – ти теж кохатимеш, тебе також чекають випробовування, від історичної долі твоєї нації залежить твоє існування у світі тощо" [42, с.43]. А власні думки, ідеї, узагальнення, бачення способів покращення розвитку суспільства можна пропонувати учням висловлювати в усних чи письмових зв'язних висловлюваннях, творах-роздумах. Таким чином, особистісне сприймання життєпису письменника, твору, сторінок історії держави, заглиблення у світ почуттів митця, образу-персонажа, ліричного героя юнаком чи дівчиною сприятиме як змістовному засвоєнню предмета, так і творчому самозростанню старшокласників.

Loading...

 
 

Цікаве