WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психолого-педагогічні та методичні аспекти роботи із обдарованими дітьми в умовах сільської загальноосвітньої школи - Реферат

Психолого-педагогічні та методичні аспекти роботи із обдарованими дітьми в умовах сільської загальноосвітньої школи - Реферат

Отже, обдарована дитина вимагає до себе особливої уваги не через власні примхи, а завдяки своїм особливостям. Учителеві варто знати і те, що в такого учня, як стверджують психологи, іноді появляється неприязнь до школи, яка помилково приймається за вияв лінощів, його поведінка стає незрозумілою для оточуючих, зокрема і батьків, які скаржаться класному керівникові на вираження непослуху зі сторони їхнього розумного сина чи доньки. Варто пам'ятати, що це виникає через те, що такому школяреві сумно і нецікаво на звичайних уроках, бо його нуртуючі енергія й ерудиція не знаходять свого вияву й уваги. Крім того, такі діти бувають сумними і в колі своїх ровесників.

Звичайно, батьки обдарованої дитини повинні створити вдома такі умови, в яких би розвивалися творчі здібності їхньої дитини, а ще правильніше – віддати свого сина чи доньку на навчання до спеціалізованого навчального закладу.

Психологи наголошують, що в обдарованої дитини є, на жаль, цілий комплекс недоліків, про які також варто пам'ятати і батькам, і вихователям. До них належать такі: зверхнє ставлення до ровесників, невміння слухати, монополізація бесіди, намагання зупинити оповідь співбесідника, звичка виправдовувати інших, насміхання, висміювання інших, втрата інтересу до неадекватного викладу матеріалу, стрибкоподібні інтереси і навіть поганий почерк. Зрозуміло, що знати і розуміти особистісні особливості обдарованої дитини – дуже важливо.

Бути обдарованим – непросто. Адже особистість обдарованої дитини несе на собі явні свідчення її незвичайності. Обдаровані діти дуже чутливі, тому їх потрібно оберігати від надмірних стресових ситуацій, але робити це потрібно дуже обережно, щоб не притупити сприйняття дитиною навколишнього світу, не позбавити її радощів самостійного пізнання.

Говорячи про обдаровану дитину мовою психологів, не можна обійтись без таких визначень: задатки, схильності, здібності (загальні, спеціальні, творчі), обдарованість, творча обдарованість, талант і геніальність. "Однією ж із характерних особливостей обдарованих дітей є незвичайно високий рівень експресивної діяльності, вираження назовні сприйнятої та опрацьованої інформації", – вважають психологи [25, с. 60].

Учителеві української мови і літератури у процесі навчальної і виховної діяльності неважко визначити такі характерні особливості обдарованої дитини:

– багатий словниковий запас, лідерство у спілкуванні із однолітками, володіння великим обсягом інформації (компетентність);

– різносторонність інтересів (її цікавить практично все – звідси й надзвичайна допитливість);

– високий рівень запам'ятовування (вміння коротко, чітко і ясно викласти відому інформацію), легкість самого процесу пригадування;

– наполегливість і постійність, рішучість і впертість (такі риси характеру обдарованій особистості вкрай необхідні під час виконання завдань, розв'язання складних проблем);

– упевненість у своїх силах і здібностях, повна незалежність від дорослих;

– відчуття власної цінності (здатність до самоаналізу, терпиме ставлення до критичних зауважень, незалежність у висловленні думки);

– творчі здібності (здатність гарно малювати, складати вірші, прозові твори, моделювати, танцювати тощо).

Обдарованих дітей, а особливо талановитих, які виділяються з-поміж своїх однолітків високим творчим потенціалом, інтелектуальною розкутістю, начитаністю, схильністю до нестандартного розв'язання проблем, неординарністю мислення і світосприйняття, в нашій школі небагато. Але вони є, і з ними не можна не рахуватися, їх не маємо права не помічати, а навпаки – з позицій учительської етики й обов'язку задовольняти їхні інтелектуальні потреби, приділяти їм якомога більше уваги. Приєднуємося до думки В.Остапчук, що "найважливіше – не закопати талант, усіма засобами сприяти розвиткові інтелекту. Адже високий інтелект поєднується з високим рівнем креативності, творча людина частіше добре адаптована до середовища, активна, емоційно врівноважена, незалежна" [8, с.9].

Мені, учителю-філологу із тридцятирічним педагогічним стажем, протягом останніх років пощастило в межах роботи в МАН України творчо співпрацювати із трьома такими обдарованими особистостями – ученицями-гуманітаріями: Вікторією Кулевською (1988 р.н.), Аллою Лукавенко (1989 р.н.), Аліною Євтушенко (1991 р.н.). Вони помітно виділялися з-поміж своїх ровесників практично всіма характерними особливостями, притаманними обдарованим особистостям.

Цікавим є факт приналежності цих старшокласниць до різних трьох категорій обдарованих дітей, визначених М.Лейтесом [9] :

1 – діти із ранньою розумовою реалізацією;

2 – діти зі прискореним розумовим розвитком;

3 – діти з окремими ознаками нестандартних здібностей.

Ці старшокласниці мали потенційні можливості і природні здібності до наукової роботи, адже вони вміли чітко висловлювати свої думки, захоплювалися науково-популярними виданнями, мали яскраво виражену здатність розуміти абстрактні поняття й робити узагальнення, намагалися знайти своє пояснення причин різних подій і явищ, із задоволенням створювали власні проекти.

Наша творча і наукова співпраця тривала шість років. Це були роки їхнього наукового зростання, час розкриття їхніх потенційних здібностей на основі активної творчої діяльності. Це був час великого натхнення, пошуку способів зростання, допомоги, корекції, підтримки зі сторони наставника.

Отже, у роботі із обдарованою молоддю важливо не тільки створювати сприятливі умови для її розвитку на уроках і в позаурочній діяльності, а і психологічно готувати її до наполегливої праці: допомогти усвідомити, що розвинути свої здібності і досягти успіхів можуть лише ті люди, які готові долати труднощі, тобто сильні особистості, здатні виявити наполегливість і дисципліну в самоосвіті. Щоб здібності особистості виявлялися своєчасно і успішно реалізовувалися, необхідні як зовнішні сприятливі умови, так і внутрішні психологічні зусилля індивіда.

Ефективні напрями роботи із обдарованими школярами в умовах сільської загальноосвітньої школи. Учений-психолог В.Моляко вважає, що кожна дитина має здібності в якомусь напрямі; мистецтво педагогіки та психології – відшукати ці напрями, допомогти дитині зрозуміти себе, повірити у свої можливості [10].

Відомий дослідник феномена обдарованості К.Текес стверджував, що "соціальний та економічний прогрес нації, держави безпосередньо залежить від розв'язання проблем здібних і обдарованих дітей" [7, с.82]. Із такою думкою не можна не погодитися.

Педагоги, які реалізують проблему навчання обдарованих дітей, у своєму професійно-діяльнісному арсеналі можуть використовувати одну із двох моделей: 1) удосконалення якості та ефективності функціонування всієї системи роботи загальноосвітнього навчального закладу; 2) довірити це невеликій кількості спеціалізованих шкіл, ліцеїв, гімназій. Реалізація обраної моделі, таким чином, залежить від спеціалізації і рівня акредитації навчального закладу. Сільська загальноосвітня школа, звичайно, функціонує за напрямами діяльності, окресленими першою моделлю, виконуючи серед низки інших важливе освітнє завдання – створення сприятливих умов для розвитку творчого мислення і здібностей дітей, зокрема – і обдарованих.

З метою розвитку обдарованих дітей у навчальному закладі реалізуються кілька напрямів роботи, важливим із яких вважаємо залучення здібних школярів до участі в роботі Малої академії наук України, що допомагає максимально і результативно реалізувати їхні творчі потреби і прагнення. Адже науково-дослідницькі роботи в МАН дають юним дослідникам сільської школи широкі можливості спробувати себе у науковому пошуку, побачити результативність власного дослідження, позмагатися із рівними (почасти – учнями ліцеїв, гімназій, спеціалізованих шкіл) на районному й обласному рівнях, відчути радість від успіху. Юні науковці отримують безцінний досвід самостійного пошуку, досягають великої внутрішньої зрілості, набувають важливих наукових компетенцій, які потім максимально використовують, ставши студентами вищих навчальних закладів.

Loading...

 
 

Цікаве