WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Програмно-цільове проектування та моніторинг упровадження профільного навчання в старшій школі регіону - Реферат

Програмно-цільове проектування та моніторинг упровадження профільного навчання в старшій школі регіону - Реферат

Програмно-цільове проектування та моніторинг упровадження профільного навчання в старшій школі регіону

Актуальність проблеми. Сьогодні молодь після закінчення школи має широкі можливості вибору професії. Але рівень отриманих випускником загальноосвітнього навчального закладу знань з того чи іншого предмета не завжди відповідає вимогам вищого навчального закладу, у якому йому хотілося б продовжити навчання. Потреби регіонального ринку праці у тій чи іншій професії також, зазвичай, випускнику невідомі. Оптимальним способом подолання означених проблем вважаємо упровадження у старшій школі профільної освіти.

З метою створення цілісної науково-педагогічної моделі профільного навчання в системі загальної середньої освіти регіону, а разом з тим – відповідного оновлення структури, змісту, форм і методів навчально-виховного процесу в старшій школі Харківським обласним науково-методичним інститутом безперервної освіти започатковано програмно-цільовий проект "Профільна старша школа (2007–2010 роки)" [1]. Проектом передбачено реалізацію низки завдань, а саме:

– обґрунтування та розроблення моделі організації допрофільного та профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах різних типів;

– визначення оптимальних форм організації допрофільної підготовки та профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах кожного району (міста) області;

– створення й експериментальна апробація інструментарію моніторингу якості профільного навчання в старшій школі,

– розробка моделі оцінювання якості роботи школи з питань упровадження профільної освіти старшокласників;

– визначення та експериментальна апробація інструментарію для виявлення профільних інтересів учнів, освітньої кон'юнктури, прогнозування попиту на ті чи інші професії;

– узагальнення регіонального досвіду впровадження профільного навчання;

– розроблення рекомендацій для закладів системи загальної середньої освіти регіону щодо організації допрофільної підготовки та профільного навчання в старшій школі.

Методи і форми реалізації програмно-цільового проекту є такими: обласні (районні, міські) науково-практичні конференції, Інтернет-конференції, обласні (районні, міські) науково-методичні, науково-практичні, інструктивно-методичні семінари, семінари-практикуми, курси підвищення кваліфікації, дні аналізу та регуляції.

Проект реалізується на трьох рівнях: обласному, районному (міському) та на рівні закладу освіти. Напрямами реалізації програмно-цільового проекту є організаційний, науково-інформаційний, експериментальний, інноваційний, науково-практичний, аналітичний.

Організаційний напрям передбачає такі заходи:

– інформування загальноосвітніх навчальних закладів і закладів системи загальної середньої освіти про запровадження програмно-цільового проекту "Профільна старша школа";

– створення тимчасових творчих колективів, які будуть співпрацювати над реалізацією програмно-цільового проекту.

Науково-інформаційний напрям полягає в такому:

– підготовці науково-методичних матеріалів для проведення заходів у межах реалізації програмно-цільового проекту;

– створенні серії видань з питань профільного навчання старшокласників;

– проведенні науково-методичних семінарів з теми "Організація профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах", Інтернет-конференції "Науково-методичний супровід організації профільного навчання в старшій школі";

– організації роботи спеціальних курсів для директорів, заступників директорів загальноосвітніх навчальних закладів;

– здійсненні освітньо-інформаційної діяльності на курсах підвищення кваліфікації директорів, заступників директорів з навчально-виховної, науково-методичної роботи, учителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Експериментальний напрям реалізується в межах регіональної експериментально-дослідної роботи з проблеми "Моніторинговий, науково-методичний і організаційний супровід процесу модернізації загальної середньої освіти в Харківській області".

Сутність інноваційного напряму в такому:

– організації роботи творчих груп: з розроблення моделі організації допрофільного та профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах Харківської області з урахуванням особливостей регіону; з визначення оптимальних форм організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах кожного району (міста) області; з розроблення моделі оцінювання роботи загальноосвітнього навчального закладу щодо організації профільного навчання;

– розробленні і апробації інструментарію моніторингу якості профільного навчання в старшій школі;

– розробленні і апробації інструментарію для виявлення профільних нахилів учнів та освітньої кон'юнктури.

Науково-практичний напрям передбачає таку діяльність:

– організацію і проведення днів аналізу і регуляції в районах області;

– проведення моніторингу якості профільного навчання в старшій школі;

– проведення діагностичних досліджень з виявлення профільних нахилів учнів, освітньої кон'юнктури і прогнозування попиту на професії;

– проведення індивідуальних консультацій в Інтернет-режимі з проблем функціонування профільної старшої школи та науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу у класах з допрофільним і профільним навчанням;

– вивчення досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів з питань упровадження допрофільного та профільного навчання.

Аналітичний напрям реалізації проекту передбачає виконання такої роботи:

– створення бази даних загальноосвітніх навчальних закладів щодо впровадження допрофільного та профільного навчання (за напрямами і профілями);

– узагальнення результатів моніторингу якості профільного навчання в старшій школі;

– створення моделі організації допрофільного і профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах Харківської області;

– включення моделі (протоколу) оцінювання роботи загальноосвітнього навчального закладу щодо організації профільного навчання у Програму державної атестації загальноосвітніх навчальних закладів у Харківській області;

– узагальнення регіонального досвіду організації профільного навчання в загальноосвітній школі;

– підготовку видань з питань організації допрофільного і профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, відповідного науково-методичного і психолого-педагогічного супроводу;

– розроблення рекомендацій для загальноосвітніх навчальних закладів і закладів системи загальної освіти щодо організації профільного навчання в старшій школі.

Поступовий розвиток профільної освіти в регіоні, низка невирішених на практичному рівні питань щодо сталого функціонування профільної старшої школи, необхідність створення системи централізованої і ефективної координації науково-методичного супроводу допрофільного та профільного навчання методичними службами районів і міст області зумовили створення системи моніторингу якості запровадження профільного навчання в старшій школі у Харківському регіоні. Метою моніторингових досліджень визначено вивчення стану запровадження профільного навчання для проектування його оптимальної моделі в кожному районі (місті) області та в регіоні в цілому [5].

Для досягнення поставленої мети було визначено завдання:

– вивчити умови для реалізації допрофільного та профільного навчання в регіоні;

– дослідити ефективність запровадження напрямів профілізації в закладах системи загальної середньої освіти регіону;

– дослідити динаміку запровадження окремих напрямів (профілів) навчання у районах (містах) області;

– прогнозувати розвиток мережі класів з (допрофільним) профільним навчанням у регіоні;

– дослідити вплив профільного навчання на якість освіти в регіоні;

– надати науково-обґрунтовані рекомендацій щодо організації в закладах системи загальної середньої освіти допрофільної підготовки та профільного навчання.

Аналітична робота в межах моніторингу проводиться за певними напрямами, а саме:

– аналіз мережі класів з допрофільним і профільним навчанням;

– запровадження окремих навчальних профілів і напрямів профілізації;

– аналіз результатів державної підсумкової атестації у профільній старшій школі;

– дослідження впливу розширення мережі профільних класів на вибір учнями профільних предметів для проходження державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти;

– дослідження залежності між якістю кадрового складу вчителів і мережею класів з допрофільним (профільним) навчанням.

Зупинимось на окремих аспектах моніторингових досліджень.

У регіоні в 2007/2008 навчальному році спостерігається тенденція щодо істотного зменшення кількості 8-9-х класів з допрофільним навчанням і стабілізації мережі 10-11-х профільних класів, найбільша кількість яких була відкрита у 2004 та 2005 роках.

Фактичні показники стану впровадження профільного навчання в Харківській області мають істотну розбіжність із прогнозованими на час прийняття Концепції профільного навчання в старшій школі (2003 р.), і це об'єктивно пояснюється не тільки труднощами самого процесу прогнозування, а й недостатнім обсягом фінансування робочих навчальних планів (виділення коштів на реалізацію профільного навчання в однокомплектних школах сільської місцевості), неналежним рівнем матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу в профільній школі. Окрім того, відбувається переорієнтація мережевої організації системи загальної середньої освіти на створення районних і шкільних освітніх округів, спостерігається тенденція збільшення попиту учнів, їхніх батьків на отримання повної загальної середньої освіти у класах універсального профілю.

За даними дослідження у загальноосвітніх навчальних закладах регіону у відкритті профільних класів надається перевага природничо-математичному та суспільно-гуманітарному (філологічному) напрямам навчання. У цьому навчальному році створення значної кількості класів суспільно-гуманітарного напряму обумовило збільшення мережі профільних класів. Причиною цього є, на жаль, не орієнтація учнів на продовження навчання у відповідному вищому навчальному закладі (за статистикою більшість випускників класів із суспільно-гуманітарним профілем навчання є абітурієнтами ВНЗ інших профілів), а відсутність матеріально-технічної бази для викладання предметів природничо-математичного напряму, зокрема, відсутність сучасних класів-лабораторій для вивчення фізики, хімії, біології тощо. Крім того, суб'єктивними чинниками такого стану питання можна вважати формальний підхід місцевих органів управління освітою до організації профільного навчання (обов'язкові вимоги до відкриття профільного класу в однокомплектній сільській школі) та відносну легкість навчання в гуманітарних класах для учнів з початковим і середнім рівнями навчальних досягнень.

Loading...

 
 

Цікаве