WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організаційно-педагогічні умови переходу до безперервної освіти педагогів - Реферат

Організаційно-педагогічні умови переходу до безперервної освіти педагогів - Реферат

Організаційно-педагогічні умови переходу до безперервної освіти педагогів

На сучасному етапі розвитку системи освіти найактуальнішою проблемою є модернізація системи управління закладом післядипломної педагогічної освіти. Це зумовлено необхідністю переходу системи управління до нового стану, який забезпечить якість надання освітніх послуг залежно від потреб людини, суспільства, ринку праці.

Якість освітніх послуг – це соціальна категорія, за допомогою якої визначається стан і результативність освітнього процесу. Вона характеризується сукупністю показників різних аспектів діяльності інституту післядипломної педагогічної освіти (ІППО), що забезпечує розвиток професійної компетентності педагогічних працівників регіону. У цьому зв'язку виникає потреба у свідомому впливі на зазначені аспекти діяльності ІППО, забезпечення можливості досягнення ним необхідних показників, що неможливо без отримання необхідної інформації, її аналізу і на цій основі прогнозування подальшого розвитку. Для цього потрібно перевести управління закладом післядипломної педагогічної освіти у моніторингово-маркетинговий режим.

Організація діяльності навчального закладу післядипломної педагогічної освіти на основі моніторингово-маркетингових процедур знаходиться на етапі становлення. Однак необхідно зазначити, що моніторинговий аспект такого режиму вже має своє наукове обґрунтування і досвід реалізації на практиці. На сьогодні дослідження потребують запровадження маркетингових аспектів діяльності ІППО.

Спроба теоретичного обґрунтування та опису практичного застосування моніторингово-маркетингових досліджень у закладі післядипломної педагогічної освіти.

Моніторинг у закладі післядипломної педагогічної освіти розуміємо як інформаційну систему, яка постійно змінюється на основі безперервності відстеження певного об'єкта за визначеними параметрами, факторами і критеріями управління з метою прийняття оперативного управлінського рішення щодо прогнозування подальшого його розвитку [6].

Систему моніторингу якості діяльності закладу післядипломної педагогічної освіти можна представити схематично (рис.1).

Рис.1. Моніторинг якості діяльності закладу післядипломної педагогічної освіти

Для забезпечення успішності діяльності навчального закладу окрім проведення моніторингових процедур необхідно враховувати, що він є суб'єктом ринкових відносин. Освітня діяльність закладу відбувається за допомогою технологічних процесів і також витримує тиск конкуренції, потребує надійних способів просування і реалізації своєї "продукції" – товару.

У сучасній економічній теорії товаром вважається все, що може задовольнити будь-яку потребу людини і пропонується їй з метою придбання, споживання, використання або привернення уваги. За визначенням Г.Міщенко, товаром у вищому навчальному закладі вважається освітня послуга, яка упредметнена в навчальних програмах, забезпечених особистісними і матеріально-речовими факторами кваліфікованої інтелектуальної робочої сили (викладацьким складом) [4]. Вивчення функціонування ринку, споживчих переваг і потреб суспільства є предметом дослідження маркетингу. В наукових джерелах [1; 2; 3; 5] це поняття розглядається як основний закон і цільна філософія, стратегія і тактика організації та управління діяльністю господарюючого суб'єкта, що орієнтована на пріоритет найбільш повного і якісного задоволення потреб споживача. Аналізуючи поняття "маркетинг" з таких позицій, можна зробити висновок, що це певна філософія діяльності організації, орієнтована на задоволення конкретних потреб певного сегмента споживачів і отримання прибутку для підтримки і розвитку цієї діяльності [6].

Основним у маркетингу є орієнтація на споживача, оскільки в умовах ринку навчальний заклад тільки тоді може досягти визначені цілі, коли найкращим чином задовольнить вимоги споживачів. Для цього необхідно таке:

– постійно вивчати виклики ринку та освітні потреби споживачів;

– прогнозувати й управляти попитом, включаючи стимулювання;

– проводити певні регулювання у сфері реалізації послуг.

Маркетингова концепція діяльності включає три ланки, представляємо їх на рисунку 2.

Рис.2. Маркетингова концепція діяльності організації

Для організації діяльності навчального закладу на основі маркетингових досліджень розробляється певний алгоритм (рис.3).

Рис.3. Алгоритм маркетингового супроводу якості післядипломної педагогічної освіти

Для визначення освітніх потреб педагогічних працівників та з метою визначення напрямів модернізації системи післядипломної педагогічної освіти в регіоні центром моніторингу якості освіти ХОНМІБО проводилися комплексні дослідження, одним з яких було опитування слухачів курсів підвищення кваліфікації. В опитуванні взяли участь 592 респонденти. Слухачам курсів підвищення кваліфікації було запропоновано питання щодо якості навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі та її забезпечення на основі формування фахової майстерності педагогів.

Результати анкетування за блоками сприяли виявленню показників, тенденцій в оцінюванні слухачами КПК якості навчання в ОІППО. Отже, за першим блоком "Характеристика стану сучасної освіти з позицій слухачів курсів підвищення кваліфікації" установлено таке:

– на думку заступників директорів з навчально-виховної роботи (50,00%), спеціалістів РВО, які супроводжують викладання предмета "Захист Вітчизни" (46,90%), та вихователів ГРВ ДНЗ (41,70%) найбільше сприяють підвищенню якості навчально-виховного процесу нові навчальні програми;

– нові підручники як чинник впливу на якість навчально-виховного процесу назвали вчителі зарубіжної літератури (48,10%), англійської мови (48,80%), математики (50,00%), музики (64,70%) і музичні керівники ДНЗ (66,70%);

– важливим вважають доступ до мережі Інтернет учителі біології, хімії (56,3 %), англійської мови (51,30%), математики (50,00%), фізики (40,90%), музичні керівники ДНЗ (40,70%) і шкільні бібліотекарі (38,80%);

– на думку переважної більшості респондентів, підвищенню якості навчально-виховного процесу головним чином сприяє вдосконалення фахової майстерності педагогів; при цьому з усіх категорій опитуваних найбільше позитивних відповідей на це питання дали вчителі біології, хімії (93,80%) і української мови та літератури (92,90%), найменше – вихователі ДНЗ (61,10%) та музичні керівники ДНЗ (55,60%) (рис.1);

– серед опитаних усі вчителі математики, біології, хімії та понад 90% учителів української мови та літератури, англійської мови, музики засвідчили, що протягом поточного навчального року брали участь у засіданнях шкільних методичних об'єднань; проте лише 15,80% осіб із кадрового резерву завідувачів та 14,80% музичних керівників зазначили, що були учасниками таких засідань;

– за виключенням вихователів ГРВ ДНЗ більшість респондентів відповіли, що брали участь у районних (міських) методичних об'єднаннях; при цьому найбільше позитивних відповідей дали вчителі трудового навчання (90,90%), спеціалісти РВО, які супроводжують викладання предмета "Захист Вітчизни" (84,40%); лише третина з опитаних вихователів ГРВ ДНЗ (33,30%) ствердно відповіли на це питання;

– найбільше учасників районних (міських) семінарів, які проходили в цьому навчальному році, було серед методистів (86,40%) та учителів трудового навчання (83,70%), найменше – серед вихователів ГРВ ДНЗ (12,50%);

– найбільше учасників районних (міських) педагогічних конференцій серед учителів трудового навчання (81,80%), методистів (67,40%), найменше – серед вихователів ГРВ ДНЗ (4,20%), вихователів ДНЗ (5,60%), музичних керівників ДНЗ (7,40%);

– найбільше учасників обласних семінарів, тренінгів, конференцій серед методистів (88,40%), спеціалістів РВО, які супроводжують викладання предмета "Захист Вітчизни" (78,10%), практичних психологів (70,00%); не брав участь у вищезазначених заходах жоден з опитаних шкільних бібліотекарів, учителів музики, вихователів ГРВ, вихователів ДНЗ;

– переважна більшість респондентів (понад 64%) зазначила, що вони мають можливість постійно займатися самоосвітою в міжатестаційний період; найбільше ствердних відповідей (понад 90%) дали учителі математики, початкових класів, трудового навчання;

– доступ до мережі Інтернет, як показало анкетування, найбільше мають методисти Р(М)МК (81,40%), а найменше – вихователі ДНЗ (11,10%) та учителі музики (11,80%);

– менше половини опитаних (за виключенням практичних психологів і спеціалістів РВО, які супроводжують викладання предмета "Захист Вітчизни") мають відповідні навички для роботи в мережі Інтернет; крім того, вихователі ДНЗ груп раннього віку зазначили, що таких навичок узагалі не мають;

– більше двох третин опитаних мають можливість читати методичну літературу; позитивну відповідь на це запитання дали 100% учителів трудового навчання, початкових класів та вихователів ДНЗ;

– окремо вивчалося питання доступності методичної літератури різним категоріям педпрацівників. Анкетування свідчить про те, що педагогічні газети найбільш доступні шкільним бібліотекарям, учителям біології та хімії (100%), учителям математики та англійської мови (понад 90%); науково-методичні журнали – учителям української мови та літератури (95,20%), учителям біології, хімії, заступникам директорів з НВР (понад 85%); методичні посібники – вихователям ДНЗ (100%), учителям початкових класів, української мови та літератури (понад 97%); наукові видання – практичним психологам (38,00%), учителям початкових класів (37,80%), заступникам директорів з НВР (35,3%); водночас серед інших категорій педпрацівників менше, ніж третина опитаних, зазначила, що вони мають доступ до наукових видань.

Рис.4. Залежність якості навчально-виховного процесу від рівня фахової майстерності педагогів

У другому блоці з'ясовувалося, за якою формою підвищення кваліфікації навчалися респонденти.

Серед опитаних слухачів курсів підвищення кваліфікацій найбільше раніше навчалися за очною формою навчання заступники директорів з НВР (8,80%), методисти Р(М)МК (55,80%), учителі історії та правознавства (50,00%); за очно-заочною – учителі української мови та літератури (92,90%), зарубіжної літератури, початкових класів (88,90%), біології, хімії (87,50%), фізики (86,40%); за заочною – учителі початкових класів (15,60%), математики (13,60%); зовсім не навчалися за цією формою шкільні бібліотекарі, учителі біології, хімії, зарубіжної літератури, музики, музичні керівники ДНЗ, вихователі ГРВ ДНЗ; за очно-заочно-дистанційною формою – методисти Р(М)МК (16,30%), зовсім не навчалися за цією формою шкільні бібліотекарі, учителі біології, хімії, математики, музики, англійської мови, трудового навчання, музичні керівники ДНЗ, кадровий резерв завідувачів ДНЗ; за індивідуальною формою навчання – методисти (14,00%), зовсім не навчалися за цією формою шкільні бібліотекарі, учителі біології, хімії, фізики, математики, трудового навчання; за формою стажування серед опитаних підвищували кваліфікацію вчителі історії та правознавства (5,90%), практичні психологи (6,00%), музичні керівники ДНЗ (7,40%), методисти (11,60%), спеціалісти РВО, які супроводжують викладання предмета "Захист Вітчизни" (15,60%).

Loading...

 
 

Цікаве