WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підготовка вчителя до уроку та самоаналіз його ефективності - Реферат

Підготовка вчителя до уроку та самоаналіз його ефективності - Реферат

1. Вибір змісту освіти і навчання передбачає таке:

а) визначення теми, цілей і завдань уроку відповідно до навчальної програми та календарного плану; з'ясування логіко-структурних, дидактичних та методичних особливостей теми уроку; визначення освітньої, виховної та розвивальної цілей уроку відповідно до змісту теми та її особливостей; установлення мети-домінанти уроку та способів її досягнення, проміжних цілей на кожний етап уроку та види навчальної діяльності учнів; розкриття мотивів вивчення теми уроку та навчальної діяльності учнів; вибору форм, методів та засобів стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів; порівняння результативності навчання з поставленими цілями та завданнями уроку;

б) вибір та реалізація змісту навчального матеріалу потребують відповідності його темі, поставленим цілям та завданням уроку; виділення у змісті навчального матеріалу головного, істотного, пояснювальної, ілюстративної та інструктивної інформації; визначення пріоритетних світоглядних понять та ідей, які будуть формуватися на уроці; розподілу навчального матеріалу на смислові частини (блоки), встановлення зв'язків між ними; виявлення внутрішньопредметних та міжпредметних зв'язків, визначення способів їх реалізації на уроці; виявлення освітнього, виховного і розвивального потенціалу навчального матеріалу (в разі необхідності – посилення будь-якого із них); вибору методів та засобів навчання, форм організації навчальної діяльності учнів, за допомогою яких достатньо повно реалізується навчальний матеріал на уроці і досягається поставлена мета; визначення змісту та оптимального обсягу домашнього завдання відповідно до теми та мети уроку;

в) диференційований підхід до учнів у навчально-виховному процесі передбачає: добір чи розробку диференційованого дидактичного матеріалу; визначення методів і засобів диференційованої роботи на уроці зі здібними, талановитими і слабкими учнями; методів досягнення мети-домінанти уроку; визначення змісту, форм, застосування методів та засобів диференційованої роботи з учнями на уроці та їх профорієнтації; підготовку диференційованих домашніх завдань;

г) реалізація внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків потребує аналізу змісту навчального матеріалу з метою виявлення спільних елементів знань, передбачення способів їх реалізації на уроці; розкриття змісту навчального матеріалу у взаємозв'язку з вивченим раніше та перспективою його використання під час вивчення наступних тем курсу навчального предмета; реалізації змісту, методів, засобів формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів з урахуванням міжпредметних зв'язків; визначення і реалізації на уроці провідних наукових ідей, законів, закономірностей навчання, виховання і розвитку учнів; координації зусиль учителів-предметників щодо здійснення профорієнтаційної роботи з учнями на уроці;

д) інтенсифікація навчання потребує визначення оптимальної інформаційної місткості навчального матеріалу і способів його реалізації; вибору та реалізації змісту, методів, засобів інтенсифікації навчання; цілеспрямованого дотримання оптимального темпу і ритму навчальної діяльності учнів, що забезпечують її інтенсифікацію; забезпечення оптимальних умов інтеграції змісту навчання, морально-психологічного мікроклімату на уроці;

е) демократизація навчання передбачає таке: формування вмінь і навичок колективної навчальної діяльності учнів на основі демократичних норм взаємовідносин між учителем та учнями; врахування індивідуальних особливостей учнів у процесі навчання, активізації їх творчої діяльності: формування активної позиції та установки учнів на самостійне здобуття знань, умінь і навичок; реалізації таких елементів демократизації, як гласність, критика і самокритика, вмінь переконувати, полемізувати, опонувати; спонукання учнів до диференційованого сприймання навчальної інформації і формування вмінь інтегрувати її, робити узагальнення та висновки; залучення учнів до активної участі у навчально-виховному процесі; формування свідомої дисципліни і самодисципліни учнів, створення атмосфери співробітництва і співдружності;

є) гуманізація навчання потребує: добору змісту навчального матеріалу, реалізація якого б максимально впливала на емоційну сферу учня, розвиток у нього добрих почуттів, прагнень; формування гуманних мотивів діяльності, основою яких є альтруїстична мета і бажання творити добро; виявлення і реалізації виховного потенціалу навчального матеріалу з метою формування гуманних якостей особистості; широкого використання засобів народної педагогіки з метою формування гуманних рис та переконань учнів; створення на уроці ситуацій, розв'язок яких вимагає від учнів прояву гуманності, сприяє формуванню гуманних відносин у колективі; врахування у процесі навчання проявів емоцій, які миттєво оволодівають учнями (афекту), попередження їх, а в разі виникнення – керування ними; формування ділових, товариських стосунків у колективі класу; поведінки вчителя як зразка гуманної людини з відповідними гуманними якостями і переконаннями;

ж) гуманітаризація навчання передбачає забезпечення такого: вибору оптимального варіанта змісту навчального матеріалу в аспекті гуманітаризації освіти і забезпечення якісної його реалізації; внесення коректив (у разі необхідності) в навчальну програму з предмета; реалізації виховного потенціалу навчального матеріалу з метою формування моральних рис і якостей особистості, духовної сфери учнів; виявлення та реалізації міжпредметних зв'язків з метою формування матеріалістичного світогляду, переконань, ідеалів, активної життєвої позиції учнів; добору та розроблення навчального матеріалу, вивчення якого сприяє максимальному впливу на емоційну та інтелектуальну сфери учнів;

з) національне спрямовання навчання включає: вивчення та удосконалення української мови як єдинодержавної; формування в учнів почуття гордості за рідний край, історію свого народу, науку та культуру; забезпечення ефективності вивчення історії рідного краю, його географічного та етнографічного розміщення; оволодіння змістом, принципами, формами і методами національного виховання педагогами; створення атмосфери національного духу в навчально-виховному процесі; формування зацікавленості учнів у відродженні національної культури українського народу; активізації громадської діяльності учнів щодо пропаганди та впровадження ідей народної педагогіки у життя школи та сім'ї;

і) реалізаціятрадиційних та інноваційних технологійнавчання означає: впровадження вчителями вітчизняних і зарубіжних технологій проведення уроку відповідно до його змісту, мети і завдань навчання; в разі потреби – розроблення технології конкретного структурного компонента чи підсистеми уроку, виду навчально-пізнавальної діяльності учнів; упровадження комп'ютерних прогресивних технологій навчання, розроблених та апробованих вітчизняними і зарубіжними вченими-педагогами; модернізацію застарілих технологій;

к) перевірка та корекція навчальних досягнень учнів на уроці передбачає таку діяльність: включення у зміст контрольних робіт основних, істотних елементів знань навчального матеріалу; врахування основних вимог до перевірки навчальних досягнень учнів; забезпечення оптимального співвідношення перевірки теоретичних знань учнів та алгоритмів їх практичного застосування; використання інноваційних форм і методів перевірки навчальних досягнень учнів, 12-бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів, удосконалення критеріїв та технологій моніторингу якості знань учнів;забезпечення реалізації змісту, форм і методів корекції знань і способів діяльності учнів з метою усунення прогалин у їхніх знаннях; досягнення засвоєння учняит педагогічно доцільними методами і засобами самоконтролю, взаємоконтролю.

2. Вибір і реалізація принципів навчання передбачає реалізацію таких підходів:

а) принцип науковості навчання зумовлює: необхідність аналізу наукового потенціалу програмного матеріалу, в разі необхідності – його посилення; реалізацію діалектичного підходу до вивчення явищ, процесів, законів навколишньої дійсності; формування в учнів наукового світогляду, озброєння їх методами наукового пізнання, засобами реалізації навчального матеріалу; інтеграцію наукових знань у процесі навчання, розкриття хибності антинаукових теорій;

б) принцип наочності передбачає: вибір педагогічно доцільного комплексу наочних посібників, зокрема і ТЗН;раціональне використання наочності для концентрації уваги учнів на основному, істотному у навчальному матеріалі;

в) принцип проблемності навчання означає визначення змісту навчального матеріалу, який буде вивчатися, з використанням проблемного методу; створення проблемної ситуації у процесі вивчення нового матеріалу; здійснення управління пошуково-пізнавальною діяльністю учнів; дотримання послідовності етапів проблемного навчання як творчого процесу; необхідність вибору і реалізації методів та засобів пошуково-пізнавальної діяльності учнів;

г) принцип самостійності й активності учнів у процесі навчання зумовлює посилення соціально-педагогічної мотивації учіння та набуття освіти; раціональну організацію самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів; максимальне включення в різні види самостійної діяльності учнів на уроці; набуття учнями навичками самостійного одержання інформації, її оброблення, аналізу, використання; формування в учнів стійкої потреби у самоосвіті та оволодінні способами надбання знань;

Loading...

 
 

Цікаве