WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Навчальна програма як історико-педагогічне джерело для дослідження шкільного підручника «Суспільствознавство» (60-і – перша половина 70-х років ХХ сто - Реферат

Навчальна програма як історико-педагогічне джерело для дослідження шкільного підручника «Суспільствознавство» (60-і – перша половина 70-х років ХХ сто - Реферат

Навчальна програма як історико-педагогічне джерело для дослідження шкільного підручника "Суспільствознавство" (60-і – перша половина 70-х років ХХ століття)

Розглядуваний хронологічний період – 60-і – перша половина 70-х років ХХ ст. цікавий для дослідників вітчизняного підручникотворення тим, що протягом 1962-1975 років відбувалося удосконалення змісту і структури уніфікованого шкільного підручника "Суспільствознавство", який протягом майже трьох десятиліть був основним засобом навчання суспільствознавства у школі.

Вивчення історії розвитку вітчизняної шкільної суспільствознавчої освіти другої половини ХХ століття та дослідження теорії і практики творення відповідних підручників передбачає всебічний аналіз історико-педагогічних джерел цієї доби. Зрозуміло, що основою для написання шкільного підручника була і залишається навчальна програма, зміни в якій трансформують відповідний підручник. Тому програма є основним історико-педагогічним джерелом для вивчення підручникотворення.

Варто зазначити, що проблематика розвитку шкільної історичної освіти та історичних навчальних книг знайшла своє відображення у фундаментальних дослідженнях Л.П.Бущика, Ф.П.Коровкіна, О.І.Пометун та в низці дисертаційних робіт останніх років, проблеми виникнення і становлення інших суспільствознавчих предметів аналізувалися в російській педагогічній науці, зокрема у працях Л.М.Боголюбова та Л.Ф.Іванової; водночас навчальні програми шкільного курсу суспільствознавства залишилися поза увагою сучасних учених.

Тому метоюстатті є аналіз змісту і структури навчальної програми предмета "Суспільствознавство" у хронологічному періоді з 1962 по 1975 рік для виявлення основних причин зміни її змісту і структури та визначення впливу цих змін на розглядуваний підручник.

Аналіз публікацій у тогочасній педагогічній періодиці, зокрема, у журналах "Радянська школа", "Советская педагогика", "Преподавание истории в школе", матеріалів щорічних методичних нарад та результати експериментальної роботи вчителів (1966-1967 рр.) з удосконалення навчальної програми дають підставу стверджувати, що сутнісним фактором, який впливав на трансформацію програми із суспільствознавства в 60-і – першій половині 70-х років, були зміни в державній системі освіти та у практиці навчання суспільствознавства: зростання рівня професійної підготовки вчителів, установлення міжпредметних зв'язків у процесі навчання предмета, удосконалення методики навчання.

Уперше навчальна програма з нового шкільного предмета була видана Держполітвидавом у 1962 році [3], а потім перевидавалася в 1963, 1964, 1965 та в наступних роках з відповідними змінами. Ці перевидання були спричинені удосконаленням змісту предмета на основі врахування ідеологічної кон'юнктури і практики навчання суспільствознавства. Кардинальні ж зміни змісту навчальної програми 1962 року та її структури відбулися в 1964, 1968 та в 1975 роках.

Наповнення навчальної програми, яке частково змінювалося під впливом практики навчання, відображало визначені партійно-урядовими документами підходи до змісту предмета. Так, курс суспільствознавства за програмою 1962 року починався вивченням основних питань діалектичного та історичного матеріалізму, політичної економії [2]. Завдання вчителя полягало в тому, щоб у доступній формі, спираючись на вивчений матеріал з історії, біології, фізики, хімії та з інших предметів, дати учням уявлення про основні закони розвитку природи і суспільства. Передбачалося, що подальше вивчення питань філософії, політекономії та наукового комунізму буде здійснюватися за допомогою самоосвіти та у вищій школі.

У програмі зазначалося, що суспільствознавство включає в себе важливі питання курсу "Конституція СРСР", які донедавна вивчалися як самостійний предмет, а саме: політична організація радянського суспільства, державний устрій СРСР, основні права та обов'язки радянських громадян, а також деякі положення трудового, колгоспного та інших галузей права [2]. Протягом усього курсу передбачалося роз'яснення основ внутрішньої і зовнішньої політики Комуністичної партії, характеристика КПРС та її ролі в комуністичному будівництві.

Курс суспільствознавства, систематизуючи та узагальнюючи ті знання, якими учні оволоділи на основі вивчення гуманітарних і природничих наук, мав здійснити значний внесок у формування наукового світогляду молоді, сприяти її вихованню в дусі комуністичної ідейності та переконаності в перемозі ідеалів комунізму.

Оскільки основу всебічного розвитку особистості складає творча праця (з точки зору марксистської теорії) у курсі суспільствознавства розкривалася роль праці у виникненні і розвитку людського суспільства, характер праці в умовах соціалізму і комунізму, показувалося значення зростання продуктивності праці для перемоги нового суспільного ладу, способи виховання комуністичного ставлення до праці як до першої життєвої необхідності всебічно розвиненої особистості.

Програма передбачала вивчення морального кодексу будівника комунізму, розкриття на конкретному матеріалі духовного багатства нової людини, показ способів його формування. Зазначалося, що у процесі навчання суспільствознавства необхідно на конкретному матеріалі показувати переваги соціалістичного і комуністичного ладу над капіталістичним, виявляти різноманітні прояви буржуазної ідеології, буржуазних пережитків у свідомості і поведінці людей. Вивчення курсу передбачало усвідомлення учнями необхідності рішучої боротьби проти всіх відступів від марксизму-ленінізму, проти ревізіонізму, догматизму і сектантства.

Програма курсу суспільствознавства визначалася як загальна для середніх шкіл і для середніх спеціальних навчальних закладів та складалася зі вступу, п'яти навчальних тем і висновків. Так, перша тема курсу давала уявлення про теорію, яка була обґрунтуванням будівництва комунізму; друга тема характеризувала соціалізм як першу фазу комунізму, а третя була присвячена партії – "керівній і спрямовуючій силі радянського суспільства". У четвертій темі розкривалися способи поступового переростання соціалізму в комунізм; завершувався курс п'ятою темою – "XX століття – вік перемоги комунізму".

Предмет мав вивчатися після того, коли програма з історії в основному вже була засвоєна, щоб учні мали необхідну підготовку для його глибокого й усвідомленого сприйняття.

У програмі було передбачено, що успішне здійснення навчально-виховних завдань цього предмета залежить від якості навчання, від уміння вчителя довести до свідомості учнів ідейне багатство змісту предмета. Саме тому викладання суспільствознавства повинно було здійснюватися у доступній формі з урахуванням інтересів учнів, відрізнятися образністю, переконаністю та глибиною аргументації. Пропаганда ідей комунізму "...повинна бути близькою й зрозумілою учням, носити задушевний характер, доходити до розуму і серця кожного з них, будити самі світлі та благородні думки і почуття, сприяти формуванню комуністичних переконань" [2, с. 6].

У пояснювальній записці до програми зазначалося, що вивчення матеріалу необхідно пов'язувати з життям, з працею і практикою комуністичного будівництва. Тому разом з лекціями і розповідями на уроках суспільствознавства планувалося організовувати співбесіди, заслуховувати учнівські повідомлення, проводити заняття семінарського типу.

У процесі викладання курсу було необхідно залучати матеріал з життя республіки, області, де розташована школа, з трудового та суспільно-політичного життя того виробництва, на якому здійснюється виробниче навчання учнів. Вважалося корисним давати учням завдання ознайомитися з діяльністю бригад комуністичної праці, народних дружин, активу місцевих рад. Навчання також потрібно було унаочнювати таблицями, діапозитивами, кінофільмами тощо; у його процесі передбачалася робота учнів над першоджерелами. Так, вивчення першої теми потребувало ознайомлення учнів з текстом "Маніфесту Комуністичної партії", а осмислення сутності і форм держави вимагало ознайомлення з основними положеннями роботи В.І. Леніна "Про державу". Також протягом всього курсу учні повинні були працювати з положеннями Програми КПРС, матеріалами з'їздів КПРС та пленумів ЦК КПРС.

Таким чином, у навчальній програмі було визначено певні форми і методи роботи вчителя, змістові і дидактичні вимоги до підручника з предмета, зазначено необхідність розроблення відповідних дидактичних матеріалів, методичних матеріалів для вчителів, наочності та хрестоматій з текстами першоджерел для учнів.

Loading...

 
 

Цікаве