– принцип активності учасників полягає у залученні суб'єктів педагогічного тренінгу до програвання ситуацій, виконання вправ, структурування спостережень. Цей принцип базується на дослідженнях психологів, які стверджують, що людина запам'ятовує 10% того, що читає, 20% того, що чує, 30% того, що бачить, 50% того, що бачить і чує, 70% того, що говорить, 90% того, що говорить та робить;
– принцип усвідомлення поведінки полягає у перенесенні імпульсивних вчинків учасників тренінгу в поле усвідомленого за допомогою механізму зворотного зв'язку, який отримують учасники від інших членів групи;
– принцип партнерського спілкування полягає в міжособистісному спілкуванні учасників з урахуванням їхніх інтересів і є, на нашу думку, головним.
Педагогічний тренінг є складною формою роботи як для викладача, так і для студентів. Складність полягає не тільки в організації підготовки і проведенні тренінгу, а й в оцінці роботи її учасників. Саме тому важливе значення має методика проведення оцінювання тренінгу.
Невід'ємною складовою процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до роботи у школі є педагогічна практика. Її цілями вважаємо такі:
– формування у студентів умінь реалізувати всі напрями (навчальний, пізнавальний, виховний, розвивавальний) іншомовної освіти школярів у класній і позаурочній роботі;
– формування у студентів умінь здійснювати наукове дослідження за різними аспектами іншомовної освіти у школі;
– поглиблення професійних знань та вдосконалення професійних навичок студентів на уроках і під час позаурочних заходів;
– формування у студентів потреби у постійній самоосвіті.
Педагогічна практика як складовий компонент комунікативно орієнтованої професійної підготовки студента є водночас одним з основних способів формування його особистісного досвіду і готовності до реалізації комунікативного підходу в навчанні іноземної мови учнів. Під час педпрактики створюються найбільш сприятливі умови для переходу від теорії до практичного втілення вимог Рекомендацій Ради Європи, в яких наголошено, що головною метою навчання мови є сприяння розвитку цілісної особистості того, хто вивчає мову, та його самоусвідомлення [6]. Тому вважаємо, що педагогічна практика майбутнього вчителя іноземної мови повинна бути спрямована на формування і розвиток комунікативних умінь і навичок як студента, так і школяра. Вона ставить практиканта у ситуацію вчителя на уроці: він виконує нову для себе соціальну роль і при цьому стає суб'єктом нових відносин, аналога яких, зазвичай, ще не було у його життєвому досвіді [9].
Отже, ефективність процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови залежить від здатності творчо організовувати інтерактивну взаємодію викладачами навчального закладу зі студентами у навчальному процесі, забезпечувати повноцінну теоретичну і практичну підготовку студентів до майбутньої професійної діяльності.
На думку О.М. Пєхоти, педпрактика відіграє системостворювальну роль серед усіх форм навчальної роботи у вищому навчальному закладі [8]. Насамперед, вона виконує низку функцій, а саме:
1) адаптаційну (звикання до ритму педагогічного процесу, до дітей; орієнтація в системі внутрішніх шкільних взаємин);
2) навчальну (актуалізація, поглиблення, застосування і розвиток теоретичних знань, формування педагогічних умінь і навичок);
3) виховну (формування професійної культури і професійно значущих якостей особистості майбутнього вчителя іноземної мови);
4) розвивальну (розвиток педагогічного мислення і пізнавальної творчої активності майбутнього вчителя);
5) комунікативну (формування комунікативних умінь і навичок у системах: учитель – учень; учитель – учитель; учитель – батьки учнів; учитель – адміністрація);
6) діагностичну (перевірка характеру і рівня професійного спрямування майбутнього вчителя іноземної мови, ступеня професійної підготовленості);
7) конструктивну (знати і вміти використовувати у практичній діяльності різні педагогічні конструкції);
8) дослідницьку (формування науково-дослідницького підходу майбутнього вчителя до подій).
Аналіз уроку – важлива ланка професійної підготовки вчителя у період педагогічної практики. Мета такої діяльності – поглиблювати знання з методики, розвивати дослідницькі, конструктивно-планувальні та організаційні професійні вміння майбутнього вчителя, сприяти формуванню індивідуального стилю педагогічної діяльності [9; 10]. Спостерігаючи за уроком, студенти-практиканти вчаться виділяти його етапи, визначати мету кожного з них, фіксують діяльність учителя та учнів на кожному етапі, записують найбільш вдалі комунікативні прийоми та форми роботи. Аналіз уроку передбачає формування в майбутнього вчителя іноземної мови таких методично важливих умінь:
–фіксованого спостереження за діяльністю вчителя на уроці;
–об'єктивного оцінювання отриманої інформації, її правильної інтерпретації;
–визначення способів усунення помічених недоліків з урахуванням причин недоробок, що діагностуються, та умов викладання;
–порівняння, зіставлення власних навчальних дій з еталонами, що склалися в сучасній методиці, об'єктивне самооцінювання отриманих результататів;
–застосовування в разі потреби стратегії позитивної перебудови власної професійної діяльності, вдосконалення її окремих складових.
Під час відвідування уроків іноземної мови у школі студенти навчаються аналізувати комунікативну професійну діяльність учителів, виявляти позитивні моменти і недоліки в її організації та проектувати можливу методику власної роботи у майбутньому.
Обов'язковим елементом педпрактики вважаємо знайомство з учнівським колективом класу, закріплене за період педпрактики; вивчення та ведення поточної документації (учнівських щоденників та журналу класу). Впродовж усієї практики студент-практикант веде власну звітну документацію: журнал обліку проведених уроків (зі звітом наприкінці журналу); щоденник з педпрактики (з розкладом уроків та дзвінків, робочим журналом з предмета, календарним планом з іноземної мови, конспектами уроків, щоденником психолого-педагогічних спостережень за учнями класу). До його завдань входить знайомство з бібліотекою, підручниками, оформлення дидактичного матеріалу з комунікативно орієнтованого навчання, наочності для поповнення шкільного кабінету та власного професійного портфелю.
Підсумовуючи сказане вище, можна зробити висновок, що у вищому навчальному закладі навчання майбутнього вчителя іноземної мови, зорієнтованого на реалізацію комунікативного підходу, має бути організовано таким чином, щоб активізувати механізм особистісного, зокрема – і комунікативного, розвитку кожного студента. Це можливо за умови використання особистісно і комунікативно орієнтованих засобів і методів організації навчального процесу: навчання у співпраці, перенесення спілкування у діалогічну площину, формування позитивного образу "Я", формування "суб'єкт-суб'єктних" стосунків між викладачем і студентом, залучення студентів до світу ідей, ідеалів і цінностей, застосування проектування, інтерактивних технологій. Продуктивні, творчі форми організації навчального процесу, як-от: діалог, полілог, створення "ситуації успіху", драматизація дидактичних ситуацій, рольові ігри, групова робота, індивідуальні завдання, творчі роботи, проблемне навчання, лекція-дискусія, міні-лекції (за Джеремі Хармер [11]), семінар-диспут, тренінг, відеотренінг, колоквіум, лінгво-педагогічні задачі та інші – створюють атмосферу співтворчості, емоційного збудження і радості від власного успіху, задоволення, стимулювання творчості і неоднозначності.
Висновки з проведеного дослідження та перспективи подальших розвідок в обраному напрямі. Таким чином, на основі теоретичного аналізу наукової літератури, нормативних документів і власного педагогічного досвіду визначаємо такі особливості професійної підготовки майбутнього вчителя до реалізації комунікативного підходу у навчанні іноземної мови учнів:
– оволодіння знаннями про психологічні особливості розвитку учнів;
– сприйняття мети розвитку іншомовної комунікативної компетенції школяра як соціально і професійно значущої;
– комунікативний підхід до навчання іноземної мови учнів на засадах особистісно орієнтованого навчання як методологічну основу діяльності майбутнього вчителя;
– оволодіння комунікативно орієнтованими технологіями навчання іноземної мови та інноваційними комунікаційними технологіями;
– формування вмінь забезпечити процес розвитку іншомовної комунікативної компетенції школяра, його культурного і духовного розвитку засобами, методами, формами освіти;
– формування вмінь вести професійно орієнтоване спілкування іноземною мовою та організовувати іншомовне спілкування між школярами;
– формування вмінь самостійно підвищувати свою кваліфікацію;
– формування здатності до мiжкультурного навчання, взаємодії в європейському і світовому просторі.
Саме це потрібно забезпечити у процесі модернізації змісту професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови, зорієнтованого на реалізацію комунікативного підходу в навчанні школярів.
Список використаної літератури
1. Булда А.А. Теоретичні основи практичної підготовки вчителів історії в педагогічних навчальних закладах України (історико-педагогічний аспект) : дис. ... доктора пед. наук: 13.00.02 / Анатолій Андрійович Булда. – К., 2000. – 250 с.
2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи : методичний посібник [для студентів магістратури] / С.С. Вітвицька. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.
3. Волкова Л.Й. Застосування педагогічного тренінгу в процесі становлення особистості науковця / Л.Й.Волкова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців. – Одеса, 2005. – 196 с.
4. Гончаренко С.У. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація / С.У. Гончаренко // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи : монографія / за ред. І.А.Зязюна. – К. : Віпол, 2000. – 636 с.
5. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
6. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / наук. ред. укр. видання докт. пед. наук, проф. С.Ю.Ніколаєва. – К. : Ленвіт, 2003. – 273 с.
7. Мастерство и личность учителя: На примере преподавания иностранного языка / [Е.И.Пассов, В.П.Кузовлёв, Н.Е.Кузовлёва, В.Б.Царькова]. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Флинта; Наука, 2001. – 240 с.