WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічна технологія організації алгоритмічної діяльності та її реалізація на практиці - Реферат

Педагогічна технологія організації алгоритмічної діяльності та її реалізація на практиці - Реферат

Виходячи зі структури розробленої моделі організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей, виокремлюємо та описуємо структурні компоненти цієї педагогічної технології.

Концептуальний компонент або педагогічний задум розробленої педагогічної технології полягає у моделюванні такого педагогічного процесу, який сприятиме ефективній організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей за рахунок його професійної творчої спрямованості, проблемності та урахування індивідуальних особливостей майбутніх фахівців.

Відповідно до розробленої моделі, організація алгоритмічної діяльності відбувається у педагогічному середовищі, яке створюють педагогічні умови. Саме вони диктують вибір змісту педагогічної технології, а також відповідно до етапів сформованості алгоритмічної діяльності обумовлюють вибір методів співпраці і керування студентами, необхідних для формування відповідних алгоритмічних дій.

У розробленій моделі чітко виокремлено етапи організації алгоритмічної діяльності, тому у розробленні педагогічної технології аналогічно будемо виділяти етапи її впровадження відповідно до етапів сформованості алгоритмічної діяльності.

Змістовий компонент педагогічної технології організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей полягає у виокремленні загальних і конкретних цілей на кожному з етапів впровадження технології. Визначимо завдання кожного етапу.

За мету підготовчого етапу технології ставимо систематизацію і корекцію наявних знань студентів, доведення їх до рівня, на основі якого формування більш ґрунтовних знань під час упровадження наступних етапів буде досягати найбільшої ефективності.

Метою першого, другого, третього і четвертого етапів педагогічної технології вважаємо організацію першого, другого, третього і четвертого етапів формування здатностей алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

За мету останнього етапу технології було поставлено організацію п'ятого і шостого етапів формування вмінь алгоритмічної діяльності студентів.

До змістового компонента також віднесемо загальну мету з вибору і розроблення тематичної програми курсу, що відповідатиме створенню найкращих умов організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

Реалізація етапів та ефективне досягнення виокремленних цілей і завдань здійснювалися за допомогою процесуального компонента педагогічної технології організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей. Процесуальний компонент відображає вибір найбільш ефективних методів співпраці та керування на кожному з етапів реалізації технології, а також створення заявлених педагогічних умов організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

У процесі роботи з конструювання технології необхідною умовою було дотримання загальної мети – створення педагогічних умов, за яких організація алгоритмічної діяльності набувала б найбільшої ефективності. Сутність розроблення процесуального компонента полягала у підборі найефективніших методів викладання матеріалу змістовного компонента з урахуванням реалізації загальної мети і конкретних цілей на кожному визначеному етапі.

Необхідною складовою педагогічної технології є перевірка її дієвості та ефективності. Діагностування результатів організації етапів здобуття знань, формування вмінь і навичок алгоритмічної діяльності студентів (за її компонентами) під час реалізації педагогічної технології відбувалося під час поетапного та підсумкового контролю на основі проведення контрольних і робіт для перевірки. Матеріали для контролю і перевірки, порядок їх використання склали діагностувальний компонент педагогічної технології організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

До діагностувального компонента відносимо і рефлексію студента та викладача, оскільки результати проміжного контролю допомагали виявити і усвідомити допущені у процесі роботи помилки кожного учасника технології і запустити необхідні механізми корекції. На кожному етапі впровадження технології студент розробляв певний освітній продукт, який міг бути оцінений викладачем, що давало змогу молодій людині зробити висновки щодо сформованості знань і необхідності корекції.

Діагностування рівнів сформованості проводилось за трьома критеріями: мотиваційно-аксіологічним, когнітивно-інформаційним та операційно-технологічним з метою діагностування цільового, діяльнісного і результативного компонентів.

Ураховуючи те, що педагогічна технологія певним чином алгоритмізує діяльність, схематичне її зображення намагались побудувати з використанням засобів наочного представлення алгоритмів, а саме – за допомогою блок-схеми. Загальна схема розподілу компонентів моделі організації алгоритмічної діяльності, їх зв'язків з компонентами педагогічної технології представлена на рисунку 1.

Рис.1. Схема педагогічної технології організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей

Кожен з компонентів педагогічної технології представлений за допомогою графічних примітивів відповідно до їх функціонального значення. Тому концептуальний компонент зобразили в овалі, який позначає, зазвичай, початок будь-якого алгоритму, його назву. Після визначення концептуального компонента за правилом побудови блок-схем "зверху вниз" перейшли до змістового компонента. Оскільки вибір курсу і визначення цілей на кожному етапі проводиться одноразово, а до початку реалізації технології за допомогою цих вихідних даних будуть відбуватися відповідні дії під час впровадження технології в цілому, змістовий компонент зобразили за допомогою паралелограма, який позначає ввід та вивід даних у блок-схемах.

Діагностувальний і процесуальний компоненти є взаємопов'язаними, оскільки на кожному етапі, доки не був досягнутий результат, за допомогою рефлексії і системи контролю перевіряється сформованість відповідних знань, умінь і навичок. У разі позитивного результату за діагностувальним компонентом припиняється реалізація педагогічної технології; в іншому випадку відбувається повернення до процесуального компонента, в якому за допомогою апарата керування, який діє у просторі педагогічних умов, відбувається корекція загубленого рівня та перехід до процесу формування наступного, доки не буде досягнуто результату. Описаний процес має всі ознаки циклу з пост-умовою. Саме тому ці два компоненти зображено за допомогою графічних примітивів: прямокутника, який означає виконання певної дії, і ромба, який означає перевірку умови і вибір спрямованості виконання алгоритму у випадку її виконання. На кожному витку циклу відбувається певна дія процесуального компонента. Зображення діагностувального компонента як ромба вказує на способи подальшої роботи у разі позитивної діагностики та напрям повернення у негативному випадку. Дія технології завершується за умови досягнення результату, який зображений нами в примітиві, що позначає вивід даних.

Для реалізації теоретично розробленої педагогічної технології організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей відповідно до визначених педагогічних умов обираємо курс "Основи інформатики" для студентів гуманітарних спеціальностей.

На основі проведення у статті аналізу проблеми педагогічної технології організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей робимо висновки про необхідність впровадження технології у практику з метою розвитку вмінь алгоритмічної діяльності у студентів. Встановлені компоненти педагогічної технології охоплюють усі необхідні напрями для організації алгоритмічної діяльності, на цій основі враховуються особливості професійної підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

Подальші розроблення в цьому напрямі вбачаємо у перевірці ефективності запропонованої педагогічної технології, аналізі отриманих експериментальних даних.

Список використаної літератури

1. Сметаніна Л.С. Алгоритмічна діяльність майбутнього вчителя як чинник педагогічної творчості / Людмила Сергіївна Сметаніна // Наука і освіта. – 2007. – №3. – С. 106-110.

2. Сметаніна Л.С. Особливості організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей / Людмила Сергіївна Сметаніна // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. – 2009. – №11. – С.107.

3. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти / Олена Пометун // Рідна школа. – 2005. – №1. – С.65-69.

4. Бегалиева С.Б. К вопросу о современном состоянии проблемы педагогической технологии / С.Б.Бегалиева // Педагогические науки. – 2007. – №4. – С.26-28.

5. Пехота Е.Н. Индивидуализация профессионально-педагогической подготовки учителя / Е.Н. Пехота / ред. И.А. Зязюн. –К., 1997. – 357 с.

6. Назарова Т.С. Педагогические технологи: новый этап эволюции / Т.С.Назарова // Педагогіка. – 1997. – №3. – C.24.

7. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті : монографія / авт. кол. ; за ред. С.О.Сисоєвої. – К, 2001. – 502 c.

Loading...

 
 

Цікаве