WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні аспекти професійного розвитку особистості вчителя в системі післядипломної освіти - Реферат

Педагогічні аспекти професійного розвитку особистості вчителя в системі післядипломної освіти - Реферат

Педагогічні аспекти професійного розвитку особистості вчителя в системі післядипломної освіти

У сучасних умовах розвитку неперервної освіти та реалізації ідей Болонського процесу основну увагу потрібно приділити теоретичному та експериментальному обґрунтуванню організації навчального процесу в системі післядипломної освіти. У розробленні цього питання необхідно враховувати специфіку трансформації професійних функцій учителя в умовах інформаційного суспільства. Актуальними проблемами сучасних інститутів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів є створення відповідних педагогічних умов для професійного зростання вчителів-практиків, сприяння всебічному усвідомленню вчителем необхідності підтримувати фаховий професійний розвиток упродовж педагогічного становлення, допомога в розумінні важливості оволодіння новими знаннями, інноваційними підходами і технологіями. З цією метою педагогів, які навчаються в системі підвищення фахової кваліфікації, необхідно заохочувати до впровадження у практичну діяльність ефективних методів, сучасних інновацій і результатів наукових досліджень у своїй галузі.

Мета статті полягає у визначенні комплексу передумов забезпечення ефективного підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх шкіл у системі післядипломної освіти на основі аналізу педагогічних і психологічних досліджень, зосередження уваги на значенні врахування андрагогічних особливостей слухачів і, відповідно, організаційно-педагогічного забезпечення навчального процесу з урахуванням цього чинника.

Гармонійне зростання вчителя значною мірою пов'язане з розвитком його творчого потенціалу. Саме тому вважаємо, що у процесі підвищення кваліфікації педагогічних працівників важливо враховувати андрагогічні складові роботи із дорослими.

Зміст і структура андрагогічного підходу містять вимоги до діяльності, принципів, форм і методів організації професійної перепідготовки та умови їх ефективного застосування (врахування індивідуальних особливостей, перебудову техніки взаємодії викладача і того, хто навчається, самостійне навчання, спільну діяльність, урахування життєвого і професійного досвіду педагога, розвиток освітніх потреб тощо) [3]. Зазначаємо, що у дослідженнях В.М.Буренко розроблено і теоретично обґрунтовано модель професійної перепідготовки вчителя у системі післядипломної педагогічної освіти на засадах андрагогічного підходу. Її компонентами дослідник вважає вимоги до діяльності, методи і принципи навчання дорослої людини. Запропонована модель включає таке:

1. Методи навчання (групові, ігрові, рефлексивні, комбіновані, інтегровані, проблемно-пошукові).

2. Мотивацію навчання (досвід учителя, індивідуальні можливості, індивідуальні стилі навчання, активні форми роботи з розвитку професійних умінь, роль викладача у створенні оптимальних умов для професійної перепідготовки вчителя гуманітарного профілю).

3. Принципи навчання дорослих (самостійне навчання, спільна діяльність, урахування досвіду, індивідуалізація, системність, контекстність, актуалізація, еклектичність, самосвідомість).

4. Принципи педагогічної творчості викладача (суб'єктивність, діагностика, оптимальність, взаємозалежність).

У розглядуваній праці запропоновано також педагогічні умови реалізації андрагогічного підходу до професійної перепідготовки вчителів, а саме:

– структуру готовності вчителів до професійної перепідготовки, яка містить мотиваційну, змістову і процесуальну складові;

– методику визначення рівнів готовності педагогів до професійної перепідготовки;

– процес формування готовності фахівців до здобуття другої педагогічної спеціальності;

– методику вдосконалення навчального процесу на факультетах післядипломної освіти;

– ефективні форми і методи роботи з розвитку професійних умінь учителів;

– роль викладача у створенні оптимальних умов для професійної перепідготовки.

У результаті проведеного експериментального дослідження В.М.Буренко визначено, що перспективним напрямом підвищення ефективності професійної перепідготовки фахівців в умовах післядипломної педагогічної освіти є андрагогічний підхід.

Тотожні погляди має І.В.Гушлевська, якою встановлено теоретичні основи та визначено сучасні підходи до розвитку професійної діяльності вчителів на основі аналізу досвіду з цього питання таких країн, як США і Канади. Розглядаючи різноманітні моделі професії вчителя, запропоновані Американською асоціацією коледжів педагогічної освіти та „ідеальну модель" професії вчителя Е.Хойлі, модель професії у контексті ринкових стратегій П.Вілсона, А.Карр-Саундерса, Д.Майерса і здійснюючи їх порівняльний аналіз на основі досліджень питання професіоналізму вчителів (Дж.Гудлед, І.Гудсон, Е.Харгрівз та ін.), І.В.Гушлевською обґрунтовано висновок про недосконалість критеріїв дослідження професійного розвитку педагогів (низький статус діяльності; коротший період підготовки; нижчий рівень знань і навичок; значно менша увага до теоретичної і концептуальної бази практичної діяльності; адміністративний нагляд і контроль; менша участь у процесах прийняття професійних рішень; відсутність професійної автономії тощо), оскільки вчителювання традиційно вважається „напівпрофесією", а професіоналізація викладацької діяльності тлумачиться західними науковцями як процес набуття всіх ознак професії і поступ до вищого рівня її розвитку [5].

Вивчення зарубіжного досвіду, на наш погляд, є важливим, але при цьому існує потреба теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки перспективної моделі організації ефективної самостійної пізнавальної діяльності вчителів загальноосвітніх шкіл у процесі навчання в системі післядипломної педагогічної освіти на основі національних традицій, а також розроблення конкретних фахових рекомендації з цих питань, впровадження їх у навчальний процес. У цьому контексті важливе місце має проблема визначення впливу ОІППО на подальше професійне самовизначення вчителя. Дослідження цієї проблеми передбачає застосування комплексу методів: діалектичного, герменевтичного, порівняльного, структурно-функціонального та інших. Використовувати ці методи необхідно у взаємозв'язку і взаємодоповненні, що дозволяє виявити суперечності досліджуваних проблем, фактори, які їх спричиняють, чинники та умови розв'язання суперечностей і здійснити на цій основі відповідний прогноз.

Аналіз педагогічних умов та обставин, напрямів оптимізації функціонування інститутів післядипломної освіти показує, що вони є важливим чинником професійного самовизначення вчителя. Для прикладу, сучасних учителів недостатньо готують у педагогічних вузах до групової роботи у межах міждисциплінарного підходу [8]. За допомогою комплексного діагностування, проведеного в інститутах підвищення кваліфікації вчителів, виявлено значну кількість педагогів із низьким рівнем психологічної готовності до фахової діяльності, з нестійкою мотиваційною спрямованістю. Саме такі вчителі у своїй практичній діяльності відчувають недостатню фахову підготовку до діагностичної, прогностичної, дослідницько-творчої діяльності. Саме тому виникає проблема визначення педагогічних і психологічних умов розвитку готовності вчителів до неперервного підвищення фахової кваліфікації та вдосконалення рівня професійної свідомості.

Насамперед йдеться про виявлення організаційно-педагогічних умов і розроблення технологічного підходу в розвитку фахової компетентності і творчої готовності вчителів на основі діагностування їхньої професійної самосвідомості. У цьому питанні виходимо з того, що діагностування і формування професійної самосвідомості вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти сприятиме розвитку готовності до якісної педагогічної діяльності, усвідомлення власної мотивації до творчої професійно-педагогічної діяльності.

Саме тому важливо обґрунтувати організаційно-педагогічні умови підвищення ефективності навчання педагогів на основі застосування сучасних технологій навчання та інформаційно-комунікаційних технологій у системі післядипломної педагогічної освіти. Вважаємо, що процес підвищення фахової кваліфікації вчителів із застосуванням інформаційних технологій буде успішнішим за умови реалізації особистісно орієнтованого підходу.

Інший аспект – організаційно-педагогічні умови формування професійної культури вчителя-практика. Для підвищення фахової кваліфікації педагога важливо допомогти вчителю визначити сутність, зміст і напрями розвитку професійної культури, розробити програму (теоретичне обґрунтування), організувати експериментальну апробацію моделі фахової компетентності, конкретизувати умови її удосконалення у процесі підвищення фахової кваліфікації та під час практичної діяльності. Отже, йдеться про проблему довготривалої взаємодії з інститутом підвищення кваліфікації та на цій основі модернізації фахового розвитку педагогічних працівників.

Психологічний аспект цієї проблеми полягає у створенні теоретичних передумов – відповідної системи менеджменту післядипломної педагогічної освіти, спрямованої на виявлення соціально-психологічних напрямів удосконалення діяльності методистів інститутів підвищення кваліфікації вчителів, психологічне обґрунтування інноваційних підходів до системи підготовки і підвищення кваліфікації методистів з урахуванням педагогічних інновацій та запитів суспільства у період його трансформації на засадах демократизації і гуманізації.

Зокрема, Н.М.Коломінським розроблено системну модель співвідношення психологічних компонентів і управлінських функцій менеджера освіти [11]. Дослідником визначено психологічні компоненти планування, формування і прийняття управлінських рішень менеджера освіти: психодіагностичний, прогностичний і проектувальний; психологічні компоненти організації: координаційно-регулюючий, комунікативний, мотиваційний; порівняльно-оцінний компонент, як контролюючий; когнітивний та емоційно-вольовий компоненти, які притаманні всім функціям управління як його інформаційне та психоенергетичне підґрунтя [11]. Враховуючи ці компоненти, можна значно підвищити рівень ефективності функціонування системи післядипломної освіти, управління нею.

Loading...

 
 

Цікаве