WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Професійно-педагогічні компетенції у структурі готовності педагога до профільного навчання старшокласників - Реферат

Професійно-педагогічні компетенції у структурі готовності педагога до профільного навчання старшокласників - Реферат

Професійно-педагогічні компетенції у структурі готовності педагога до профільного навчання старшокласників

Модернізація системи освіти в Україні передбачає зміни у структурній організації загальноосвітніх навчальних закладів, одним із провідних напрямів якої є профілізація навчання на старшому ступені.

Профільна старша школа потребує реалізації нових педагогічних підходів та впровадження сучасних технологій навчання, пред'являє підвищені вимоги до рівня професійної кваліфікації вчителя. Особливість підходів як в організації навчально-виховного процесу в старшій профільній школі, так і в методиці викладання предмета у класах різних профілів визнається і науковцями, і педагогами-фахівцями. Кадрове забезпечення профільної школи розглядається як першочергова умова реалізації Концепції профільного навчання в старшій школі [1,2,4,5,6, 11,18,19].

Учителі-практики потребують спеціальної підготовки для роботи в умовах профілізації навчання, яка забезпечить необхідний рівень професійно-педагогічної компетентності.

Відсутність наукових досліджень щодо формування готовності педагогів-практиків до профільного навчання старшокласників, зокрема вчителів природничих дисциплін, викликала необхідність у визначенні сутності і структури такої готовності та складових професійно-педагогічної компетентності вчителів профільної школи.

За результатами проведеного теоретико-аналітичного дослідження основними компонентами готовності вчителя до профільного навчання старшокласників визначено мотиваційно-вольовий, когнітивно-методичний, операційно-технологічний, комунікативно-організаційний, оцінно-рефлексивний [17].

На основі праць В. М. Введенського, А.С. Бєлкіна, В.В. Нестерова, Н.В. Кузьміної [3,10,12] в межах компетентнісного підходу як складові професійно-педагогічної компетентності вчителя профільної школи виділено такі компетенції:

– соціально-громадянську – вміння визначати власне професійне місце в суспільстві, проектувати стратегії власної діяльності з урахуванням інтересів та потреб загальноосвітнього навчального закладу та суспільства в цілому, проявляти самостійність та ініціативу, розв'язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях, здатність брати на себе відповідальність;

– спеціально-предметну, що передбачає ґрунтовні знання, кваліфікацію в галузі свого предмета, мобільне оперування знаннями, вміння критично мислити та діяти, вміння пробуджувати в учнів стійкий інтерес до свого предмета і обраного профілю;

– методично-функціональну – вміння використовувати педагогічно доцільні методи і технології навчання у класах різних профілів; володіння навичками дослідницької діяльності, реалізації проектної та інформаційних технологій;

– психолого-комунікативну – знання вікової психології, володіння засобами особистісного та педагогічного спілкування, культура спілкування і педагогічний такт;

– диференційно-педагогічну як уміння виявляти і розвивати основні якості особистості учня, володіння засобами реалізації диференційованого та особистісно-орієнтованого підходу;

– аутопсихологічну – вміння визначати професійний рівень власної діяльності, володіння засобами самоаналізу, самоконтролю, самокерування, самовдосконалення.

Відповідність визначених компетенцій основним компонентам готовності вчителя до профільного навчання старшокласників представлено у таблиці 1.

Таблиця 1

Професійно-педагогічні компетенції в структурі готовності вчителя до профільного навчання старшокласників

Компоненти готовності

Елементи компонентів готовності

Компетенція

Мотиваційно-вольовий

Знання нормативної бази профільного навчання

Соціально-громадянська

Позитивно активне ставлення та інтерес до процесу профілізації, прагнення його здійснювати

Когнітивно-методичний

Знання вікових особливостей учнів

Психолого-комунікативна

Науковий рівень знань з предмета

Спеціально-предметна

Уміння здійснювати інтеграцію у процесі навчання

Методика організації диференційованого навчання

Диференційно-педагогічна

Методика викладання предмета відповідно до профілю навчання

Операційно-технологічний

Методика організації самостійної практико-орієнтованої роботи учнів

Методично-функціональна

Методика організації і проведення експериментально-пошукової роботи

Методика використання інтерактивних технологій навчання

Методика впровадження інформаційно-комунікативних технологій навчання

Володіння прийомами стимулювання пізнавальної діяльності

Організація роботи з обдарованими дітьми

Диференційно-педагогічна

Комунікативно-організаційний

Уміння добирати методи і форми педагогічного впливу, створювати атмосферу довіри, співпраці та ситуацію успіху

Психолого-комунікативна

Оцінно-рефлексивний

Уміння здійснювати самооцінку, самоаналіз, самокорекцію

Аутопсихологічна

Розроблення і реалізація програми підготовки вчителів у системі підвищення кваліфікації вимагає виявлення базового рівня компетенцій у структурі готовності вчителів до профільного навчання старшокласників. Результати даної частини експерименту, що здійснювався у декілька етапів, представляємо у даній статті.

Для збору даних було використано такі методи: анкетування, самооцінювання і тестування.

Анкетування передбачало виявлення значущості та пріоритетності необхідних для вчителя профільної школи знань і умінь. З метою об'єктивізації даних про загальні закономірності реального стану зазначеної проблеми до анкетування, крім вчителів природничих дисциплін, було залучено фахівців інших спеціальностей: учителів фізики, математики та іноземних мов.

Результати анкетування оброблялися з використанням методу ранжирування [8], що дозволило визначити ступінь значущості запропонованих чинників (таблиця 2).

Такі підходи дали можливість виявити, що професійні потреби вчителів, незалежно від фаху, мають багато спільного. Як найважливіші педагогами визначено такі потреби: методика викладання предмета, фактичний і теоретичний матеріал до навчальних занять. Вчителями природничих дисциплін виділено також методику формування експериментальних умінь і навичок, що є закономірним (хімія – наука експериментальна), а вчителі іноземних мов наголосили на необхідності активних та інтерактивних технологій, що також зумовлено особливостями викладання предмета.

Оброблення результатів з використанням програми SPSS 13.0 for Windows дало можливість деталізувати отриману інформацію: удосконалення методики викладання предмета є найбільш необхідним для вчителів другої категорії (53%) і категорії "Спеціаліст" (56%), вчителі першої кваліфікаційної категорії надають перевагу поповненню теоретичних знань (39%), а спеціалісти вищої категорії – отриманню фактичного матеріалу (34%).

Таблиця 2

Професійні потреби вчителя профільної школи

Ранг

Знання і вміння

Ранг

Учителі іноземних мов

Учителі математики і фізики

Учителі

природничих

дисциплін

Учителі з досвідом роботи в спеціаліз класах

ІІІ

ІІІ

Методика викладання предмета

І

ІІ

-

ІХ

Методика формування експериментальних умінь і навичок

ІІ

ІІІ

І

ІІ

Фактичний матеріал для навчальних занять

ІІІ

І

ІІІ

І

Теоретичний матеріал до навчальних занять

ІV

V

ІІ

VІІ

Методика використання активних та інтерактивних технологій

V

ІІ

V

Методика організації пізнавальної діяльності учнів

ІІ

VІІ

Методика організації самостійної діяльності учнів

VІІ

V

V

Х

Використання комп'ютерних технологій

VІІІ

ІV

-

VІІІ

Методика формування вмінь розв'язування розрахункових задач

ІХ

ІV

ІV

Методика організації роботи з обдарованими дітьми

Х

VІІ

Наймолодші спеціалісти також визначили потребу в розширенні теоретичних знань з предмета (19%) й опануванні методикою використання активних методів навчання (13%; спеціалісти другої категорії потребують надання фактичного матеріалу (12%), оволодіння методиками організації пізнавальної діяльності учнів (12%) і застосування комп'ютерних технологій (12%); вчителі першої кваліфікаційної категорії хотіли б отримати рекомендації щодо методики викладання предмета (23%), а також додатковий фактичний матеріал з фаху (16%); найдосвідченіші вчителі (вища категорія) визначили як необхідні для них отримання додаткового теоретичного матеріалу до навчальних занять (21%) та оволодіння методикою використання активних методів навчання.

Loading...

 
 

Цікаве