WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Навчальна програма як історико-педагогічне джерело для дослідження шкільного підручника «Суспільствознавство» (60-і – перша половина 70-х років ХХ сто - Реферат

Навчальна програма як історико-педагогічне джерело для дослідження шкільного підручника «Суспільствознавство» (60-і – перша половина 70-х років ХХ сто - Реферат

Практика навчання у першій половині 60-х років призвела до незначної трансформації змісту навчальної програми. Програми 1962 та 1963 років за змістом і структурою були тотожні. А вже у програмі 1964 року [4] на чотири навчальні години було збільшено час для вивчення першої філософської теми курсу та змінено структуру змісту цієї теми (табл. 1).

Таблиця 1

Відмінності у змісті теми "Марксизм-ленінізм – теоретична основа будівництва комунізму" за навчальними програмами з суспільствознавства 1962, 1963 та 1964 років

п/п

Навчальні програми 1962/1963 рр.

Навчальна програма 1964 р.

1

Елементарні відомості про матеріалізм та ідеалізм

Матерія і свідомість

2

Матеріалістична діалектика

Матеріалістична діалектика

3

Пізнання світу

Пізнання світу

4

Поняття про історичний матеріалізм

Елементарні відомості про історичний матеріалізм

У третій темі програми "Комуністична партія Радянського Союзу" також відбулися певні зміни (табл. 2).

Таблиця 2

Відмінності у змісті теми "Комуністична партія Радянського Союзу" за навчальними програмами з суспільствознавства 1962, 1963 та 1964 років

п/п

Навчальні програми 1962/1963 рр.

Навчальна програма 1964 р.

1

Перетворення Комуністичної партії з партії робітничого класу у партію всього радянського народу

КПРС – керівна і спрямовуюча сила всього радянського суспільства

2

Як побудована наша партія

Як побудована наша партія

3

Зростання ролі партії в будівництві комунізму

Зростання ролі партії в будівництві комунізму

4

КПРС – невід'ємна складова міжнародного комуністичного і робочого руху

Відповідно на чотири години було зменшено в програмі 1964 року час на вивчення четвертої теми "Поступове переростання соціалізму в комунізм" та здійснено перерозподіл змісту цієї і наступної тем. А в програмі 1965 року змінено структуру першої частини першої теми та перерозподілено зміст у третій і п'ятій темах [5].

Такі зміни були викликані необхідністю оптимізації філософського матеріалу курсу, який за раніше пропонованим підходом було дуже складно засвоїти у відведений програмою час. Крім того, потребувала уточнення і структура філософського розділу курсу. До цих висновків дійшли педагоги-практики у процесі роботи; зазначені проблеми були також озвучені на нарадах з методики навчання нового предмета і оприлюднені в педагогічній періодиці відомими на той час методистами В.І.Мазуренко, М.П.Овчинниковою, А.Т.Кінкулькіним, С.В.Щепровим та іншими.

Удосконалення навчальної програми знайшло відображення і в удосконаленні тексту і структури матеріалу в перевиданнях (1964 та 1965 рр.) підручника "Суспільствознавство".

Але практика навчання суспільствознавства, зміна акцентів у внутрішньополітичному житті країни після зміни вищого керівництва в 1964 році та партійних рішень 1965 року призвели до нових трансформацій змісту і структури навчальної програми з предмета. Ці зміни ретельно апробувалися у процесі експериментальної роботи, яка здійснювалася в 1966-1967 навчальному році у школах Москви, Московської області, міст Чити, Саратова, Ташкента, Мінська, Бобруйська та Осиповичів. Усього в експериментальній перевірці нової редакції програми брали участь учні 22 десятих класів [1]. Учні працювали за підручником останнього на той час року видання і хрестоматії із суспільствознавства. У послідовність вивчення матеріалу підручника вносилися зміни відповідно до структури експериментальної редакції програми.

Крім того, вчителями у навчальному процесі застосовувалися матеріали березневого і вересневого (1965 р.) Пленумів ЦК КПРС, XXIII з'їзду КПРС, інші партійні і державні документи, статті з газет та журналів.

Наприкінці 60-х років, за висновками С.В. Щепрова, умови вивчення предмета змінилися у зв'язку з переходом від одинадцятирічної до десятирічної освіти, що зменшило термін навчання учнів і спонукало до розроблення доступнішого для сприйняття старшокласниками викладу матеріалу. Крім того, перехід до загальної середньої освіти передбачав надання предмету завершеного характеру, оскільки багато дітей після закінчення школи не планували подальшого навчання у вузі [9].

Експериментальна апробація програми призвела до її удосконалення. Нова редакція програми 1968 року [6], зберігаючи все цінне, що було накопичене і виправдане педагогічним досвідом, у той же час сутнісно відрізнялася від програми, що була дієвою в попередні роки. Зміни у програмі 1968 року полягали в такому:

з метою більш глибокого розкриття основних закономірностей соціалізму і способів його переростання в комунізм друга тема "Соціалізм – перша фаза комунізму" і четверта тема "Поступове переростання соціалізму в комунізм" були об'єднані в одну: "Соціалізм і комунізм – дві фази єдиної комуністичної формації". Ця тема визначена основною (35 годин);

третя тема "КПРС – керівна і спрямовуюча сила радянського суспільства" була перенесена у кінець програми;

трохи зменшено час і розвантажено та зроблено більш доступною за змістом першу тему, присвячену вивченню діалектичного та історичного матеріалізму;

п'ятигодинну тему "ХХ століття – століття торжества комунізму" було виключено, оскільки багато питань з неї дублювалися в курсі історії СРСР і новітньої історії. Замість неї включено двогодинне заключне заняття "Комуністичне будівництво в СРСР та світовий революційний процес";

у самостійну тему було виділено питання "Капіталізм – останній експлуататорський лад. Від капіталізму до соціалізму";

значно розширено матеріали про Конституцію СРСР, про радянське законодавство, про формування нової людини, які допомагали виховувати почуття громадянськості [7].

За висновками С.В.Щепрова, зазначена програма "ставить у сприятливіші умови вивчення філософських питань та проблем політичної економії, наукового комунізму: на них виділено більше часу, увага зосереджується лише на найважливіших положеннях марксистсько-ленінської науки" [10, с. 63]. Разом з тим, стрункіша логічна структура курсу "Суспільствознавство" дозволила підвищити теоретичний рівень викладання, оскільки було обрано найбільш доступну для учнів форму і послідовність вивчення наскрізних ідей навчального предмета. Програма в основному базувалася на широких положеннях і була позбавлена тієї деталізації і категоричності, які зв'язували руки вчителеві та позбавляли його творчої самостійності. За таких умов він міг вільно варіювати вивчення розділів, вносити деякі методичні виправлення в розгляд складних проблем.

Незважаючи на скорочення тексту програми, у ній уперше з'явилися питання, що вимагали систематичного розгляду з метою повного формування уявлень про проблему. Так, наприклад, у програмі в розділі історичного матеріалізму було передбачено докладне розкриття історичних форм спільності людей: роду, племені, народності, нації. Вивчення теорії нації сприяло узагальненню історичних знань учнів, показу основних етапів формування суспільства. Разом з тим робота над поняттям "нація" стала складовою частиною засвоєння марксистського погляду на розуміння історії. Учні, намагаючись разом з учителем визначити, що таке нація, простежували шлях складання історично стійкої спільності людей на базі спільності виробничого, економічної життя, в основі якого – спільність території, мови як засобу спілкування між людьми у процесі виробничої діяльності, єдність психології, традицій, що складаються у результаті тривалого історичного процесу.

Loading...

 
 

Цікаве