WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підготовка вчителя до уроку та самоаналіз його ефективності - Реферат

Підготовка вчителя до уроку та самоаналіз його ефективності - Реферат

8. Контроль, самоконтроль і корекція виховного процесу на уроці потребує аналізу досягнення виховної мети;перевірку повноти реалізації виховного потенціалу навчального матеріалу; зосередження уваги на тих чи інших виховних елементах і сприйнятті їх учнями;внесення коректив у ході заняття щодо постановки мети і завдань виховання учнів, добору змісту навчального матеріалу з об'єктивно можливими виховними елементами; спонукання учнів до самооцінки власних дій, вчинків, висловлювань.

V. Зміст санітарно-гігієнічної підсистеми уроку включає такі компоненти: забезпечення санітарії та гігієни навчальних приміщень, фізіолого-педагогічні передумови організації навчання, гігієнічне навчання і виховання учнів на уроці.

1. Забезпечення гігієни навчальних приміщень, праці вчителя та учнів на уроці передбачає гігієну обладнання, навчально-матеріального і технічного оснащення уроку відповідно до санітарно-гігієнічних норм; дотримання норм оптимального температурного режиму в класі; раціональне використання природного і штучного освітлення класної кімнати, навчального кабінету; забезпечення гігієни робочих місць учителя та учнів; наукову організацію праці вчителя та учнів з точки зору ергономіки (зручності та швидкодії); створення на уроці позитивної психофізіологічної атмосфери, взаємної поваги і довіри.

2. Реалізація фізіолого-гігієнічних передумов організації навчання на уроці означає таке: забезпечення оптимального рівня працездатності учнів на уроці на основі знання і врахування їхніх вікових психофізіологічних особливостей; врахування у процесі навчання закономірностей динаміки працездатності учнів протягом уроку, робочого дня, тижня; дотримання норм навантаження учнів на уроці; використання оптимальних засобів підтримки працездатності учнів на уроці (зміна видів діяльності, змістові та часові фізичні, музичні паузи тощо); гуманні стосунки у підсистемах: „учитель-учень", „учень-учень"; прагнення до максимально об'єктивної оцінки навчальної праці учнів та її результативності, стимулювання їхньої ініціативи, активності, творчості.

3. Гігієнічне навчання і виховання учнів на уроці зумовлює дотримання нормативних документів, положень науки і практики у цій галузі, досвіду роботи вчителів щодо змісту санітарно-гігієнічної освіти та виховання учнів;реалізація педагогічно доцільних форм організації гігієнічного навчання учнів (виявлення знань гігієни у змісті навчального предмета, проведення „уроків здоров'я", проведення факультативів, практичних занять, гігієнічних тренінгів тощо); дотримання принципів гігієнічного навчання учнів ( подолання „бар'єру тривіальності", спонукання учнів до критичного перегляду своїх санітарно-гігієнічних знань, стимулювання пізнавальної активності учнів, раціональне використання наочності); використання на уроці продуктивних методів гігієнічного навчання та виховання учнів; реалізацію оптимальних методів і засобів попередження неврозів, психопатії, акцентуації особистості – ознак розладу нервової системи учнів; суворе дотримання норм тривалості безперервного застосування на уроках різних технічних засобів навчання, зокрема і комп'ютера; забезпечення умов дотримання гігієнічних норм добової рухової активності учнів.

На основі знання змісту основних підсистем уроку та їх компонентів учитель має можливість проаналізувати ефективність реалізації кожної з них чи уроку в цілому як складної педагогічної системи за допомогою табл. 1 та розроблених нами критеріїв.

Нами введено поняття „коефіцієнт ефективності уроку" (К.еф.ур) як відносну величину суми показників його фактичного стану до максимально можливої (заданої) у теоретичній моделі уроку. При цьому використано трибальну систему оцінювання: „0"– відповідний компонент нереалізований, „1" – частково реалізований, „2" – реалізований. Критеріями оцінювання реалізації змісту будь-якого компонента чи підсистеми уроку, уроку в цілому як педагогічної системи слугують рівні, які визначаються величиною коефіцієнта ефективності їх реалізації.

Якщо: 0,25 < К.еф.ур. ≤ 0,50 – низький рівень;

0,50 < К.еф.ур. ≤ 0,65 – номінальний рівень;

0,65 < К.еф.ур. ≤ 0,85 – середній рівень;

0,85 < К.еф.ур. ≤ 1,00 − високий рівень.

Низький рівень ефективності уроку – це критерій, зорієнтований на реалізацію вчителем його змісту в межах чинних навчальних програм, використання усталених (нерідко застарілих) методів і технологій навчання; на виконання вчителем переважно ролі транслятора навчальної інформації; формування суб'єкт-об'єктних взаємовідносин з учнями, за яких вони виступають у ролі „споживачів" знань, тобто – пасивних учасників навчально-виховного процесу. Серед цілей уроку превалює освітня.

Номінальний рівень ефективності уроку як педагогічної системи вказує на те, що його функціональне призначення щодо реалізації основних підсистем уроку у синергетичному аспектізабезпечується неповністю, тобто у їх органічній єдності та взаємовпливі; взаємодія вчителя й учнів спрямовується на досягнення триєдиної мети навчання – освітньої, розвивальної, виховної. Вчителем надається переважна увага реалізації організаційної і дидактичної підсистем, меншою мірою – психологічної, виховної, санітарно-гігієнічної; оптимально досягається мета уроку.

Середній рівень ефективності уроку позначається тим, що в комплексі та в органічній єдності реалізується зміст усіх основних підсистем уроку, але неповністю і неоднаковою мірою реалізуються їх окремі компоненти. Вчителем використовуються модернізовані навчальні програми, зокрема і з елементами авторського бачення та тлумачення; формуються суб'єкт-суб'єктні відносини з учнями, за яких вони є активними учасниками процесу навчання на уроці, що забезпечує самостійність їхнього мислення і формування практичних навичок. Забезпечується оптимальна реалізація змісту навчання завдяки використанню модернізованих технологій, зокрема – комп'ютерних; вчителем досягається триєдина мета уроку.

Високий рівень ефективності уроку як педагогічної системи характеризується оптимальною реалізацією змісту його основних підсистем і компонентів, що в інтеграції становлять їх сутність; учитель працює за модернізованою чи авторською навчальною програмою, використовує новітні технології, сучасні технічні засоби навчання; формує демократичні взаємовідносини з учнями, їхню активність і самостійність; досягає освітньої, виховної, розвивальної мети навчання на уроці. Якість засвоєного навчального матеріалу учнями досягає середнього та високого рівнів.

ВИСНОВКИ. Розгляд уроку як складної педагогічної системи, знання змісту та сутності його підсистем і компонентів, що розкривають зміст кожної з них, сприяють більш глибокому розумінню вчителем складності уроку, усвідомленню необхідності якісної підготовки та реалізації його змісту, підвищення ефективності власної педагогічної діяльності та навчальної діяльності учнів. За цих умов кожен педагог може розробляти варіативні авторські технології підготовки до уроку, оцінювання його ефективності та якості знань учнів.

Список використаних джерел

1. Сухомлинський В.О. Поради про відвідування та аналіз уроків: Вибрані твори в п'яти томах. – Том 4. – К. : Рад. школа, 1977. – С. 576-598.

2. Конаржевский Ю.А.Анализ урока. – М. : Центр „Педагогический поиск", 2000.– 336 с.

3. Панасюк В.П. Школа и качество: выбор будущого. – СПб. : Издат. центр проблем качества подготовки специалистов „КАРО", 2003. – 384 с.

4. Бондар В.И. Управленческая деятельность директора школы: дидактический аспект. – К. : Рад. шк., 1987. – 156 с.

5. Онищук В.А. Урок в современной школе. – М. : Просвещение, 1981. – 191 с.

6. Махмутов М.И. Современный урок. – М. : Педагогика, 1981. – 192 с.

7. Кириллова В.Г. Теория и практика урока в условиях развивающего обучения: Учеб.пособ. для студентов пед. ин-тов. – М. : Просвещение, 1980. –159 с.

8. Селевко В.Г. Современные образовательные технологи. – Народное образование, 1998. – 255 с.

9. Островерхова Надія. Аналіз уроку: концепції, методики, технології. – К. : Фірма „ІНКОС", 2003. – 352 с.

10. Островерхова Н.М. Методологія аналізу якості уроку як педагогічної системи : Монографія. – Харків : ТИТУЛ, 2008. – 402 с.

Loading...

 
 

Цікаве