WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Програмно-цільове проектування та моніторинг упровадження профільного навчання в старшій школі регіону - Реферат

Програмно-цільове проектування та моніторинг упровадження профільного навчання в старшій школі регіону - Реферат

За даними моніторингових досліджень лише 63% учнів 15-річного віку визначилися щодо профілю навчання у старшій школі. Нами проведено анкетування цієї вікової групи з метою визначення відповідності існуючої мережі профільних класів потребам учнів. Анкетуванням було охоплено 564 учні 10-х класів і 510 учнів 11-х класів 49 загальноосвітніх навчальних закладів Харківської області.

Результати анкетування показали, що переважна більшість респондентів навчається у профільних класах природничого (23,9%), фізико-математичного (21,5%), філологічного (17,2%), універсального (12,3 %) напрямів. Мотивацією вибору певного профілю у значної частини старшокласників (30,3%) є схильність й особиста зацікавленість у вивченні конкретного циклу предметів. Думки інших респондентів розподілилися таким чином: вважають, що школа не в змозі забезпечити викладання необхідного для них профілю навчання – 18,4%; планують продовжити навчання у вищому навчальному закладі відповідного напряму – 16,4%; – визначились із майбутньою професійною діяльністю – 14,1%; здійснили вибір профілю через наполягання батьків – 9,2%; у виборі профілю віддали перевагу бажанню бути разом із друзями – 4,9%; не мали жодних мотивів щодо навчання у профільному класі — 6,8%.

Результати анкетування свідчать про несформованість в учнів старших класів профільної мотивації, неспроможність або випадковість визначення ними професійних намірів. Одночасно і ЗНЗ ще недостатньо спрямовують молодь до майбутньої професійної діяльності, а тому 33,6% учнів не готові до свідомого вибору й оволодіння професією.

У 2007 році з метою сприяння створенню ефективного освітнього середовища, оптимальних умов для профілізації старшої школи вперше проведено національне моніторингове дослідження стану впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах України. Дослідження було спрямоване на з'ясування суспільної і педагогічної думки щодо впливу на якість профільного навчання різних форм його організації, проблем, які виникають у процесі організації допрофільної підготовки та профільного навчання безпосередньо в навчальному закладі, а також виявлення найефективніших способів реалізації завдань запровадження профільного навчання в старшій школі.

У межах цього дослідження проводилося анкетування керівників загальноосвітніх навчальних закладів Харківського регіону, учнів 11-х класів і їхніх батьків. Опитування керівників 129 ЗНЗ (з них 67 – міських загальноосвітніх навчальних закладів та 62 – загальноосвітні навчальні заклади сільської місцевості) дозволило зробити певні висновки. У 66% загальноосвітніх навчальних закладів, керівники яких узяли участь в опитуванні, допрофільна підготовка учнів розпочинається у 8–9-х класах відповідно до положень Концепції профільного навчання в старшій школі. Тільки навчальні заклади для обдарованої молоді (гімназії, спеціалізовані школи з поглибленим вивченням предметів) починають готувати дітей до профільного навчання з 5-го та 1-го класу відповідно.

Переважна більшість респондентів вважає, що розпочинати цю роботу в загальноосвітній школі варто з 5-го класу (27%), з 6–7-го (21%) або з 8-го класу (33%). Здійснювати допрофільну підготовку з 1-го класу запропонували 13% опитуваних, що, на нашу думку, є суперечливим. Хоча зрозуміло, що у спеціалізованих школах поглиблене вивчення окремих предметів (наприклад, іноземної мови, предметів художньо-естетичного циклу) відбувається з початку навчання, тобто з 1-го класу.

З метою виявлення схильності та зацікавленості учнів у вивченні певних предметів, свідомого вибору ними профілю навчання у старшій школі в загальноосвітніх навчальних закладах впроваджуються різні форми допрофільної підготовки. Так у 72,1% шкіл працюють факультативи, предметні гуртки, наукові товариства, у 55,8% — спеціальні курси, поглиблено вивчають предмети у 48,8% ЗНЗ. Директори загальноосвітніх навчальних закладів однаково оцінюють ефективність усіх цих форм організації навчання, не надаючи переваги жодному.

Для прийняття рішення щодо запровадження у навчальному закладі певного профілію для директора важливим є: результати діагностики схильностей та інтересів учнів (26,4%), освітні запити батьків старшокласників (24,8%), професійна, методична та психологічна готовність учителів до викладання профільних предметів (21,7%), наявний досвід організації навчання за певним профілем (15,5%), науково-методичне забезпечення та супровід профільної освіти (10,9%).

У той же час під час комплектування класів з профільним навчанням насамперед враховуються: мотивація учнів (41,1%), напрям їх допрофільної підготовки (27,9%), бажання батьків (16,3%).

Значно менше впливають на формування профільних класів рекомендації вчителів-предметників (7,0%), рівень навчальних досягнень учня з дисциплін, що є провідними для обраного профілю навчання, (3,9%), результативність участі школярів у предметних олімпіадах, турнірах, конкурсах (3,9%).

Основними проблемами в організації профільного навчання в старшій школі керівники загальноосвітніх навчальних закладів назвали незадовільне навчально-методичне забезпечення, оскільки на сьогодні відсутні підручники з профільних предметів, і низький рівень організаційної допомоги з боку місцевих органів управління освітою. На жаль, тільки 6,2% опитуваних вбачають виникнення проблем у запровадженні профільного навчання в непідготовленості або неспроможності вчителів якісно викладати профільний предмет. Тільки 3,1% респондентів вважають необхідною умовою організації ефективного профільного навчання наявність сучасної матеріально-технічної бази.

У дослідженні стану впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах взяли участь також 695 учнів 11-х класів (з них: 378 учнів міських шкіл і 317 учнів навчальних закладів сільської місцевості) та батьки 724 учнів 11-х класів (з них: 368 батьків учнів навчальних закладів міст області та 356 — шкіл сільської місцевості).

Результати анкетування виявили в основному позитивне ставлення учнів 11-х класів і їхніх батьків до впровадження профільного навчання у старшій школі. Старшокласники (53,6%) і їхні батьки (55,1%) вважають профілізацію актуальною й необхідною умовою у розвитку навчально-пізнавальних інтересів, здібностей і потреб учнів у процесі їх загальноосвітньої підготовки і професійного самовизначення.

Щодо мотивації власного вибору профілю навчання думки старшокласників розподілилися таким чином: обрали профіль відповідно до допрофільної підготовки в 9-му класі 73% випускників; визначились із конкретною професією або напрямом майбутньої діяльності, який відповідає профілю навчання в школі, 50,4% учнів 11-х класів.

Більшість опитаних учнів і батьків задоволені рівнем викладання профільних дисциплін у школі. Проте старшокласники (62,9%) та їхні батьки (53,5%) зазначили, що не мали можливості змінити профіль за бажанням, що суперечить основним принципам, на яких ґрунтується профільне навчання, зокрема принципу гнучкості. Тільки 44,7% випускників володіють інформацією про вищі навчальні заклади Харківського регіону та умови вступу до них. Про ринок праці регіону, основні тенденції його розвитку знають лише 22,7% учнів і 31% батьків. Це дозволило зробити висновок про те, що під час організації профільного навчання в старшій школі не забезпечуються наступно-перспективні зв'язки між загальною середньою і професійною освітою, що є одним із завдань профільного навчання в старшій школі відповідно до Концепції.

Висновки. Отже, результати моніторингового дослідження якості запровадження профільного навчання в старшій школі у Харківському регіоні сприяло виявленню низки проблем, які пов'язані з недостатньою роботою педагогічних колективів щодо професійної орієнтації молоді, відсутністю впливу вчителів-предметників на формування профільних класів, непріоритетним ставленням адміністрації окремих ЗНЗ до якості викладання профільних предметів тощо.

Зазначимо також, що сьогодні запровадження профільного навчання в закладах системи загальної середньої освіти регіону насамперед ґрунтується на реальних (найчастіше, явно недостатніх) можливостях його ресурсного забезпечення (кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, фінансового). Проблемним питанням на загальнодержавному і регіональному рівнях залишаються забезпечення навчально-виховного процесу навчально-методичними комплексами, що включають не тільки програми для базових, профільних і спеціальних курсів, а й підручники, методичні посібники й засоби навчання.

Способи вирішення виявлених проблем на рівні загальноосвітнього навчального закладу вбачаємо у створенні системи психолого-педагогічного супроводу навчального процесу в класах допрофільної підготовки та профільного навчання, спрямуванні роботи адміністрації і педагогічних колективів на забезпечення умов для професійного самовизначення випускників шкіл, формування у них життєвих компетенцій, здатності адаптуватися у соціумі. Комплексного підходу потребують питання якості та результативності профільної освіти, підвищення професійної компетентності педагогічних працівників. Одним із вагомих факторів у вирішенні цих завдань є дієвий розвиток інтеграційних процесів у системі "ЗНЗ – вищий навчальний заклад".

Список використаної літератури

1. Вольянська С.Є. Профільна старша школа. Програмно-цільовий проект // Програмно-цільові проекти (з досвіду роботи Харківського регіону) / За заг. ред. Л.Д. Покроєвої. – Харків: ХОНМІБО, 2007. – С. 64-74.

2. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2003. – №24.– С. 3-15.

3. Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навчальний посібник. – К.: Україна, 1998. – 343 с.

4. Скаткин М.М. Методология и методика педагогических исследований. – М.: Педагогика, 1986. – 152 с.

5. Шевченко Н.В. Моніторинг якості загальної середньої освіти. Програмно-цільовий проект // Програмно-цільові проекти (з досвіду роботи Харківського регіону) / За заг. ред. Л.Д. Покроєвої. – Харків: ХОНМІБО, 2007. – С. 87-94.

Loading...

 
 

Цікаве