WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підготовка спеціалістів з викладання курсу «Біблійна історія та християнська етика» в загальноосвітній школи - Реферат

Підготовка спеціалістів з викладання курсу «Біблійна історія та християнська етика» в загальноосвітній школи - Реферат

– для практикуючого педагога навчання на проблемно-тематичних курсах (як і на будь-яких курсах підвищення кваліфікації) не розглядається з точки зору його основної професійної діяльності. Такий підхід властивий для студента, навчання якого є його безпосередньою професійною діяльністю, мета якої – здобуття відповідної фахової підготовки, що засвідчена дипломом державного зразка. Навчання педагога на курсах в інституті підвищення кваліфікації не може бути самоціллю, оскільки воно є засобом досягнення інших професійних цілей: удосконалення рівня викладацької майстерності, підвищення рівня обізнаності у своїй галузі, розширення спектру застосування своїх знань і вмінь для більш успішного вирішення проблем виховання, розвиток здатності приймати оптимальні рішення у своїй професійній діяльності тощо. Не варто відкидати також і суто формальні цілі – підвищення своєї кваліфікаційної категорії тощо;

– слухач не є виключно пасивним учасником навчального процесу, адже він теж має певний досвід роботи у цій галузі. Тому він може виступати в ролі викладача, репрезентуючи свій досвід роботи з предмета чи переносячи досвід роботи з інших предметів на організацію викладання курсу християнської етики. Важливо, на нашу думку, разом з індивідуальними формами навчання практикувати і колективні, які будуть виступати, в даному випадку, не тільки засобами навчання, а й взаємодії та взаємонавчання. Така позиція передбачає створення сприятливих умов для активної взаємодії у процесі навчання, викладача і слухачів як рівних партнерів, а також слухачів між собою;

– навчання слухачів не обмежується лише терміном проведення проблемно-тематичних курсів. Велику роль у цьому питання відіграє організація післякурсової роботи. Та, власне, і сама педагогічна діяльність спонукатиме до самоосвіти, запозичення досвіду колег тощо. Для успішного методичного зростання викладача християнської етики необхідною умовою є якісна організація системи міжкурсової підготовки, що може охоплювати роботу районного методичного об'єднання вчителів християнської етики, районного навчально-методичного центру з питань викладання курсу "Біблійна історія та християнська етика", системи виховної роботи окремо взятого навчального закладу, методичні заходи, науково-практичні конференції, педагогічні читання тощо. Це, на нашу думку, може стати вагомим засобом самоосвіти педагога у міжкурсовий період.

Ураховуючи зазначене вище, зміст професійного модуля становитиме духовно-етична та методична складові. Основу духовно-етичної складової становлять специфічні знання біблійної історії та християнської етики, до яких відносимо таке:

– знання біблійної історії Старого та Нового Заповітів;

– знання історії християнства;

– знання християнської культури і традицій;

– знання християнської етики і моралі.

Головними змістовними лініями методичної складової вважаємо такі:

– огляд християнської традиції духовного виховання;

– специфіку викладання факультативного курсу "Біблійна історія та християнська етика" на різних етапах навчання у загальноосвітньому навчальному закладі;

– педагогічну майстерність учителя в умовах проведення сучасного уроку;

– сучасні інноваційні методи навчання на заняттях курсу "Біблійна історія та християнська етика".

До діагностико-аналітичного модуля варто віднести вхідне і вихідне комплексне діагностування, установче заняття, захист творчих проектів, конференція, круглий стіл по обміну досвідом тощо.

Вхідне комплексне діагностування проводиться на початку курсів і передбачає встановлення рівня соціально-гуманітарної та професійної підготовки слухача, визначення проблематики, важливої для слухачів цих курсів.

На установчому занятті разом із заповненням відповідної документації сдухачів курсів підвищення кваліфікації знайомлять з організацією, змістом та умовами проведення курсів, надає рекомендації щодо вибору теми, написання індивідуальних і колективних проектів, пропонують рекомендовану літературою.

Захист творчих проектів передбачає презентацію та захист індивідуальних або колективних проектів, розкриття їх актуальності і змісту. Під час проведення конференції або круглого столу з обміну досвідом планується організація обговорення педагогічних інновацій, елементів нових педагогічних та інформаційних технологій навчання, що сприяють зростанню професійної майстерності викладача християнської етики.

Вихідне комплексне діагностування передбачає встановлення рівня знань слухачів за результатами курсів підвищення кваліфікації. Метою цього діагностування є також визначення ефективності відповідних занять у структурі курсової підготовки.

Під час навчання слухачів використовуються такі форми організації: лекції, семінари, практичні заняття (екскурсії, відвідування відкритих уроків, позакласних заходів), моделювання занять, тренінгові заняття, "круглі столи" тощо.

Підготовка спеціалістів на двотижневих проблемно-тематичних курсах на базі інституту підвищення кваліфікації, поряд з перевагами має також і недоліки. Так, до найбільш проблемних можна віднести те, що іноді на курси потрапляють випадкові люди, які не свідомі того, яку відповідальність вони повинні взяти на себе. До іншої категорії випадкових людей варто віднести педагогів, які не вважають власну віру за необхідність у викладанні курсу чи є адептами тоталітарних релігійних організацій та сект.

Ще одним недоліком такої підготовки є досить короткий термін курсів. Тому практично всі слухачі курсів під час вихідного анкетування висловлюють бажання продовжити термін і частоту їх проведення. Тому великого значення для фахової освіти викладача курсу "Біблійна історія та християнська етика" набуває організація післякурсового навчання.

Зазвичай, за формою проведення курси є стаціонарними. Однак, враховуючи потреби і можливості вчителів сільських районів, до практики увійшло проведення виїзних курсів і семінарів, на яких викладачі проводять заняття зі слухачами безпосередньо у районних центрах. Одним з основних недоліків такої форми проведення курсів є неможливість організації практичної частини навчального плану курсів у формі відвідування відкритих занять чи позакласних заходів у тих районах, де такі курси проходять вперше.

Іншою формою навчання слухачів є проведення пролонгованих курсів. В такому випадку термін проведення курсів поділяється на кілька частин.

У сьогоденні, на нашу думку, актуальною є потреба вдосконалення форм проведення курсів, долучивши до вже традиційних і дистанційну форму навчання.

Таким чином, однією з основних і досить традиційних форм підготовки спеціалістів є підготовка педагогів на проблемно-тематичних курсах. Такі курси мають свою специфіку, оскільки у процесі їх проведення важливою є проблема світогляду особистості та її духовності, а також питання навчання професійно сформованих спеціалістів з досвідом педагогічної діяльності.

Презентовані проблемно-тематичні курси з предмета "Біблійна історія та християнська етика" організовані на базі Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів в м. Білій Церкві.

Слухачі курсів після навчання отримують посвідчення про проходження навчання на проблемно-тематичних курсах "Біблійна історія та християнська етика", що надає їм право викладати курс духовно-морального спрямування у школі.

Список використаної літератури

1. Білоус О. М. Державно-церковні відносини як об'єкт політологічного аналізу : дис. ... канд. політ. наук : 23.00.02 / О. М. Білоус. – К., 2003. – 180 с.

2. Бородина А. В. История религиозной культуры: Основы православной культуры : учебно-методическое пособие / А. В. Бородина. – М. : Православная педагогика, 2004. – 256 с.

3. Вишневський О. Концепція демократизації українського виховання / О. Вишневський // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні: Педагогічні концепції. – К. : "Школяр", 1997. – С. 78-122.

4. Геник Л. Я. Народно-релігійні традиції в сучасному педагогічному процесі / Л. Я. Геник // Рідна школа. – 2002. – № 6 – С. 37-43.

5. Гентош Оксана. Християнська етика – необхідність чи камінь спотикання [Електронний ресурс] / Оксана Гентош. – Режим доступу: http://www.slovoprosvity.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=3568

6. Євстратій (Зоря), ієромонах. Природно, що ми звертаємось передусім до своєї історії, свого духовного досвіду, а не досвіду інших народів [Електронний ресурс] / Євстратій. – Режим доступу: http://www.rr.lviv.ua/news.php?item=351

7. Закон України Про загальну середню освіту (13 травня 1999 року №651-XIV) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/laws/Zakon_651.doc

8. Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви до єпископату, духовенства, чернецтва, представників влади, вірних і всіх громадян України з приводу введення викладання у школах предмету "Християнська етика" // Церковна православна газета. – № 22 (168), жовтень 2006. – С. 2 - 3.

Loading...

 
 

Цікаве