WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підготовка вчителів гуманітарного профілю до використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання - Реферат

Підготовка вчителів гуманітарного профілю до використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання - Реферат

Навчально-виховні цілі, оптимізація навчального середовища, підвищення психолого-педагогічної та економічної ефективності створення і використання окремих засобів навчання передбачають утворення систем засобів навчання, які характеризуються новими функціональними і технологічними властивостями [2].

Застосування комп'ютерно орієнтованих засобів навчання забезпечує реалізацію діяльнісного підходу в процесі вивчення мови, оскільки навчально-пізнавальна діяльність учнів спрямована на формування способу дії.

Процес навчання української мови розглядають як процес управління навчальною діяльністю школярів під час вивчення мови. Управління сукупністю взаємопов'язаних та взаємозумовлених способів опанування мовними одиницями як основи пізнання і формування концептуальної та мовної картини світу з метою отримання у вигляді певного результату створення образу світу в уяві кожної людини є бажаним механізмом навчання мови [13].

Поєднання можливостей телекомунікаційних і комп'ютерних технологій, зокрема і мультимедійних, сприяло створенню значної кількості комп'ютерних програм навчального призначення, у яких застосовуються демонстрації, моделювання, тестування, діагностика знань й умінь, спрямованих на підвищення мовної компетентності особистості.

Реалізація діяльнісного підходу в процесі навчання мови з використанням комп'ютерно орієнтованих засобів навчання передбачає низку дидактичних особливостей, а саме:

побудова моделей курсу навчання української мови, зокрема моделей помилок, які можуть виникати як у спілкуванні, так і на письмі;

оформлення мотиваційного етапу, тобто активізації розумової діяльності учня;

навчальна спрямованість діалогу;

забезпечення пояснень завдань стосовно користувачів з різним ступенем підготовки [13].

Забезпечення діалогової взаємодії того, хто навчається, і комп'ютера сприяє зростанню ефективності використання комп'ютерно орієнтованих засобів навчання. Діалогова навчальна система має реалізувати зовнішній і внутрішній діалог учня із самим собою у процесі виконання навчального завдання. Важливою характеристикою діалогу є його композиція. Розташування основних компонентів діалогу має забезпечувати найбільш точне передавання змісту. Для навчальних систем, на нашу думку, найбільш оптимальною є композиція, яку побудовано за заздалегідь сформованим сценарієм. Основою проектування сценарію навчальної системи є дидактична блок-схема системи.

Завдання блок-схеми поділяється на підзавдання, визначається їх тип і послідовність виконання, кількість і тип пояснень до завдань і активних пояснень, інша службова інформація, малюнки і схеми. Текти оформлюються у предметний фрейм текстової інформації, малюнки і схеми – у фрейми графічних бібліотек.

Центральним елементом блок-схеми є блок завдання для вирішення підзавдання теми. У блоці завдань мають місце три можливих варіанти дії учня: правильна відповідь, помилкова відповідь, звернення до підказки. Під час аналізу помилкової відповіді необхідно з'ясувати, яка помилка допущена та яка причина помилки. Модель помилок або імітаційна модель як предметна модель того, хто навчається, створюється у результаті передбачення всіх можливих помилок . У такий спосіб забезпечується проблемний характер навчання.

Дослідники виділили три основні види слотів, які створюються у розробленні навчального курсу, що ґрунтується на використанні інформаційного наповнення системи: отримання інформації; обробка інформації; вивід інформації.

Розрізняють такі види фреймів:

1. Фрейм знайомства – служить для внесення учня до журналу.

2. Інформаційний фрейм. Основним видом такого фрейму є слот виводу текстової або графічної інформації.

3. Фрейм допомоги. Управління цьому фрейму передається під час звернення учня до нього.

4. Фрейм активної допомоги. У ньому вміщуються один або кілька слотів одержання інформації, значенням яких є слово, яке пропущене у тексті інформаційного вікна. Користувач повинен ввести це слово.

5. Фрейм відповідності є важливим на установчо-мотиваційному етапі. Ґрунтується на тестовому завданні на відповідність.

6. Фрейм вибору – забезпечує роботу з тестовими завданнями закритого типу з альтернативними відповідями.

7. Фрейм"меню". Через цей фрейм здійснює зв'язок з усіма активними фреймами системи.

8. Фрейм завдання пропонує завдання, перевіряє відповіді, визначає тип помилки і характер подальших дій учня.

9. Фрейм дії складається зі слоту обробки службової інформації, який запускає деяку зовнішню процедуру, призначену для полегшення роботи (наприклад, виклик вбудованого словника).

10. Фрейм фінального контролю одержує та обробляє дані з відповідних активних фреймів. Цей фрейм будує поточну модель учня. Після завершення роботи із системою заключний слот виводить інформацію про результати виконання завдання для подальшого самоаналізу або аналізу педагогом діяльності того, хто навчається.

Створення комп'ютерно орієнтованих засобів навчання передбачає такі етапи:

- аналіз змісту й мети курсу, логіки вивчення навчального матеріалу;

- детальний аналіз можливих мовленнєвих помилок відповідно до кожного окремого блоку курсу;

- визначення обсягу й особливостей знань, які мають засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези);

- відбір і аналіз аудіовізуальних та інших дидактичних засобів; визначення їх відповідності змісту і меті курсу, дидактичного призначення окремих складових і комплексу в цілому;

- визначення попереднього пізнавального досвіду, на основі якого здійснюватиметься вивчення кожного запитання теми;

- визначення методів і прийомів забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння знань, удосконалення вмінь і навичок [13].

Науковці виділяють такі моделі організації навчального процесу:

- традиційна форма реалізації навчального процесу;

- традиційна форма реалізації навчального процесу з використанням технічних засобів навчання;

- використання локальної комп'ютерної мережі для подання навчальної інформації;

- використання локальної комп'ютерної мережі та ресурсів мережі Інтернет для подання навчальної інформації;

- використання ресурсів мережі Інтернет для подання навчальної інформації;

- самостійне використання учнем ресурсів мережі Інтернет безпосередньо на уроці;

- використання учнем ресурсів мережі Інтернет у процесі самостійної навчальної діяльності;

- використання учнем спеціально створеного учителем освітнього Інтернет-сайту і ресурсів мережі Інтернет у процесі самостійної навчальної діяльності [5].

Характерні ознаки структури комп'ютерно орієнтованого навчального середовища представлено у таблиці 1. Проаналізуємо особливості різних форм організації навчального процесу.

Таблиця 1

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ СТРУКТУРИ

КОМП'ЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

(за Жуком Ю.О., Соколюк О.М. )

Основна форма навчання

Характерні ознаки

Основна діяльність учителя

Основні недоліки

1.ТРАДИЦІЙНА ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Класно-урочна

Інформаційна замкненість навчального середовища

Організація і управління навчально-виховним процесом у реальному часі

Збіднення навчально-виховного процесу якісною аудіо- та відеоінформацією;

Безпосередній особистісний контакт між усіма учасниками навчально-виховного процесу

Можливість контекстної декомпозиції навчально-виховного процесу в реальному часі

Обмеження інформаційного простору навчально-виховного процесу

Усі учасники навчально-виховного процесу беруть участь у всіх подіях, що відбуваються в навчальному середовищі

2. ТРАДИЦІЙНА ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

Класно-урочна

Інформаційна замкненість навчального середовища

Організація і управління навчально-виховним процесом у реальному часі

Обмеження інформаційного простору навчально-виховного процесу

Безпосередній особистісний контакт між усіма учасниками навчально-виховного процесу;

Усі учасники навчально-виховного процесу беруть участь у всіх подіях, що відбуваються в навчальному середовищі

Наявність можливості презентації якісної різноманітної навчальної інформації

3. ВИКОРИСТАННЯ ЛОКАЛЬНОЇ КОМП'ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ ДЛЯ ПОДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Класно-урочна

Інформаційна замкненість навчального середовища

Організація і управління навчально-виховним процесом у реальному часі

Безпосередній особистісний контакт між усіма учасниками навчально-виховного процесу

Управління локальною комп'ютерною мережею

Можливість контекстної декомпозиції навчально-виховного процесу в реальному часі

Управління інформаційними потоками з банку навчальної інформації

Усі учасники навчально-виховного процесу беруть участь у всіх подіях, що відбуваються в навчальному середовищі (за потребою)

Можливість презентації якісної різноманітної навчальної інформації

Можливість індивідуальної роботи учня з навчальною інформацією (за потребою)

4. ВИКОРИСТАННЯ ЛОКАЛЬНОЇ КОМП'ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ ТА РЕСУРСІВ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ ДЛЯ ПОДАВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

5. ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ ДЛЯ ПОДАВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

6. САМОСТІЙНЕ ВИКОРИСТАННЯ УЧНЕМ РЕСУРСІВ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ БЕЗПОСЕРЕДНЬО НА УРОЦІ

Класно-урочна

Квазіінформаційна замкненість навчального середовища (частка навчальної інформації може бути запозичена з ресурсів мережі Інтернет)

Організація і управління навчально-виховним процесом у реальному часі

Слабка керованість учителем потоками інформації з мережі Інтернет

Безпосередній особистісний контакт між усіма учасниками навчально-виховного процесу (за потребою)

Управління локальною комп'ютерною мережею

Можливість контекстної декомпозиції навчально-виховного процесу в реальному часі

Управління інформаційними потоками з мережі Інтернет

Неможливість реалізації за відсутності можливості використання мережі Інтернет

Усі учасники навчально-виховного процесу беруть участь у всіх подіях, що відбуваються в навчальному середовищі (за потребою)

Можливість апаратних, програмних і мережевих збоїв ІКТ

Можливість презентації якісної різноманітної навчальної інформації

Можливість індивідуальної роботи учня з навчальною інформацією (за потребою)

можливість індивідуального спілкування учителя з учнем (за потребою)

7. ВИКОРИСТАННЯ УЧНЕМ РЕСУРСІВ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ У ПРОЦЕСІ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Комбінована

Три основних етапи такого навчального процесу:

підготовчий етап – завдання для самостійної роботи учня;

самостійний навчальний процес – використання учнем ресурсів мережі Інтернет відповідно до завдання;

заключний – аналіз результатівсамостійної навчальної діяльності учня

Організація і управління навчально-виховним процесом у реальному часі на першому та третьому етапах

Неможливість контролю з боку вчителя за інформаційними потоками з Інтернет

Для першого і третього етапів:

Організація навчання учнів основ навігації в Інтернет-середовищі

Гетерохронність набуття учнями навичок самостійної навчальної діяльності в інформаційному просторі мережі Інтернет

інформаційна замкненість навчального середовища

безпосередній особистісний контакт між усіма учасниками навчально-виховного процесу

можливість контекстної декомпозиції навчально-виховного процесу в реальному часі

усі учасники навчально-виховного процесу беруть участь у всіх подіях, що відбуваються в навчальному середовищі

Для другого етапу:

Можливість апаратних, програмних і мережевих збоїв ІКТ

відкрите навчальне середовище

різноманітність форм презентації навчальної інформації

можливість набуття учнем навичок навігації в Інтернет-середовищі

у процесі самостійної навчальної діяльності учень має можливість сформувати власний "інформаційний простір", спрямований на виконання навчальних завдань

8. ВИКОРИСТАННЯ УЧНЕМ СПЕЦІАЛЬНО СТВОРЕНОГО УЧИТЕЛЕМ ОСВІТНЬОГО ІНТЕРНЕТ-САЙТУ І РЕСУРСІВ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ У ПРОЦЕСІ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Комбінована

Три основних етапи такого навчального процесу:

перший і третій етапи реалізуються в умовах замкненого навчального середовища

Організація й управління навчально-виховним процесом у реальному часі на першому та третьому етапах

Неможливість контролю з боку вчителя за інформаційними потоками з Інтернет

Другий етап реалізується в умовах відкритого навчального середовища

Створення, оновлення та підтримка в актуальному стані власного сайту навчального призначення

Гетерохронність набуття учнями навичок самостійної навчальної діяльності в інформаційному просторі мережі Інтернет

Формування учнем власного інформаційного простору спирається на сайт навчального спрямування, створений учителем

Складність підготовки навчального матеріалу і розміщення його в електронному просторі

Неможливість реалізації за відсутності можливості використання мережі Інтернет

Можливість апаратних, програмних і мережевих збоїв ІКТ

Loading...

 
 

Цікаве