WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Професійно-педагогічні компетенції у структурі готовності педагога до профільного навчання старшокласників - Реферат

Професійно-педагогічні компетенції у структурі готовності педагога до профільного навчання старшокласників - Реферат

Щодо розвитку мотиваційно-вольового компонента варто зазначити, що середній показник за результатами самооцінювання виявився вищим від одержаних даних тестування за рахунок позитивного ставлення вчителів до процесу профілізації навчання в умовах достатньо низького рівня знань його нормативної бази. Анкетування і тестування дали змогу виявити таке: більшість вчителів не можуть чітко визначити основні завдання профільної школи, назвати нормативні документи, що регламентують цю діяльність (названі – Закон про освіту (30%), програми для профільних класів (100%), основні рівні володіння змістом базових предметів у старший профільній школі визначаються як рівні навчальних досягнень учнів, односторонньо визначаються функції курсів за вибором та форми здійснення допрофільної підготовки.

Рис. 1 Результати вхідного тестування слухачів курсів щодо сформованості основних компонентів готовності до профільного навчання старшокласників

Аналіз когнітивно-методичного компонента дав змогу зробити висновки, що психолого-комунікативні компетенції, зокрема рівень знань з вікової психології був визначений педагогами як достатній і високий, водночас за результатами тестування цей показник у 43% вчителів відповідав середньому рівню. Рівень знань з предмета в картках самооцінювання визначено як високий і достатній переважною більшістю педагогів. Реальні показники рівня спеціально-предметної компетенції за результатами тестування у значної частини вчителів знаходяться в межах середнього рівня для значної частини вчителів. Очевидно, на одержані дані вплинуло те, що основна частина запитань охоплювала матеріал тем, які передбачені лише програмою профільного вивчення предмета та олімпіадного рівня.

Щодо рівня методичної підготовки, відзначаємо, що переважна частина вчителів погано орієнтується в сучасних підходах, які визначають особливості організації навчально-пізнавальної діяльності у старшій профільній школі, не чітко визначає відмінності між профільним навчанням і поглибленим вивченням предмета, особливостями викладання хімії (біології) у класах різних профілів, констатуючи лише різницю у розподілі годин та змістовому наповненні програмного матеріалу. Педагоги не усвідомлюють головного: старша профільна школа передбачає "створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті та структурі організації навчання"[9].

Про операційно-технологічний компонент готовності вчителів до профільного навчання встановлено таке: в межах методично-функціональної компетенції спеціалісти всіх категорій визначили достатньо низький рівень володіння методиками організації і проведення самостійної експериментально-пошукової роботи, володіння інтерактивними та інформаційно-комунікативними технологіями, що і підтвердили результати тестування.

З результатів бачення педагогами значущості роботи з обдарованими дітьми 7% респондентів визначили цей напрям педагогічної діяльності як важливий для профільної школи, а під час самодіагностування більше 50% вчителів вказали на недостатність своїх знань для його здійснення. Включення до змісту тестів завдань олімпіад різних рівнів дало змогу виявити, що 45% вчителів не готові для здійснення такої діяльності на достатньому рівні.

На основі аналізу одержаних даних щодо комунікативно-організаційного компонента було зроблено висновок, що рівень психолого-комунікативної компетенції, яка передбачає знання психології міжособистісного та педагогічного спілкування, вміння організовувати навчання на основі співпраці, в атмосфері довіри та створення ситуації успіху, більшістю вчителів визначено як достатній і високий. Проте досить вагома частина вчителів (до 50%) продемонструвала недостатність своїх знань та умінь для цілеспрямованого формування такого простору.

Проведений аналіз результатів діагностування на етапі констатувального експерименту, що охоплював самооцінювання та тестування, дав змогу зробити такі висновки:

1. Недостатня увага вчителів та адміністрації загальноосвітніх навчальних закладів до нормативної бази модернізаційних процесів в освіті сприяє сформованості поверхневого уявлення про їх завдання, сутність і способи реалізації нововведень, що, в свою чергу, суттєво впливає на практику роботи сучасних загальноосвітніх навчальних закладів у зазначеному аспекті, зокрема і на реалізацію профільного навчання, роль педагога в цьому процесі.

2. 2. Низький рівень володіння нормативною базою вплинув, на нашу думку, на рівень загальнодидактичних знань учителів про особливості організації навчально-виховної роботи в умовах профілізації навчання.

3. 3. У профільних загальноосвітніх закладах передбачається опанування змісту базових предметів на трьох рівнях: на загальнокультурному – обов'язковий мінімум змісту навчального предмета без подальшого його вивчення (наприклад, хімія у філологічному профілі); загальноосвітньому – обсяг змісту достатній для вивчення предмета у ВНЗ застосовується тоді, коли навчальний предмет – непрофільний, але базовий або близький до профільного (наприклад, загальноосвітній курс хімії у фізико-технічному профілі); профільному – зміст навчального предмета поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курс хімії у хіміко-біологічному профілі) [9]. Проведені дослідження дозволили встановити, що більшість учителів не володіють методиками викладання, які відповідають як змісту навчання, так і психофізіологічним особливостям учнів. Особливі труднощі виникають у класах гуманітарного профілю (загальнокультурний рівень), в умовах якого скорочення навчального матеріалу до 1 години на тиждень не повинно призвести до порушення логіки викладання, взаємозв'язків між попередніми і наступними темами, а застосування методів і форм навчання повинно здійснюватися і з урахуванням психологічних особливостей учнів.

4. Недостатній рівень психолого-педагогічної підготовки вчителя профільної школи, що передбачає, перш за все, знання вікових і особистісних особливостей розвитку учнів, суттєво впливає на ефективність вибору методів і форм навчання у класах різних профілів.

5. Щодо готовності до здійснення внутрішньої диференціації, індивідуалізації, варіативності навчання, отримані результати підтвердили припущення про недостатність теоретичних знань і наявність труднощів із зазначеного питання у діяльності вчителів. Диференціація навчання в умовах підвищення ролі діяльнісного компонента освіти стосується не лише її змісту, а і методів, прийомів і форм навчальної діяльності. Основна частина вчителів, розуміючи, що учні старшої школи потребують нових сучасних методик організації їх навчально-пізнавальної діяльності, не володіє ними на достатньому рівні для забезпечення набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності.

6. Учителі потребують оновлення і поповнення рівня наукових знань з предмета, особливо в межах тем, за рахунок яких розширено програмовий матеріал профільного предмета.

7. У значної частини вчителів виникають труднощі щодо формування такого простору педагогічної взаємодії, який зумовлює розвиток та соціалізацію особистості. Головною метою сучасної освіти та її складової – старшої профільної школи – стає не інформативність, а формування компетентної особистості, підготовленої до оволодіння певною професійною діяльністю для реалізації свого потенціалу в суспільстві. В умовах реалізації компетентнісного підходу інтегрованим результатом навчальної діяльності учнів мають стати життєві компетенції, що у сукупності ключових, загальнопредметних і предметних формуються засобами певного навчального предмета.

Отримані дані підтверджують необхідність організації і проведення спеціальної підготовки вчителів-практиків до профільного навчання старшокласників, що має здійснюватися в умовах підвищення кваліфікації в системі післядипломної освіти, яка потребує відповідного програмового і методичного забезпечення.

Список використаної літератури

1. Арефьев И.П. Подготовка учителя к профильному обучению старшеклассников // Педагогика. – 2003. - №5. – С. 49-55.

2. Блинов В.И. Проблемы кадрового обеспечения профильного обучения (результаты мониторингово-аналитического исследования)// Профильная школа. – 2005. – №6. – С.15-21.

3. Введенский В.Н. Моделирование профессиональной компетентности педагога // Педагогика. – 2003. – №10. – С.51-55.

4. Десятниченко Н. Система підготовки вчителя для роботи в профільних класах // Директор школи. –2004. – Лютий (№5). – С.24-27.

5. Дивак Я. Особливості організації підвищення кваліфікації вчителів профільної старшої школи // Післядипломна освіта в Україні. – 2004. – №1. - С.10-11.

6. Жерносек І. Профільна школа вимагає нового вчителя // Завуч. – 2003. – Жовтень (№28). – С.17.

7. Игнатьева Г.А. Модель профессионального развития педагога в системе НПО // Профессиональное образование. – 2005. – №11. – С. 2-3.

8. Клименюк О.В. Технологія наукового дослідження: Авторський підручник. – К.- Ніжин: ТОВ "Видавництво "Аспект-Поліграф", 2006. – 308 с.

9. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. – 2003. – №24. – С.3-15.

Loading...

 
 

Цікаве