WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підготовка вчителя до уроку та самоаналіз його ефективності - Реферат

Підготовка вчителя до уроку та самоаналіз його ефективності - Реферат

д) принцип систематичності і послідовності навчання обумовлює формування знань, умінь і навичок учнів у логічній послідовності, дотримання логічних зв'язків у використанні методів, засобів та форм організації навчальної діяльності учнів; вироблення в учнів навичок раціонального планування навчальної діяльності, вмінь систематизувати та узагальнювати способи діяльності; забезпечення здобуття системи знань учнями у процесі виявлення внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків; здійснення систематичного і послідовного контролю навчальних досягнень учнів;

е) принцип врахування індивідуальних особливостей учнів у процесі навчання означає дотримання такого: врахування у процесі навчання психофізіологічних, вікових та індивідуальних особливостей учнів; диференційований відбір змісту, методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів; стимулювання самостійної індивідуальної пошуково-дослідної роботи учнів; максимальне залучення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності; виявлення і реалізацію творчого потенціалу учнів; індивідуальний підхід до оцінки знань, умінь і навичок учнів;

є) принцип свідомості і міцності засвоєння знань, умінь та навичок учнів зумовлює формування в учнів діалектико-матеріалістичного розуміння світу; розкриття значущості знань як інструмента самопізнання; озброєння учнів способами систематизації і узагальнення знань, методами учіння, зокрема самоосвіти, самореалізації, самовдосконалення; використання ефективних методів розвитку основних психічних процесів учнів; забезпечення єдності знань і переконань, слова і дії, свідомості і поведінки учнів;

ж) принцип зв'язку теорії з практикою, навчання з життям потребує: розкриття у процесі навчання об'єктивних закономірностей, законів, ідей; формування в учнів нового мислення, вміння жити в нових суспільних відносинах; ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва, соціально-економічними перетвореннями у нашій країні та за рубежем; висвітлення способів підвищення продуктивності праці виробників, працівників культури і науки; розкриття сутності і специфіки політичних і соціально-економічних процесів, які відбуваються нині в нашій країні; необхідність інформування учнів про стан соціально-економічних і правових відносин між країнами світу; широке використання в навчально-виховному процесі засобів масової інформації, зоврема – передач щодо позитивного досвіду трудових колективів району, міста, області, країни;

з) принцип єдності освітньої, виховної і розвивальної функцій навчання зумовлює аналіз програмового матеріалу з метою виявлення його освітнього, виховного та розвивального потенціалів; визначення триєдиної мети навчання: освітньої, виховної, розвивальної; раціональний вибір змісту, методів і засобів навчання, форм організації навчальної діяльності учнів з метою досягнення триєдиної мети уроку; формування способів розумової діяльності учнів, розвиток їх образного, логічного, абстрактного і конкретного мислення у процесі навчання; поєднання факторів інтенсифікації та оптимізації навчання учнів; розвиток творчих здібностей школяів; необхідність максимально ефективного впливу особистості вчителя на учнів.

3. Вибір та реалізація методів і засобів навчання, форм організації навчальної діяльності учнів на уроці означає таке:

а) вибір та реалізація методів навчання як добір і реалізація вчителем раціонального комплексу методів навчання з урахуванням специфіки змісту, мети та завдань уроку, індивідуальних особливостей учнів, рівня їх навчальної підготовки; корекція вибору та реалізації методів навчання у процесі уроку; забезпечення зв'язків і залежностей між складовими методу: мета вчителя та учнів, діяльність вчителя та учнів, суб'єкт-суб'єкт (учитель-учень), що рухаються вперед у своєму вдосконаленні та розвитку в навчальній діяльності; вибір і використання на уроці методів контролю і корекції знань, умінь та навичок учнів; раціональний вибір та використання методів стимулювання навчальної діяльності учнів, розвитку інтересу до навчання, відповідальності за його результати; використання методів формування і розвитку загальнонавчальних і спеціальних умінь, навичок учнів; використання методів, що сприяють формуванню та розвитку умінь і навичок самостійної праці учнів;

б) вибір та реалізація на уроці засобів навчання означає врахування особливостей змісту, мети і завдань уроку; раціональний вибір сукупності вербальних і наочних засобів навчання (слово випереджує, слідує, супроводжує наочність), ТЗН та засобів ІКТ; вибір і реалізацію засобів розвитку мислення (образного, логічного, абстрактного) та уяви учнів у процесі навчання; дотримання санітарно-гігієнічних вимог і норм витрат часу на використання аудіовізуальних засобів навчання на уроці; формування вмінь і навичок в учнів використання засобів навчання в навчальній діяльності;

в) вибір та реалізація форм організації навчальної діяльності учнів на уроці передбачає врахування специфіки змісту, мети і завдань навчання у виборі форм організації навчальної діяльності учнів; визначення раціональної сукупності колективних, групових та індивідуальних форм організації навчальної діяльності учнів на уроці; вибір та реалізацію домінуючої форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці; дидактичне забезпечення форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці; забезпечення педагогічного керування фронтальною, груповою та індивідуальною діяльністю учнів; взаємозв'язок методів, засобів навчання і форм організації навчальної діяльності учнів на уроці.

III. Зміст психологічної підсистеми уроку вкючає такі компоненти:психологічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів, розвиток вищих психічних процесів учнів, розвиток емоційно-вольової сфери учнів, біологічний фундамент учнів.

Розглянемо зміст кожного з перерахованих вище компонентів.

Психологічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці зумовлюють: постановку розвивальної мети, необхідність мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів (соціальні, освітні, прагматичні, навчальні, естетичні, власне пізнавальні та особисті мотиви): чіткість їх визначення та узгодження зі змістом навчального матеріалу; визначення змісту педагогічної діяльності вчителя (повідомлення, формулювання, формування, доведення, розкриття, розвиток) та учнів (усвідомлення, запам'ятовування, відтворення, практичне застосування тощо); забезпечення науковості, гуманістичного та гуманного спрямування навчання, поглиблене вивчення основного, істотного в навчальному матеріалі, диференціацію навчання з урахуванням психофізіологічних вікових та індивідуальних особливостей учнів; реалізацію у процесі навчання на уроці системи операцій, яка дає учням можливість розв'язувати навчальні завдання (операційна діяльність); добір відповідного змісту навчального матеріалу, методів та технологій навчання; спрямовування учнів на проектувальну навчально-пізнавальну діяльність (зокрема – і проведення „уроків-проектів"); орієнтацію учнів на вирізнення у способі дій трьох функціональних відмінностей – виконавчої, орієнтувальної, контрольної (виконавча забезпечує відображення об'єктів і явищ навколишнього середовища, орієнтувальна – виділення суттєвих якостей і властивостей об'єктів, контрольна включає оцінку учнем виконаної операції).

Розвиток вищих психічних процесів учнів на уроціпередбачає:

а) вибір змісту, методів і засобів розвитку в учнів відчуттів з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей;урахування у процесі навчання специфіки видів відчуттів та їх характеристик: а) зорові, слухові, смакові, нюхові; б) органічні відчуття, відчуття рівноваги і рухові відчуття; в) дотикові та больові відчуття;визначення для групи учнів (або – одного учня) окремого виду відчуття-домінанти і спрямування їхньої навчально-пізнавальної діяльності на його формування; реалізацію у процесі навчання закономірностей відчуття (абсолютний поріг відчуття, абсолютна чутливість, адаптація); вибір дидактичного матеріалу з метою задіяння різних аналізаторів учнів у процесі розвитку відчуттів; реалізацію різних способів інтеграції відчуттів різних видів;

б) розвиток сприйняття і спостережливості в учнів у процесі навчання передбачає раціональний вибір та реалізацію на уроці змісту, форм, методів і засобів розвитку в учнів сприйняття та спостережливості з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів; урахування у процесі навчання такої властивості сприйняття та спостереження, як вибірковість (в центрі уваги істотне; решта – фон); розвиток сприйняття в учнів на основі знання його основних характеристик (константність, предметність, цілісність, узагальненість); формування в учнів цілеспрямованого сприйняття і спостереження, тобто умінь і навичок спостерігати предмети і явища, порівнювати їх і розрізняти; раціональний добір змісту навчального матеріалу, форм і методів формування в учнів допитливості та інтересу до навколишнього світу, навчального предмета, теми, що вивчається на уроці;

Loading...

 
 

Цікаве