WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Професійно-педагогічні компетенції у структурі готовності педагога до профільного навчання старшокласників - Реферат

Професійно-педагогічні компетенції у структурі готовності педагога до профільного навчання старшокласників - Реферат

Проведений аналіз результатів анкетування дає можливість зробити наступні висновки.

1. Значна кількість як досвідчених учителів, так і молодих спеціалістів, що визначають необхідність у розширенні своїх знань з методики викладання предмета, підтверджує усвідомлення основною частиною вчителів особливостей підходів, методів, прийомів викладання хімії в класах різних профілів і необхідність їх визначення.

2. Бажання вдосконалити теоретичні і фактичні знання з фаху, на нашу думку, можна пояснити тим, що вивчення предмета за профільними програмами передбачає ґрунтовне володіння його змістом, і в умовах недостатньої кількості навчально-методичної літератури у вчителів закономірно виникає така потреба.

У той же час це дає змогу констатувати, що педагогами не цілком правильно розуміється профільний рівень вивчення предмета, який у "Концепції профільного навчання в старшій школі" трактується як більш глибоке і повне засвоєння понять, законів, теорій, передбачених Державними стандартами освіти, дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічного упорядкування; широке використання знань зі споріднених предметів; забезпечення прикладної спрямованості навчання [9]. На думку вчених і вчителів-практиків, зміст профільних предметів не повинен надто відрізнятися від базових. Розширювати його доцільно за умови, якщо новий, невеликий за обсягом матеріал може суттєво покращити логіку викладання предмета. Учені наголошують, що формування профільної компетентності потребує не просто збільшення обсягу навчального матеріалу, а прирощення змісту профільного навчання за певними компонентами — філософським, методологічним, науковознавчим, психологічним і власне профільним [16].

Наприклад, І.М. Осмоловська так визначає основні напрями зміни змісту профілюючих дисциплін у природничих класах:

– підвищення теоретичного рівня навчального матеріалу, що передбачає збагачення й уточнення поняттєвого апарату, вивчення більшої кількості законів і закономірностей, підвищення рівня системності того, що вивчається;

– розкриття методологічних знань, оволодіння методами наукового пізнання;

– включення до змісту навчального матеріалу завдань, що потребують дослідницької діяльності і спрямовані на розвиток спеціальних здібностей, розвиток творчого мислення учнів профільних класів, формування ціннісного ставлення до процесу пізнання;

– виявлення у змісті природничо-наукової освіти гуманітарних аспектів: включення об'єктів гуманітарних наук і передусім – людини з її цінностями, практичною та науковою діяльністю – у певний культурно-історичний контекст [13].

Загальновизнано, що глибина вивчення змісту навчального матеріалу визначається не стільки кількістю виявлених зв'язків між різними об'єктами та явищами, скільки ступенем самостійності пізнавальної діяльності учнів [14]. Основною метою засвоєння змісту освіти визнається не накопичення готових знань, а самостійне оволодіння ними на основі опанування учнем прийомів, способів одержання цих знань.

3. Ураховуючи визначення профільної компетентності як результату освітнього процесу в старшій профільній школі, готовність випускника самостійно здобувати та використовувати знання з профільної освітньої галузі, які потрібні йому для професійного самовизначення і самоорганізації [16], як достатній для продовження освіти рівень володіння знаннями, вміннями, навичками, сформованості соціально і професійно значущих якостей особистості [20], що потребує стимулювання пізнавальної діяльності учнів, організації самостійної дослідницької і проектної діяльності, за результатами анкетування можна констатувати, що існує проблема недооцінювання важливості і пріоритетності зазначених методик основною частиною вчителів. Форми і методи організації навчально-пізнавальної діяльності у старшій профільній школі мають охоплювати ввесь спектр, що пропонує сучасна дидактика, з перевагою тих, які орієнтовані на самостійну дослідницько-пошукову діяльність учнів.

Такі підходи співвідносяться з положеннями вікової психології [15], в яких наголошується, що саме в юнацькому віці навчальні дії трансформуються у методи наукового пізнання: старшокласники засвоюють елементи дослідницької діяльності як здатність формулювання гіпотез, спланованого контролю, прогнозуючої оцінки. Формуються певні розумові звички, які становлять основу культури розумової праці. Тому важливим педагогічним завданням у роботі з учнями цього віку є таке: навчити школяра бачити проблему, визначати засоби та способи її вирішення, знаходити і ставити нестандартні завдання. Навчання стає творчим процесом і для учнів, і для вчителя, якщо воно сплановане як дослідницька діяльність самих дітей.

4. Варто відзначити як позитив те, що вчителями всіх категорій усвідомлюється необхідність використання у старшій профільній школі таких сучасних технологій навчання, як інтерактивні та інформаційно-комунікаційні.

5. Учителями природничих дисциплін, на нашу думку, недооцінюється важливість організації роботи з обдарованими дітьми, що не є основною метою профільного навчання, однак це – один з основних способів підтримки і розвитку обдарованої молоді. Інтелектуальні змагання (Всеукраїнська учнівська олімпіада з хімії (біології) всіх рівнів, турніри юних хіміків (біологів), захист науково-дослідницьких робіт у межах Малої академії наук) – це можливість самореалізуватися, а підготовка до них – процес самозростання кожного учня. Як показує багаторічний досвід проведення таких творчих змагань, їх переможцями в основному є учні спеціалізованих класів. В умовах профілізації навчання інтелектуальною елітою учнівської молоді з кожного навчального предмета мають стати, на нашу думку, учні профільних класів. Тобто у старшій профільній школі повинні створюватися всі умови для виявлення, підтримки і розвитку таких дітей. Підготовка і участь школярів в учнівський олімпіаді, МАН, турнірах є також різновидами форм здійснення допрофільної підготовки учнів основної школи.

Для виявлення базового рівня компетенцій у структурі готовності вчителів до профільного навчання старшокласників крім анкетування було проведено самооцінювання. Стратегічною метою підвищення кваліфікації педагога, на думку сучасних науковців, є розвиток його рефлексивних здібностей, вміння змінювати себе. Рефлексія як частина самопізнання, коли індивід є її об'єктом (виконавець) і суб'єктом (контролер), потрібна у будь-якій професійній діяльності для того, щоб виявити потенційні можливості особистості з метою її подальшого саморозвитку і професійного зростання. Це потребує від педагога постійного аналізу свого стану, власної педагогічної діяльності, самооцінки. Отже, враховуючи, що основою оцінювання у даному разі є самоаналіз і самооцінювання, що ґрунтується на досвіді того, хто навчається, а також зважаючи на те, що нові норми професіоналізму не формуються в режимі інформування і просвіти, а механізмом переходу на більш високий рівень професійного розвитку є педагогічна рефлексія [7], на наступному етапі констатувального експерименту для слухачів курсів підвищення кваліфікації, вчителів хімії і біології, було проведено самооцінювання рівня готовності до профільного навчання старшокласників відповідно до визначених компонентів готовності за 12-бальною шкалою оцінювання.

Аналіз результатів самооцінювання дав змогу виявити таке:

– педагогами незалежно від рівня кваліфікації проявляється достатньо високий інтерес до процесів профілізації і бажання його здійснювати, що співвідноситься з результатами анкетування. При цьому ними визначено низький рівень знання нормативної бази профільного навчання;

– учителями всіх категорій найбільш низькими рівнями (початковий і середній) оцінено когнітивно-методичний компонент за такими його елементами: методика викладання відповідно до профілю навчання і вміння здійснювати інтеграцію у процесі навчання та операційно-технологічний компонент за всіма його складовими;

– найбільш високими показниками (в основному достатній рівень) в межах когнітивно-методичного компонента оцінено знання вікової психології, а також знання предмета, що не зовсім узгоджується з необхідністю розширення теоретичного і фактичного матеріалу до навчальних занять, виявлене попереднім анкетуванням. Вважаємо цілком закономірним, що дані показники дещо нижчі у спеціалістів другої кваліфікаційної категорії та категорії "Спеціаліст";

– найменшим відсотком балів високого рівня оцінено професійні компетенції вчителями вищої категорії, що, на нашу думку, може служити показником рівня сформованості оцінно-рефлексивного компонента як вміння здійснювати самоаналіз і самооцінку з позиції достатньо високих вимог та критичного ставлення до себе.

Для збільшення об'єктивності отриманої інформації, враховуючи суб'єктивний характер самооцінювання, для означених вище категорій спеціалістів було запропоновано також систему тестових завдань для перевірки рівня сформованості основних компонентів готовності до профільного навчання старшокласників. При цьому оцінювалися визначені професійні компетенції педагогів, які передбачають володіння психолого-педагогічними, методичними, фаховими знаннями та сформованість відповідних умінь.

Узагальнені результати (середній бал) тестування представлено на рис.1.

Аналіз отриманих результатів дає можливість розкрити виявлені загальні закономірності в межах кожного з компонентів готовності (відсоткові показники розраховувалися з використанням програми SPSS 13.0 for Windows).

Loading...

 
 

Цікаве